Постанова № 100133823, 23.09.2021, Оболонський районний суд міста Києва

23.09.2021 Справа № 756/13757/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/13757/21

3/756/7024/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Касьян А.В.,

секретар судових засідань Пишкович М.І.,

розглянувши матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ),

за ч. 1 ст. 1726, ч. 1 ст. 1726 , ч. 1 ст. 1727 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

прокурора Сеник В.Г.,

в с т а н о в и в:

09.09.2021 до Оболонського районного суду міста Києва на розгляд по суті надійшли протоколи про адміністративні правопорушення, складені 06.09.2021 оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Виноградовим Є.А. стосовно ОСОБА_1 :

- №480 - за ч. 1 ст. 1726 КУпАП (№756/13761/21, провадження №3/756/7026/21) (далі - протокол №480);

- №481 - за ч. 1 ст. 1726 КУпАП (№756/13763/21, провадження №3/756/7027/21) (далі - протокол №481);

- №482 - за ч. 1 ст. 1727 КУпАП (№756/13758/21, провадження №3/756/7025/21) (далі - протокол №482);

- №483 - за ч. 2 ст. 1727 КУпАП (№756/13757/21, провадження №3/756/7024/21) (далі - протокол №483).

За клопотанням прокурора у судовому засіданні, проти чого не заперечував ОСОБА_1 , судом було прийнято рішення про об`єднання вищевказаних справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі протоколів №№ 480, 481, 482 та 483 за ч. 1 ст. 1726, ч. 1 ст. 1726, ч. 1 ст. 1727 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП відповідно в одне провадження відповідно до ч. 2 ст. 36 цього Кодексу та присвоєно об`єднаній справі №756/13757/21 (провадження №3/756/7024/21).

У результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено наступне.

Так, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки директора Державного підприємства «Київська офсетна фабрика» (далі - ДП «КОФ»), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права відповідно до підпункту а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітка до статті 1726 КУпАП, тобто суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон України №1700-VII), всупереч вимогам ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VII, несвоєчасно, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - ЄДРДО) лише 16.07.2021 о 03:47, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки директора ДП «КОФ», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, тобто суб`єктом відповідальності відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII, на якого поширюється дія цього Закону, всупереч положенням п. 2 ч. 1 ст. 28 Закон України №1700-VII під час виконання своїх службових повноважень, не повідомив у встановленому законом порядку свого безпосереднього керівника про наявний реальний конфлікт інтересів під час прийняття рішення про переведення ОСОБА_2 , яка є його дружиною, з посади начальника підрозділу друкування та оздоблення на посаду начальника цеху № 1 (друкування та оздоблення) ДП «КОФ» шляхом підписання наказу від 31.12.2020 №86-к «Про переведення», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1727 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки директора ДП «КОФ», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, тобто суб`єктом відповідальності відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закон України №1700-VII, на якого поширюється дія цього Закону, всупереч положенням п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII під час виконання своїх службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів вчинив дії та прийняв рішення шляхом підписання наказу №86-к від 31.12.2020 про переведення ОСОБА_2 , яка є його дружиною, на посаду начальника цеху № 1 (друкування та оздоблення) ДП «КОФ», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного інженера ДП «КОФ», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII, примітки до статті 1726 КУпАП, всупереч вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 45 цього Закону, припинивши виконання функцій держави, несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням) лише 16.07.2021 о 03:55 шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті НАЗК через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі ЄДРДО , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненних адміністративних правопорушеннях. При цьому, при вирішення справи по суті та накладенні адміністративного стягнення просив суд урахувати всі обставини справи в сукупності, зокрема, його ставлення до вчиненого, відсутність будь-якої шкоди, а також просив суд зважити на дані про його особу (вік, стан здоров`я, склад сім`ї, наявність на утриманні дружини та доньки, яка у зв`язку з хворобою потребує постійного догляду та відповідного лікування).

Прокурор Сеник В.Г. вважала, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1726, ч. 1 ст. 1726, ч. 1 ст. 1727 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами об`єднаної справи та обставинами, встановленими в результаті судового розгляду, а тому просила визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, та накласти адміністративне стягнення із застосуванням положень ст. 69 КК України.

Заслухавши прокурора, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши докази, що містяться в матеріалах об`єднаної справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч. 1 ст. 1727 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, ч. 2 ст. 1727 цього Кодексу - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичної особи публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Пунктом 3 «Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням НАЗК від 11.08.2016 №3 зі змінами, внесеними згідно з рішеннями НАЗК від 30.09.2016 №57, від 13.01.2017 №24, від 22.02.2017 №59, у редакції рішення НАЗК від 08.02.2019 №368, під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Статтею 81 ЦК України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з статями 167 та 169 цього Кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.

Зі змісту Статуту ДП «КОФ» (далі - Статут) вбачається, що дане підприємство засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства фінансів України (п. 1.1); є юридичною особою (п. 3.1); має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи (п. 3.2); майно ДП «КОФ» є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п.4.3).

Відповідно до Розділу 6 Статуту, директора ДП «КОФ» наділено організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Крім того, відповідно до Статуту наймання директора ДП «КОФ» здійснюється Міністерством фінансів України (Засновником) шляхом укладання з ним контракту, в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади (п. 6.3).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2014 №375, Мінфін очолює міністр, який здійснює керівництво його діяльністю (пп. 1 п. 10).

З матеріалів справи вбачається, що згідно Наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2020 №722-о «Про звільнення ОСОБА_3 » на головного інженера ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків директора ДП «КОФ».

Відповідно до Наказу ДП «КОФ» від 28.12.2020 №83-к ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора з 31.12.2020.

Тобто, вищевказане свідчить, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями (обов`язками), тобто суб`єктом на якого поширюється дія Закону України №1700-VII та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, виконуючи обов`язки директора ДП «КОФ», був зобов`язаний дотримуватись вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, встановлених Законом України №1700-VII.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 28 цього Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України №1700-VII, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - НАЗК чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно та не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України №1700-VII встановлено, що реальний конфлікт інтересів являє собою суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

У свою чергу, підпунктом 11 ч. 1 ст. 1 Закону України №1700-VII передбачено, що приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Законом України №1700-VII надано визначення членам сім`ї, зокрема, такими є особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Водночас Статутом визначено, що директор встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат; приймає на роботу, переміщує та звільнює працівників; приймає рішення про заохочення та накладення стягнень на працівників.

Дискреційний характер службових повноважень директора ДП «КОФ» при переведенні на посаду працівників вказаного підприємства, зумовлений можливістю лише директором приймати остаточне рішення про переведення працівника на посаду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є подружжям, тобто членами сім`ї відповідно до положень Закону України №1700-VII.

31.12.2020 виконуючий обов`язки директора ДП «КОФ» ОСОБА_1 підписав наказ від 31.12.2020 № 89-к про переведення ОСОБА_2 на посаду начальника цеху № 1 (друкування та оздоблення) з місячним посадовим окладом 14 990 грн, звільнивши останню від виконання обов`язків за попередньою посадою - начальника підрозділу друкування та оздоблення з посадовим окладом 8 295 грн відповідно до Наказу від 01.02.2018 №03-к.

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження та/або спростування того, що виконуючий обов`язки директора ДП «КОФ» ОСОБА_1 , дотримуючись приписів пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України №1700-VII, вчинив будь-які дії щодо повідомлення безпосереднього керівника - міністра фінансів України про наявність реального конфлікту інтересів та внаслідок цього відсутність законних підстав вчиняти будь-які дії та приймати рішення до прийняття міністром фінансів України рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів та повідомлення про прийняте рішення ОСОБА_1 .

Вказані обставини свідчать про те, що виконуючий обов`язки директора ДП «КОФ» ОСОБА_1 31.12.2020 всупереч вищевказаним положенням Закону України №1700-VII вчинив дії щодо переведення дружини ОСОБА_2 на посаду з більшим посадовим окладом та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, спричиненого суперечністю між його приватним інтересом, зумовленим сімейними стосунками з дружиною ОСОБА_2 , та дискреційними службовими повноваженнями щодо переведення працівників, визначеними статутом ДП «КОФ», що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення або вчинення чи невчинення дій під час виконання посадових обов`язків та свідчить про вплив його приватного інтересу на службові повноваження.

З огляду на викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень: за ч. 1 ст. 1727 КУпАП, тобто «неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів» та за ч. 2 ст. 1727 цього Кодексу - «вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів».

Крім того, ч. 1 ст. 1726 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону України №1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Роз`ясненням НАЗК від 03.02.2021 №1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» визначено, що під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Відповідно до Розділу 6 Статуту директора наділено організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Отже, ОСОБА_1 , як виконуючи обов`язки директора ДП «КОФ», що є юридичною особою публічного права так і обіймаючи посаду головного інженера вказаного державного підприємства, тобто в обох випадках, будучи посадовою особою, наділеною адміністративно-господарськими та організаційно- розпорядчими функціями (обов`язками), був суб`єктом на якого поширюється дія Закону України №1700-VII та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Частиною 1 ст. 45 Закону України №1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня особисто подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, затвердженою Рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК.

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації у системі ЄДРДО, затвердженого Рішенням НАЗК №3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за №959/29089 (із змінами та доповненнями), декларація перед звільненням подається не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту частини першої статті 3 Закону України №1700-VII.

Наказом ДП «КОФ» від 30.03.2021 №26-к ОСОБА_1 звільнено з посади головного інженера з 31.03.2021 за угодою сторін.

Таким чином, ОСОБА_1 був зобов`язаний подати до НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, а також декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, «перед звільненням» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Водночас, судом встановлено, що згідно з відомостями Реєстру НАЗК на веб-сайті «nazk.gov.ua», ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, зобов`язаним подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання пункцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті НАЗК через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру до 01.04.2021, подав щорічну декларацію такої особи за 2020 рік лише 16.07.2021 о 03:47, а також подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, «перед звільненням», лише 16.07.2021 о 03:55.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , не заперечуючи факту проходження інструктажу, про що свідчать його підписи в журналі проведення навчання з питань запобігання корупції ДП «КОФ», порушення термінів подачі декларацій пояснив тим, що не володів інформацією про те, що він є суб`єктом декларування.

Разом із тим, ст. 68 Конституції України визначено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, всупереч абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України №1700-VII несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, а також таку ж «перед звільненням» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, тобто вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, та вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1726 КУпАП та ч. 1 ст. 1726 цього Кодексу.

Водночас, приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення, суд враховує встановлені під час судового розгляду обставини, які заслуговують на увагу та впливають на визначення ступеню суспільної небезпечності як вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, так і його особи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 1 Закону України №1700-VII визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено, зокрема адміністративну відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь вини, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність відповідно до частин 1, 2 ст. 34 цього Кодексу, зокрема, визнання винуватості та щире розкаяння винного, усвідомлення ОСОБА_1 протиправності свого діяння, та те, що його дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам і такої шкоди фактично не було заподіяно, які суд визнає такими, що пом`якшують відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність відповідно до ст. 35 цього Кодексу.

Крім того, зважив суд на дані про особу ОСОБА_1 , котрий вперше притягається до адміністративної відповідальності, його вік, майновий стан, стан здоров`я, сімейний стан, наявність на утриманні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є дитиною інвалідом (посвідчення серія НОМЕР_1 ) та дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (посвідчення серія НОМЕР_2 ), та потребує постійного догляду і відповідного лікування.

На підставі ст. 36 КУпАП, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, - за ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.

Керуючись статтями 401, 1726, 1727, 221, 251-252, 283-287 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1726, ч. 1 ст. 1726, ч. 1 ст. 1727 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.В. Касьян