Рішення № 10014094, 19.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/14219.05.10 За позовомДержавного підприємства "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"

доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаДаньшина Георгія Михайловича

простягнення 3 841,56 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:Сабара К.В.

від третьої особи:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (надалі –"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (надалі –"Товариство") про стягнення 3 841,56грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання за полісом №ВС/5427158 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме: не в повному обсязі виплачено страхове відшкодування позивачу, внаслідок нанесення шкоди при дорожньо-транспортній пригоді (надалі –"ДТП") особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за вказаним полісом. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 204,41 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.03.2010 р.

В судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на п. 3.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість", де вказано, що надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, а відтак відповідач правомірно здійснив виплату страхового відшкодування без врахування ПДВ.

У судовому засіданні 29.03.2010 р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових документів оголошено перерву до 28.04.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення по справі, в яких вказував, що послуги із страхування не оподатковуються, а тому сума страхових виплат не має передбачати нарахування податку на додану вартість, а з суми страхової виплати суму податку не вираховують.

Представником позивача надано уточнення розміру судових витрат, в якому позивач просить включити до судових витрат, понесених ним при розгляді справи судом, додатково кошти у розмірі 874,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Даньшина Георгія Михайловича, розгляд справи відкладено до 19.05.2010 р.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, вказав, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно звіту визначалася без ПДВ, подав заяву, в якій позовні вимоги визнає частково, у розмірі 1 772,26 грн., як різницю між фактичними витратами позивача та сумою отриманого відшкодування, та розмір пені, нарахованої від вказаної суми.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду.

За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2009 р. близько 08 год. 35 хв. в м. Севастополь було скоєне ДТП за участі автомобіля Тойота та автомобіля Сіат, а саме: Даньшин Г.М., керуючи автомобілем Сіат, при виїзді із другорядної дороги не уступив дорогу і допустив зіткнення з автомобілем Тойота, який рухався по головній дорозі, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Даньшиним Г.М. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 25.09.2009 р. у адміністративній справі №3-5810/09, відповідно до якої Даньшина Георгія Михайловича визнано винним у скоєнні ДТП.

Відповідно до звіту серія SL №117339 про оцінку колісного транспортного засобу Toyota Avensis 1.8VVT-I реєстраційний номер СН 77-72 АЕ , складеного 21.09.2009 р. суб’єктом оціночної діяльності ПП ЕК "Укравтоекспертиза" (сертифікат №6359/07 виданий ФДМУ 14.12.2007р.), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, вчиненого власникові автомобіля Тойота, реєстраційний номер СН 7772 АЕ в результаті його пошкодження при ДТП складає 21 822,89грн. Представник відповідача повідомив, що вказана сума не включає ПДВ.

Здійснюючи ремонт пошкодженого транспортного засобу автомобілю Тойота, позивачем були понесені витрати у розмір 19 958,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1259 від 21.09.2009 р. та №1277 від 24.09.2009 р., актом здачі-прийняття робіт №22/09 від 30.09.2009 р.

Крім того, позивачем були понесені витрати в сумі 660,00 грн. на проведення вищезазначеного автотоварознавчого дослідження, що підтверджується платіжним дорученням № 1246 від 18.09.2009 р. та актами №ВИ-11526, №ВИ-11526/1 від 17.09.2009 р.

Тобто, загальний розмір витрат позивача понесених на здійснення відновлювального ремонту внаслідок завданої шкоди становить 20 618,00 грн. Наведені обставини вказуються позивачем в листі №02-07/3184 від 04.12.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, у позивача виникло право вимоги в межах суми 20 618,00 грн. до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб –автомобіль Сіат, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Тойота, належить громадянину Даньшину Г.М. та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Сіат, реєстраційний номер СН 2370 АІ, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність Даньшина Г.М., за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Сіат, реєстраційний номер СН 2370 АІ, застрахована ЗАТ "СК "Альфа Страхування" (після зміни організаційно-правової форми –ПАТ "СК "Альфа Страхування") згідно із полісом ВС/5427158.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/5427158) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 15.06.2009 р. (00:00) по 14.06.2010 р.

Відповідно до п.4 полісу № ВС/5427158 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Даньшин Г.М., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Даньшином Г.М. автомобіля Сіат була застрахована Товариством.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВС/5427158) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза –0,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота з урахуванням фізичного зносу згідно звіту експерта, становить 21 882,89 грн., проте фактичні витрати позивача на відновлення пошкодженого автомобіля Тойота становлять 20618,00 грн., та ним не заперечуються (лист №02-07/3184 від 04.12.2009 р.).

Витрати позивача на проведення автотоварознавчого дослідження підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача згідно п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що не заперечується сторонами.

Оскільки фактичні витрати по відновленню автомобіля Тойота є меншими, ніж визначений звітом розмір відновлювального ремонту, то відшкодуванню відповідачем з огляду на приписи ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягають саме фактичні витрати на відновлення автомобіля Тойота.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою від 16.09.2009 р. до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті ДТП. Відповідач не заперечує факт отримання вказаної заяви.

Враховуючи визначені полісом № ВС/5427158 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір фактичних витрат позивача на відновлення пошкодженого автомобіля Тойота, відповідач був зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 20618,00грн. (19958,00 грн. фактичні витрати на відновлення автомобіля + 660,00 грн. вартість експертизи) до 16.10.2009 р.

На підставі розпорядження про виплату страхового відшкодування та страхового акту №0391.609.09.01.01, затверджених 10.11.2009 р., відповідач сплатив позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 18 845,74 грн. (18 185,74 грн. + 660,00 грн. (вартість експертизи)), що підтверджується платіжним дорученнями №12373 від 16.11.2009 р.

Таким чином, заборгованість відповідача по виплаті страхового відшкодування становить 1 772,26 грн., та визнана представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 1 772,26 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована та визнана представником у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства суми страхового відшкодування у розмірі 1 772,26 грн. є правомірними.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 204,41 грн., нарахованої за прострочення по сплаті 3 637,15 грн. у період з 16.11.2009 р. по 23.02.2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 37.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Отже, враховуючи визначений позивачем строк нарахування пені (з 16.11.2009 р. по 23.02.2010 р.) та встановлений судом розмір суми страхового відшкодування (1 772,26 грн.), прострочення з оплати якого допущено відповідачем, правомірним є стягнення пені за прострочення по сплаті суми страхового відшкодування, нарахованої від суми 1 772,26 грн. у період з 16.11.2009 р. по 23.02.2010 р. в розмірі 99,54 грн.

Під час розгляду справи відповідач визнав заборгованість по сплаті суми страхового відшкодування у розмірі 1 772,26 грн. та пеню нараховану від такої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства суми страхового відшкодування у розмірі 1 772,26 грн. та пені у розмірі 99,54 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 1 864,89 грн. та пені у розмірі 104,87 грн. необхідно відмовити.

Згідно із ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Із наказів №13-к від 17.03.2010 р., №23-к від 12.04.2010 р., посвідчень про відрядження №19 від 17.03.2010 р., №23 від 12.04.2010 р., копій проїзних документів та квитанцій попереднього продажу квитків від 17.03.2010 р. та 09.04.2010 р. вбачається, що Підприємством були понесені витрати, які пов’язані із розглядом справи судом –відрядження представника з м. Севастополя до м. Києва на загальну суму 874,70 грн.

Отже, такі витрати входять до складу судових витрат та підлягають розподілу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (сплата державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати пов’язані з розглядом справи) покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного підприємства "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (01025, м.Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код 30968986) на користь Державного підприємства "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (99008, м.Севастополь, вул.6-а Бастіонна, 32; ідентифікаційний код 02569661) суму страхового відшкодування у розмірі 1 772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн. 26 коп., пеню у розмірі 99 (дев’яносто дев'ять) грн. 54 коп., державне мито у розмірі 49 (сорок дев'ять) грн. 70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 99 коп., витрати, пов'язанні із розглядом справи у розмірі 426 (чотириста двадцять шість) грн. 20 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –28.05.2010 р.