Ухвала суду № 100142813, 06.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 жовтня 2021 р. Справа №200/13174/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

05.10.2021 ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради з позовними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати частково рішення № 1893 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 13.09.2018, рішення № 621 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 27.03.2019, рішення № 1909 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 11.09.2019, рішення № 477 про призначення допомоги переміщеним особам цей проживання від 18.03.2020, рішення № 1283 про призначення допомоги перемішеним особам на проживання від 30.09.2020, рішення № 401 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 14.04.2021 Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради в частині не призначення ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявами від 05.09.2018, 05.03.2019, 15.08.2019, 27.08.2019, 05.03.2020, 07.09.2020, 02.04.2021, а також скасувати рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги від 11.09.2019 №161;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявами від 05.09.2018, 05.03.2019, 15.08.2019, 27.08.2019, 05.03.2020, 07.09.2020, 02.04.2021.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Щодо змісту позовних вимог та наданих доказів.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Суд зазначає, що у прохальній частині позовної заяви позивачу необхідно зазначити (конкретизувати), в якій саме частині необхідно скасувати кожне оскаржуване рішення.

Суд звертає увагу позивача, що у позовній заяві, у відповідності до вимог пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, позивачу необхідно викласти позовні вимоги у відповідності до вимог КАС України, із зазначенням, в якій саме частині необхідно скасувати кожне оскаржуване рішення, та посиланням на норми законодавства України, зазначивши конкретну норму (норми) Закону, яка була порушена при прийнятті оскаржуваного рішення.

Крім того, зміст позовної заяви повинен бути логічним та зрозумілим, а викладені обставини тактовними та послідовними. Формуючи позовну заяву, позивачу слід текст розбити на пункти по кожному конкретному рішенню окремо, зазначивши назву та реквізити такого рішення, частину рішення, яку він вважає протиправною та такою, яку необхідно скасувати, та аргументи в чому саме полягає протиправність прийнятого Управлінням соціального захисту населення Дружківської міської ради рішення.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Щодо питання дотримання строку звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, з аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

В силу приписів статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” №3477-IV від 26.04.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: “Стаббігс та інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”, “Перетяка та Шереметьєв проти України”).

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії”).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує рішення відповідача щодо призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 13.09.2018 №1893, від 27.03.2019 №621, від 11.09.2019 №1909, від 18.03.2020 №477, від 30.09.2020 №1283, від 14.04.2021 №401, за її заявами від 05.09.2018, 05.03.2019, 15.08.2019, 27.08.2019, 05.03.2020, 07.09.2020, 02.04.2021, а також рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги від 11.09.2019 №161.

Зі змісту позовної заяви вбачається, позивач вважає, що ним не порушено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки, оскаржувані рішення вона отримала 10.04.2021 та 12.05.2021, які відповідач надіслав відповідно до її заяв від 02.04.2021 та 30.04.2021.

Листом Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради від 07.04.2021 вих.№-0.2191/2914/21 позивачу направлені належним чином завірені копії рішень про призначення та відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, суд зазначає, що виплата допомоги переміщеним особам на проживання носить періодичний (щомісячний) характер, а тому позивач, якщо вважала протиправними рішення відповідача щодо відмови у виплаті допомоги переміщеним особам на проживання, мала реальну можливість та повинна була дізнаватися про порушення своїх прав .

З даним позовом позивач звернувся до суду засобами поштового зв`язку 01.10.2021, тобто після закінчення шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з вимогами про оскарження рішень від 13.09.2018 №1893, від 27.03.2019 №621, від 11.09.2019 №1909, від 18.03.2020 №477, від 30.09.2020 №1283.

Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заява про поновлення строку звернення до суду із даним позовом в доданих до позову матеріалах відсутня.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

До позовної заяви позивачем не долучено докази поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження щодо порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Щодо питання сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що позивачем додано до позовної заяви документ про сплату судового збору, а саме квитанцію від 01.10.2021 №0.0.2286199408.1 на суму 908,00 гривен.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2270,00 грн.

Як встановлено судом вище, позивач оскаржує рішення відповідача щодо призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 13.09.2018, 27.03.2019, 11.09.2019, 18.03.2020, 30.09.2020, 14.04.2021, за її заявами від 05.09.2018, 05.03.2019, 15.08.2019, 27.08.2019, 05.03.2020, 07.09.2020, 02.04.2021, а також рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги від 11.09.2019 №161.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання до суду даного позову, становить – 6356,00 гривен за сім немайнових вимог щодо оскарження рішень від 13.09.2018 №1893, від 27.03.2019 №621, від 11.09.2019 №1909, від 18.03.2020 №477, від 30.09.2020 №1283, від 14.04.2021 №401, та від 11.09.2019 №161, а не 908,00 гривен, як помилково розрахував позивач.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору в сумі 5448 гривен 00 копійок за наступними реквізитами: Р/р UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:

- виправленої позовної заяви із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог відповідного до вимог КАС України, зазначенням, в якій саме частині необхідно скасувати кожне оскаржуване рішення, та посиланням на норми законодавства України, зазначивши конкретну норму (норми) Закону, яка була порушена при прийнятті оскаржуваного рішення, у кількості відповідній до кількості учасників справи;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення;

- доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 5448,00 гривень.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.С. Молочна