Ухвала суду № 100132013, 05.10.2021, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/201/21

Провадження 1-кп/574/75/2021

У Х В А Л А

05 жовтня 2021 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом у кримінальному провадженні №12021200450000055 від 26.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.343 КК України,

за участі сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора – Чуєва А.В.,

представників потерпілих – Міненка С.А., Лішунова Є.О.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,

захисників – Сергеєвої С.А., Молібог Ю.М., Фомінова Р.М.

в с т а н о в и в:

В провадженні Буринського районного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.343 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом, в якому посилався на наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Захисник Молібог Ю.М. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора в зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання вказаного запобіжного заходу. Також, звертала увагу на неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту сукупним строком понад шість місяців та вважала, що в даному випадку буде достатнім застосування відносно ОСОБА_1 особистого зобов`язання, оскільки до цього часу обвинуваченим не вчинялось будь-якого незаконного впливу на потерпілих та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, інші обвинувачені та їх захисники також заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Представники потерпілих – Міненко С.А. та Лішунов Є.О. підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Заслухавши доводи прокурора та думку інших учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 18.06.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. В подальшому строк дії вказаного запобіжного заходу судом було продовжено до 24 години 17.10.2021 року.

Згідно з ч.2 ст.331 КПК України під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

За змістом ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

У відповідності до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Частиною 5 ст.194 КПК України передбачено можливість покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців, який також може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

При застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовження строку його дії судом було враховано наявність ризику незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих, свідків та експерта у кримінальному провадженні, оскільки останні не були допитані в суді, а також ризику переховування обвинуваченого від суду.

Суд приходить до висновку, що ризики, які були враховані судом при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на даний час продовжують існувати.

Так, на даний час залишається актуальним та жодним чином не зменшився ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на потерпілих, свідків та експерта у кримінальному провадженні, оскільки в зв`язку із зміною складу суду судовий розгляд розпочато з початку, потерпілі та свідки не були допитані в судовому засіданні.

Крім того, із врахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , та суворості, передбаченого за їх вчинення покарання, продовжує існувати об`єктивна можливість здійснення обвинуваченим певних дій, спрямованих на переховування від суду.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора є обґрунтованим та наявні підстави для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом, а також продовження строку дії покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

В свою чергу суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 та його захисника про достатність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, оскільки останніми не доведено, що такий вид запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відсутність на даному етапі кримінального провадження збоку обвинуваченого дій, направлених на незаконний вплив на потерпілих та свідків, жодним чином не спростовує ризику вчинення ним таких дій у подальшому.

Також, суд не приймає до уваги доводи захисника Молібог Ю.М. про те, що сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців, оскільки таке обмеження, встановлене ст.181 КПК України, стосується тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування, а не судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181, 194, 195, 199, 331, 392 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на два місяці строк тримання під домашнім арештом, заборонивши залишати своє житло за вказаною адресою цілодобово.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 на два місяці строк дії обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу суду;

- прибувати за викликом до суду;

- утриматись від спілкування з потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали про продовження тримання під домашнім арештом та продовження обов`язків ОСОБА_1 встановити до 24 години 17.12.2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Р. Гук