Рішення № 100134972, 27.09.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/720/20

Провадження № 2/645/145/21

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді - Шарка О.П.

секретаря судових засідань - Христенко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Державний нотаріус відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Синельников Ігор Павлович, про встановлення факту прийняття спадщини, -

встановив:

ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа - Державний нотаріус відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Синельников Ігор Павлович, в якому просила суд встановити факт прийняття спадщини - 1/20 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть №11 від 25.04.2019 року після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Встановити факт прийняття спадщини - 1/20 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть №12 від 26.04.2019 року після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Встановити факт прийняття спадщини - 1/20 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть №12 від 26.04.2019 року після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка м.Харкова, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис про смерть №14244 від 25 вересня 2020 року, є рідною тіткою - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті племінниці - ОСОБА_3 , на ј частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті племінниці - ОСОБА_5 , на ј частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті племінниці - ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 17 травня 2021 року здійснено заміну у справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа - Державний нотаріус відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Синельников Ігор Павлович, про встановлення факту прийняття спадщини позивача ОСОБА_2 її правонаступником ОСОБА_1 .

В обгрунтування позову зазначила що ОСОБА_2 , була власником ј частини квартири АДРЕСА_1 . Власниками інших 3/4 часток квартири АДРЕСА_1 , були в рівних долях (по ј) племінниці ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ввартира АДРЕСА_1 на праві власності належала в рівних долях (по 1/5 частини): ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в порядку передбаченому ч.1 ст. 549 України прийняли спадщину, оскільки постійно проживали із спадкодавцем на момент відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1 , але свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом не отримали. Після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_7 повинно належати ј частини квартири АДРЕСА_1 (1/5 своя частина та 1/20 частини квартири після смерті доньки). Після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом при визнання права власності після померлої матері на ј зазначеної квартири та мій позов був задоволений. Власниками інших 3/4 часток квартири є в рівних долях ( по 1/4 ) онуки померлої - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ». Тобто, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 фактично прийняли спадщину, після померлої матері ОСОБА_4 , оскільки були зареєстровані та проживали в зазначеній квартирі. Але, свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом не отримували. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.04.2016 р. по справі визнано безвісно відсутніми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.12.2018 р. оголошеноОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Харків, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку м. Харків та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженку м. Харків останнє місце проживання : АДРЕСА_2 - померлими.Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 вважати день набрання рішення суду законної сили. 11 січня 2019 року зазначене рішення набуло законної сили та до Реєстру актів цивільного стану внесені відповідні актові записи про смерть зазначених осіб. 07.05.2019 р. ОСОБА_2 звернулась до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після померлих: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . 31.08.2019 року державний нотаріус відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Синельников І.П. видав мені Постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 , зазначивши про відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірну квартиру та відсутність відомостей про коло спадкоємців після померлої, оскільки відсутні відомості про місце проживання спадкодавця. 31.08.2019 року державний нотаріус відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Синельников І.П. видав мені Постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_5 , зазначивши про відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірну квартиру та відсутність відомостей про коло спадкоємців після померлої, оскільки відсутні відомості про місце проживання спадкодавця. 31.08.2019 року державний нотаріус відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Синельников І.П. видав мені Постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_6 , зазначивши про відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірну квартиру та відсутність відомостей про коло спадкоємців після померлої, оскільки відсутні відомості про місце проживання спадкодавця. Також відсутні документи, підтверджуючі родинні відносини зі спадкодавцем, тобто немає свідоцтва про народження ОСОБА_6 . ОСОБА_2 була рідною сестрою ОСОБА_4 . ОСОБА_3 була донькою ОСОБА_4 ОСОБА_5 була донькою ОСОБА_4 . ОСОБА_6 була донькою ОСОБА_4 , Відповідно ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були племінницями ОСОБА_2 , доньками її рідної сестри.

У ході судового розгляду представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Представник третьої особи відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надали суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомляв тому суд, за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , які порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_2 , актовий запис №14244 від 25 вересня 2020 року (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 ).

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Хлистун О.В. 19.04.2021 р. та зареєстрованим в реєстрі за № 4-203, Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.04.2021 р., номер запису про право власності - 415647602, ОСОБА_1 , яка є донькою померлої ОСОБА_2 , отримала спадщину після померлої матері, яка складається з ј частини квартири АДРЕСА_1

ОСОБА_2 , була власником ј частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.05.2015 р. по справі № 645/9795/14-цта Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2015 р..

Власниками інших 3/4 часток квартири АДРЕСА_1 , були в рівних долях (по ј) мої племінниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 07.06.1993 року, встановлено судом та зазначено в рішенні Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.05.2015 р. по справі № 645/9795/14-ц.

Квартира АДРЕСА_1 на праві власності належала в рівних долях (по 1/5 частини): ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про право на житло від 07.06.1993 року, виданим Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Консульським відділом Посольства Росії у Сенегалі 01.11.1999 р. (серії НОМЕР_2 )

Відповідно до ст.529 ЦК України (в редакції 1963 р.) спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти ( у тому числі усиновлені, дружина і батьки (усиновителі) померлого. У даному випадку спадкоємцями є мати спадкодавця та її діти, відповідачі по справі.

Відповідно до п.1ч.1 ст.549 ЦК України 1963 р. (що діяв на час відкриття спадщини) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння майном.

ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в порядку передбаченому ч.1 ст. 549 України прийняли спадщину, оскільки постійно проживали із спадкодавцем на момент відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1 , але свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом не отримали.

Після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_7 належить ј частини квартири АДРЕСА_1 (1/5 своя частина та 1/20 частини квартири після смерті доньки).

Після смерті ОСОБА_7 , мати позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом при визнання права власності після померлої матері на ј зазначеної квартири та мій позов був задоволений.

Власниками інших 3/4 часток квартири є в рівних долях ( по 1/4 ) онуки померлої - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 », що встановлено Фрунзенським районним судом м. Харкова в справі № 645/9795/14-ц та зазначені в рішенні від 12.05.2015 р.

У відповідності до ч.4, ч.5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній справі або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, проте, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 фактично прийняли спадщину, після померлої матері ОСОБА_4 , оскільки були зареєстровані та проживали в зазначеній квартирі. Але, свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом не отримували, що підтверджується Інформаційною довідкою № 197194348 від 22.01.2020 р.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.04.2016 р. по справі № 645/9589/15, визнано безвісно відсутніми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.12.2018 р. по справі № 645/5359/16-ц оголошеноОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Харків, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку м. Харків та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженку м. Харків останнє місце проживання : АДРЕСА_2 - померлими.Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 вважати день набрання рішення суду законної сили. 11 січня 2019 року зазначене рішення набуло законної сили та до Реєстру актів цивільного стану внесені відповідні актові записи про смерть зазначених осіб. Мною отримані Свідоцтва про смерть: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 11, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 12, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 13.

07.05.2019 р. мати позивача звернулась до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після померлих:

- ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56060621 від 07.05.2019 р.,

- ОСОБА_5 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56060732 від 07.05.2019 р.,

- ОСОБА_6 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56060866 від 07.05.2019 р., (копії Витягів надаються, оригінали знаходяться у мене).

31.08.2019 року державний нотаріус відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Синельников І.П. видав мені Постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 , зазначивши про відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірну квартиру та відсутність відомостей про коло спадкоємців після померлої, оскільки відсутні відомості про місце проживання спадкодавця.

31.08.2019 року державний нотаріус відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Синельников І.П. видав мені Постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_5 , зазначивши про відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірну квартиру та відсутність відомостей про коло спадкоємців після померлої, оскільки відсутні відомості про місце проживання спадкодавця.

31.08.2019 року державний нотаріус відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Синельников І.П. видав мені Постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_6 , зазначивши про відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірну квартиру та відсутність відомостей про коло спадкоємців після померлої, оскільки відсутні відомості про місце проживання спадкодавця. Також відсутні документи, підтверджуючі родинні відносини зі спадкодавцем, тобто немає свідоцтва про народження ОСОБА_6 . (Копії зазначених постав надаються оригінали знаходяться у мене).

Мати позивача - ОСОБА_2 була рідною сестрою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження, свідоцтвом про одруження позивача та повідомленням Відділу ДРАЦС по м. Харкову Харківського МУЮ про наявність актового запису про шлюб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

ОСОБА_3 була донькою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 13.04.1979 р , актовий запис № 3987.

ОСОБА_5 була донькою ОСОБА_4 , що підтверджується листом Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову № 2437/15-04-06 від 23.03.2016 р.

ОСОБА_6 була донькою ОСОБА_4 , що підтверджується в сукупності такими доказами: Свідоцтвом про право власності на житло від 07.06.1993 р., в якому співвласниками зазначені: ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; довідками про склад сім`ї № 4464 від 28.11.2004, № 5297 від 24.112015 р, в яких зазначено про реєстрацію трьох доньок ОСОБА_4 в спірній квартирі, в тому числі ОСОБА_6 копією технічного паспорту на квартиру, в яких зазначено про власників, в тому числі про ОСОБА_6 ; рішеннями Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.05.2015 р. по справі № 645/9795/14-ц, в якому зазначено, що спадкоємцями після померлої ОСОБА_4 була її мати та діти, відповідачі по справі, тобто ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.04.2016 р. по справі № 645/9589/15, в якому зазначено, що судом встановлено «…мати вказаних осіб ..померла…», крім того, в даній справі судом встановлено, що сестер було троє; рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.12.2018 р. по справі № 645/5359/16-ц, в якому судом встановлено, що у ОСОБА_4 були три темношкірі доньки, відповідно до відповіді ГУ ДМС в Харківській області № 06/9338 від 21.04.2017 р.- мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 - ОСОБА_4 в період з 09.01.1981 р. по 15.12.1999 рік була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , інформація про громадянок ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 як неповнолітніх дітей внесена в облікові документи; Відповідно ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були племінницями матері позивача, доньками її рідної сестри.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1258 ЦК України - спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1263 ЦК України - у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документаа. який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням правової позиції Верховного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Державний нотаріус відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Синельников Ігор Павлович, про встановлення факту прийняття спадщини - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт прийняття спадщини - 1/20 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть №11 від 25.04.2019 року після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт прийняття спадщини - 1/20 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть №12 від 26.04.2019 року після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт прийняття спадщини - 1/20 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть №12 від 26.04.2019 року після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка м.Харкова, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис про смерть №14244 від 25 вересня 2020 року, є рідною тіткою - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті племінниці - ОСОБА_3 , на ј частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті племінниці - ОСОБА_5 , на ј частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті племінниці - ОСОБА_6 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 6 жовтня 2021 року

Головуючий суддя