Рішення № 100140964, 21.09.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2021 р. Справа № 917/829/21

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсталь", вул. Гребельна, 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, (адреса для листування: вул. Скворцова, 240 а, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69106

до Фізичної особи - підприємця Тєлєгіна Сергія Геннадійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 468 651,84 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Мирна-Касян Ю.Л.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 21.09.2021 р.

Обставини справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсталь" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Тєлєгіна Сергія Геннадійовича про стягнення заборгованості за договором поставки № 8/0209 від 02.09.2020 року (основний борг - 339 375,09 грн.; штраф - 101 812,53 грн.; 30% річних - 19 393,77 грн.; інфляційні втрати - 8 070,45 грн.).

Ухвалою суду від 31.05.2021 р. позовну заяву залишено без руху; надано строк для усунення недоліків шляхом надання суду належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками (опис вкладення з відповідним переліком, касовий чек про оплату поштового відправлення) та доказів сплати судового збору у відповідному порядку та розмірі (доплати в сумі 300,00 грн.).

11.06.2021 р. до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків (вх. 6410), в якій позивач вказує, що при складанні позовної заяви в прохальній частині допущена технічна помилка у сумі основного боргу, а саме зазначено - суму у розмірі 359 375,09 грн., але відповідно до описової частині позовної заяви сума боргу складає 339 375,09 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви доказами (видатковими накладними та платіжними дорученнями).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.06.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 06.07.2021 р.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 ГПК України до 15 днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою суду від 06.07.2021 р. відкладено підготовче засідання на 05.08.2021 р. на 11:00 год..

Від позивача через електронну пошту надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі його уповноваженого представника та закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті (вх. № 8632 від 05.08.2021 р.). Крім того, у зазначеній заяві позивач повідомляє суд про проведення відповідачем часткової оплати заборгованості у розмірі 140 000,00 грн. та констатує, що на момент подання даної заяви заборгованість відповідача становить 199 375,09 грн.. На підтвердження проведення відповідачем часткової оплати заборгованості, позивач додає копії платіжних доручень (№ 170 від 22.06.2021 р. на суму 10 000,00 грн., № 166 від 14.06.2021 р. на суму 120 000,00 грн., № @2PL171500 від 07.06.2021 р. на суму 5 000,00 грн., № @2PL797577 від 01.06.2021 р. на суму 5 000,00 грн.).

З огляду на викладене, позивач зазначає, що підтримує позовні вимоги з урахуванням даної заяви та просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 199 375,09 грн.; штраф - 101 812,53 грн.; 30% річних - 19 393,77 грн.; інфляційні втрати - 8 070,45 грн.

Відповідно п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вище викладене суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги в редакції даної заяви.

Ухвалою суду від 05.08.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 21.09.2021 р. на 10:30 год.

25.08.2021 р. від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 14.09.2021 р. задоволено заяву позивача про участь в судовому засіданні по справі № 917/829/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду

21.09.2021 р. представники учасників справи в судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про дату і час судового засідання, ухвали суду були надіслані сторонам рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотньому боці ухвал, на адресу місцезнаходження сторін, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також дана ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Проте, ухвали Господарського суду Полтавської області від 15.06.2021р., від 06.07.2021 р. та від 05.08.2021 р., які направлялись відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи та яка співпадає з адресою зазначеної у ЄДР, повернулися до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ухвала суду від 15.06.2021 р., якою судом було встановлено строк на подання відзиву на позов, вважається врученою відповідачу 29.06.2021 р..

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши подані документи і, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

02.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГСТАЛЬ» (далі - продавець) та Фізичною особою - підприємцем Тєлєгіним Сергієм Геннадійовичем (далі - покупець) укладено Договір поставки № 8/0209 від (а.с. 8).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах і в порядку, визначеному цим договором товар (надалі - Товар). Товар поставляється партіями. Асортимент, найменування, кількість, одиниці виміру, ціна, терміни поставки Товару визначаються у видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних, та/або специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1 та п. 1.2. Договору);

- розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Покупець сплачує вартість Товару на наступних умовах: 100% вартості товару визначеної у відповідній видатковій накладній протягом 30 (Тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару, якщо інше не буде обумовлено у відповідних специфікаціях до цього договору. (п. 2.1 та п. 2.2 Договору);

- У разі порушення термінів оплати Товару більше ніж на 5 днів, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 30% від вартості вчасно несплаченого Товару. Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, Покупець сплачує Продавцю 30 % річних від простроченої суми. У разі порушення термінів поставки Товару, передбачених цим договором, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого вчасно Товару за кожен день прострочення (п. 7.1 та п. 7.2 Договору);

- Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до « 31» грудня 2020 р., але в кожному разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. У разі, якщо за 10 днів до дати закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не направила в письмовій формі повідомлення про розірвання Договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на умовах, які діяли станом на закінчення терміну дії Договору (п. 9.1 Договору).

На виконання умов Договору, продавцем поставлено покупцю Товар в асортименті, кількості та за цінами згідно видаткових накладних:

- 502/012 від 05.02.2021 року (рахунок на оплату № 302/013 від 03.02.2021 року, довіреність № З від 03.02.2021 року) у сумі 320 660,03 грн. у кількості 10,08 т.;

- 2602/031 від 26.02.2021 року (рахунок на оплату № 2402/004 від 24.02.2021 року, довіреність № 7 від 24.02.2021 року) у сумі 245 705,03 грн., у кількості 7,99 т., а всього у кількості 18,07 т., на суму 566 365,06 грн.

Позивач зазначає, що Товар відповідачем отримано в повному обсязі, про що свідчать відмітки уповноваженої особи покупця на товаросупровідних документах. Претензій Відповідача щодо поставки неякісного Товару на адресу Позивача не надходило.

З урахуванням п. 2.2 Договору, строк оплати за поставлений Товар на підставі всіх вищевказаних видаткових накладних є наступним:

- 502/012 від 05.02.2021 року по 07.03.2021 року;

- 2602/031 від 26.02.2021 року по 28.03.2021 року.

Проте, даний Товар був оплачений відповідачем з порушенням встановлених у Договорі строків та не у повному обсязі. На момент подання даного позову (18.05.2021 р.) за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 339 375,09 грн..

За даними позивача, станом на 04.08.2021 р. з боку відповідача перед позивачем рахується заборгованість за Договором у розмірі 199 375,09 грн.. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог вх. № 8632 від 05.08.2021 р.. У зазначеній заяві позивач повідомив суд про проведення відповідачем часткової оплати заборгованості у розмірі 140 000,00 грн. та констатує, що на момент подання даної заяви заборгованість відповідача становить 199 375,09 грн.. На підтвердження проведення відповідачем часткової оплати заборгованості, позивач додає копії платіжних доручень (№ 170 від 22.06.2021 р. на суму 10 000,00 грн., № 166 від 14.06.2021 р. на суму 120 000,00 грн., № @2PL171500 від 07.06.2021 р. на суму 5 000,00 грн., № @2PL797577 від 01.06.2021 р. на суму 5 000,00 грн.).

Дана заява прийнята судом, а позовні вимоги розглядаються в редакції даної заяви.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки № 8/0209 від 02.09.2020 р. в розмірі 328 651,84 грн. , з яких : основний борг - 199 375,09 грн.; штраф - 101 812,53 грн.; 30% річних - 19 393,77 грн.; інфляційні втрати - 8 070,45 грн..

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: Копія договору поставки № 8/0209 від 02.09.2020 року.; Копія рахунку на оплату № 302/013 від 03.02.2021 року.; Копія видаткової накладної № 502/012 від 05.02.2021 року.; Копія довіреності № 3 від 03.02.2021 року; Копія рахунку на оплату № 2402/004 від 24.02.2021 року; Копія видаткової накладної № 2602/031 від 26.02.2021 року; Копія довіреності № 7 від 24.02.2021 року; Копія платіжного доручення № 155 від 20.03.2021 року; Копія платіжного доручення № 164 від 29.04.2021 року; Копія платіжного доручення № @2РL06605 від 06.05.2021 року; Копія платіжного доручення № @2РL981609 від 18.05.2021 року; копії платіжних доручень № 170 від 22.06.2021 р. на суму 10 000,00 грн., № 166 від 14.06.2021 р. на суму 120 000,00 грн., № @2PL171500 від 07.06.2021 р. на суму 5 000,00 грн., № @2PL797577 від 01.06.2021 р. на суму 5 000,00 грн.; Копія акту звірки січень-квітень 2021 року з ФОП Тєлєгін С.Г.; Копія акту звірки 05.05.2021-19.05.2021 року з ФО-П Тєлєгін С.Г.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором оплатив отриманий товар не у повному обсязі та з порушенням строків, заборгованість останнього складає 199 375,09 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 199 375,09 грн. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.1 Договору визначено, що у разі порушення термінів оплати Товару більше ніж на 5 днів, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 30% від вартості вчасно несплаченого Товару. Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, Покупець сплачує Продавцю 30% річних від простроченої суми, що встановлено Договором.

Тобто, при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення, зокрема, штрафу у разі невиконання відповідачем умов договору, тому його застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами Договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 101 812,53, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині, відповідно до приписів Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось вище, пунктом 7.1 Договору визначено, що Покупець сплачує Продавцю 30 % річних від простроченої суми.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 19 393,77 грн. тридцяти процентів річних за період з 08.03.2021 року по 18.05.2021 року та 8 070,45 грн. індексу інфляції за період з березня 2021 року по квітень 2021 року (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання з оплати отриманого товару та проведених відповідачем проплат), суд визнає його правильним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 199 375,09 грн.; 101 812,53 грн. штрафу, інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 8 070,45 грн. та 30% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 19 393,77 грн., підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тєлєгіна Сергія Геннадійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_2 в АТ "Альфа-Банк") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсталь", вул. Гребельна, 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, ідентифікаційний код 37941143, ІПН 379411408280, р/р НОМЕР_3 в АБ "Південний"; р/р НОМЕР_4 в АТ "ОТП БАНК") заборгованість за основним зобов`язанням 199 375,09 грн.; 101 812,53 грн. штрафу, інфляційні витрати за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 8 070,45 грн.; 30% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 19 393,77 грн. та 7 029,78 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 01.10.2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя Погрібна С.В.