Рішення № 100137675, 30.09.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2287/21

Номер провадження 2/585/902/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.

Справа № 585/2287/21, провадження № 2/585/902/21

Позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області,

розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області – Волошина Лідія Володимирівна, яка діє за довіреністю від 19 травня 2021 року.

Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області про відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову посилається на те, що вона звернулася до відповідача із запитом про надання публічної інформації щодо наявності на території населеного пункту вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідач не надав запитувану нею інформацію. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 року у справі № 480/2820/21 визнано протиправною бездіяльність виконкому Роменської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 27.02.2021 р., зобов`язано виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 27.02.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Ромни вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд, з урахуванням висновків суду. Протиправними діями відповідача їй була завдана моральна шкода, яка полягає: у стражданні та приниженні, яких вона зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення її прав з боку суб`єкта владних повноважень викликало у неї негативні емоції, внаслідок чого - погане самопочуття, пригнічений настрій. Розмір моральної шкоди підтверджується тим, що завдана шкода спричинила у неї негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я. Також завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності з тих підстав, що їй довелося присвяти багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Мені, як позивачу притаманні особливо розвинуте емоційне сприйняття дійсності та почуття справедливості, а тому нехтування відповідачем під час здійснення розгляду її запиту порушило її законні права, сприймалося нею, як прояв образи з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання. Внаслідок протиправних дій відповідача, було порушено її стан душевної рівноваги, для відновлення якого їй доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим, вона була позбавлена можливості повноцінно насолоджуватися життям, працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою. Крім того, їй доводилося додатково дисциплінувати себе, доводилося витрачати набагато більше часу для підтримки необхідної продуктивності праці, що позначається щоденно на фізичному та моральному стані, через що вона не встигала закінчити, як повсякденну роботу, зокрема побутову. Гострота цих переживань посилюється тим, що у неї загострене почуття справедливості. Більш того, внаслідок неправомірних дій відповідача, були порушені її нормальні життєві зв`язки з партнерами, друзями, з якими вона змушена додатково пояснювати чому стала менш привітною, менше приділяти часу друзям, сім`ї, родичам та ін. Моральні страждання підсилювались також, тим, що вона є інвалідом II групи. За кожен місяць порушеного права вона оцінює у розмірі мінімальної заробітної плати у січні місяці 2021 року для працездатних осіб – 6000 грн. (ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік»). Відповідач повинен був надати інформацію у березні 2021 року. Станом на серпень минуло 5 місяців, тому просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 30000 грн. (5 місяців*6000 грн.).

Від відповідача - виконавчого комітету Роменської міської ради до суду надійшов відзив на позов, згідно якого проти позову заперечують, вважають його безпідставним, а позовні вимоги не доведеними. Так, позивачем не обгрунтовано наявності страждань (фізичних, душевних, психічних), яких вона зазнала, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин, причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду, яку саме заподіяно шкоду та чому вона полягає. Тобто, позивач повинна довести факт завдання їй моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвели до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагало додаткових зусиль для організації її життя. В обгрунтування наявності підстав для стягнення моральної шкоди позивач зазначає лише, що її моральні страждання - емоції, безпосередньо пов`язані з протиправною поведінкою відповідача і знаходяться з нею в причинному зв`язку. Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів на заподіяння їй моральних страждань поведінкою відповідача, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача. Крім того, позивач жодним чином не обгрунтовує розмір моральної шкоди в сумі 30000 грн. Вважають вказану вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Тому у задоволенні позову просять відмовити (а.с.30-32).

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

06 серпня 2021 року судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

03 вересня 2021 року судом закінчено підготовче провадження по справі, цивільну справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи без її присутності, позов підтримує і повному обсязі (а.с.41).

Представник відповідача - виконавчого комітету Роменської міської ради у судове засідання не з`явилася. До суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позову заперечують з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с.53).

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області щодо ненадання публічної інформації за запитом від 27.02.2021 року; зобов`язано виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області (бул. Шевченка, 2, м. Ромни Роменський район, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 04057988) повторно розглянути запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКШ НОМЕР_1 ) від 27.02.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Ромни вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд, з урахуванням висновків суду (а.с. 14-18).

Позивач є інвалідом ІІ групи безтерміново, отримує пенсію у разі втрати годувальника, що стверджується довідкою до акта МСЕК серії 12ААБ № 128750 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.20).

Таким чином, між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу відшкодування моральної шкоди.

Норми права, застосовані судом:

Статтею 56 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВРгарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ч. 1,2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі Закон України «Про доступ до публічної інформації») запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні несвоєчасного надання інформації. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3, 5 ст. 23 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви суду.

Суд оцінив докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, дійшов наступного висновку.

Позивачем доведено протиправну бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом, що стверджується рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року.

Вказана обставина безсумнівно негативно вплинула на моральний стан позивача, тому суд вважає що доводи позивача про наявність моральної шкоди є обґрунтованими.

Що стосується розміру моральної шкоди, то суд приходить до наступного.

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди.

Верховний Суд у постанові від 24 березня 2020 року по справі № 818/607/17 висловив правову позицію, відповідно до якої, порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним обов`язкам (ст.3, 19 Конституції) та завжди викликає в людини негативні емоції. Оцінка рівня негативних емоцій, що вказують на моральні страждання людини залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров`я потерпілого.

Відповідно до пунктів 2, 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У постанові від 15.08.2019 року у справі № 823/782/16 Верховний Суд зробив висновок, що відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, має на меті, як компенсацію потерпілому завданих збитків, так і запобігання вчинення суб`єктом владних повноважень такого у майбутньому, зокрема, шляхом здійснення превентивних заходів для удосконалення виконання своїх функцій, спрямованих на інтереси людини.

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 26.02.2020 р. у справі № 914/263/19, в якій, за твердженням позивача, суд касаційної інстанції взяв за основу у визначенні розміру моральної шкоди таку величину, як розмір мінімальної заробітної плати за кожен місяць завдання шкоди, то вона не може бути застосована у даній конкретній справі, оскільки постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2020р. у приведеній справі не містить посилання на застосування відповідних норм права, зокрема, які регламентують такий принцип визначення розміру моральної шкоди, отже не є тим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду, який у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає врахуванню.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Згідно зі ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції, суд враховує прецедент практики Європейського суду з прав людини, якою визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, де визнана презумпція моральної шкоди. Так, рішенням від 27 липня 2004 року по справі «Ромашов проти України», суд стягнув на користь заявника моральну шкоду, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій та має бути подана письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких суд може відхилити вимогу повністю або частково». Суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Вбачається, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року визнано протиправною бездіяльність щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 27.02.2021 року (а.с.14-18).

Позивач стверджує, що відповідач спричинив їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 30000 грн. 00 коп.

При цьому позивач не надала жодних належним та допустимих доказів на спричинення їй моральної шкоди саме в такому розмірі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер спірних правовідносин, оцінюючи рівень негативних емоцій, що вказують на моральні страждання позивача, а також враховуючи те, що фактично рішенням Сумського окружного адміністративного суду порушені права позивача було відновлено, суд дійшов висновку, що з урахуванням принципу розумності, виваженості та справедливості, підлягає відшкодуванню позивачу моральна шкода в розмірі 3000 гривень, що на думку суду є справедливим та співмірним, враховує інтереси держави, не призведе до порушення балансу прав та інтересів конкретного громадянина і суспільного інтересу.

Жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували більший розмір моральної шкоди, позивачем до суду не надано.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до обсягу задоволених вимог, що складає у розмірі 90 грн. 80 коп., та стягнути їх на користь держави, оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Іншу частину судового збору слід віднести на рахунок держави.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 3000 (три тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області на рахунок держави судовий збір у розмірі 90 (дев`яносто) грн. 80 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Роменський міськрайонний суд.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області, місцезнаходження: 42000, Україна, Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04057988.

Повне судове рішення складене 05 жовтня 2021 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова