Рішення № 10013975, 01.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/16201.06.10 За позовом Дніпровської районної санітарно-епідеміологічна станція м. Києва

До Київська міська клінічна лікарня №11 Дніпровського району м. Києва

Від третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача Територіальне медичне об’єднання м. Києва «Лівобережне»

Про стягнення 28335,94 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача           Шаповал Я.К.- предст. (дов. від 17.05.2010р.)

від відповідача           Литвин В.О.- голов. бух. (дов. від 07.05.2010р.)

від третьої особи не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 28335,94грн. (22836,96грн. –основного боргу, 3137,58грн. –пені, 824,63грн. –3% річних, 1536,77грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті наданих позивачем послуг за договором про надання послуг №9 від 08.02.2008р., а також витрати по сплаті державного мита – 283,36грн. та 236,00грн. –витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.04.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/162, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 12.05.2010р.

У судовому засіданні 12.05.2010р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача 22836,96грн.-основного боргу, 1551,56грн.-пені, 1541,68грн. –збитків від інфляції, 670,40грн. -3% річних. Всього -26600,00грн.

Уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Крім того, представник позивача надав суду копії актів - рахунків до договору, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому підтвердив факт надання послуг позивачем та зазначив, що кредиторська заборгованість виникла, у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування.

У судовому засіданні 12.05.2010р. судом оголошено перерву до 18.05.2010р., для надання сторонам можливості надати суду додаткові докази по справі.

У судовому засіданні 18.05.2010р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі Територіального медичного об’єднання м. Києва «Лівобережне», яке є головним розпорядником бюджетних коштів та надає фінансування відповідачу.

Суд прийшов до висновку про необхідність залучити головного розпорядника коштів - Територіальне медичне об’єднання м. Києва «Лівобережне»у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

З метою залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи 18.05.2010р. відкладено.

28.05.2010р. судом одержано письмові пояснення від третьої особи по суті спору, відповідно до яких третя особа вважає позовні вимоги в частині нарахованих штрафних санкцій необґрунтованими та безпідставними, оскільки недоліки в оплаті викликані затримкою фінансування з міського бюджету.

28.05.2010р. судом одержано клопотання від третьої особи про розгляд справи №20/162 за відсутності представника Територіального медичного об’єднання м. Києва «Лівобережне».

У судовому засіданні 01.06.2010р. представник позивача надав суду докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу третьої особи.

Представник відповідача надав суду письмове підтвердження про направлення відзиву на адресу третьої особи.

Представник відповідача надав суду додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог.

Судом задоволено клопотання третьої особи про розгляд справи №20/162 за відсутності представника Територіального медичного об’єднання м. Києва «Лівобережне».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

08.02.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг №9 (далі –договір), відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) зобов’язується виконати роботу по проведенню лабораторних бактеріологічних досліджень (з діагностичною, профілактичною метою та відомчого контролю), перелік, вартість та строки виконання якої вказуються в Додатку №1 до цього Договору, та є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п.3.4 договору очікувана сума договору становить 62000,00грн. якщо ціна на послуги буде збільшуватися, то загальна сума договору може змінюватися.

Так, сторонами було укладено Специфікацію (Додаток №1) до договору, в якому визначені види досліджень та вартість таких досліджень.

Відповідно до п.7.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не виявила бажання розірвати договір, він продовжує свою дію на 1 рік.

Згідно п.2.3 договору кожна партія виконаних робіт оформляється Актом виконаних робіт, та підписується представниками сторін.

Позивачем на виконання умов договору були надані відповідачу послуги загалом на суму 39902,64грн., що підтверджується відповідними Актами-рахунками, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.2.4 договору після виконання робіт, замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи в строки, встановлені в п.3 цього договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що розрахунок за виконані роботи проводиться раз на місяць, але не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Згідно п.3.3 договору виконавець виставляє рахунок-фактур на підставі Актів виконаних робіт. Рахунок-фактура передається представникові замовника під розпис.

Таким чином, рахунки-фактури були вручені відповідачу під розпис, а саме, акти-рахунки, які підписані зі сторони відповідача.

Відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг, загалом у сумі 17065,68грн., проте повну вартість отриманих послуг на суму 22836,96грн., у строк, встановлений п.2.4 договору, відповідач не оплатив.

Також, заборгованість відповідача підтверджується Актом №2 звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами станом на 01.09.2009р.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №1689 від 22.09.2009р. сплатити заборгованість за надані послуги у сумі 22836,96грн., проте відповідач у семиденний термін відповіді на претензію не надав, заборгованість у сумі 22836,96грн. не сплатив.

В зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 22836,96грн. –основного боргу.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.

Відповідно до Статуту відповідача, відповідач заснований на комунальній власності територіальної громади м. Києва і підпорядкований Головному управлінню охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації та управлінню охорони здоров’я Дніпровського району міста Києва.

Відповідач має статус юридичної особи, користується правом оперативного управління щодо закріпленого за ним майна, має самостійний баланс, свій розрахунковий та інші рахунки в банках.

Відповідно до п. 3.2 Статуту відповідача, функціональна діяльність закладу здійснюється, зокрема, за рахунок бюджетних коштів, за рахунок коштів, отриманих від надання послуг, благодійних внесків, добровільних пожертвувань.

Проаналізувавши умови договору про надання послуг №9 від 08.02.2008р., судом встановлено, що умова оплати не ставиться у залежність від бюджетного фінансування відповідача. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що при прийнятті наданих послуг від позивача, відповідач повідомляв позивача про неналежне бюджетне фінансування позивача та звертався до позивача з приводу внесення змін до умов договору в частині строків та порядку оплати наданих послуг.

Суд також приймає до уваги, що Статутом відповідача передбачені і інші джерела фінансування, крім бюджетного фінансування.

Оскільки договір про надання послуг №9 від 08.02.2008р. укладений саме між позивачем та відповідачем, та обов’язок щодо здійснення оплати наданих позивачем послуг за договором взяв на себе саме відповідач, відповідно саме відповідач є тією особою, яка повинна нести відповідальність за неналежне виконання зобов’язань в частині оплати наданих послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 22836,96грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 1551,56грн. –пені, 670,40грн. –3% річних, 1541,68грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.4.2 договору замовник за договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату товару –штрафна неустойка в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1551,56грн. –пені.

          Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 670,40грн. –3% річних, 1541,68грн. –збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської міської клінічної лікарні №11 Дніпровського району м. Києва (м. Київ, вул. Рогозівська, 6, код ЄДРПОУ 01110765) на користь Дніпровської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Києва (м. Київ, вул. Краківська, 28-б, код ЄДРПОУ 05496945) 22836,96грн. –основного боргу, 1551,56грн. –пені, 670,40грн. –3% річних, 1541,68грн. –збитків від інфляції, 266,01грн. –державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій