Вирок № 100135878, 01.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21750/18

Провадження № 1-кп/522/263/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Попревича В.М.,

секретарі судового засідання - Радецька Г.Д., Шараєва О.А., Свічар О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за № 12018161500002899 від 17.10.2018 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Білгород-Дністровський в Одеській області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 187 КК України.

Учасники процесу:

прокурори: Петрова Г.В., Соловйов В.В., Атаманенко І.В., Соломенцев І.І., Рибаков О.В.,

обвинувачений: ОСОБА_1 ,

захисник - Верхола І.О.,

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_1 .

В обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12018161500002899, складеному 11.12.2018 року слідчим та затвердженого прокурором, вказано, що 16.10.2018 приблизно о 21 годині 50 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи на пляжі «Чайка» в районі 10 станції Великого Фонтану біля ресторану «Зебра», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2 помітив громадянина ОСОБА_2 , який в той момент знаходився на пляжі «Чайка» в районі 10 станції Великого Фонтану біля ресторану «Зебра», що розташований з адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2, обравши предметом свого злочинного посягання майно ОСОБА_2 , погрожуючи предметом ззовні схожим на пістолет, здійснив напад на ОСОБА_2 , з метою заволодіння майном останнього.

ОСОБА_2 , реально сприймаючи вказані погрози, злякавшись за своє життя та здоров`я почав тікати. ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, почав переслідувати ОСОБА_2 , при цьому з метою подолання опору ОСОБА_2 , - ОСОБА_1 здійснив два постріли, чим завдав ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження у вигляді рани лівої лопаткової області, однак ОСОБА_2 продовжив тікати.

Вказані дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Окрім того, як зазначено в обвинувальному акті, 16.10.2018 ОСОБА_1 приблизно о 21 годині 56 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на пляжі «Чайка» в районі 10 станції Великого Фонтану біля ресторану «Зебра», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2 переслідуючи ОСОБА_2 , побачив на дитячому майданчику ресторану «Зебра», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обравши предметом свого злочинного посягання майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, погрожуючи предметом, ззовні схожим на пістолет, ОСОБА_1 , здійснив напад на ОСОБА_3 та заволодів мобільним телефоном марки « iPhone 5» у корпусі білого та сірого кольору вартістю 1500 грн., мобільним телефоном марки «Xiaomi redmi note 4» у корпусі білого та золотого кольору варістю 3500 грн., грошовими коштами у розмірі 200 гривень. В подальшому ОСОБА_1 разом із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 5200 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 , стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

Докази, які були надані стороною обвинувачення, досліджені під час судового провадження, і мотиви суду.

Покази обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину не визнав, дав суду показання відповідно до яких, він неофіційно працював охоронцем на фірмі «Зевс», яка здійснює охорону закладу «Марістелла». Відповідно до своїх обов`язків мав допуск до всіх приміщень, в тому числі до приміщення, де зберігались речі працівників. В день вчинення злочину він був на зміні, та до нього на роботу приїжджав знайомий ОСОБА_5 , якому він давав гроші в борг. Вогнепальної зброї він не має. Під час затримання в нього вилучались мобільний телефон та грошові кошти. Ніяких інших обставин він не знає, які події в день вчинення злочину відбувались він також не знає, причини по яких потерпілі вказали на нього йому не відомі. Жодних злочинів не вчиняв.

Покази свідків і потерпілих.

Потерпілий ОСОБА_6 , дав суду показання, що в час вчинення злочину, він разом зі своєю дитиною знаходився на дитячому майданчику ресторану «Зебра», і побачив як один хлопець (потерпілий) втікає від хлопця в масці (протигазі) та темній футболці (обвинуваченого). Після цього, він почув звук пострілу. Через декілька хвилин, хлопець в протигазі підійшов до них, та погрожуючи пістолетом забрав наявне майно: мобільні телефони та грошові кошти. Після цього хлопець побіг в сторону «Марістелли». У хлопця був пістолет та татуювання на руці. Вилучений мобільний телефон iPhone, йому повернули, матеріальних претензій до обвинуваченого немає.

Потерпілий ОСОБА_2 , суду пояснив, що 16.10.2018 року приблизно о 22 годині, він перебував на пляжі «Чайка». В цей час, з боку ресторану «Зебра» підійшов чоловік у масці, який приставив пістолет до його живота. Перелякавшись, потерпілий вдарив останнього по руці та почав утікати. Після цього невідомий вистрілив йому в спину, один раз попав. Причин, чому йому приставив пістолет він не знає, через протигаз нічого не чув.

Свідок ОСОБА_4 , дала суду показання, що 16.10.2018 року приблизно о 10 вечора, вона побачила двох хлопців, один із яких втікав, а інший - наздоганяв. Другий хлопець був з пістолетом. Не наздогнавши втікача, другий хлопець підійшов до них пригрозив пістолетом, і забрав мобільні телефони та грошові кошти. Майно їй не відшкодоване.

Свідок ОСОБА_7 , дав суду показання, що ОСОБА_1 проходив у них стажування, без офіційного працевлаштування. В ході обшуку в приміщенні електрощитової поліцейські знайшли і вилучили сумку в якій знаходилась маска - протигаз, зброя, мобільний телефон та патрони.

Від допиту інших свідків публічний обвинувач відмовився, а сторона захисту не наполягала на їх доставленні до суду.

Дослідивши показання наведених свідків та потерпілих, суд дійшов переконання, що показання потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_6 підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення за фактичних обставин викладених у вироку стосовно дати, часу, місця та способу. В той же час, потерпілий ОСОБА_2 з його слів не чув і не сприймав вчинений щодо нього злочин, як розбій так як безпосередньо не чув вимоги передачі належного йому майна. Факт наявності на руці нападника татуювання повідомив тільки потерпілий ОСОБА_6 і жодними іншими очевидцями не підтверджений. Судом враховано, що злочин вчинений в темну пору доби, кілька років назад, а тому певні особливості особами могли бути недостовірно сприйняті чи, зважаючи на властивості пам`яті, некоректно трактовані. При цьому, потерпілі повідомили, що обличчя нападника не бачили, так як останній був у масці (протигазі). Свідок ОСОБА_7 жодних обставин щодо події злочину не зазначив, а тільки повідомив, що у їх закладі проходив стажування ОСОБА_1 , а у місці куди мали доступ усі працівники було виявлено і вилучено сумку з протигазом та зброєю.

Письмові докази.

Під час проведення огляду місця події 16.10.2018 року у період часу з 23 години 10 хвилин до 23 години 40 хвилин, на підставі повідомлення оператора 102, слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Насіковською К.С. за участі двох понятих, та із застосуванням службової собаки, поруч із входом на літню терасу закладу «Зебра», виявлено і вилучено одну стріляну гільзу з позначенням «Терен 3 РА 9 мм». Вказані обставини зафіксовані в протоколі слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Насіковської К.С. від 16.10.2018 року. (т. 2 а. 3-9, а. 10)

Даний протокол складений і оформлений згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Під час проведення огляду місця події 17.10.2018 у період часу з 17 години 30 хвилин до 18 години 30 хвилин, слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Насіковською К.С. в присутності двох понятих, проведено огляд електрощитової у приміщенні паркінгу готелю «Марістелла», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А, к. 2, де у лівому дальньому куті кімнати між столом та шафою виявлено чорну сумку з написом «М-ТАС» в якій знаходились предмет чорного кольору схожий на пістолет з маркуванням «CARRERA RS 30» № НОМЕР_1 у патроннику якого знаходиться один предмет зовні схожий на патрон споряджений гумовим снарядом, 4 предмети схожі на патрони із гумовими снарядами, окремо виявлено протигаз чорного кольору з фільтром коробкою з лівого боку з маркуванням 2 Ф-97 Т-87, мобільний телефон Samsung SM-8310Е зелено-чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ: НОМЕР_3 . Вказані обставини зафіксовані в протоколі слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Насіковської К.С. від 17.10.2018 року.

Надаючи оцінку даному протоколу, суд встановив таке.

Відповідно до викладу обвинувального акту, усі злочини мали місце не у приміщенні «Марістелли» - а поруч з рестораном «Зебра» по вул. Бернардацці, 2 у м. Одесі, тобто процесуальних підстав, для проведення огляду «місця події», - а фактично обшуку, у сторони обвинувачення не було, як і причин невідкладного проникнення у інше володіння особи.

Крім цього, відповідно до ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Як вбачається із ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2018 року (т. 2 а. 85), слідчий СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Насіковська К.С. звернулась із клопотанням про надання дозволу на проведення огляду (легалізацію) у електрощитовій в приміщені паркінгу готелю «Марістелла» за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2а к. 2 який було проведено 17.10.2018 та в ході якого вилучено: 5 предметів зовні схожих на патрони, споряджені гумовими кулями, предмет чорного кольору схожий на пістолет з маркуванням «CARRERA RS 30» № НОМЕР_1 , сумка чорного кольору з написом «М-ТАС», протигаз чорного кольору з фільтром коробкою з лівого боку з маркуванням 2 Ф-97 Т-87…, мобільний телефон Samsung SM-8310Е чорно-зеленого кольору ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ: НОМЕР_3 .

Так, із аналізу наведених документів встановлено, що слідчи й звернувся із клопотанням про надання дозволу на проведений 17 жовтня 2018 року огляд тільки 13 листопада 2018 року, хоча відповідно до вимог КПК України зобов`язаний був звернутися із клопотанням невідкладно після його проведення. Таким чином стороною обвинувачення допущено невиправдане зволікання із зверненням до суду за отриманням дозволу на проведення слідчої (розшукової) дії, проведення якої без дозволу суду не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, відносяться у тому числі верховенство права та законність.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У ч. 5 ст. 9 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» зазначено, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.

Крім цього, у рішеннях Європейського суду з прав людини, неодноразово вказано про те, що вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази; завдання Суду, серед іншого, установити, чи провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, було справедливим у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції («Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands), заява №14448/88, п. 31).

Належність та допустимість доказів регламентовані ст. ст. 85, 86 КПК України, а саме: належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів; доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 86 КПК України передбачено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.

Згідно зі ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України зазначено про те, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

З урахуванням вище наведеного, суд дійшов переконання, що проведений огляд місця події 17 жовтня 2018 року є недопустимим доказом, оскільки потребував попереднього дозволу слідчого судді, а подальша легалізація слідчої дії була проведена із суттєвим порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України щодо невідкладності подачі клопотання. Таким чином, суд вважає, що вказаний протокол огляду місця події є недопустимим доказом.

Крім цього, Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішенні у справі «Балицький проти України», різновид доктрини «плодів отруєного дерева» - визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

У рамках даного провадження була проведена експертиза вилученого пістолета і гільз, та пред`явлення речей до впізнання за фотознімками протигазу. Висновок експертизи, протоколи пред`явлення до впізнання надані до суду на підтвердження вини ОСОБА_1 . Зважаючи на похідних характер предметів даних слідчих (розшукових) дії, тобто їх вилучення в ході огляду від 17.10.2018, їх результати мають бути визнані недопустимими.

Однак, суд вважає можливим надати більш ретельну оцінку вказаним доказам для постановлення законного, справедливого та об`єктивного рішення.

Потерпілий ОСОБА_2 в ході пред`явлення речей до впізнання за фотознімками, у присутності понятих, серед чотирьох знімків протигазів, впізнав протигаз під № 4, за кольором, розміром, розташуванням фільтру з лівої сторони. Вказані обставини зафіксовані в протоколі слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Філімонова О.І. від 02.12.2018 року. (т. 2 а. 16-18).

Надаючи оцінку вказаному протоколу, суд враховує такі положення Закону.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У ст. 99 КПК України, зазначено, що до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: в тому числі складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.

Згідно зі ст. 229 КПК України, перед тим, як пред`явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати її за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає це у протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.

Річ, що підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред`являється в одному екземплярі.

У наведеному протоколі, є чотири фотознімки протигазів, три із яких мають розміщення фільтруючо-поглинальної коробки - зліва, а один - справа. Варто зауважити, що згідно із показами потерпілого: «Фільтруюча поглинальна коробка на протигазі, який він впізнав, знаходиться зліва». До даного протоколу не долучено довідки із роз`ясненням, на котрому фото міститься саме той протигаз, який був вилучений в ході огляду. Крім цього, суд звертає увагу на те, що події, які інкримінуються ОСОБА_1 мали місце у темну пору доби; детально роздивитись і об`єктивно запам`ятати індивідуальні ознаки протигазу в умовах нападу є справді складно; а підтвердити, що саме даний протигаз був використаний під час нападу шляхом виключно пред`явлення речі до впізнання, буде явно недостатнім. Також, суд враховує, що жодних індивідуальних ознак протигази на фото не містять і відрізнити один від одного можливо тільки за тлом на якому вони розміщені.

Потерпілий ОСОБА_6 в ході пред`явлення речей до впізнання за фотознімками, у присутності понятих, серед чотирьох знімків протигазів, впізнав протигаз під № 4, в якому 17 жовтня 2018 року раніше не знайома йому особа знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А літний майданчик ресторану «Зебра», погрожуючи предметом зовні схожим на пістолет, здійснила напад з метою заволодіння майном; за кольором, розміром, розташуванням фільтру з лівої сторони. Вказані обставини зафіксовані в протоколі слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Філімонова О.І. від 02.12.2018 року. (т. 2 а. 19-21)

Оцінюючи даний протокол, суд вважає, що в ньому допущені ті ж порушення, про які йшлось вище: щодо змісту протоколу - відсутня довідка із роз`ясненнями, котрий із протигазів має стосунок до кримінального провадження; на трьох протигазах фільтруюча поглинальна коробка розташована зліва.

Свідок ОСОБА_4 в ході пред`явлення речей до впізнання за фотознімками, у присутності понятих, серед чотирьох знімків протигазів, впізнала протигаз під № 4, в якому 17 жовтня 2018 року раніше не знайома йому особа знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А літний майданчик ресторану «Зебра», погрожуючи предметом зовні схожим на пістолет, здійснила напад з метою заволодіння майном; за кольором, розміром, розташуванням фільтру з лівої сторони. за кольором, розміром, розташуванням фільтру з лівої сторони. Вказані обставини зафіксовані в протоколі слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Філімонова О.І. від 02.12.2018 року. (т. 2 а. 22-24).

Даний протокол містить ті ж порушення, які суд установив вище.

Таким чином, навіть у разі законного отримання стороною обвинувачення даного протигазу, відомості викладені у протоколах пред`явлення речі для впізнання за фотознімками доказового значення не мають.

Відповідно до висновку комплексної судової експертизи зброї та вибухо-технічної експертизи №932-Б/2610-Х від 30.11.2018, наданий на дослідження пістолет відноситься до категорії нестандартної (переробленої саморобним способом) короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї, є 9-мм самозарядним пістолетом «CARRERA RS 30» № НОМЕР_1 турецького виробництва (компанія виробник Carrera Arms) позиціонується як стартовий пістолет калібру 9 мм Р.А.К. та має конструктивні зміни, внесені саморобним способом - захисний елемент з каналу ствола видалений, газовідвідний отвір заглушено. Надані на дослідження 5 патронів виготовлені промисловим способом є пістолетними патронами травматичної дії калібру 9 мм Р.А., спорядженими полімерними еластичними кулями сферичної форми. До категорії боєприпасів не відносяться. Призначені (можуть бути використані) для стрільби з пістолетів калібру 9 мм Р.А.: Гарант С27, ПМР, ПСМ-Р, Вій, Перемога, Ерма-55Р, Форт-12Р, Форт-17Р тощо, а також окремих модифікацій травматичних револьверів відповідного калібру. Для проведення пострілів дані патрони придатні. Надана на дослідження стріляна гільза виготовлена промисловим способом, вітчизняного виробництва. Є складовою частиною пістолетного патрона травматичної дії калібру 9 мм Р.А. Стріляна із наданого на дослідження пістолета. (т. 2 а. 34-45).

Так, досліджений пістолет, був вилучений за тих же умов, що і протигаз - у сумці чорного кольору, в ході огляду місця події. Сторона обвинувачення інкримінувала ОСОБА_1 вчинення злочинів у протигазі, однак не інкримінувала погрозу застосування вогнепальної зброї. Пред`явлення обвинувачення і викладення фактичних обставин є функцією виключно сторони обвинувачення, а міняти обсяг обвинувачення може прокурор у разі виявлення відповідних обставин у передбаченому законом порядку, чого в даному провадженні здійснено не було. Таким чином, висновок даної експертизи є не тільки не допустимим, а і частково не належним доказом.

Відповідно до висновку експерта №2621 від 30.11.2018, та медичної документації у потерпілого ОСОБА_2 1981 р.н., виявлена рана лопаткової області, яка могла утворитися внаслідок пострілу зі стріляючого пристрою і могло бути спричинене 16.10.2018. Відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. (т. 2 а.26-31)

Суд, вирішуючи питання, що входить до його компетенції, як то: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушенн я, діє в рамках пред`явленого обвинувачення.

Втіленням принципу справедливості судового розгляду є покладення тягаря доведення вини на сторону публічного обвинувачення. Суд може тільки надати оцінку тим обставинам, які викладені в обвинувальному акті і пересвідчитись, що вони підтверджуються належними, і допустимими доказами таким чином, щоб переконати навіть незацікавлену сторонню особу в тому, що обвинуваченим був вчинений зазначений злочин.

Згідно з обвинувальним актом потерпілому ОСОБА_2 нанесено легке тілесне ушкодження (без спричинення короткочасного розладу здоров`я).

Відповідно до висловленої позиції у рішенні Кримінального Касаційного суду Верховного суду від 28 березня 2019 року, за загальним визначенням розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій відноситься до усічених складів злочину, вважається завершеним з моменту вчинення самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об`єкт - право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об`єкт, у зв`язку із посяганням на право власності, - життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Наявність додаткового безпосереднього об`єкту дає підстави для розмежування складів злочину, як у цьому випадку - розбою та грабежу. Однією з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність, раптовість, небезпечність й спрямованість таких дій на подолання опору по відношенню до особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою від грабежу. При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб.

Так, Пленум Верховного суду України роз`яснив, що «небезпечне для життя чи здоров`я насильство (стаття 187, частина третя статті 189 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.»

В даному разі, хоч і є підстави вважати, що на потерпілого було здійснено напад, який був небезпечним для здоров`я, так як в його результаті потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, сторона обвинувачення виклала формулювання таким чином, що заподіяння саме таких тілесних ушкоджень у провину ОСОБА_1 не ставить, а суд вийти за рамки обвинувачення не може.

На підставі наведених аргументів, наданих суду показань потерпілого ОСОБА_2 , суд вважає, що пред`явлене обвинувачення за вчинення діяння щодо розбійного нападу на ОСОБА_2 не містить складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 187 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_3 в ході пред`явлення речей до впізнання, у присутності понятих, серед чотирьох мобільних телефонів марки iPhone 5 білого та золотого кольору, впізнав свій мобільний телефон за наступними ознаками: пошкодження екрану та наліпкою на задній частині корпусу. Вказані обставини зафіксовані в протоколі слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Філімонова О.І. від 02.12.2018 року. (т. 2 а. 11-15).

В ході виконання ухвали про надання тимчасового доступу до речей і документів, відповідальною особою ломбарду «Благо» видано договір № ДОН1140003140 від 13.11.2018 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги), із якого вбачається що ПТ «ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДЛЬНІСТЮ «ІНТЕР-РІЕЛТІ» І КОМПАНІЯ» та ОСОБА_8 уклали договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого останньому було передано предмет застави - мобільний телефон «Xiomi Redmi 4». (т. 2 а. 46-49)

Під час проведення огляду місця події 17.10.2018 у період часу з 18 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин, слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Філімоновим О.І. в присутності двох понятих, та за участю ОСОБА_5 , зафіксовано те, що на столі у кабінеті №13 Шевченківського ВП лежить мобільний телефон марки iPhone 5 білого та золотого кольору ІМЕІ: НОМЕР_4 ; ІС: НОМЕР_5 , чохол на вказаний телефон та чохол на мобільний телефон «Xiomi Redmi 4», квитанція з ломбарду №1800834015 від 17.10.2018 на ім`я ОСОБА_5 , мобільний телефон марки Samsung Galaxy № 1 Ace ІМЕІ: НОМЕР_6 /ІМЕІ: НОМЕР_7 з потертостями, договір надання фінансового кредиту та застави № 1800834015, видатковий від 17.10.2018 (11:50) з ломбардового відділення №114 за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 2 ІД:30416462 на суму 1 692 грн., договір про надання фінансового кредиту та застави №ДОГ1140003110 від 17.10.2018 на суму 1692 грн. на мобільний телефон «Xiomi Redmi 4» на ім`я ОСОБА_5 договір страхування майна на ім`я ОСОБА_5 № ДОН НОМЕР_8 , мобільний телефон марки iPhone 5 в корпусі чорного кольору з сім-картою Vodafone . Вказані обставини зафіксовані в протоколі слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Філімонова О.І. від 17.10.2018. (т. 2 а. 50-58).

17 жовтня 2018 року о 18 год. на проспекті Добровольського, 111 у м. Одесі на підставі ч. 4 ст. 208 КПК України, а саме: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець в тому числі у потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі або місця події, вказують на те, що саме ця особа тільки що вчинила злочин передбачений ч. 1, 2 ст. 187 КПК України, затримано підозрюваного ОСОБА_1 . Вказані обставини зафіксовані у протоколі, складеному слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Трофимовою М.С. від 17.10.2018. ( т. 2 а. 64-66).

В ході виконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2018 про надання тимчасового доступу до речей і документів, ломбард «Капітал» видав специфікацію № 1 від 17.10.2018 № 18008334015, договір про надання фінансового кредиту та застави №1800834015, які долучені до матеріалів кримінального провадження. Вказані обставини зафіксовані протоколом, який складений слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Трофимовою М.С. від 15.11.2018. (т. 2 а. 63, 71-74).

Надаючи оцінку наведеним доказам, судом встановлено таке.

Мобільний телефон марки iPhone 5, який був викрадений у потерпілого ОСОБА_3 був виявлений у ломбарді «Благо» куди здав його ОСОБА_5 . Слідчий вилучив даний телефон, та на підставі зберігальної розписки повернув потерпілому.

Викрадений у ОСОБА_6 мобільний телефон «Xiomi Redmi 4» ОСОБА_5 здав до ломбарду, звідки телефон був перепроданий.

Крім цього, ОСОБА_5 звертався до ломбарду «Капітал» за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 2 куди здав мобільний телефон марки Samsung galaxy j1 ace j11 O h/IMEI НОМЕР_6/НОМЕР_6/. Однак даний телефон, відповідно до обвинувального акту, ні в кого не був вилучений.

ОСОБА_1 був затриманий через 20 годин після вчинення злочину, при ньому не було знайдено речей і предметів, які б свідчили про причетність до вчинення злочину, хоча причиною затримання слідчий вказав: безпосереднє затримання після вчинення злочину.

Як вбачається із ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2018 року (т. 2 а. 70), слідчий СВ Шевченківського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області звернувся із клопотання про накладення арешту на вилучене в ході затримання ОСОБА_1 майно. При цьому, як було зазначено вище затримання ОСОБА_1 відбувалось 17 жовтня 2018 року. Тобто арешт на тимчасово вилучене майно накладений поза межами строку передбаченого у ст. 171 КПК України. Відомостей і підстав вважати, що процесуальний строк для розгляду чи подачі відповідного клопотання був поновлений у суду немає. Таким чином, вилучене майно, хоч воно і не стосується вчиненого злочину, без передбаченої законної підстави знаходилось у органу досудового розслідування.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 стороною обвинувачення надано оптичний диск DVD-R із відеозаписами. (т. 2 а. 101).

На відеозаписі під назвою «Stream_1_2018_10_16_21_59_06», який вівся зовнішньою камерою відеоспостереження по вул. Бернардацці, 2-А, у м. Одесі, о 22:01:12 з`являється ОСОБА №1, яка пробігає в масці, одягнена у білу футболку та штани, о 22:01:17 зникає з камер відеоспостереження.

На відеозаписі під назвою «Stream_2_2018_10_16_21_59_06», який вівся зовнішньою камерою відеоспостереження по вул. Бернардацці, 2-А, у м. Одесі, о 22:01:17 знову з`являється ОСОБА №1, яка у масці продовжує бігти, о 22:01:33 зникає з камер відеоспостереження.

На відеозаписі під назвою «Stream_8_2018_10_16_21_59_06», який вівся зовнішньою камерою відеоспостереження по вул. Бернардацці, 2-А, у м. Одесі, о 22:01:35 з`являється ОСОБА №1, яка перелазить через зачинений шлагбаум, о 22:01:41 знімає маску і зникає з камер відеоспостереження.

На відеозаписі під назвою «Stream_8_2018_10_16_21_59_06», який вівся зовнішньою камерою відеоспостереження по вул. Бернардацці, 2-А, у м. Одесі, о 22:01:42 з`являється ОСОБА №1.

Вказані обставини зафіксовані протоколом огляду відеозапису від 30.11.2018 року, складеного слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Філімоновим О.І. (т. 2 а. 89 -94).

Як встановлено при оцінці даних доказів, вище наведені фрагменти відеозаписів вилучені на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.11.2018 шляхом перегляду та фіксації моніторів камер спостереження, без отримання відповідних відеозаписів із серверу, на якому вони містились. ( т. 2 а. 70).

Згідно зі ст. 99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

У висновку, сформованому в постанові Кримінального Касаційного суду Верховного суду від 31.03.2021 по справі № № 333/1539/16-к, зазначено, що згідно із Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» (ст. 5), ДСТУ 7157:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.03.2010 № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронним є документ, де інформація подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні засоби обчислювальної техніки. Диски як матеріальні носії є способом збереження інформації з електронного документа, головною особливістю якого є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія, де оригінал електронного документа може існувати на різних носіях, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

В той же час, суд вважає, що для визнання відеозапису оригіналом важливим є те, щоб даний відеозапис був перенесений на електронний носій інформації шляхом його безпосереднього копіювання із першого джерела інформації, тобто повинен містити ті ж дані, які були зафіксовані камерами зовнішнього спостереження, не зважаючи на час чи дату її перенесення, адже оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством. Однак, відеозйомка фрагментів відображеного на моніторі відео, не містить ідентичної інформації, і не отримана тим же способом як оригінал, а довести його цілісність і відсутність монтажу за тих умов є неможливим. Відеофіксація фрагментів відео, тобто перенесення інформації, відбувалась без залучення спеціаліста.

Крім цього, при відеозйомці з моніторів суттєво погіршується якість відображення, а тому навіть у разі визнання допустимим доказом даних відеозаписів, ніякої важливої для кримінального провадження інформації вони не містять, у зв`язку із нечітким зображенням. Встановити будь-які ідентифікуючі риси особи, яка була на відео неможливо, а відповідної експертизи в рамках досудового розслідування не призначено і не проведено.

Протокол огляду відеозаписів, складений за результатом огляду фрагментів вище наведених відеозаписів, суд розцінює як неналежний і недопустимий доказ, з тих же підстав, що він проведений на підставі отриманого не в передбаченому законом порядку доказу, і важливих для даного провадження відомостей - не містить.

Окремо до суду надано копію вироку Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2019 року щодо ОСОБА_5 , якого визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 198 КК України.

Відповідно до встановлених судом обставин: «16.10.2018 приблизно о 23 годині ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: м. Одеса, 10 станція Великого Фонтану заздалегідь не обіцяно отримав від особи, відносно якої обвинувальний акт розглядається в окремому провадженні, майно набуте злочинним шляхом, а саме:

- мобільний телефон марки IPhone 5 в корпусі білого кольору;

- мобільний телефон марки «Xiomi Redmi 4» ІМЕІ 1 НОМЕР_10 ІМЕІ 2 НОМЕР_11 серійний номер НОМЕР_12 в корпусі білого кольору;

- мобільний телефон марки Samsung galaxy j 1 ace j11 O h/IMEI НОМЕР_6/НОМЕР_6/.»

Як вбачається із вказаного вироку ОСОБА_5 отримав від невідомої особи три викрадені мобільні телефони, які в подальшому збув. Підстав вважати, що цією особою був ОСОБА_1 немає, так як ОСОБА_5 показань не надавав, жодних інших доказів суду теж не надано.

Постанова про визнання речовими доказами від 17.10.2018 року; ухвала слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів від 13.11.2018 року; постанова про долучення до кримінального провадження речових доказів від 17.10.2018 року; ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно від 13.11.2018 року; постанова про визнання і приєднання до провадження речових доказів від 17.10.2018 року не є джерелом доказів.

Зважаючи на вище викладене до суду не надано доказів, які поза розумним сумнівом доводять те, що саме ОСОБА_1 вчинив розбійний напад на ОСОБА_6 .

Безпосередньо дослідивши в судовому засіданні та оцінюючи надані, як стороною обвинувачення, так стороною захисту письмові докази та висновки експертів, суд наголошує, що справедливість судового розгляду аналізується не в якійсь частині, а в цілому.

Відомості, викладені в протоколах слідчих дій, висновках експертів не можуть обґрунтувати безсумнівний висновок про наявні обставини, які лягли в основу обвинувачення, так як такі відомості не підтверджуються іншими доказами, які б могли виключити будь-яке інше розумне пояснення події, що є предметом судового розгляду.

Не доводять таких підстав і показання свідків, які отримані під час судового засідання.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи вважав, що у даній справі зібрані всі докази обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані. Однак, суд самостійно не може встановлювати обставини, які не встановлені під час досудового розслідування.

Відповідно до ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов`язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням; чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку; чи є підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;та інші обставини.

Обов`язок доказування, обставин зазначених у ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Стороною обвинувачення не дотримано зазначених вимог кримінального процесуального закону щодо доведення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, при визнанні особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення, поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена судом, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що інкримінований злочин був скоєний і обвинувачений є винним у скоєнні цього злочину. Це означає, що версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають стосунок до події.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов`язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barberа, Messeguй and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Відповідно до вимог ч. 2, 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Таким чином, оскільки, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, тому суд вважає, що судом всім учасникам провадження в даному випадку були створені належні умови щодо справедливого судового розгляду та доведення перед судом своїх правових позицій. Вказаний висновок суду цілком узгоджується зі ст. 92 ч. 1 КПК України та системним аналізом рішень ЄСПЛ.

Відповідно до ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 підлягає виправданню за:

- ч. 1 ст. 187 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується

- ч. 2 ст. 187 КК України, у зв`язку із недоведеністю вчинення ним такого кримінального правопорушення;

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

В зв`язку з виправданням ОСОБА_1 процесуальні витрати необхідно компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Зважаючи на те, що речові докази до суду не надавались, рішення щодо них не приймати.

Заходи забезпечення кримінального провадження - скасувати у зв`язку із розглядом кримінального провадження по суті.

Керуючись ст. ст. 349,367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.187 КК України та виправдати його за ч. 1 ст. 187 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.187 КК України та виправдати його за ч. 2 ст. 187 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, в якому він обвинувачувався.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, віднести на рахунок держави.

Арешт накладений ухвалами слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2018 - скасувати.

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити виправданому та прокуророві.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя:

01.10.2021