Рішення № 100140915, 30.09.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2629/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача – не з`явився,

від відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бєл-Транс” про стягнення збитків у розмірі 16249,14 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бєл-Транс” про стягнення збитків у розмірі 4993,35 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.

20.12.2018 р. о 18-50 в м. Миколаїв, Інгульський район, перехрестя вул. Троїцька та Новозаводська, ОСОБА_1 (далі - винуватець ДТП) керував транспортним засобом “DAF”, державний № НОМЕР_1 з напівпричепом “ЕХО 99983”, державний № НОМЕР_2 та перед виїздом не перевірив технічну справність транспортного засобу, внаслідок чого при повороті ліворуч з вул. Троїцька на вул. Новозаводська сталося розривання шини колеса на напівпричепі “ЕХО 99983”, державний № НОМЕР_2 , яке пошкодило транспортний засіб “Daewoo”, державний № НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку. Так, позивач зазначає, що внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдані матеріальні збитки.

При цьому позивач вказує, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу “DAF”, реєстраційний № НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1502913 (страхувальник - ТОВ “Бєл-Транс”).

Також позивач вказує, що відповідно до постанови Новомосковськом міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2019 року по справі № 183/8141/18 ОСОБА_1 було визнано винним у даному ДТП внаслідок порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як вказує позивач, із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла особа та надала всі необхідні документи та на підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт № 190000199091 від 22.02.2019 р. При цьому, як додає позивач, на підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 16249,14 грн.

Так, посилаючись на ст. 993, ч. 2 ст. 1187, ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 33, 38.1.1 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, позивач вказує, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як страхувальника транспортного засобу “DAF”, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована за полісом № АМ/1502913 у позивача.

Наразі позивач посилається на положення п. 22.1 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів”, за якими при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Також згідно з п. 12.1 ст. 12 “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За ствердженнями позивача, з метою досудового врегулювання спору відповідачеві було направлено претензією про відшкодування збитків в порядку регресу, однак до цього часу відповідачем не було проведено ніяких дій щодо вирішення питання в досудовому порядку та відшкодування завданих збитків, що зумовило звернення позивача до суду із заявленим позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2021 р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2629/21, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.09.2021 р.

20.09.2021 р. позивачем подано до господарського суду клопотання про розгляд справи без участі його представника з огляду на те, що представник позивача знаходиться у м. Києві та не має змоги бути присутнім у судовому засіданні. Також у поданому клопотанні позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти винесення рішення по даній справі.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.09.2021 р. (а.с. 60).

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

20.12.2018 р. о 18год. 50хв. у м. Миколаїв на перехресті вул. Новозаводська та вул. Троїцька сталася ДТП за участю автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом “EXO99983”, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу марки “Daewoo”, державний № НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Так, із наявної в матеріалах справи копії пояснень потерпілого щодо події (ОСЦПВ) вбачається, що 20.12.2018 р. о 18год. 50хв. в м. Миколаїв сталася ДТП за участю його автомобіля. При цьому потерпілий пояснив, що, перебуваючи у своєму т/з на перехресті вул. Ново заводська, для повороту наліво з вулиці Троїцька т/з DAF з причіпом здійснював поворот на вул. Новозаводську з вул. Троїцька та коли зрівнявся з автомобілем Daewoo на причепі лопнуло колесо, з огляду на що від напруги повітря з-під колеса, яке лопнуло, вилетіла велика кількість щебеню та пошкодила всю ліву сторону автомобіля Daewoo.

Крім того, із пояснень страхувальника щодо події (ОСЦПВ) від 21.12.2018 р., копія яких наявна в матеріалах справи, вбачається, що автомобіль “DAF”, д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 здійснював перевезення, однак під час руху від напівпричепа стрельнуло колесо, внаслідок чого розбите скло на автомобілі Daewoo, д.н. НОМЕР_3 .

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2019 року по справі № 183/8141/18 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн. У вказаній постанові встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом “EXO99983”, державний номерний знак НОМЕР_2 , у м. Миколаїв, перехрестя вул. Троїцька та вул. Новозаводська, перед виїздом не перевірив технічну справність транспортного засобу, внаслідок чого при повороті ліворуч з вул. Троїцька на вул. Новозаводська сталося розривання шини колеса на півпричепі. Так, судом з`ясовано, що в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб DAEWOO Matiz Е93, н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 . При цьому судом встановлено, що внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдані матеріальні збитки.

Наразі слід зазначити, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки “DAF”, державний № НОМЕР_1 , була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1502913 (страхувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю “Бєл-Транс”).

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 Кодексу).

За приписами статті 989 Кодексу страхувальник зобов`язаний, серед іншого повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (частина 1 статті 990 Кодексу).

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про страхування”, цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі ст. 6 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Частиною 1 статті 25 Закону України “Про страхування” передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.02.2019 р. ОСОБА_3 (заявник/потерпілий) звернувся із заявою за реєстраційним № 190000199091 до ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 18614,84 грн. При цьому у поданій заяві заявник просив страхове відшкодування виплатити за наступними реквізитами: р/р НОМЕР_4 , МФО 305299, банк – АТ КБ “ПриватБанк”, ЗКПО 14360570, особовий рахунок НОМЕР_5 . Крім того у вказаній заяві заявник/потерпілий погодився із вартістю відновлювального ремонту згідно (розрахунку АUDATEX, висновку незалежного експерта, калькуляції СТО) в сумі 18614,84 грн. та з тим, що розрахунок страхового відшкодування може бути здійснено з вирахуванням величини фізичного зносу. Також заявник/потерпілий був ознайомлений, що в разі перерахування страховиком коштів для ремонту ТЗ на СТО, яке не є платником ПДВ, виплата страхового відшкодування буде здійснюватися з вирахуванням суми податку на додану вартість.

Так, на підставі страхового акту № 190000199091 від 22.02.2019 р. ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі в розмірі 16249,14 грн.

При цьому відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування до справи № 190000199091 на підставі калькуляції № 19-199091 від 11.02.2019 р. вартість відновлювального ремонту становить 18614,84 грн., а сума страхового відшкодування – 16249,14 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищевказаних документів ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” здійснено виплату власнику пошкодженого автомобіля – ОСОБА_3 (на зазначені ним у заяві на виплату від 20.02.2019 р. реквізити) страхове відшкодування в розмірі 16249,14 грн. згідно платіжного доручення № 3Р017701 від 04.03.2019 р. на суму 16249,14 грн. (а.с. 42), в призначенні платежу якого зазначено “Відшкод. зг. страх. Акту №190000199091 від 22.02.19 К/р: 4149439005478833, ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_6 ...”.

Відтак, вказане свідчить про виконання позивачем покладеного на нього зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні.

Так, після виплати позивачем страхового відшкодування останнім заявлена зворотня вимоги до відповідача як особи, відповідальної за завдану шкоду.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.10.2020 року ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” звернулося до ТОВ “Бєл-Транс” із претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу вих. № 10527/ІНС, в якій просило у місячний термін з моменту отримання вказаної претензії перерахувати 16249,14 грн., однак відповідачем вказану претензію було проігноровано.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За приписами статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Тобто, вказаними нормами передбачено право страховика після відшкодування шкоди, завданої іншою особою, звернутись із зворотною вимогою (регресом) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства, до ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” перейшло право вимоги звернутися до особи, винної у скоєнні зазначеної ДТП із заявою про виплату коштів (в зворотному порядку) у зв`язку із виплатою страхового відшкодування в розмірі 16249,14 грн.

Правила щодо регресного позову страховика встановлені ст. 38 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, згідно п. “г” пп. 38.1.1 п. 38.1 якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Так, зі змісту постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2019 року по справі № 183/8141/18 вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом “EXO99983”, державний номерний знак НОМЕР_2 , у м. Миколаїв, перехрестя вул. Троїцька та вул. Новозаводська, перед виїздом не перевірив технічну справність транспортного засобу, внаслідок чого при повороті ліворуч з вул. Троїцька на вул. Новозаводська сталося розривання шини колеса на півпричепі.

Таким чином, вказаними нормами ст. 38 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” чітко передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, що й було встановлено постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2019 року по справі № 183/8141/18.

Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов`язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є: 1) наявність збитків, 2) наявність порушення з боку цієї особи, 3) причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та 4) вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як вбачається з матеріалів справи, вина особи, яка керувала автомобілем марки “DAF”, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом “EXO99983”, державний номерний знак НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.01.2019 р. у справі № 183/8141/18.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок пошкодження автомобіля “Daewoo”, державний № НОМЕР_3 з вини водія ОСОБА_1 , який керував т/з “DAF”, реєстраційний № НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1502913 відповідачем/страхувальником – ТОВ “Бєл-Транс”, має бути відшкодована на рахунок страховика, яким, в даному випадку, виступає ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування на користь ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 16249,14 грн. за рахунок ТОВ “Бєл-Транс”.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бєл-Транс” про стягнення збитків у розмірі 16249,14 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бєл-Транс” (67600, Одеська область, м. Біляївка(пн), вул. Отамана Головатого, буд. 65; код ЄДРПОУ 37136296) на користь Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; код ЄДРПОУ 24175269) збитки в сумі 16249/шістнадцять тисяч двісті сорок дев`ять/грн. 14 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2270/дві тисячі двісті сімдесят/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 05 жовтня 2021 р.

Суддя В.С. Петров