Рішення № 100142806, 06.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 р. Справа№200/7170/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 0576-02-8/8314 від 11.05.2021 про відмову в перерахунку пенсії по заробітній платі;

- зобов`язати прийняти подані позивачем довідки про заробітну плату № 4627 від 01.10.2019 (період роботи з 29.01.1990 по 25.10.1992); № 23- 1225-67/40 від 28.04.2021 (період роботи з 28.09.1992 по 27.12.1992); № 589 від 23.09.2019 (період роботи з 11.01.1993 по 15.01.1994); № 45- 35.3/000-1-7065 від 09.06.2020 (період роботи з 24.01.1994 по 27.03.1995 та з 21.07.1995 по 20.03.1996);

- зобов`язати провести перерахунок пенсії по заробітній платі на підставі довідок про заробітну плату № 4627 від 01.10.2019 (період роботи з 29.01.1990 по 25.10.1992); №23-1225- 67/40 від 28.04.2021 (період роботи з 28.09.1992 по 27.12.1992); № 589 від 23.09.2019 (період роботи з 11.01.1993 по 15.01.1994); № 45-35.3/000-1-7065 від 09.06.2020 (період роботи з 24.01.1994 по 27.03.1995 та з 21.07.1995 по 20.03.1996) з дати подачі заяви про перерахунок пенсії по заробітній платі, а саме з 29.04.2021.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 24 березня 2021 року позивач перебуває на обліку у Волноваському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що 29 квітня 2021 року засобами Веб-порталу подав заяву на перерахунок пенсії по заробітній платі, проте відповідач протиправно, на його думку, рішенням № 0576-02-8/8314 від 11.05.2021 відмовив у перерахунку пенсії, оскільки довідки надані до заяви видані підприємствами, які знаходяться на території тимчасово неконтрольованій українською владою. Вважає, що з огляду на загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українською владою території, оскільки їх неприйняття та невизнання тягне за собою порушення прав громадян. Крім того, оскільки у періоди з 24.01.1994 по 27.03.1995 та з 21.07.1995 по 20.03.1996 позивач працював на підприємстві, яке знаходиться на території Російської Федерації, а тому згідно ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року необхідні для пенсійного забезпечення документи видані в належному порядку на території держав-учасниць СНД, які входили до складу СРСР до 01.12.1991, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Вважає рішення відповідача неправомірним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 07.09.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті на 21.09.2021.

У визначений день у судове засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2021 замінено первісного відповідача - Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

В матеріалах справи наявний відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на позовну заяву, вмотивований тим, що позивач 29.04.2021 звернувся із заявою про перерахунок пенсії. До заяви було долучено довідки про заробітну плату, які видані підприємствами, що знаходяться на тимчасово непідконтрольній території України, що, на думку відповідача, є підставою для визнання їх недостовірними. Крім того, довідки №589 від 23.09.2019, № 45-35.3/000-1-7065 від 09.06.2020 відсутні у матеріалах пенсійної справи позивача, тому не можуть бути предметом спору у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.01.2020 № 1438-5000251426 позивач зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

29 квітня 2021 року через Веб-портал позивач звернувся до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви були додані скановані копії наступних документів: паспорту серії НОМЕР_2 , ідентифікаційного номеру; рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/2621/20-а від 08.05.2020; довідки про реорганізацію підприємства № 4618 від 01.10.2019; трудової книжки НОМЕР_3 ; наказу про проведення атестації робочих місць № 113 від 18.03.1996; довідки про заробітну плату № 4627 від 01.10.2019; архівні довідки про заробітну плату № 23-1225-67/40, № 23-1224-67/40.

За результатом розгляду вказаної заяви Волноваським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення, викладене у листі від 11.05.2021 № 0576-02-8/8314, яким позивачеві відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки довідки, долучені до заяви про перерахунок пенсії по заробітній платі, видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово неконтрольованій українською владою території.

Довідка відокремленого підрозділу «Шахта Калинінська-Східна» Державного підприємства «Макіїввугілля» від 01 жовтня 2019 року № 4627 містить інформацію про заробітну плату позивача за період з січня 1990 року по жовтень 1992 року включно. Довідка видана на підставі особових рахунків та містить вказівку на те, що на всі виплати нараховані і сплачені страхові внески (єдиний внесок).

Архівна Довідка МКП «Ніка» № 23-1225-67/40 від 28.04.2021 містить інформацію про заробітну плату позивача за період з листопада 1992 року по грудень 1992 року включно. Довідка видана на підставі відомостей по заробітній платі робітником підприємства за 1992-1993 роки, справа №1 арк.6-7, фонду №137.

Довідка «ВОК ЛШ имени Максима Горького» ГУП ДНР «ДОНБАССУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦИЯ» від 23 вересня 2019 року № 589 містить інформацію про заробітну плату позивача за період з січня 1993 року по січень 1994 року включно. Довідка видана на підставі особових рахунків по Шахті «Червоногвардійська» та містить вказівку на те, що на всі виплати нараховані і сплачені страхові внески (єдиний внесок).

Архівна довідка по заробітній платі № 45-35.3/000-1-7065 від 09.06.2020 ДКЗ РО «ЦЗАД» в м. Шахти Ростовської області» містить інформацію про заробітну плату позивача за період з січня 1994 року по березень 1995 та з липня 1995 року включно по березень 1996 року включно.

Позивач оскаржує вищевказані дії відповідача як такі, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За бажання пенсіонера ним може подаватися довідка про заробітну плату (за формою Додатка 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинними документами

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною 1 - 2 статті 4 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупований території України» (із змінами) (далі - Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі статтею 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

На підставі статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», відповідно до яких документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizіdоu v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення/перерахунок пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, чого відповідачем вчинено не було.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що органи Пенсійного фонду України не приймають документи, які видані на території, яка тимчасово не контролюється українською владою, і приходить до висновку про протиправність його дій щодо неопрацювання наданих довідок з підстав їх необґрунтованості.

Однак, як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем за результатами розгляду заяви позивача від 29.04.2021 прийнято рішення про відмову у перерахунку позивачеві пенсії, викладене у листі № 0576-02-8/8314 від 11.05.2021, з якого вбачається, що спірні довідки не були опрацьовані відповідачем та не було прийнято рішення встановленого зразка за наслідками розгляду заяви про перерахунок пенсії, у зв`язку з чим воно є необґрунтованим і протиправним.

Отже, саме це рішення, викладене у листі № 0576-02-8/8314 від 11.05.2021, безпосередньо впливає на права та інтереси останнього у спірних правовідносинах.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у листі № 0576-02-8/8314 від 11.05.2021, про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії по заробітній платі.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача прийняти подані позивачем довідки та провести перерахунок пенсії по заробітній платі на підставі довідок №589 від 23.09.2019, № 45-35.3/000-1-7065 від 09.06.2020 про заробітну плату, суд зазначає, що у зв`язку з тим, що позивачем зазначені довідки до заяви про перерахунок пенсії надані не були, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.04.2021 про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, суд зауважує, що при повторному розгляді вказаної заяви позивача, відповідачу необхідно прийняти відповідне встановленого зразка рішення з посиланням на норми діючого законодавства, з урахуванням поданих позивачем довідок про заробітну плату № 4627 від 01.10.2019 (період роботи з 29.01.1990 по 25.10.1992); № 23- 1225-67/40 від 28.04.2021 (період роботи з 28.09.1992 по 27.12.1992) та правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір за квитанцією № 71918 від 03.06.2021 у сумі 908,00 грн.

Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, викладене у листі № 0576-02-8/8314 від 11.05.2021, яким ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) відмовлено у перерахунку пенсії по заробітній платі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) від 29.04.2021 про перерахунок пенсії по заробітній платі та прийняти відповідне встановленого зразка рішення з посиланням на норми діючого законодавства, з урахуванням поданих позивачем довідок про заробітну плату № 4627 від 01.10.2019 (період роботи з 29.01.1990 по 25.10.1992); № 23- 1225-67/40 від 28.04.2021 (період роботи з 28.09.1992 по 27.12.1992) та правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2021 року.

Суддя С.В. Ушенко