Рішення № 100141220, 05.10.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2021 р. Справа № 924/683/21

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ТОВ "Партнер-Оверсіз", м.Тернопіль

до ТОВ "Майстер К", м.Кам"янець - Подільський

про стягнення 529 324,66 грн., з яких 500 000,00 грн. - основний борг, 5 424,66 грн. - 3% річних та 23 900,00 грн. - інфляційних втрат

Представники сторін: не з"явилися

Суть спору:

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "Партнер-Оверсіз", м.Тернопіль до ТОВ "Майстер К", м.Кам"янець - Подільський про стягнення 529 324,66 грн., з яких 500 000,00 грн. - основний борг, 5 424,66 грн. - 3% річних та 23 900,00 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 07.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.09.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/683/21 на тридцять днів.

Ухвалою суду від 14.09.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На адресу суду 30.09.2021р. від представника позивача надійшла заява про здійснення розгляду даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в засідання суду не з"явився, відзиву на позов суду не надав.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер-Оверсіз» (надалі - Позикодавець) в особі директора Синякова Сергія Івановича, що діє на підставі статуту з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер-К» (надалі - Позичальник) в особі директора Бойка Вадима Віталійовича, що діє на підставі статуту, був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № 23/12/19 від 23.12.2019 р. на суму 500 000,00 грн.

Згідно п.1.1. Договору № 23/12/19 від 23.12.2019р. позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.2.1 - 2.4 Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 500000,00 грн. без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається позикодавцем після набрання чинності даним Договором.

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з розрахункового рахунку позикодавця.

Поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, але не пізніше 23.12.2020р.

Розділом 3 Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця.

Повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів позикодавцю з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця в установі банку.

На виконання умов Договору, позивачем було надано відповідачу фінансову допомогу, згідно Договору про надання поворотної фінансової допомоги №23/12/19 від 23.12.2019 р. на суму 500 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №10095 від 23.12.2019 року на суму 100 000,00 грн. та № 10341 від 03.03.2020 року на суму 400 000,00 грн.

Позивачем вживалась заходи досудового врегулювання спору, а саме на адресу відповідача надсилалась Претензія (вих. № 18 від 13.04.2021 року), однак відповідач відповіді на дану претензію не надав заборгованості не погасив.

Станом на 12.05.2021 р. відповідачем сума наданої фінансової допомоги в розмірі 500 000,00 грн. позивачу не повернута.

Також, позивачем в порядку ст.625 ЦК України нараховано відповідачу 5 424,66 грн. - 3% річних та 23 900,00 грн. - інфляційних втрат, згідно доданого до позовної заяви розрахунку за період з 01.01.2021р. по 12.05.2021р.

Всього, сума заборгованості за Договором складає 529 324,66 грн., з яких 500 000,00 грн. - основний борг, 5 424,66 грн. - 3% річних та 23 900,00 грн. - інфляційних втрат.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникли з Договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер-Оверсіз» (надалі - Позикодавець) в особі директора Синякова Сергія Івановича, що діє на підставі статуту з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер-К» (надалі - Позичальник) в особі директора Бойка Вадима Віталійовича, що діє на підставі статуту, був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № 23/12/19 від 23.12.2019 р. на суму 500 000,00 грн.

Згідно п.1.1. Договору № 23/12/19 від 23.12.2019р. позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.2.1 - 2.4 Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 500000,00 грн. без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається позикодавцем після набрання чинності даним Договором.

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з розрахункового рахунку позикодавця.

Поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, але не пізніше 23.12.2020р.

Розділом 3 Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця.

Повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів позикодавцю з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця в установі банку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

На виконання умов Договору, позивачем було надано відповідачу фінансову допомогу, згідно Договору про надання поворотної фінансової допомоги №23/12/19 від 23.12.2019 р. на суму 500 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №10095 від 23.12.2019 року на суму 100 000,00 грн. та № 10341 від 03.03.2020 року на суму 400 000,00 грн.

Позивачем вживалась заходи досудового врегулювання спору, а саме на адресу відповідача надсилалась Претензія (вих. № 18 від 13.04.2021 року), однак відповідач відповіді на дану претензію не надав заборгованості не погасив.

Станом на 12.05.2021 р. відповідачем сума наданої фінансової допомоги в розмірі 500 000,00 грн. позивачу не повернута.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також, позивачем в порядку ст.625 ЦК України нараховано відповідачу 5 424,66 грн. - 3% річних та 23 900,00 грн. - інфляційних втрат, згідно доданого до позовної заяви розрахунку за період з 01.01.2021р. по 12.05.2021р.

Суд, перевіривши правильність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат у вище вказаних сумах, дійшов висновку, що вказані нарахування здійсненні вірно та підлягають задоволенню.

Всього, сума заборгованості за Договором складає 529 324,66 грн., з яких 500 000,00 грн. - основний борг, 5 424,66 грн. - 3% річних та 23 900,00 грн. - інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі обставини справи, давши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч.9, ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 130, 185, 191, 231, 232, 237, 238, 240, 241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер К", (32300, м.Кам"янець - Подільський, вул.Першотравнева, 9Б, код: 33989946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Оверсіз", (46020, м.Тернопіль, вул.Д.Лук"яновича, 1, код: 37246552) - 500 000,00 грн. (п"ятсот тисяч гривень 00 коп.) - основний борг, 5 424,66 грн. (п"ять тисяч чотириста двадцять чотири гривні 66 коп.) - 3% річних, 23 900,00 грн. (двадцять три тисячі дев"ятсот гривень 00 коп.) - інфляційних втрат та 7 939,87 грн. (сім тисяч дев"ятвот тридцять дев"ять гривень 87 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу - ТОВ "Партнер-Оверсіз", 46020, м.Тернопіль, вул. Д.Лук"яновича, 1;

3 - відповідачу - ТОВ "Майстер К", 32300, м.Кам"янець - Подільський, вул. Першотравнева, 9Б.

Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 05.10.2021р.