Рішення № 100140843, 30.09.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2021 справа № 914/1107/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Горизонти», м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробутнафтогаз», м. Івано-Франківськ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Азербайджанське підприємство «Укр-Аз-Ойл», м.Бородичани Івано-Франківської області,

про стягнення 6'834'125,90 грн. заборгованості,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: Патлачук Є.В.,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Горизонти» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробутнафтогаз» про стягнення 6'698'848,60 грн. заборгованості за договором підряду №17-04/18/01 на будівництво свердловини №34 Великі Мости від 17.04.2018, з яких: 5'125'001,84 грн. основний борг; 1'031'038,28 грн. втрати від інфляції та 352'748,21 грн. 3 % річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26 квітня 2021 року справу № 914/1107/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено ТзОВ СУАП «Укр-Аз-Ойл» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, та призначено підготовче засідання на 27.05.2021, надано відповідачу строк на подання відзиву-протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

27.05.2021 позивач подав суду клопотання про долучення доказів (вх..№12485/21).

Протокольною ухвалою від 27.05.2021 Господарський суд Львівської області відклав підготовче засідання на 10.06.2021. Ухвалою від 27.05.2021 Господарський суд Львівської області у порядку ст. ст. 120-121 ГПК України викликав відповідача та третю особу і повідомив їм про дату, час і місце підготовчого засідання.

04.06.2021 третя особа скерувала суду заяву про проведення підготовчого засідання 10.06.2021 без участі третьої особи (вх.№13192/21).

Ухвалою від 10.06.2021 суд відклав підготовче засідання на 24.06.2021.

16.06.2021 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (вх.№2571/21) з доказами її скерування відповідачу та третій особі.

Протокольною ухвалою від 24.06.2021 Господарський суд Львівської області прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, постановив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням поданої заяви, продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 12.08.2021. Ухвалою від 24.06.2021 Господарський суд Львівської області у порядку ст. ст. 120-121 ГПК України викликав відповідача та третю особу і повідомив їм про дату, час і місце підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 12.08.2021 Господарський суд Львівської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.09.2021, відомості про що занесено до протоколу судового засідання. Ухвалою від 12.08.2021 Господарський суд Львівської області у порядку ст. ст. 120-121 ГПК України викликав відповідача та третю особу і повідомив їм про дату, час і місце проведення судового засідання.

14.09.2021 на електронну адресу суду представник відповідача скеровував клопотання про відкладення розгляду справи, з метою забезпечення права відповідача на захист та формування позиції по справі. У поданому клопотанні відповідач зазначив, що позовну заяву з додатками та процесуальні документи суду не отримував, за винятком ухвали суду від 12.08.2021, тому просив суд зобов`язати позивача надіслати на юридичну адресу відповідача позовну заяву з додатками та продовжити строк на подання відзиву на позов.

14.09.2021 розгляд справи відкладено на 30.09.2021, про що повідомлено відповідача та третю особу. Явка учасників провадження обов`язковою не визнавалась. Також судом встановлено, що позовну заяву з додатками відповідач отримав 20.05.2021 (штрих-кодовий ідентифікатор АТ «Укрпошта» №7900064080543), а заяву про збільшення позовних вимог - 17.06.2021 (штрих-кодовий ідентифікатор №7901707003068).

Представник позивача у судове засідання 30.09.2021 з`явився, вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, просив їх задовольнити.

Відповідач участь повноважного представника у судові засідання не забезпечував, вимог суду не виконав, проти позову не заперечив. Ухвали суду були надіслані за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак такі повернулися на адресу суду з відміткою органу зв`язку про причини невручення «за закінченням терміну зберігання».

При цьому суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`являвся, пояснення по суті спору на адресу суду не направив.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Таким чином, оскільки явка сторін у судове засідання 30.09.2021 не визнавалася обов`язковою, відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та подальші судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 30.09.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

17 лютого 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БУРОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТИ» (позивач, підрядник), Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Азербайджанське підприємство «Укр-Аз-Ойл» (замовник, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добробутнафтогаз» (інвестор, відповідач) укладено договір підряду № 17-04/18/01 на будівництво свердловини № 34 Великі Мости, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати зі своїх матеріалів та частково по узгодженню сторін з матеріалів замовника і за рахунок замовника роботи з будівництва свердловини №34-Великі Мости (далі - свердловина) відповідно до робочого проекту з будівництва свердловини №34-Великі Мости (надалі робочий проект). Замовник зобов`язується прийняти їх з метою подальшої передачі новозбудованої свердловини інвестору, а інвестор зобов`язується оплатити виконані роботи.

Згідно даного договору підлягають виконанню усі роботи, визначені в «Розподіленні обов`язків між сторонами із забезпечення робіт по будівництву свердловини», вказані в Додатку №2, що є невід`ємною частиною цього договору (п.2.2 договору).

За змістом пункту 3.2 договору підрядні роботи виконуються з матеріалів, силами і засобами підрядника, крім предметів замовника, визначених у Додатках №2 та N3 до даного договору, які постачаються замовником чи інвестором та передаються уповноваженій особі підрядника, про що складається та підписується сторонами відповідний акт приймання-передачі матеріальних цінностей

Згідно п.4.5.1 та п.4.5.2 договору інвестор зобов`язався своєчасно і в повному обсязі здійснювати фінансування робіт, відповідно до розділу 6 цього договору, провести оплату виконаних робіт після їх прийняття замовником.

Підрядник надає замовнику підписаний підрядником акт прийому-передачі виконаних робіт з будівництва свердловини у двох примірниках про підтвердження фактично виконаного обсягу робіт. Замовник підписує акт. У разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів з моменту надання вказаних актів підрядником. Повертає один підписаний примірник. Якщо протягом 10 робочих днів замовник не підписав акт та не повернув один примірник акту підряднику або не надав обгрунтованих заперечень, такий акт вважається прийнятим (п.5.1 договору).

Сторонами у розділі 6 договору погоджено вартість робіт та порядок розрахунків. Так, у пунктах 6.1, 6.6, 6.8 визначено, що вартість робіт з відновлення свердловини №34-Великі Мости вказана в «Розрахунку вартості робіт та витрат з відновлення свердловини №34-Великі Мости», наведеному в Додатку №1, «Тарифів на надання послуг спецтехніки», наведених в Додатку №5, «Тарифів на спуск клину відхилювача», наведених в Додатку №6, та «Тарифів на послуги телеметрії», наведених в Додатку №7, що є невід`ємними частинами цього договору, виходячи з валютного еквіваленту в доларах США, визначеного згідно офіційного курсу НБУ станом на 17.04.2018 року, який становить 26,089279 грн. за 1 дол.США. Загальна вартість робіт та витрат, що наведена в Додатку №1, визначена у вигляді цін в українських гривнях на підставі офіційного курсу НБУ станом на 17.04.2018 року, який становить 26,089279 грн. за 1 дол.США без ПДВ та сплачується в українських гривнях. Загальна вартість робіт договору визначається як підсумована вартість робіт, прийнятих та переданих сторонами актів приймання-передачі робіт. Вартість фактично виконаних робіт визначається на підставі актів приймання-передачі виконання робіт, погоджених та підписаних сторонами.

Інвестор здійснює оплату виконаних робіт наступним чином: авансовий платіж в сумі 2'000'000,00 (два мільйони гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ, інвестор сплачує упродовж 10 банківських днів із дати підписання даного договору; остаточні розрахунки проводяться інвестором упродовж 10 банківських днів із дати підписання сторонами акту (актів) приймання-передачі виконаних робіт на підставі погодженого сторонами графіку виконання робіт. Розрахунок проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника (п.6.9 договору).

Пунктом 7.1 договору підряду визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та скріплення печатками сторін, та діє до 31.12.2018 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов п.6.9 договору підряду відповідачем упродовж квітня-травня 2018 року було перераховано позивачу грошові кошти на загальну суму 2'000'000,00 грн.

Позивач стверджує, що виконав роботи у повному обсязі на загальну суму 26'877'460,61 грн., про що між сторонами договору підписано без зауважень акт №1 прийому-передачі виконаних робіт від 25.10.2018, відповідно до якого підрядник передав, інвестор прийняв, а замовник погодив виконання робіт на суму 3'719'202,20 грн. з ПДВ, акт №2 прийому-передачі виконаних робіт від 16.11.2018 на суму 2'419'350,77 грн., акт №3 прийому-передачі виконаних робіт від 22.11.2018 на суму 283'318,85 грн., акт №4 прийому-передачі виконаних робіт від 30.11.2018 на суму 4'183'586,95 грн., акт №5 прийому-передачі виконаних робіт від 30.11.2018 на суму 3'037'565,76 грн., акт №6 прийому-передачі виконаних робіт від 27.12.2018 на суму 6'454'224,02 грн., акт №7 прийому-передачі виконаних робіт від 28.12.2018 на суму 5'951'020,66 грн., акт №8 прийому-передачі виконаних робіт від 04.01.2019 на суму 743'925,36 грн та акт прийому-передачі виконаних робіт від 24.01.2019 на суму 85'266,04 грн.

Відповідач оплату виконаних робіт за актами №№ 1-5, 7, 8 здійснював несвоєчасно, що підтверджується долученими до матеріалів справ виписками з банківського рахунку позивача, а за актом №6 розрахунок за виконані роботи відповідач здійснив частково, на суму 1'329'222,18 грн., залишок заборгованості становить 5'125'001,84 грн.

Позивач стверджує, що 18.03.2021 надіслав відповідачу претензію №18-03/21/01 з вимогою про сплату існуючої заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, нараховано 1'143'568,20 грн. інфляційних втрат та 565'555,05 грн. 3% річних, які і просить стягнути з відповідача.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору підряду №17-04/18/01 на будівництво свердловини №34 Великі Мости від 17.04.2018.

Щодо підсудності даної справи Господарському суду Львівської області, суд зазначає.

Позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що пунктом 2.1 визначено місце надання послуг, а саме: будівництво свердловини №34- за адресою Львівська область, Червоноградський район, поблизу міста Великі Мости..

Як зазначено у ч. ч.1, 5 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Оскільки, спір у даній справі виник з договору підряду, в якому визначено місце його виконання, то спір за вибором позивача в тому числі може бути розглянутий за місцем виконання договору незалежно від того, чи стосується він безпосередньо саме надання послуг.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 318 ГК України встановлено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Згідно зі ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.5 ст.180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У процесі виконання зазначеного договору позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 26'877'460,61 грн., замовник погодив, а відповідач (інвестор) їх прийняв без зауважень, проте оплатив виконані роботи не у повному обсязі, і його заборгованість становить 5'125'001,84 грн.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У п.6.9 договору сторонами погоджено, що остаточні розрахунки проводяться інвестором упродовж 10 банківських днів із дати підписання сторонами акту (актів) приймання-передачі виконаних робіт на підставі погодженого сторонами графіку виконання робіт..

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суд зазначає, що право позивача на отримання грошових коштів за виконані роботи, прийняті відповідачем без заперечень та зауважень, підлягає реалізації і захисту, оскільки укладений між сторонами договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а, отже, в силу приписів статей 204, 629 Цивільного кодексу України, породжує для сторін відповідні права та обов`язки.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості за виконані роботи, згідно акта №6 прийому-передачі виконаних робіт від 27.12.2018, тому вимога позивача про стягнення 5'125'001,84 грн. заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За приписами ст.599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Щодо стягнення 1'143'568,20 грн. інфляційних втрат та 565'555,05 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення 1'143'568,20 грн. інфляційних втрат та 565'555,05 грн. 3% річних.

Враховуючи викладене, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів оплати існуючої заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 6266 від 23.04.2021 на суму 100'482,73 грн. та № 6977 від 16.06.2021 на суму 2'029,16 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги є правомірними, з відповідача слід стягнути на користь позивача 102'511,89 грн судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробутнафтогаз» (76011, м.Івано-Франківськ, вул. Польова, 8; код ЄДРПОУ 40859871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Горизонти» (79007, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 12, кв.9; код ЄДРПОУ 38894440) 5'125'001,84 грн. основного боргу, 1'143'568,20 грн. інфляційних втрат, 565'555,05 грн. 3% річних та 102'511,89 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 06.10.2021.

Суддя Б.І. Яворський