Рішення № 10013232, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/3926.05.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фавориттранс"

доПриватного підприємства "Євроазія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні:

відповідача:1. Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

2. Моторне (транспортне) страхове бюро України

позивача:3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Нова-Транс"

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"

простягнення 14 203,06 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Біжко О.І.

від відповідача:Романенко С.М.

від третьої особи 1:Сабітов С.В.

від третьої особи 2:не з'явився

від третьої особи 3:не з'явився

від третьої особи 4:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фавориттранс" (надалі –ТОВ "Фаворитттранс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Євроазія" (надалі – ПП "Євроазія") про стягнення 14 203,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем набуто право вимоги відшкодування шкоди завданої транспортним засобом відповідача у розмірі 10 753,03 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків понесених при відшкодуванні шкоди у розмірі 3 450,03 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 24.02.2010 р., зобов'язано УДАІ ГУМВС України у місті Києві надати суду інформацію стосовно власника за яким було зареєстровано право власності на транспортний засіб –р.н. АА 8429 ЕТ (тягач) та р.н. АА 6316 ХТ (причеп) станом на 28.04.2008 р.

22.02.2010 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову відповідач просив відмовити, вказував на страхування своєї відповідальності як власника транспортного засобу, яким спричинено шкоду, за полісом "Зелена Картка" №563907 від 29.02.2008 р. (страхувальник ВАТ "СК "Універсальна").

24.02.2010 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна", розгляд справи відкладено до 15.03.2010 р.

Судом в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

15.03.2010 р. до канцелярії суду від представника третьої особи надійшло клопотання про витребування додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. розгляд справи відкладено до 14.04.2010 р., залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні: позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Нова-Транс" (надалі –ТОВ "ТЕК "Нова-Транс") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (надалі –ТОВ "Інтерпайп Україна") та відповідача - Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі - МТСБУ), витребувано від учасників судового процесу додаткові докази по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2010 р. у зв’язку із неявкою представника позивача розгляд справи відкладено до 26.05.2010 р.

15.04.2010 р. до канцелярії суду від третьої особи 2 надійшли пояснення по справі, в якому МТСБУ вказувало, що для отримання відшкодування за шкоду заподіяну з вини особи, чию відповідальність застраховано за договором міжнародного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "Зелена Картка", особі яка має право на отримання відшкодування, необхідно звертатись з заявою до відповідного Національного бюро страховиків на території якого сталося ДТП, за умови, що договір чинний на території країни відвідування. Також, третя особа 2 повідомила, що ним на адресу Національного бюро Чехії надіслано запит стосовно наявності претензії компанії "Incard Steel A.S." щодо виплати страхового відшкодування за шкоду заподіяну внаслідок ДТП, яка мала місце 28.04.2008 р., за участю транспортного засобу "DAF FT XF95/430", реєстраційний номер АА 8429 ЕТ та причепу, р.н. АА 6316 ХТ.

29.04.2010 р. до канцелярії суду від третьої особи 2 надійшов лист до якого додано відповідь Національного бюро Чехії на запит МТСБУ. В якому вказано, що ні Національне бюро Чехії, ні Компанія "Coris Praha" (кореспондент ВАТ "СК "Універсальна") станом на 14.04.2010 р. по даному ДТП жодних платежів на користь Компанії "Incard Steel A.S." не здійснювали, крім того, Компанія "Incard Steel A.S." сама повідомила Компанію "Coris Praha" проте, що вони ведуть справу щодо відшкодування шкоди безпосередньо із відповідальною стороною, а тому не будуть звертатися за будь-яким сприянням стосовно цієї справи.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю. Надав пояснення третьої особи 3, в якому ТОВ "ТЕК "Нова-Транс" вказувало, що недотримання водієм відповідача процедури оформлення страхового випадку не звільняє його від відповідальності за заподіяну його працівником шкоду.

Представник відповідача в задоволенні позову просить відмовити повністю, з викладених у відзиві підстав.

Представники третіх осіб 2, 3, 4 у судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2006р. між ТОВ "Інтерпайп Україна" та ТОВ "ТЕК" "Нова-Транс" укладено договір доручення №IU-024/06-Е (надалі –"Договір 1"), відповідно до якого ТОВ "ТЕК "Нова-Транс" зобов'язався укласти від імені та за рахунок ТОВ "Інтерпайп Україна" договір про надання послуг з організації міжнародних перевезень вантажів з третьою особою.

На підставі Договору 1 ТОВ "ТЕК "Нова-Транс" отримав заявку №6-08/1479 від 15.04.2008р. на перевезення вантажу по маршруту: м. Нікополь, ЗАТ "Ніко Тью" - Чеська республіка, м. Брно, компанія Іnсагd Steel, А.S.

23.11.2006р., з метою виконання Договору 1, ТОВ "ТЕК "Нова-Транс" уклав договір-доручення №1 (надалі –"Договір 2") з ТОВ "Фавориттранс", відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснити комплекс робіт по організації перевезення вантажів автомобілями в міських, міжміських та міжнародних сполученнях, фрахтуючи для цих цілей автотранспорт третьої сторони - перевізника.

16.04.2008 р. між ТОВ "Фавориттранс" (експедитор) та ПП "Євроазія" (перевізник) укладено угоду ПЄ №07 (надалі –"Угода").

Відповідно до розділу 1 Угоди експедитор, діючи від імені і за дорученням третьої сторони –замовника (ТОВ "Нова-Транс"), з яким перебуває у договірних відносинах, долучає перевізника для поставки вантажу автомобілями в міських, міжміських та міжнародних сполученнях, перевізник доставляє заявлені експедитором вантажі, а експедитор оплачує послуги перевізника на визначених даною угодою умовах.

На виконання умов Угоди та на підставі заявки №42 від 16.04.2008 р. відповідач прийняв на себе зобов’язання здійснити перевезення вантажу тягачем, р.н. АА 8429 ЕТ з причепом, р.н.АА 6316 ХТ, по маршруту м. Нікополь, ЗАТ "Інтерпайп-Нікотюб" –Чехія, м. Брно, Компанія "Incard Steel A.S.".

28.04.2008 р. вказаним тягачем з причепом було завдано шкоду вантажоодержувачу, а саме - пошкоджено стіну та ворота складу Компанії "Incard Steel A.S.", що підтверджується відміткою в товарно-транспортній накладній (CMR) №0144341, листом Компанії "Incard Steel A.S." від 28.04.2008 р., рахунком-фактурою №280100026 та поясненнями водія відповідача від 06.05.2008 р.

Згідно висновку Торгово-промислової палати Чеської республіки, шкода, завдана вантажоотримувачу, склала 1 527, 42 євро, що станом на 16.06.2008 р. еквівалентно 10753,03грн.

Завдану вантажоотримувачу шкоду було відшкодовано ТОВ "Інтерпайп Україна", як вантажовідправником.

01.10.2008 р ТОВ "ТЕК "Нова-Транс" на підставі претензії ТОВ "Інтерпайп Україна" в порядку регресу оплатило понесені останнім збитки на відшкодування завданої шкоди у розмірі 10 753,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1083 від 01.10.2008 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2009 р. у справі 1/226-09 стягнуто з позивача на користь ТОВ "ТЕК "Нова-Транс" понесені збитки на відшкодування завданої шкоди у розмірі 10 753,03 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн., державне мито у розмірі 107,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

Платіжним дорученням №2419 від 26.11.2009 р. позивач сплатив на користь ТОВ "ТЕК "Нова-Транс" суму у розмірі 14 173,06 грн., в т.ч. 10 753,03 грн. –завдана шкода.

Претензією, що отримана відповідачем 16.06.2009 р. позивач вимагав компенсувати понесені витрати на відшкодування в порядку регресу завданої шкоди вантажоотримовачу у розмірі 10 753,03 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із нанесенням належним відповідачу транспортним засобом шкоди та витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, у загальному розмірі 14 203,06 грн., право вимоги відшкодування якої набув позивач.

Матеріалами справи підтверджується нанесення транспортним засобом відповідача (причіп, р.н.АА 6316 ХТ) шкоди Компанії "Incard Steel A.S." у розмірі 10 753,03 грн., що підтверджується відміткою в товарно-транспортній накладній (CMR) №0144341, листом Компанії "Incard Steel A.S." від 28.04.2008 р., рахунком-фактурою №280100026 та поясненнями водія відповідача від 06.05.2008р. Крім того, аналогічні факти встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2009р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 р. у справі 1/226-09 за позовом ТОВ "ТЕК "Нова-Транс" до ТОВ "Фавориттранс" за участю третьої особи –ПП "Євроазія" про стягнення 13 753,03 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт нанесення транспортним засобом ПП "Євроазія" шкоди Компанії "Incard Steel A.S." у розмірі 10 753,03 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи, що вказаним рішенням встановлено право регресу ТОВ "ТЕК "Нова-Транс" у розмірі виплаченого відшкодування, а позивачем згідно платіжного доручення №2419 від 26.11.2009 р. сплачено на його користь такі збитки, то згідно положень ст. 1191 Цивільного кодексу України до позивача перейшло право зворотної вимоги до винної особи у розмірі такого відшкодування.

Також, позивачем на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2009р. у справі 1/226-09 було сплачено на користь ТОВ "ТЕК "Нова-Транс" кошти у розмірі 3450,03 грн. (3 000,00 грн. –витрати на правову допомогу, 107,53 грн. –витрати на держмито та 312,50 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 р. №6 з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 37 та ч. 1 ст. 39 Конвенції "Про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ)" від 19.05.1956 р. визначено, що перевізник, який сплатив згідно положенням даної Конвенції відшкодування за шкоду, має право стягувати з інших приймаючих участь в перевезенні перевізників основну, підлягаючу відшкодуванню суму, відсотки на неї та витрати, пов’язані з перевезенням, згідно нижченаведеним положенням: перевізник, з вини якого було нанесено шкоду, повинен самостійно нести відповідальність за збитки, які сплачуються ним самим чи іншим перевізником. Перевізник, до якого подано один із вказаних в статтях 37 та 38 позовів про відшкодування збитків, не має права оспорювати обґрунтованість платежу, здійсненого перевізником, що подав до нього позов, коли розмір відшкодування за шкоду встановлений рішенням суду, якщо тільки він був належним чином повідомлений про судовий процес і мав можливість прийняти в ньому участь.

Таким чином, з урахуванням наведених положень ТОВ "Фавориттранс" має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в межах суми 14 203,06 грн. (10 753,03грн. розмір шкоди + 3 450,03 грн. витрати понесені на виконання зобов’язання по відшкодуванню такої шкоди).

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - тягач, р.н. АА 8429 ЕТ з причепом, р.н.АА 6316 ХТ, яким нанесено шкоду Компанії "Incard Steel A.S.", належить ПП "Євроазія" та знаходився під керуванням його працівника –водія Герасимчука В.В.

Вина Герасимчука В.В, який на момент нанесення шкоди працював водієм ПП "Євроазія", що підтверджується трудовою книжкою БТ-І №5876472, визнана самим водієм (пояснення Герасимчук В.В. від 06.05.2008 р.) та відповідачем (відзив ПП "Євроазія), а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації Герасимчуком В.В. тягача, р.н. АА 8429 ЕТ з причепом, р.н.АА 6316 ХТ, відшкодовується ПП "Євроазія".

Таким чином, відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача кошти у розмірі 14203,06 грн.

Стосовно посилань відповідача на відсутність підстав для відшкодування завданої ним шкоди, оскільки його цивільна відповідальність була застрахована ВАТ "СК "Універсальна", суд відзначає наступне.

Згідно із ч.8 ст. 16 Закону України "Про страхування" у разі виїзду зареєстрованого в Україні автотранспортного засобу на територію іншої країни - члена міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", власник такого транспортного засобу зобов'язаний укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника (користувача) транспортного засобу перед третіми особами, дія якого поширюється на ці країни, та отримати від страховика - повного члена Моторного (транспортного) страхового бюро страховий сертифікат "Зелена Картка" єдиного зразка, який прийнятий в усіх країнах - членах цієї міжнародної системи страхування.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідальність відповідача, як власника тягача, р.н. АА 8429 ЕТ, була застрахована за полісом "Зелена Картка" №5638907 від 29.02.2008 р., а як власника причепа, яким нанесено шкоду, р.н. АА 6316 ХТ, за полісом "Зелена Картка" №5638890 від 29.02.2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про страхування" умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.

У даному випадку договір страхування оформлений полісами №5638890 від 29.02.2008 р. (причіп, р.н.АА 6316 ХТ) та №5638907 від 29.02.2008 р. (тягач, р.н. АА 8429 ЕТ).

Вказаними полісами визначені дії страхувальника при настанні дорожньо-транспортної пригоди, а саме: зафіксувати місце ДТП; викликати поліцію; отримати довідку поліції про обставини ДТП; при вині страхувальника, зазначеного в цій картці, копія віддається іншому учаснику ДТП; повідомити протягом 15 (п’ятнадцяти) днів свою страхову компанію про настання ДТП.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем факт невиконання останнім вказаних у полісі №5638890 від 29.02.2008 р. дій, а саме: ДТП не оформлялося, поліція не викликалася, довідку поліції про обставини ДТП не оформлялася, копія картки (поліс №5638890 від 29.02.2008 р.) Компанії "Incard Steel A.S." не надавалася, страхова компанія не повідомлялася.

Таким чином, підстави для здійснення страховиком відшкодування завданої ПП "Євразія" шкоди відсутні, з огляду на недотримання ПП "Євроазія" умов договору страхування.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Фавориттранс" про стягнення з ПП "Євроазія" коштів у розмірі 14 203,06 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 2340,00 грн. суд відзначає наступне.

03.12.2009 р. між ТОВ "Фавориттранс" та адвокатом Гордієвичем Артуром Олеговичем було укладено договір №7, відповідно до п. 1.1 якого адвокат прийняв на себе виконання інформаційного, консультаційно-довідкового та представницького обслуговування ТОВ "Фавориттранс" з питання підготовки позовної заяви до ПП "Євроазія" про стягнення шкоди в порядку регресу по сплаченим грошовим коштам на користь ТОВ "ТЕК "Нова-Транс" на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2009 р. у справі №1/226-09.

Платіжним дорученням №2466 від 03.12.2009 р. позивач сплатив на користь ГордієвичаА.О. кошти у розмірі 2 340,00 грн. згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 15.12.2009 р. за підготовку позовної заяви.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 р. № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 14.07.2004 р. № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Як вбачається з протоколів судових засідань від 08.02.2010 р., 24.02.2010 р., 15.03.2010 р. та 26.05.2010 р., адвокат ГордієвичА.О. не брав участі у розгляді справи, процесуальні документи позивача підписувалися та подавалися його представником Стариковським Є.В., який діяв на підставі довіреності №01 від 05.02.2010 р., та директором Біжко О.І., що діяв на підставі Статуту, та були присутні у судових засіданнях. Доказів надання юридичних послуг під час розгляду справи безпосередньо адвокатом не надано, а тому суд не вбачає правових підстав для віднесення сплачених позивачем на користь Гордієвича А.О. 2 340,00 грн. до судових витрат і покладення їх на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавориттранс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Євроазія" (01133, м. Київ, бульвар Лихачова, 1/27; ідентифікаційний код 32111434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавориттранс" (49106, м. Дніпропетровськ, пров. Добровольців, 6, кв. 99; ідентифікаційний код 34655933) грошові кошти у розмірі 14 203,06 грн., державне мито у розмірі 142,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко