Ухвала суду № 100141912, 05.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про витребування доказів

м. Вінниця

05 жовтня 2021 р. Справа № 120/7302/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 10.08.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

28.08.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечує та просить відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши предмет та підстави заявленого позову, суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових матеріалів, які є необхідними для належного розгляду та вирішення даної справи, з огляду на наступне.

Статтею 9 КАС України, окрім інших принципів адміністративного судочинства, закріплено й принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно із частиною 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).

Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом встановлено, що ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності нежитловими будівлями, а саме:

- будівлі свинарника №3 - "А", прибудова "а", прибудова - "а1", водонапірна башта - "Б", артезіанська свердловина - №1, загальною площею 475,6 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлі консервного цеху - "Б", котельня "Б1", убиральня - "Д", огорожа - "№1", площею 581,2 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Як підставу для скасування вимог ГУ ДПС у Вінницькій області №0116216-2404-0228 та №0116215-2404-0228 від 19.03.2021 року позивач визначає те, що відповідно до пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Суд зауважує, що встановлена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Тобто, будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, та не здаються їх власниками в оренду, позичку, лізинг не є об`єктами оподаткування згідно з пунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 04.03.2021 року у справі № 500/2782/18.

Отже, з метою вирішення питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену пунктом "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, слід встановити, чи наділений позивач статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права, та встановити факт використання позивачем спірних нежитлових будівель як об`єктів сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, з яких можливо встановити, що позивач є особою, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

З метою встановлення усіх обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, суд вважає за необхідне витребувати у ОСОБА_1 додаткові докази, якими можливо підтвердити: факт використання належних позивачу на праві приватної власності нежитлових будівель, а саме: будівлі свинарника та будівлі консервного цеху за цільовим призначенням; приналежність позивача до осіб, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Окрім того, суд зазначає, що у разі відсутності таких документів, позивачу необхідно надати письмове пояснення у якому зазначити про таке.

В контексті даних спірних правовідносин суд також враховує, що Наказом Державної Служби статистики України № 56 від 11.04.2016 року затверджено Інструкцію з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.05.2016 року №689/28819 (далі - Інструкція).

Пунктом 1 розділу І Інструкції визначено, що погосподарський облік, як вид первинного обліку, передбачений для накопичення і систематизації відомостей, які збирають сільські, селищні, міські ради територіальних громад (об`єднаних територіальних громад) (далі - місцеві ради) по кожному з розташованих на їхній території сільських населених пунктів і які є необхідними для проведення державних статистичних спостережень.

Згідно пунктів 3-5 розділу І Інструкції, у рамках погосподарського обліку місцеві ради ведуть облік особистих селянських господарств у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.

У цій Інструкції терміни та поняття використовуються в таких значеннях:

- домоволодіння - житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані на одній земельній ділянці;

- домогосподарство (домашнє господарство) - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують свої кошти та витрачають їх. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати в будь-яких із цих стосунків або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи;

- землеволодіння - земельна ділянка, що перебуває у власності (користуванні) особи;

- об`єкт погосподарського обліку - одиниця, щодо якої здійснюється накопичення та систематизація відомостей (домогосподарство, домоволодіння, землеволодіння);

- особа, що відповідає за об`єкт погосподарського обліку, - повнолітня особа, яка має безпосереднє відношення до об`єкта погосподарського обліку і спроможна надати необхідну достовірну інформацію щодо нього, - член домогосподарства, власник або користувач домоволодіння, землеволодіння;

- перезакладення документів погосподарського обліку - заведення нових книг погосподарського обліку після закінчення строку їх дії.

Погосподарський облік у місцевих радах ведуть по кожному населеному пункту окремо за такими формами первинної облікової документації:

- форма № 1 "Облікова картка об`єкта погосподарського обліку" (далі - форма № 1) - передбачена для ведення погосподарського обліку в місцевих радах, на території яких розташовані сільські населені пункти;

- форма № 3 "Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень" (далі - форма № 3) - передбачена для обліку в міських, а також селищних радах у частині міських поселень.

Отже, органами місцевого самоврядування ведеться облік особистих селянських господарств, які здійснюють сільськогосподарське виробництво товарів, а тому, суд вважає за необхідне витребувати відповідні облікові картки погосподарського обліку у Стрижавської селищної ради щодо реєстрації ОСОБА_1 , як особи яка здійснює сільськогосподарську діяльність як самозайнята особа, сільськогосподарський товаровиробник тощо.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити, що частиною 7 статті 80 КАС України визначено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 КАС України).

Керуючись статтями 72, 80, 149, 248, 256 КАС України КАС України,

УХВАЛИВ:

Витребувати у ОСОБА_1 додаткові докази, якими можливо підтвердити:

- факт використання належних позивачеві на праві приватної власності нежитлових будівель, а саме: будівлі свинарника №3 - "А", прибудова "а", прибудова - "а1", водонапірна башта - "Б", артезіанська свердловина - №1, загальною площею 475,6 кв. м. (3-й АДРЕСА_3 ); будівлі консервного цеху - "Б", котельня "Б1", убиральня - "Д", огорожа - "№1", площею 581,2 кв. м. ( АДРЕСА_2 ) за цільовим призначенням;

- приналежність позивача до осіб, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Витребувати у Стрижавської селищної ради інформацію щодо реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), як особи яка здійснює сільськогосподарську діяльність як самозайнята особа та копію облікової картки об`єкта погосподарського обліку заведену щодо ОСОБА_1 .

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна