Рішення № 100132822, 30.09.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2682/20

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2021 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.,

при секретарі Будз М.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Микулинецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, Теребовлянське бюро технічної інвентаризації, про часткове визнання рішення Дворічанської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 26 вересня 2006 року № 35 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 9 жовтня 2007 року недійсними, визнання права власності та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи Микулинецька селищна рада Тернопільського(колишнього Теребовлянського) району Тернопільської області, Теребовлянське бюро технічної інвентаризації, про часткове визнання рішення Дворічанської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 26 вересня 2006 року №35, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 9 жовтня 2007 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 9 жовтня 2007 року недійсними, визнання права власності на 1/6 частку житлового будинку із господарськими будівлями та відшкодування моральної шкоди.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позові зазначив, що станом на 15 квітня 1991 року він був членом колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 , в якому йому належала 1/6 частки. Весь час він проживав за вказаною адресою. Однак, інший член колгоспного двору відповідач ОСОБА_3 , його колишня дружина, з якою шлюб розірвано 13 жовтня 2004 року, створила йому несприятливі для проживання умови, у зв"язку із чим у 2019 році він став проживати в іншому будинку в цьому ж населеному пункті. Скориставшись вказаними обставинами, ОСОБА_3 у 2019 році звернулась до суду із позовом про визнання його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . Під час розгляду цивільної справи йому стало відомо про те, що ОСОБА_3 є власником цілого житлового будинку із господарськими будівлями, незважаючи на те, що він відносився до типу колгоспного двору, незаконно оформивши за собою право власності. Таким чином, відповідач неправомірно позбавила його частки у майні колгоспного двору, яка складала 1/6. Із наведених підстав, просить визнати частково незаконними рішення Дворічанської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 26 вересня 2006 року №35, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 9 жовтня 2007 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 9 жовтня 2007 року, визнавши за ним право власності на 1/6 частку у майні колгоспного двору. Крім того, зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях, порушенні звичного ритму життя, що виникли внаслідок позбавлення його частки у нерхомому майні. Ромір моральної шкоди він оцінює в 34918 грн., що пропорційно вартості його частки у майні колгоспного двору. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання позивач не з`явився, його представник ОСОБА_2 позов підтримав із мотивів, викладених у ньому, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з"явилась, її представник ОСОБА_4 позову не визнала, вказавши, що позивач втратив належну йому частку у майні колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він не приймав участі в утриманні будинку, не сплачував комунальні послуги, постійно у ньому не проживав. Крім того, вважає, що позивачем не доведено належними і допустими доказами заподіяння йому відповідачем моральної шкоди. У задоволенні позову просить відмовити.

Треті особи Микулинецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, Теребовлянське бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з`явились, подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив

Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належить до колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5 , а його членами - ОСОБА_6 (син), ОСОБА_7 (дочка), ОСОБА_1 (зять), ОСОБА_8 (онука), ОСОБА_9 (онука), що підтверджується довідкою Микулинецької селищної ради Тернопільського району від 2 листопада 2020 року № 398.

Відповідно до ч.1 ст.120, ч.2 ст.123 ЦК України 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше.

З урахуванням наведеного, позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_3 належить по 1/6 частці, кожному, у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , як членам колгоспного двору.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 9 жовтня 2007 року серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Дворічанської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, ОСОБА_10 стала власником цілого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 9 жовтня 2007 року, реєстраційний номер 20579357, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_10 зареєстровано право власності на домоволодіння в АДРЕСА_1 .

Підставою для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно було рішення виконавчого комітету Дворічанської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 26 вересня 2006 року № 35.

Із долученого позивачем до позову рішення органу місцевого самоврядування від 26 вересня 2006 року № 35 «Про голову двору» випливає, що головою двору після смерті ОСОБА_5 стала ОСОБА_10 , у зв`язку із чим внесли зміни в погосподарську книгу № 2, особовий рахунок НОМЕР_2 , сторінка 45 та внесено зміни до рішення виконкому сільської ради від 18 березня 2003 року № 14 «по АДРЕСА_1 , прізвище ОСОБА_1 змінити на прізвище ОСОБА_10 ».

Виходячи із змісту зазначеного рішення виконавчого комітету Дворічанської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області суд не може зробити однозначного висновку про те, що відповідач ОСОБА_10 стала власником цілого будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а лише стала головою колгоспного двору за цією адресою після смерті попереднього голови двору - її батька ОСОБА_5 .

За таких обставин суд вважає, що підстав для визнання рішення виконавчого комітету Дворічанської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 26 вересня 2006 року № 35 «Про голову двору» немає, вказаним рішенням, на думку суду, права позивача на 1/6 частку у майні колгоспного двору фактично не порушуються.

Судом з"ясовано, що позивач та відповідач є колишнім подружжям, шлюб між ними розірвано 13 жовтня 2004 року. Відповідач змінила своє прізвище на " ОСОБА_11 ".

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 4 грудня 1981 року, де і весь час фактично проживав.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач після розірвання шлюбу продовжував проживати за адресою його реєстрації, у приміщенні літньої кухні, однак восени 2019 року через несприятливі умови для його проживання, створені відповідачем, він став проживати в іншому будинку у с.Дворіччя Теребовлянського району Тернопільської області.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.95 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Доказів того, що позивач, як член колгоспного двору, втратив належну йому частку у майні такого двору, яка складає 1/6, суду відповідачем не подано, а твердження представника відповідача про те, що він не брав участі в утриманні майна та тому перестав бути його членом суд не приймає до уваги, оскільки вони нічим не підтверджені.

Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставх, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.55 Закону "Про власність" власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач є членом колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 , йому належить 1/6 частки у майні колгоспного двору, яку він із урахуванням обставин, досліджених судом, не втратив, а тому видане відповідачу свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 9 жовтня 2007 року серії НОМЕР_1 , витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 9 жовтня 2007 року, реєстраційний номер 20579357, в частині визнання її власником цілого домоволодіння по АДРЕСА_1 , реєстрації за нею права власності на ціле будинковолодіння, є частково недійсними, зокрема, у частці майна, яке складає 1/6, що належить ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення із відповідача в його користь 34918 грн. моральної шкоди, яку він зазнав внаслідок позбавлення його права власності на належну йому частку у нерухомому майні, суд вважає, що у задоволенні цієї вимоги слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої та ін.

Згідно із ст.1167 вказаного Кодексу моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що внаслідок протиправних дій відповідача, які полягають у позбавленні частки позивача у нерухомому майні, останньому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, моральних переживаннях, порушенні звичного ритму життя. Однак, жодних доказів, які б підтверджували заподіяння відповідачем позивачу моральної шкоди, останнім суду не подано. Тому суд вважає, що у задоволенні позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Оскільки рішення виконавчого комітету Дворічанської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 26 вересня 2006 року № 35 «Про голову двору» прийнято згідно із законом, права позивача його прийняттям не порушено, тому у задоволенні позовних вимог про часткове визнання такого рішення незаконним та його скасування слід відмовити.

Таким чином, аналізуючи подані сторонами докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 9 жовтня 2007 року, виданого виконавчим комітетом Дворічанської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 , членом колгоспного двору, права власності на 1/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 у майні колгоспного двору.

На підставі наведеного, керуючись ст.76-80, 263-265 ЦПК України, ст.23, 328, 1167 ЦК України 2003 року, ст.120, 123 ЦК України 1963 року, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 9 жовтня 2007 року, видане виконавчим комітетом Дворічанської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , членом колгоспного двору, право власності на 1/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 у майні колгоспного двору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повне рішення виготовлено 5 жовтня 2021 року.

Суддя Теребовлянського

районного суду Л.С.Ромазан