Рішення № 10013640, 01.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/11801.06.10 За позовом Приватного акціонерного товариства «Наше радіо»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто»

Про стягнення 17480,08 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача           Близнюченко А.В.- предст. (дов. від 18.01.2010р.)

від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17480,08грн. (13685,73грн. –основного боргу, 2612,85грн. –пені, 361,08грн. –3% річних, 821,14грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті наданих позивачем послуг за Договором №16/1-КД від 29.05.2007р., а також витрати по сплаті державного мита –174,80грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/118, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 31.03.2010р.

29.03.2010р. судом одержано відзив відповідача на позовну заяву, у якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідачем замовлений об’єм послуг з розміщення реклами був оплачений у повному обсязі та своєчасно. Послуги з розміщення реклами за актами від 30.04.2008р. та 31.05.2008р. на загальну суму 13685,64грн. відповідачем не замовлялись та відповідно, зобов’язання щодо оплати таких послуг у відповідача не виникло.

У судовому засіданні 31.03.2010р. представник позивача на виконання вимоги ухвали суду надав банківські виписки, на підтвердження часткових оплат, здійснених відповідачем; рахунки-фактури №СФ-16/1-КД від 01.06.2007р. та СФ16/1-КД2 від 18.07.2007р., які виставлялись відповідачу для здійснення оплати; Акт прийому-передачі рекламних послуг від 30.06.2007р. на суму 4983,82грн. В усних поясненнях представник відповідача зазначив про відсутність доказів направлення відповідачу Актів наданих послуг, які не підписані відповідачем та відсутність доказів виставлення рахунків відповідачу. Також представник позивача зазначив, що доказом отримання претензії №57-2009 від 11.03.2009р. відповідачем є відповідь відповідача на вказану претензію.

У судовому засіданні 31.03.2010р. судом оголошено перерву до 06.04.2010р., для надання позивачу можливості ознайомитись із відзивом відповідача на позовну заяву.

02.04.2010р. судом одержано письмове пояснення від відповідача, яке відповідач просить суд прийняти до відома при вирішенні справи.

02.04.2010р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки 06.04.2010р. представник відповідача приймає участь у розгляді іншої справи Господарським судом Херсонської області.

У судовому засіданні 06.04.2010р. клопотання судом не задоволено, оскільки до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 06.04.2010р. відкладено.

У судовому засіданні 20.04.2010р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначаючи при цьому, що додатком №1 до договору сторонами погоджений додаткових обсяг послуг та такий додаток до договору є замовленням відповідача, відповідно до якого позивачем були надані рекламні послуги.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, зазначаючи, що додатком №1 до договору лише конкретизується предмет договору в розрізі виходу рекламних роликів і такий додаток до договору не є замовленням відповідача на додаткові послуги.

У судовому засіданні 20.04.2010р. судом оголошено перерву до 27.04.2010р., для надання сторонам можливості надати суду додаткові докази по справі.

26.04.2010р. судом одержані письмові пояснення від відповідача, відповідно до яких зазначається, що до відповідача не надходили податкові накладні для формування податкового кредиту відповідача, а так само податкових зобов’язань зі сплати ПДВ позивача за надання рекламних послуг у квітні 2008року на суму 8701,91грн. та травні 2008року на суму 4983,82грн., що свідчить про ненадання позивачем рекламних послуг за непідписаними відповідачем актами. А якщо такі послуги і надавались, то вони жодним чином не відображені у первинних облікових документах позивача, що свідчить про відсутність у позивача наміру оформлювати належним чином взаємовідносини з позивачем з приводу надання рекламних послуг, оскільки відповідачем послуги за непідписаними актами не замовлялись та відповідно, відповідач не мав наміру їх оплачувати.

У судовому засіданні 27.04.2010р. судом оголошено перерву до 12.05.2010р., для надання позивачу можливості ознайомитись із додатковими поясненнями відповідача.

У судовому засіданні 12.05.2010р. представник позивача надав суду письмові пояснення в обґрунтування заявленої суми основного боргу.

З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

У судовому засіданні 25.05.2010р. представник позивача надав суду письмові пояснення щодо підстав зазначення у Акті від 30.04.2008р. суми до сплати 8701,91грн. за рекламні послуги хронометражем 1800 секунд, у той час як у Актах від 30.06.2007р., 31.07.2007р., 30.11.2007р., 31.12.2007р., 31.01.2008р., 29.02.2008р., 31.03.2008р., 30.04.2008р. сума до сплати складає 4983,82грн. за рекламні послуги хронометражем 2700 секунд. До пояснень додано податкові накладні та декларація з податку на додану вартість за квітень, травень 2008р., ефірні довідки на розміщення рекламних роликів від 20.05.2010р.

У судовому засіданні 25.05.2010р. судом оголошено перерву до 01.06.2010р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

28.05.2010р. судом одержано письмові пояснення від відповідача щодо наданих позивачем ефірних довідок.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

29.05.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір №16/1-КД про надання рекламних послуг (далі – договір), відповідно до умов якого замовник (відповідач) замовляє і оплачує, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов’язання здійснити протягом дії цього договору розміщення реклами, а саме: 60 (шестидесяти) іміджевих рекламних роликів по 30 секунд в період з 7.00 до 21.00 години по 30 рекламних роликів на радіостанції «Наше Радіо»та «NRJ»та додатково 30 рекламних роликів в період з 6.00 до 24.00 години у вільний від реклами час, за визначенням виконавця, відповідно по 15 роликів на радіостанції «наше радіо»та «NRJ», щомісяця, за вартістю, що вказана у статті 3.

Відповідно до п.3.1 договору вартість послуг за період дії цього договору становить 49631,40грн., ПНР –248,16грн., ПДВ –9926,28грн. Разом сума до сплати 59805,84грн., які сплачує замовник на рахунок виконавця.

Також, 29.05.2007р. сторонами було укладено додаток №1 до договору, умовами якого сторони погодили надання замовником виконавцю для розміщення рекламний ролик для трансляції по місту Києву в ефірі радіостанції «Наше Радіо»та «NRJ»протягом дії договору у часовому діапазоні з 07.00 до 21.00 у вільний від реклами час за визначенням виконавця. Загальна кількість виходів та умови розміщення: 120 протягом дії договору -60 на радіостанції «Наше Радіо»та 60 на радіостанції «NRJ», але не більше 35 протягом одного місяця в ефірі кожної радіостанції. Вартість послуг становить 14 443грн., податок на рекламу 0,5%-72,22 грн., РДВ 20% -2 888,6грн. Разом сума до сплати 17 403,82грн. Даний додаток є невід’ємною частиною договору.

Позивач, на виконання умов договору та додатку №1 до договору, за період з червня 2007року по квітень 2008р. надав відповідачу послуги на суму 60 623,29грн., що підтверджується відповідними актами наданих послуг, та не заперечується відповідачем. Визначена у даних актах сума у повному обсязі оплачена відповідачем, що не заперечується сторонами спору (банківські виписки із посиланням на договір №16/1-КД про надання рекламних послуг містяться в матеріалах справи).

Причиною спору стало питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за рекламні послуги, що визначені у Актах від 30.04.2008р. на суму 8701,91грн.; від 31.05.2008р. на суму 4983,82грн., які не підписані відповідачем. Всього на суму 13685,73грн.

В підтвердження факту надання послуг, які визначені у непідписаних та неоплачених відповідачем Актах від 30.04.2008р. та від 31.05.2008р., позивачем надано ефірні довідки.

Відповідно до п.3.3 договору оплата здійснюється щомісячно на рахунок виконавця на підставі рахунку, що виставляється виконавцем замовнику для оплати.

Згідно п.3.5 договору надання послуг за договором підтверджується Актами наданих послуг, які підписуються повноважними представниками сторін не пізніше десяти робочих днів з моменту закінчення кожного місяця, в якому відбувалося розміщення рекламних матеріалів. Якщо замовник буде мати зауваження або заперечення відносно об’єму або якості наданих послуг, він зобов’язаний письмово повідомити про це виконавця в письмовій формі протягом десяти календарних днів з моменту закінчення кожного місяця, в якому відбувалося розміщення рекламних матеріалів. Відсутність зауважень та заперечень замовника у зазначений термін свідчить про прийняття замовником відповідних послугу без будь-яких претензій відносно об’єму та/або якості послуг; правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання акту наданих послуг без зауважень.

Як зазначає відповідач, Акти від 30.04.2008р. на суму 8701,91грн. та від 31.05.2008р. на суму 4983,82грн. відповідачем не отримувались. Представник позивача в усних поясненнях зазначив, що докази направлення відповідачу Актів наданих послуг, які не підписані та не оплачені відповідачем та докази виставлення рахунків відповідачу –відсутні.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, закон пов’язує виникнення у замовника обов’язку з оплати за договором про надання послуг з фактичним надання послуги за таким договором, а не з одержанням актів наданих послуг для підписання або виставленням рахунків (аналогічна позиція Вищого господарського суду України викладена у постанові від 02.03.2010р. по справі №20/194).

Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях зазначає про те, що послуги за непідписаними та неоплаченими актами на суму 13685,73грн. відповідачем не замовлялись. Додаток №1 до договору лише конкретизується предмет договору в розрізі виходу рекламних роликів і такий додаток до договору не є замовленням відповідача на додаткові послуги. Відповідно, рекламні послуги, надані позивачем за договором (конкретизовані у Додатку №1), загалом на суму 60 623,29грн., оплачені відповідачем у повному обсязі.

Проте, суд не погоджується із даним твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Проаналізувавши пункт 1 договору №16/1-КД про надання рекламних послуг та п. 1 Додатку №1 до договору, у якому, зокрема, визначено загальну кількість виходів та умови розміщення рекламних роликів, суд прийшов до висновку, що Додатком №1 до договору сторонами збільшено кількість виходів рекламних роликів, порівняно із п. 1 Договору. Відповідно, на суму 17 403,82грн., яка визначена у Додатку №1 до договору, збільшується вартість послуг, яка визначена у п. 3.1 договору та складає 59 805,84грн. Таким чином, загалом вартість послуг за договором та додатком №1 до нього складає 77 209,66грн. (59 805,84грн. + 17 403,82грн. = 77 209,66грн.).

Посилання відповідача у поясненнях на те, що у Додатку №1 до договору не встановлено порядку розрахунків суд не приймає до уваги, оскільки у п. 3 Додатку №1 зазначено, що такий додаток є невід’ємною частиною договору, відповідно, встановлений у договорі порядок розрахунків розповсюджується і на рекламні послуги, які надаються згідно Додатку №1 до договору.

За наведених обставин, у межах даної справи доведенню підлягає сума, яка заявлена позивачем до стягнення.

На підтвердження надання послуг на суму 13685,73грн., яка вказана у непідписаних та неоплачених відповідачем актах, позивач надав суду ефірні довідки радіостанцій «Наше Радіо»та «NRJ». Доказів, які б спростовувати твердження позивача про надання послуг за вказаний період, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на те, що ним не були одержані податкові накладні для формування податкового кредиту не дає підстав стверджувати, що рекламні послуги на суму 13685,73грн. не були надані позивачем та відповідно, що у відповідача існує підстава для відмови у їх оплаті. Крім того, докази оформлення позивачем податкових накладних за вказаний період містяться у матеріалах справи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 13685,73грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 2612,85грн. –пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 4.3 договору у випадку порушення визначених згідно п.4 цього договору строків оплати, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Порядок розрахунків за надані позивачем послуги врегульовано сторонами в п. 3 договору.

Суд, дослідивши умови договору встановив, що його умовами не передбачено відповідальності відповідача у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по оплаті наданих послуг, з порушенням строку, визначеного п.3 договору.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, якщо у п. 4.3 договору допущено описку в частині посилання на п. 4 договору, сторони не були позбавлені можливості за взаємною згодою внести зміни до зазначеного пункту договору. Доказів внесення таких змін матеріали справи не містять.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що п. 4.3 договору встановлює відповідальність саме за неналежне виконання п. 4 договору, а не п. 3 договору.

Відповідно до п.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 2612,85грн. пені є необґрунтованою, в зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 361,08грн. –3% річних, 821,14грн. –збитків від інфляції.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Ознайомившись з розрахунком 3% річних та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 361,08грн. –3% річних, 821,14грн. –збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 13685,73грн –основного боргу, 361,08грн. –3% річних, 821,14грн. –збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто»(м. Київ, вул. Приозерна, 2, код ЄДРПОУ 32044782) на користь Приватного підприємства «Наше радіо»(м. Київ, вул. Отто Шмідта, 6, код ЄДРПОУ 23530551) 13685,73грн –основного боргу, 361,08грн. –3% річних, 821,14грн. –збитків від інфляції, 148,68грн. –державного мита, 200,73грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій