Рішення № 100136567, 01.10.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1024/21

Номер провадження № 2/315/333/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2021 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді – Романько О.О.

за участю секретаря судового засідання – Атрошенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2021 року до суду надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позові зазначили, що відповідно до укладеного договору № б/н від 16.12.2010 року відповідачу було відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 14000 грн.

Далі в позові зазначено, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, згідно доданих до позовної заяви копій Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку».

Як слідує з позову, відповідач ознайомлена із Умовами та Правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується її підписом у заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді.

АТ КБ «Приватбанк» вважає, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі.

У порушення умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «Приватбанк».

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 10.06.2021 року має заборгованість в розмірі 16843,53 грн., з яких: 13615,01 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 13615,01 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 3228,52 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії.

Свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 527, 530, ч.1 ст.598, 599, 610, ч.2 ст.615, 629, 1050, 1054 ЦК України.

Прохають суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.12.2010 року станом на 10.06.2021 року в розмірі 16843,53 грн., з яких: 13615,01 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 13615,01 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 3228,52 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії та стягнути судові витрати у розмірі 2270 грн. – судовий збір, в разі неявки представника в судове засідання справу розглянути за відсутності представника, не заперечували проти заочного розгляду справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в тексті позовної заяви (а.с.2) та в доданому до позову клопотанні від 24.06.2021 року (а.с.64) прохали розглядати справу за відсутності представника позивача. На позовних вимогах наполягають у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчать оголошення на офіційному сайті Судової влади України (а.с.73, 77), будь-яких заяв чи клопотань до суду за увесь час знаходження справи на розгляді не надала, відзив на позов не подала, про причини неявки не повідомила.

Виходячи з наведеного, а також положень ч.3 ст.211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими для заочного розгляду.

Відповідно до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу з ухваленням заочного рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд вивчивши матеріали справи прийшов до таких висновків.

При вирішенні справи суд керується наступним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку (а.с.25). При цьому в заяві зазначено, що відповідач ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується її підписом у заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді (а.с.25).

Потім, 27.08.2020 року відповідач підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.22-24).

На підтвердження укладення даного кредитного договору позивач додав до позовної заяви довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с.27), дпро видані кредитні карки (а.с.26) та Витяг з Тарифів обслуговування кредитник карт «Універсальна» (а.с.21).

З довідки про видані кредитні картки вбачається, що відповідач за період з 16.12.2010 року по 27.08.2020 року отримала чотири картки в межах строків дії попередніх карток, тобто на підставі договору від 16.12.2010 року.

Згідно розрахунку заборгованості за вказаним договором та виходячи з позовних вимог, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача заборгованість станом на 10.06.2021 року в розмірі 16843,53 грн., з яких: 13615,01 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 13615,01 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 3228,52 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії (а.с.28-29).

До позову долучено виписку з банківського рахунку відповідача, яка є доказом у справі, оскільки має статус первинного документа, згідно Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5 (а.с.53-63).

Факту переказу банком кредитних коштів на картковий рахунок і факту користування банківськими коштами відповідачем не спростовано.

За таких обставин суд, дійшов висновку про наявність укладеного між сторонами кредитного договору № б/н від 16.12.2010 року та обов`язку відповідача повернути кошти, які фактично отримані нею та використані, а тому погоджується з позовними вимогами позивача стосовно наявності у відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором у вигляді заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13615,01 грн., яка співпадає з сумою заборгованості за простроченим тілом кредита.

Щодо стягнення з відповідача на користь банку процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

В анкеті-заяві позичальника від 16.12.2010 року процентна ставка не зазначена.

27.08.2020 року відповідач підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку та отримала кредитну картку (а.с.22-24, 26).

Будь-яких комісій та неустойки за вказаними правовідносинами немає.

З довідки про видані кредитні картки вбачається, що відповідач за період з 16.12.2010 року по 27.08.2020 року отримала чотири картки в межах строків дії попередніх карток.

Відповідно до виписки з рахунку відповідач активно користувалася коштами до 27 листопада 2020 року.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В оцінці застосування наведених норм права Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Таких вимог позивачем не висувалося.

Відповідач заяв про застосування строків позовної давності до суду не подавала.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог банку та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.12.2010 року на загальну суму 16843,53 грн., з яких: 13615,01 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 13615,01 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3228,52 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

За приписами частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, враховуючи надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, наявність основних умов кредитування від 27.08.2020 року щодо домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення процентів.

Також, доказів того, що кредит повністю виплачений в матеріалах справи немає, не доведено це і відповідачем. У відповідності до ст.81 ЦПК України відповідач не надав доказів неправильності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості або будь-яких інших для підтвердження її можливих заперечень щодо позовних вимог.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача, то відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 77, 81, 83, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-283, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рахунок НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.12.2010 року станом на 10.06.2021 року на загальну суму 16843,53 грн., з яких: 13615,01 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 3228,52 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 2270 грн., а всього 19 113 грн. (дев`ятнадцять тисяч сто тринадцять) гривень 53 копійки.

Повний текст рішення складено 05.10.2021 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Загальний порядок передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. О. Романько