Рішення № 100130514, 23.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2021 Справа №607/4930/21

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Дубчака С. П.,

представника відповідача Франчук М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру занятості про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тернопільського обласного центру занятості про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 15 лютого 2000 року він працював на різних посадах в органах державної служби зайнятості. 10 березня 2020 року його було переведено на посаду заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, де він працював до 31 грудня 2020 року.

Наказом Державного центру зайнятості «Про оптимізацію чисельності» від 21 жовтня 2020 року № 69 внесено зміни у додаток до наказу Державного центру зайнятості від 09 квітня 2020 року № 26 «Про затвердження граничної чисельності працівників державної служби зайнятості на 2020 рік», затверджено граничну чисельність підпорядкованих державній службі зайнятості установ. Наказом Тернопільського обласного центру зайнятості від 26 жовтня 2020 року № 1426 «Д» затверджено граничну чисельності працівників районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості та Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік. Також, Тернопільським обласним центром зайнятості затверджено та введено в дію структуру та штатні розписи районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості та Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік наказом Тернопільського обласного центру зайнятості від 26 жовтня 2020 року № 1427 «Д».

30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 вручено попередження про зміни в організації праці, а саме скорочення посади заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості. 11 листопада 2020 року йому була запропонована вакантна посада провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2 , від якої позивач відмовився, оскільки має на утриманні двох малолітніх дітей, які потребують догляду, а запропоноване вакантне місце роботи віддалене від м. Тернополя

31 грудня 2020 року наказом Тернопільського обласного центру зайнятості віл 24 грудня 2020 року № 323–к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості за скороченням чисельності та штату у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає, що звільнення його з посади заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості проведено із грубим порушення норм чинного законодавства про працю, з огляду на наступне.

Обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49–2 КЗпПУ щодо надання пропозицій для працевлаштування позивача відповідач належно не виконав, не запропонував йому всі вакантні посади, які були на дату попередження про зміни в організації праці та у подальшому з`явилися у Тернопільським обласному центрі зайнятості. Також відповідач при врученні ОСОБА_1 30 жовтня 2020 року попередження про зміни в організації праці не запропонував іншої роботи, не зважаючи на наявність вакантних посад, які позивач міг обіймати відповідно до професії та спеціальності з урахуванням освіти, кваліфікації та досвіду роботи в Державній службі зайнятості на посадах начальника відділу профорієнтації, підготовки та перепідготовки населення, директора Тернопільського районного центру зайнятості, заступника директора Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, заступника директора – начальника відділу активної підтримки безробітних. Зокрема, у Тернопільському обласному центрі зайнятості на дату попередження позивача про зміни в організації праці була вакантна посада заступника начальника відділу матеріально–технічного забезпечення, яку він міг зайняти, оскільки у 2004 році здобув освіту за спеціальністю менеджмент організацій з кваліфікацією менеджер економіст, має досвід роботи на посаді директора Тернопільського районного центру зайнятості, директора Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, заступника директора Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, заступника директора – начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості. Також проходив курси підвищення кваліфікації у 2016 році та з питань організації та здійснення електронних державних закупівель у системі ProZorro, перебуваючи на посаді заступника директора – начальника відділу активної підтримки безробітних. Крім того, працював на посаді директора КП «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя». Виконання обов`язків за вказаними посадами передбачало матеріально–технічне забезпечення служби зайнятості, забезпечення охорони праці, затвердження проектно–кошторисної документації, організація мобілізаційної підготовки, затвердження планів капітального ремонту та реконструкції, участь у тендерних закупівлях тощо. Крім того, позивач вважає, що міг виконувати обов`язки начальника відділу організації профнавчання Тернопільського обласного центру зайнятості, оскільки у 2000–2001 роках обіймав посаду начальника відділу профорієнтації, підготовки та перепідготовки населення Тернопільського міського центру зайнятості. Отже, звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ч. 1 ст. 40 є незаконним, оскільки йому не було запропоновані всі вакантні посади (інша робота), які з`явилися в Тернопільському обласному та міськрайонному центрах зайнятості протягом періоду з дня попередження його про вивільнення до дня розірвання трудового договору, в тому числі, які існували на день звільнення, яку він міг виконувати з урахуванням моєї освіти, кваліфікації, досвіду тощо, а також не враховано переважне право на залишення на роботі.

Окрім цього, позивач вважає, що відповідачем не було дотримано вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», консультацій та звернення до первинної профспілкової організації проведено або не було, або вони носили формальний характер.

ОСОБА_1 покликається на те, що при переведенні на нижчу посаду йому було акцентовано, що за умови загального карантину значення роботи відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості аж ніяк не зменшується, тому ніяких скорочень не варто боятися. У даній ситуації наявним є факт обману та вибіркового вивільнення через пенсійний вік позивача, без врахування досвіду, стажу роботи та наявності двох малолітніх дітей. Підтвердженням цьому є звільнення з роботи за процедурою скорочення зі структури Тернопільської обласної служби зайнятості переважної більшості колег позивача, які досягли пенсійного віку, хоч зараз чинне трудове законодавство не забороняє службовцям працювати до 70–ти років.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Тернопільського обласного центру зайнятості «Про звільнення ОСОБА_1 » від 24 грудня 2020 року № 323–к; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості; стягнути з Тернопільського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу; рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

23 березня 2021 року суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру занятості (далі – ТОЦЗ, відповідач) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

22 квітня 2021 року судом зареєстровано письмовий відзив представника відповідача ТОЦЗ, у якому він зазначив, що заперечує щодо задоволення позовних вимог. Покликається на те, що 03 лютого 2020 року на адресу обласного центру зайнятості надійшов лист від Державного центру зайнятості щодо оптимізації чисельності працівників державної служби зайнятості у зв`язку із нестабільним фінансовим станом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. На виконання вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» 03 лютого 2020 року Тернопільський обласний центр зайнятості направив повідомлення первинній профспілковій організації працівників обласної служби зайнятості про заплановані звільнення працівників обласної служби зайнятості з причин економічного характеру та про необхідність проведення консультацій з профспілкою з метою пом`якшення несприятливих наслідків будь–яких звільнень. Наказом Державного центру зайнятості від 09 квітня 2020 року № 26 «Про затвердження граничної чисельності працівників державної служби зайнятості», яким затверджено граничну чисельність працівників установ державної служби зайнятості Тернопільської області на 2020 рік в кількості 378 штатних одиниць, з них регіональний центр зайнятості 322 (апарат – 79, філії – 243) Тернопільський міськрайонний центр зайнятості – 56. Наказом Державного центру зайнятості від 18 серпня 2020 року № 58 «Про внесення змін у додаток до наказу Державного центру зайнятості від 09 квітня 2020 року № 26», яким затверджено граничну чисельність працівників установ державної служби зайнятості Тернопільської області на 2020 рік в кількості 379 одиниць, з них регіональний центр зайнятості 323 (апарат – 80, філії 243, Тернопільський міськрайонний центр зайнятості – 56). Наказом Державного центру зайнятості від 21 жовтня 2020 року № 69 «Про оптимізацію чисельності» внесено зміни у додаток до наказу Державного центру зайнятості від 09 квітня 2020 року № 26 «Про затвердження граничної чисельності працівників державної служби зайнятості на 2020 рік» (зі змінами), гранична чисельність працівників установ державної служби зайнятості Тернопільської області на 2020 рік затверджена в кількості 345 штатних одиниць, у тому числі регіональний центр зайнятості 295 (апарат – 73, філії – 222) Тернопільський міськрайонний центр зайнятості – 50. Загальна кількість працівників Тернопільської обласної служби зайнятості зменшилась на 34 штатних одиниці, у тому числі у міськрайонному центрі зайнятості на 6 штатних одиниць, в обласному центрі зайнятості на 7 штатних одиниць, у філіях на 21 штатну одиницю. Наказом Тернопільського обласного центру зайнятості від 26 жовтня 2020 року №1426 «Про внесення змін у додаток до наказу Тернопільського обласного центру зайнятості від 13 квітня 2020 року № 105 «Д» «Про затвердження граничної чисельності працівників районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік» затверджено граничну чисельність працівників Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

Наказом Тернопільського обласного центру зайнятості від 26 жовтня 2020 року № 1427 «Про затвердження та введення в дію структур та штатних розписів районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік» затверджено та введено в дію штатний розпис Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

Відповідно до п. 4.2. Положення про склад структурних підрозділів обласних, Київського міського центрів зайнятості, базових центрів зайнятості та філій в базовому центрі зайнятості начальник самостійного відділу може мати при чисельності відділу 4 або більше штатних одиниць одного заступника. Проте, враховуючи той факт, що на даний час значно зменшилися обсяги залучення осіб до заходів активної підтримки безробітних, прийнято рішення про скорочення посади заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, яку обіймав позивач. Посада заступника начальника відділу активної підтримки безробітних є єдиною у штатному розписі Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

Про вищезазначені зміни у чисельності працівників служби зайнятості обласний центр зайнятості листом від 26 жовтня 2020 року № 12/3134 додатково повідомив первинну профспілкову організацію працівників обласної служби зайнятості. Крім того, вищезазначені накази 26 жовтня 2020 року засобами електронного документообігу направлені директорам районних філій та Тернопільського міськрайонного центру зайнятості для ознайомлення працівників.

Наказом Тернопільського обласного центру зайнятості від 27 жовтня 2020 року № 254–к «Про організацію вивільнення працівників обласної служби зайнятості» створено комісію для організації вивільнення працівників Тернопільської обласної служби зайнятості. Комісії доручено визначити переважне право на залишення на роботі працівників, посади яких скорочуються, відповідно до ст. 42 Кодексу законів що працю України. Комісією проаналізовано особову справу позивача, а саме досвід роботи, кваліфікацію, освіту, стаж роботи, та встановлено наступне: у ОСОБА_1 освіта повна, вища, стаж роботи в службі зайнятості складає 20 років 08 місяців, нагороджувався подяками Тернопільського ОЦЗ, у 2016 році проходив курси підвищення кваліфікації, протягом 2019–2020 років перебував 26 днів у відпустці без збереження заробітної плати, 27 днів – на лікарняному, має двох дітей. В службі зайнятості працює з 2000 року. На момент попередження позивача про наступне вивільнення в обласній службі зайнятості були відсутні вакансії, що відповідали б освіті, кваліфікації та досвіду роботи позивача. У зв`язку з цим комісія вирішила попередити позивача про можливе вивільнення за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України та у разі появи підходящих вакантних посад в обласній службі зайнятості пропонувати їх ОСОБА_1 .

30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 попереджено про зміни в організації праці та про скорочення посади, на яку його призначено, йому повідомлено, що при появі відповідної вакантної посади його буде повідомлено додатково, при відсутності вакансій буде звільнено після закінчення двох місяців з дати попередження за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

В день попередження позивача про наступне вивільнення в штаті Тернопільського міськрайонного центру зайнятості та філій Тернопільського обласного центру зайнятості були відсутні вакантні посади. В штаті Тернопільського обласного центру зайнятості була вакантна посада заступника начальника відділу організації матеріально–технічного забезпечення. Кваліфікаційними вимогами до даної посади є: повна вища освіта відповідного професійного спрямування, за освітньо–кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста та стажем роботи за фахом не менше 3 років. Основні завдання заступника начальника відділу організації матеріально–технічного забезпечення: здійснює та контролює роботу по своєчасному забезпеченню будівництва, ремонту, реконструкції відповідно до проектно–кошторисної документації, виконує збір технічних умов щодо інженерного забезпечення, супроводження виготовлення дозвільної документації, бере участь у проведенні тендерних закупівель на право будівництва тощо. Отже, для призначення на посаду заступника начальника організації матеріально–технічного забезпечення працівник повинен мати повну вищу освіту в сфері будівництва та стаж роботи за фахом не менше 3 років. ОСОБА_1 у 2004 році закінчив інститут післядипломної освіти Тернопільської академії народного господарства за кваліфікацією менеджер–економіст, попередньо отримав кваліфікацію культосвітнього працівника в Київському державному інституті культури. У позивача відсутній досвід роботи у сфері будівництва, ремонтних робіт та проведення відповідного технічного нагляду за цими роботами. ОСОБА_1 у службі зайнятості працював на посадах директора Тернопільського районного центру зайнятості, заступника директора Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, заступника директора – начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості та заступника начальника цього ж відділу. Вищезазначені посади передбачали організацію та надання соціальних послуг, в тому числі профорієнтаційних, незайнятим громадянам та безробітним. Міськрайонний та районні центри зайнятості ніколи не виступали замовниками капітального будівництва, реконструкцій та капітальних ремонтних робіт будівель центрів зайнятості, відповідно і не проводили державних закупівель у цій сфері. Замовниками таких робіт був тільки обласний центр зайнятості, який проводив відповідні державні закупівлі, та має у своїй структурі відділ організації матеріально–технічного забезпечення. Позивач ні в обласному центрі зайнятості, ні у відділі організації матеріально–технічного забезпечення ніколи не працював, його твердження про наявний у нього досвід роботи у сфері капітального будівництва та ремонтних робіт не відповідає дійсності.

Крім того, до функціональних обов`язків заступника начальника відділу організації матеріально–технічного забезпечення не входить організація роботи в сфері охорони праці та мобілізаційної роботи. В штаті обласного центру зайнятості наявна посада провідного інженера з охорони праці, цивільного захисту та мобілізаційної роботи, яка не була вакантною на момент попередження позивача про звільнення та у період його попередження.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49–2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Посада заступника начальника відділу організації матеріально–технічного забезпечення не відповідає освіті, кваліфікації та досвіду роботи позивача. Отже, у відповідача не було правових підстав для пропонування позивачу посади заступника начальника відділу організації матеріально–технічного забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості.

Крім того, в Тернопільському обласному центрі зайнятості також скорочувалася посада заступника директора – начальника відділу організації профнавчання, яку обіймав ОСОБА_3 . Враховуючи досвід роботи ОСОБА_3 у сфері координації та контролю за проведенням будівельних та ремонтних робіт у центрі зайнятості, стаж роботи в службі зайнятості, комісією вирішено запропонувати посаду заступника начальника відділу організації матеріально–технічного забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості ОСОБА_3 . Працівник погодився на запропоновану посаду, на яку його призначено наказом ОЦЗ від 28 грудня 2020 року №329–к.

Щодо посади начальника відділу організації профнавчання Тернопільського обласного центру зайнятості представник позивача повідомив, що у відділі організації профнавчання скорочено 2 посади: заступника директора – начальника відділу та провідного фахівця з питань зайнятості. Вводилася одна посада – начальника відділу. Роботодавцем проводилось порівняння кваліфікації та продуктивності праці серед працівників даного відділу і в першу чергу пропонувалися вакантні посади в цьому відділі саме працівникам відділу організації профнавчання Тернопільського ОЦЗ. Позивач не працював у даному відділі, а відтак у відповідача не було правових підстав порівнювати продуктивність праці та кваліфікацію ОСОБА_1 з працівниками відділу організації профнавчання Тернопільського ОЦЗ. Комісією з питань вивільнення працівників обласного центру зайнятості проведено порівняння кваліфікації та продуктивності праці працівників відділу організації профнавчання Тернопільського обласного центру зайнятості та вирішено запропонувати вказану посаду провідному фахівцю з питань зайнятості відділу організації профнавчання Тернопільського ОЦЗ ОСОБА_4 , з огляду на її освіту, кваліфікацію, досвід роботи, те, що вона сама виховує дитину, не має інших членів сім`ї. Наказом ОЦЗ від 23 грудня 2020 року № 310–к її переведено на посаду з 31 грудня 2020 року. На момент попередження позивача посада начальника відділу організації профнавчання Тернопільського обласного центру зайнятості не була вакантною, тому правові підстави для пропонування позивачу були відсутні.

З метою виконання вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49–2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника обласний центр зайнятості ознайомлював позивача з вакантними посадами, які з`являлись з моменту його попередження про наступне вивільнення до дня його звільнення. Так, 10 листопада 2020 року начальник відділу активної підтримки безробітних Зборівської районної філії ОСОБА_5 відмовилася від запропонованої посади провідного фахівця з зайнятості відділу організації працевлаштування населення Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості. 11 листопада 2020 року ОСОБА_1 запропоновано вищезазначену вакантну посаду. 16 листопада 2020 року він відмовився від запропонованої посади. 31 грудня 2020 року звільнено у зв`язку із переведенням для подальшої роботи в Шумській міській раді провідного фахівця з профорієнтації відділу активної підтримки безробітних Шумської районної філії обласного центру зайнятості. 31 грудня 2020 року, в день звільнення позивача, йому повторно запропоновано посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості та посаду провідного фахівця з профорієнтації відділу активної підтримки безробітних Шумської районної філії обласного центру зайнятості, на яку він міг бути переведений з 04 січня 2021 року. ОСОБА_1 ознайомився із запропонованими посадами, проте згоди на працевлаштування надав.

15 грудня 2020 року обласним центром зайнятості направлено у Первинну профспілкову організацію працівників обласної служби зайнятості подання про звільнення ОСОБА_1 23 грудня 2020 року збори профспілкового комітету Первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості дали згоду на звільнення позивача за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з скороченням чисельності і штату працівників 31 грудня 2020 року.

Наказом ОЦЗ від 24 грудня 2020 року № 323–к позивача звільнено з посади заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості 31 грудня 2020 року за скороченням чисельності і штату, п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Працівнику виплачено вихідну грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку та проведено повний розрахунок по заробітній платі. Позивач ознайомлений з наказом про звільнення та отримав його копію 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку, що підтверджується його підписом у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

Таким чином, на момент попередження позивача про наступне вивільнення його в Тернопільській службі зайнятості була наявною лише одна вакансія заступника начальника відділу організації матеріально–технічного забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості, яка не відповідає освіті, кваліфікації та досвіду роботи позивача, тому відповідно до ст. 49–2 КЗпП України дана вакансія позивачу не пропонувалась. Протягом строку попередження позивача з`явилося дві вакансії, що відповідали його освіті, досвіду роботи та кваліфікації. Дані вакансії ОСОБА_1 були запропоновані, проте він не дав згоди на працевлаштування. Отже, твердження позивача про те, що його звільнення є незаконним, оскільки йому не запропоновані усі наявні вакансії, не відають дійсності.

06 травня 2021 року судом зареєстровано відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що рішення про скорочення штатної чисельності працівників Тернопільського міськрайонного центру зайнятості з 56 до 50 осіб було прийнято 21 жовтня 2020 року. Лист Тернопільського обласного центру зайнятості № 12/3134 був направлений до первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості 26 жовтня 2020 року. З огляду на те, що звільнення працівників Тернопільського міськрайонного центру зайнятості відбулись 31 грудня 2020 року, то інформування первинної профспілкової організації про звільнення працівників відбулось пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 49–4 КЗпП України та ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Водночас, лист Тернопільського обласного центру зайнятості від 03 лютого 2020 року № 12/390 адресований Голові первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості щодо повідомлення про можливі зміни в організації праці та проведення консультації з цього приводу не стосується оптимізації чисельності Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, оскільки рішення про скорочення чисельності його працівників було прийнято значно пізніше – 21 жовтня 2020 року. Також лист Тернопільського обласного центру зайнятості від 03 лютого 2020 року № 12/390 не містить інформації про кількість і категорії працівників, яких може стосуватися звільнення та про терміни проведення таких звільнень.

Крім того, заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що на момент попередження позивача про наступне вивільнення в Тернопільській службі зайнятості була наявна лише одна вакантна посада заступника начальника відділу матеріально–технічного забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості, проте такі твердження не відповідають дійсності. На адвокатський запит відповідачем було надано інформацію про вакансії по Тернопільській обласній службі зайнятості за період з 30 жовтня по 31 грудня 2020 року. Так, станом на дату попередження позивача про наступне вивільнення в Тернопільському обласному центрі зайнятості були вакантними близько 40 посад, які позивач міг обіймати відповідно до його професії та спеціальності з урахуванням освіти, кваліфікації та досвіду роботи, а в подальшому з`явилося ще декілька вакантних посад. При чому, абсолютна більшість наказів про переведення працівників на вищевказані вакантні посади були видані у грудні 2020 року. Більше того, на час звільнення позивача із займаної посади 31 грудня 2020 року залишалася вакантною посада завідувача сектору активної підтримки безробітних Борщівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості. Проте, позивачу було запропоновано лише посада провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості і не у день звільнення, а лише 11 листопада 2020 року. Таким чином, відповідач обмежив позивача у праві вільного вибору вакантної посади.

11 травня 2021 року судом зареєстровано заперечення на відповідь на відзив, у якому представник відповідача пояснив, що про зміни у чисельності працівників служби зайнятості обласний центр зайнятості листом від 26 жовтня 2020 року № 12/3134 додатково повідомив первинну профспілкову організацію працівників обласної служби зайнятості. 15 грудня 2020 року обласним центром зайнятості направлено у Первинну профспілкову організацію працівників обласної служби зайнятості подання про звільнення ОСОБА_1 23 грудня 2020 року збори профспілкового комітету Первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості дали згоду на звільнення позивача за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з скороченням чисельності і штату працівників 31 грудня 2020 року. Збори профспілкового комітету Первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості відбувались за участі позивача. Отже, представник відповідача вважає, що обласний центр зайнятості належним чином виконав вимоги ч. 2 ст. 49–4 КЗпП України та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Посади, перелік яких направлявся на адвокатський запит, на момент попередження позивача про його вивільнення та в день його звільнення не були вакантними, оскільки протягом 29–30 жовтня 2020 року згоду на їх працевлаштування надали інші працівники, які підлягали вивільненню та мали переважне право на залишення на роботі. Крім того, є хибним твердження позивача, що відповідач пропонував йому посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості лише 11 листопада 2020 року, а у день звільнення не пропонував. До відзиву на позовну заяву долучена копія повідомлення про вакантні посади, які пропонувалися для працевлаштування позивачу в день звільнення 31 грудня 2020 року. Серед цих посад також була посада провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості, проте позивач не дав згоди працевлаштування. Отже, в день попередження позивача про наступне вивільнення в штаті Тернопільського міськрайонного центру зайнятості та філій Тернопільського обласного центру зайнятості були відсутні вакантні посади. В штаті Тернопільського обласного центру зайнятості була вакантна посада заступника начальника відділу організації матеріально–технічного забезпечення, яка не відповідала освіті, кваліфікації та досвіду роботи позивача. З метою виконання вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49–2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника обласний центр зайнятості ознайомлював Позивача з вакантними посадами, які з`являлись з моменту його попередження про наступне вивільнення до дня його звільнення.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Дубчак С. П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, та просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається із трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 25 лютого 2000 року він призначений на посаду начальника відділу профорієнтації, підготовки та перепідготовки незайнятого населення Тернопільського міського центру зайнятості, як такого, що пройшов конкурсний відбір (наказ № 35 «к» від 14 лютого 2000 року); 15 лютого 2000 року прийнята присяга державного службовця; 04 травня 2001 року призначений на посаду директора Тернопільського районного центру зайнятості, як такий, що успішно пройшов стажування (наказ № 2227 «к» від 04 травня 2001 року); 09 червня 2009 року переведений на посаду заступника директора Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, як такий, що пройшов стажування (наказ № 117–7 від 09 червня 2009 року); 09 червня 2009 року присвоєний 9 ранг державного службовця (наказ № 117–к від 09 червня 2009 року); 02 березня 2015 року переведений на посаду заступника директора – начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (наказ № 56–к від 27 лютого 2015 року); 10 березня 2020 року переведений на посаду заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (наказ № 66–к від 04 березня 2020 року); 31 грудня 2020 року звільнений з посади за скороченням чисельності і штату, п. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ № 323к від 24 грудня 2021 року).

15 грудня 1997 року між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та ОСОБА_1 було укладено контракт з керівником підприємства, що є у комунальній власності міста, згідно якого ОСОБА_1 призначається на посаду директора комунального підприємства Об`єднання парків культури та відпочину м. Тернополя на строк з 21 грудня 1997 року до 20 грудня 1998 року.

Наказом першого заступника директора міськрайонного центру зайнятості № 59 «Д» від 21 вересня 2009 року «Про призначення осіб, відповідальних за заходи цивільної оборони», ОСОБА_1 призначено відповідальним за здійснення організаційних заходів з цивільної оборони.

Наказом першого заступника директора міськрайонного центру зайнятості № 65 «Д» від 21 вересня 2009 року «Про додаткові заходи щодо удосконалення роботи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності працівників», ОСОБА_1 призначено відповідальним за здійснення організаційних заходів з охорони праці та безпеки життєдіяльності працівників міськрайонного центру зайнятості.

28 лютого 2014 року ОСОБА_1 видано посвідчення про функціональне навчання у сфері цивільного захисту ВО 000603, з якого вбачається, що ОСОБА_7 з 24 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року пройшов навчання та перевірку знань у сфері цивільного захисту.

Наказом директора центру № 13 «К» від 10 вересня 2014 року «Про внесення змін до складу комітету з конкурсних торгів» ОСОБА_1 призначено головою комітету.

Згідно сертифікату Тернопільської Торгово–промислової палати серії ТПП № 346 ОСОБА_1 з 27 по 28 квітня 2018 року пройшов курс підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення електронних державних закупівель у системі ProZorro.

Наказом директора центру зайнятості № 40 «К» від 30 жовтня 2018 року «Про зміни до наказу від 03 жовтня 2016 року № 14 «К» Про утворення тендерного комітету» ОСОБА_1 призначено головою комітету.

Наказом в.о. голови Державної служби зайнятості (центральний апарат) № 34 від 11 квітня 2018 року «Про примірну структуру» затверджено примірну структуру регіональних центрів зайнятості, філій, базових центрів зайнятості.

03 лютого 2020 року Державний центр зайнятості звернувся із листом до директорів обласних та Київського міського центрів зайнятості № 33/131/472–20, у якому було повідомлено, що 31 січня 2020 року на позачерговому засідання правління Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття схвалено проект бюджету Фонду 2020 на рік, в якому видатки на утримання державної служби зайнятості передбачені з урахуванням оптимізації чисельності. У зв`язку з цим, Державний центр зайнятості розглядає питання щодо змін в організації праці обласних служб зайнятості. Зважаючи на можливу оптимізацію чисельності, що потягне за собою скорочення штату або чисельності працівників, запропоновано надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо можливих змін в організації праці та розпочати консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків звільнень.

У відповідь на вказаний лист 03 лютого 2020 року ТОЦЗ звернувся до Голови первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості ОСОБА_8 за консультаціями щодо мінімізації негативних наслідків звільнення, пов`язаних з вищезазначеними заходами, пом`якшення несприятливих наслідків звільнення працівників та їх подальшого працевлаштування відповідно до ст.492, 494 КЗпП України.

Наказом заступника директора Державної служби зайнятості № 26 від 09 квітня 2020 року «Про затвердження граничної чисельності працівників державної служби зайнятості на 2020 рік» затверджено граничну чисельність працівників державної служби зайнятості на 2020 рік. Зокрема у Тернопільській області всього: 378, регіональний центр зайнятості: 322, з них апарат: 79, філії: 243, базові центри зайнятості: 56.

У вказаний наказ внесено зміни наказом № 58 від 18 серпня 2020 року, згідно якого гранична чисельність працівників установ державної служби зайнятості в Тернопільській області на 2020 рік затверджена в кількості 379, регіональний центр зайнятості: 323, з них апарат: 80, філії: 243, базові центри зайнятості: 56.

13 жовтня 2020 року директор ТОЦЗ видав наказ № 238–к «Про розподіл обов`язків між директором обласного зайнятості та його заступниками», яким встановив, що у період відсутності директора ОЦЗ його обов`язки виконує заступник директора ОЦЗ за призначенням директора ОЦЗ. Заступник директора–начальник відділу організації профнавчання обласного центру зайнятості Химейчук П. Р. за призначенням директора ОЦЗ виконує обов`язки директора ОЦЗ та заступника директора ОЦЗ. Також надано право першого підпису документів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 . Затверджено розподіл обов`язків між директором ОЦЗ та його заступниками.

Наказом № 69 від 21 жовтня 2020 року «Про оптимізацію чисельності» змінено граничну чисельність працівників установ державної служби зайнятості в Тернопільській області на 2020 рік в кількості 345, регіональний центр зайнятості: 295, з них апарат: 73, філії: 222, базові центри зайнятості: 50.

Наказом в.о. директора ТОЦЗ № 1426 «Д» від 26 жовтня 2020 року «Про внесення змін у додаток до наказу Тернопільського обласного центру зайнятості від 13 квітня 2020 року № 105 «Д» «Про затвердження граничної чисельності працівників районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік» затверджено граничну чисельності працівників районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості та Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік у кількості філії: 222, БЦЗ: 50.

Наказом в.о. директора ТОЦЗ № 1427 «Д» від 26 жовтня 2020 року «Про затвердження та введення в дію структур та штатних розписів районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік» затверджено структури та штатні розписи районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості на 2020 рік; структури та штатні розписи Тернопільського обласного центру зайнятості на 2020 рік. Із вказаного штатного розпису вбачається, що затверджений штат в кількості 50 штатних одиниць, зокрема відділ активної підтримки безробітних: начальник відділу – 1, провідний фахівець з питань зайнятості – 3.

26 жовтня 2020 року Тернопільський обласний центр зайнятості листом № 12/3134 звернувся до Голови первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості ОСОБА_8 , у якому зазначив, що відповідно до наказу Державного центру зайнятості від 21 жовтня 2020 року №69 «Про оптимізацію чисельності», в якому видатки на утримання державної служби зайнятості у 2021 році передбачені з урахуванням оптимізації чисельності, наказів Тернопільського обласного центру зайнятості від 26 жовтня 2020 року № 1426 «Про внесення змін у додаток до наказу Тернопільського обласного центру зайнятості від 13 квітня 2020 року № 105 «Д» «Про затвердження граничної чисельності працівників районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік», № 1427 «Про затвердження та введення в дію структур та штатних розписів районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік» звертаються за консультаціями щодо мінімізації негативних наслідків звільнення, пов`язаних з вищезазначеними заходами, пом`якшення несприятливих наслідків звільнення працівників та їх подальшого працевлаштування відповідно до ст. 492, 494 КЗпП України.

Наказом в.о. директора ТОЦЗ № 254–к від 27 жовтня 2020 року «Про організацію вивільнення працівників обласної служби зайнятості» створено та затверджено склад комісії для організації вивільнення працівників обласної служби зайнятості: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . Комісії наказано визначити переважне право на залишення на роботі працівників, посади яких скорочуються, відповідно до ст. 42 КЗпП України. Попередити на підставі ст. 49–2 КЗпП України під особистий підпис працівників Тернопільського обласного та міськрайонного центрів зайнятості, районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості про можливе наступне вивільнення у зв`язку зі змінами в організації праці (оптимізація чисельності). Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації праці запропонувати працівникам, посади яких підлягають скороченню, наявні вакантні посади згідно затверджених штатних розписів, а у разі незгоди переведення на запропоновану посаду попередити про наступне вивільнення за два місяці з дати попередження за п.1 ст.40 КЗпП України.

Наказом в.о. директора ТОЦЗ № 1432 «Д» від 28 жовтня 2020 року «Про зміни до структури, штатного розпису апарату Тернопільського обласного центру зайнятості на 2020 рік» на виконання наказу Державного центру зайнятості 21 жовтня 2020 року № 69 «Про оптимізацію чисельності», відповідно до наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 11 квітня 2018 року № 34 «Про примірну структуру», наказу Міністерства соціальної політики України від 11 липня 2019 року № 1085 «Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості», змін до структури, штатного розпису апарату Тернопільського обласного центру зайнятості на 2020 рік, затверджених заступником директора Державного центру зайнятості Ю. Жовтяк 28 жовтня 2020 року введено в дію зміни до структури апарату Тернопільського обласного центру зайнятості з 28 жовтня 2020 року; введено в дію зміни до штатного розпису апарату Тернопільського обласного центру зайнятості на 2020–рік з 28 жовтня 2020 року. Виведено 28 жовтня 2020 року з штатного розпису апарату Тернопільського обласного центру зайнятості: З відділу організації профорієнтації: заступника начальника відділу – 1 посаду; З відділу організації профнавчання: заступника директора – начальника відділу – 1 посаду; – провідного фахівця з питань зайнятості – 1 посаду; З відділу бухгалтерського обліку: з сектору обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами та матеріально – технічного забезпечення: – провідного бухгалтера – 1 посаду; з сектору обліку матеріального забезпечення та соціальних послуг: – провідного бухгалтера – 1 посаду; Відділ організаційної роботи та архівної справи в кількості 4 штатних одиниць: начальника відділу – 1 посаду; заступника начальника відділу – 1 посаду; провідного документознавця – 2 посади; Відділ інформаційної роботи в кількості 3 штатних одиниць: начальника відділу – 1 посаду; провідного фахівця із зв`язків з громадськістю та пресою – 2 посади; З відділу організації матеріально – технічного забезпечення: провідного економіста – 1 посаду; З юридичного відділу: провідного юрисконсульта – 1 посаду. Введено 28 жовтня 2020 року в штатний розпис апарату Тернопільського обласного центру зайнятості: У відділ організації профнавчання: начальника відділу – 1 посаду; відділ організаційно – інформаційної роботи та архівної справи в кількості 6 штатних одиниць: начальника відділу – 1 посаду; заступника начальника відділу – 1 посаду; провідного документознавця – 3 посади; провідного фахівця із зв`язків з громадськістю та пресою – 1 посаду.

Також 28 жовтня 2020 року заступником директора державного центру зайнятості затверджено зміни до структури апарату Тернопільського обласного центру зайнятості, яким відділи організаційної роботи та архівної справи та інформаційної роботи виведені, а відділ організаційно–інформаційної роботи та архівної справи введено.

30 жовтня 2020 року ОСОБА_5 повідомлена про скорочення посади начальника відділу активної підтримки безробітних Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості та запропоновано вакантну посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2 .

30 жовтня 2021 року ОСОБА_1 повідомлений про зміни в організації праці, а саме про скорочення посади, яку він обіймав. На вказаному повідомленні ОСОБА_1 зазначив, що заперечує скорочення, оскільки має двох неповнолітніх дітей. Просив запропонувати аналогічну посаду в структурі ТОЦЗ.

30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до в.о. директора ТОЦЗ із заявою, у якій просив надати йому копію наказу Тернопільського ОЦЗ про зміни в штатному розписі Тернопільського ОЦЗ та Тернопільського МРЦЗ та повідомити, чи буде запропонована йому інша робота, оскільки в нього є двоє неповнолітніх дітей віком до 14–ти років.

02 листопада 2020 року ОСОБА_17 був попереджений про зміни в організації праці, зокрема про скорочення посади заступника директора – начальника відділу організації профнавчання Тернопільського обласного центру зайнятості та запропоновано вакантну посаду заступника начальника відділу організації матеріально–технічного забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості.

11 листопада 2020 року ОСОБА_1 запропоновано вакантну посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2 . 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 відмовився від запропонованої посади, оскільки «це не аналогічна посада, крім цього знаходиться далеко від місця його проживання. Окрім цього він просив розглянути можливість повернення в штатний розпис посади заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського МРЦЗ».

12 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОЦЗ із заявою, у якій просив розглянути можливість внесення змін до наказу Тернопільського ОЦЗ від 26 жовтня 2020 року № 1427 «Д» та відновити посаду заступника начальника відділу активної підтримки безробітних.

15 грудня 2020 року директор обласного центру зайнятості звернувся із поданням до Голови первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості, у якому просив дати згоду на звільнення 31 грудня 2020 року за п. 1 ст. 40 КЗпПУ за скороченням чисельності і штату переліку працівників, зокрема ОСОБА_1

18 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОЦЗ із заявою, у якій просив розглядати кандидатуру серед інших на заміщення вакантних посад в апараті Тернопільського ОЦЗ з врахуванням його досвіду роботи та відповідних переваг згідно ст. 42 КЗпП України.

Наказом директора ТОЦЗ № 323–к від 24 грудня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості 31 грудня 2020 року за скороченням чисельності і штату, п.1 ст.40 КЗпП України. Наказано виплатити йому вихідну грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати, відповідно до ст.44 КЗпП України. Виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 2,5 календарних днів невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за ненормований робочий день за період роботи з 15 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року. Підстава: попередження про зміни в організації праці, накази Тернопільського обласного центру зайнятості від 26 жовтня 2020 року № 1427 «Д» «Про затвердження та введення в дію структур та штатних розписів районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік», від 27 жовтня 2020 року №254–к «Про організацію вивільнення працівників обласної служби зайнятості», витяг з протоколу зборів профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості від 23 грудня 2020 року №28.

Із акту від 27 червня 2019 року про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду вбачається, що посадові інструкції працівників обласного та базових центрів, замінені новими з 2001–2013 роках вилучені для знищення як такі, що не мають культурної цінності та втратили практичне значенні.

Як вбачається з інформації про наявність вакансій по Тернопільській обласній службі зайнятості за період з 30 жовтня по 31 грудня 2021 року за вказаний період були вільні 47 посад.

В період з 29–30 жовтня 2020 року працівники ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 (30 жовтня 2020 року, 11 листопада 2020 року), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_22 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_23 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_24 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_25 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_26 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_27 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_28 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_29 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_30 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_31 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_32 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_33 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_34 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_35 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_36 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_37 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_38 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_39 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_40 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_41 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_42 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_43 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_44 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_45 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_46 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_47 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_48 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_49 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_50 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_51 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_52 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_53 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_54 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_55 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_56 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_57 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_58 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_59 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) були попереджені про зміни в організації праці та їм було запропоновано посади із списку, на які вони погодилися.

14 грудня 2020 року ОСОБА_60 було попереджено про зміни в організації праці та запропоновано посаду, на яку вона погодилася, а 14 грудня 2020 року відмовилася.

ОСОБА_61 29 жовтня 2020 року була попереджена про скорочення посади та повідомлено, що у випадку появи відповідної вакантної посади, її буде повідомлено додатково, при відсутності вакантної посади буде звільнено після закінчення двох місяців з дати попередження за п. 1 ст. 40 КЗпПУ. 24 листопада 2020 року ОСОБА_61 було запропоновано посаду, на яку вона погодилась.

ОСОБА_62 29 жовтня 2020 року була попереджена про скорочення посади та повідомлено, що у випадку появи відповідної вакантної посади, її буде повідомлено додатково, при відсутності вакантної посади буде звільнено після закінчення двох місяців з дати попередження за п. 1 ст. 40 КЗпПУ. 15 грудня 2020 року ОСОБА_62 було запропоновано посаду, на яку вона погодилась.

ОСОБА_63 30 жовтня 2020 року була попереджена про скорочення посади та повідомлено, що у випадку появи відповідної вакантної посади, її буде повідомлено додатково, при відсутності вакантної посади буде звільнено після закінчення двох місяців з дати попередження за п. 1 ст. 40 КЗпПУ. 01 грудня 2020 року ОСОБА_63 було запропоновано посаду, на яку вона погодилась.

ОСОБА_64 29 жовтня 2020 року була попереджена про скорочення посади та повідомлено, що у випадку появи відповідної вакантної посади, її буде повідомлено додатково, при відсутності вакантної посади буде звільнено після закінчення двох місяців з дати попередження за п. 1 ст. 40 КЗпПУ. 17 грудня 2020 року ОСОБА_63 було запропоновано посаду, на яку вона погодилась.

ОСОБА_65 29 жовтня 2020 року був попереджений про скорочення посади та повідомлено, що у випадку появи відповідної вакантної посади, його буде повідомлено додаткова, при відсутності вакантної посади буде звільнено після закінчення двох місяців з дати попередження за п. 1 ст. 40 КЗпПУ. 31 грудня 2020 року ОСОБА_65 було запропоновано посаду, на яку він погодився.

На підставі наказів № 308–к від 23 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_19 », № 299–к від 22 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , ОСОБА_66 », № 310–к від 23 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_4 », № 281–к від 03 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_5 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 », № 301–к від 22 грудня 2020 року «Про переведення працівників Заліщицької районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості», № 298–к від 22 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_62 , ОСОБА_31 , ОСОБА_69 , ОСОБА_30 , № 307–к від 23 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_23 », № 309–к від 23 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_6 », № 274–к від 25 листопада 2020 року «Про переведення ОСОБА_61 », № 1–к від 04 січня 2021 року «Про переведення ОСОБА_65 », № 305–к від 22 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_52 », № 304–к від 22 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_70 », № 303–к від 22 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_39 », № 302–к від 22 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_37 , ОСОБА_38 », № 292–к від 17 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_64 », № 296–к від 21 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_63 », № 285–к від 09 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_20 », № 297–к від 22 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_24 », № 330–к від 28 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_57 », № 312–к від 23 грудня 2020 року «Про переведення ОСОБА_71 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_58 », № 300–к від 22 грудня 2020 року «Про переведення працівників Гусятинської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості» здійснено переведення вказаних працівників на посади, зазначені у інформації про наявність вакансій по Тернопільській обласній службі зайнятості за період з 30 жовтня по 31 грудня 2021 року.

Із особового листка з обліку кадрів ОСОБА_3 вбачається, що він у 1972–1977 роках навчався у державному педагогічному інституті, м. Тернопіль за спеціальністю «Загальні технічні дисципліни з додатковою спец.фізика» та у 2007–2008 роках навчався у Державному технічному університеті, м. Тернопіль за спеціальністю «Менеджмент організацій». З червня 1985 року по серпень 1988 року працював економістом, старшим економістом Тернопільського міського відділення обласного бюро працевлаштування населення; вересень 1988 – березень 1991 року – старший економіст відділу планування і координації робіт та перерозподілу Тернопільського обласного центру зайнятості; березень 1991 року – січень 1993 року – начальник відділу профорієнтації, підготовки та перепідготовки кадрів Тернопільського обласного центру зайнятості; січень 1993 року – січень 1995 року – в.о. директора, директор Тернопільського обласного учбово–профорієнтаційного обласного центру зайнятості; лютий 1995 року – листопад 2006 – року – заступник директора – начальник відділу організації перенавчання незайнятого населення, профорієнтації, начальник відділу організації профнавчання обласного центру зайнятості: листопад 2006 – червень 2010 року – перший заступник директора Тернопільського обласного центру зайнятості; червень 2010 – листопад 2016 року – директор Тернопільського обласного центру зайнятості; листопад 2016 року – по даний час заступник директора, начальник відділу організації і профнавчання Тернопільського обласного центру зайнятості.

Наказом № 329–к від 28 грудня 2020 року «Про призначення ОСОБА_3 » ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника відділу організації матеріально – технічного забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості за переведенням з посади заступника директора – начальника відділу організації профнавчання Тернопільського обласного центру зайнятості, з 31 грудня 2020 року з посадовим окладом 8 220 грн. на місяць та збереженням раніше встановлених надбавок.

Із розрахунку середньоденної заробітної плати на 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 , таб. № 19011011, заробітна плата за жовтень 2020 року становить 17 468,50 грн, за листопад 2020 року – 19 571,85 грн, вартість одного дня – 881,91 грн.

22 січня 2021 року наказом № 16–к ОСОБА_59 начальника відділу активної підтримки безробітних Борщівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості переведено на посаду завідувача сектору активної підтримки безробітних Борщівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості, з 22 січня 2021 року; з посадовим окладом 6 100 грн. на місяць та збереженням раніше встановлених надбавок

Наказом № 35–к від 23 лютого 2021 року «Про вихід з відпустки ОСОБА_2 » дозволено вказаному працівнику, провідному фахівцю з питань зайнятості відділу працевлаштування населення Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості приступити до роботи у зв`язку із закінченням відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 березня 2021 року.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 23 грудня 2014 року шлюб між ОСОБА_72 та ОСОБА_4 розірвано.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 26 січня 2005 року ОСОБА_73 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати: ОСОБА_4 , батько: ОСОБА_72 .

ОСОБА_74 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_75 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько: ОСОБА_74 , мати: ОСОБА_63 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 25 травня 2016 року.

ОСОБА_1 є батьком двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_76 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 11 квітня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України та ОСОБА_77 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданим 25 квітня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

Як вбачається із посадової інструкції заступника директора–начальника відділу організації профнавчання Тернопільського обласного центру зайнятості, затвердженої Директором ТОЦЗ 13 жовтня 2020 року Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта за освітньо–кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Стаж роботи за фахом на керівних посадах не менше 5 років. Основні обов`язки: Забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення з питань, що входять у компетенцію служби зайнятості. Здійснює, організаційне забезпечення роботи апарату обласного та міськрайонного центру зайнятості, районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості. Координує підготовку пропозицій до плану роботи обласного центру зайнятості. Здійснює керівництво діяльності підпорядкованих відділів, розподіл обов`язки між працівниками та контролює їх роботу. Забезпечує ефективне виконання покладених на відповідні відділи завдань. Визначає обсяги та напрямки професійного навчання безробітних з професіями, спеціальностями і галузями знань спільно з відділами організації профорієнтації, організації сприяння працевлаштуванню, організації надання послуг роботодавцям, статистики та прогнозування. Координує роботу щодо планування та виконання завдань будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонт приміщень обласної служби зайнятості, розвитку та зміцнення матеріально–технічної бази. Вносить пропозиції директору обласного центру зайнятості щодо управління майном, яке перебуває в оперативному управлінні обласного центру зайнятості. Вживає заходів для створення та утримання в належному стані матеріальної бази обласного центру зайнятості та матеріальних баз, підпорядкованих міськрайонного центру Тернопільського обласного центру зайнятості. Координує роботу відділу організації матеріально–технічного забезпечення щодо безаварійної та правильної експлуатації автотранспорту обласного центру зайнятості, охорони майна, підготовки будівель, інженерних мереж та котелень до роботи в осінньо–зимовий період, постачання обласної служби зайнятості необхідними товарами та матеріалами на підставі укладених договорів. Здійснює організаційно–методичне керівництво з питань ведення діловодства, архівної справи, документообігу. Організовує роботу комісій та робочих груп обласного центру зайнятості. За дорученням директора бере участь у міжвідомчих комісіях, робочих групах. За дорученням директора представляє обласний центр зайнятості в органах державного управління, на підприємствах, в установах та організаціях з питань, що входять в його компетенцію. Здійснює особистий прийом громадян. Розглядає листи, скарги та заяви з питань, що належать до компетенції служби зайнятості, відповідно до законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації». 2.13.

Відповідно до положень посадової інструкції Заступника начальника відділу організації матеріально–технічного забезпечення Тернопільського ОЦЗ, затвердженої директором ТОЦЗ 31 грудня 2020 року, Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного професійного спрямування, за освітньо–кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста та стажем роботи за фахом не менше 3 років. Завдання та обов`язки: Вивчає потреби районих філій ТОЦЗ та Тернопільського міськрайонного центру зайнятості щодо проведення поточних, капітальних ремонтів чи будівництва нових приміщень, враховуючи розміщення функціональних секторів, робочих місць та обладнання відповідно до вимог та рекомендацій. Здійснює методичну та практичну допомогу у підготовці центрів зайнятості, районних філій ОЦЗ до роботи в осінньо–зимовий період. Розробляє перспективні та річні плани капітального будівництва, реконструкції, капітального ремонту будівель (приміщень) обласної служби зайнятості. Приймає участь у визначенні потреби в фінансових коштах на капітальне будівництво, викуп, реконструкцію та капітальний ремонт будівель (приміщень) обласної служби зайнятості. Здійснює контроль роботу по своєчасному забезпеченню будівництва, капремонту, реконструкції відповідно до проєктно–кошторисної документації Виконує збір технічних умов щодо інженерного забезпечення,супроводження виготовлення дозвільної документації. Приймає участь у підготовці проведення конкурсів на право будівництва. Готує звіти та інформації. Дотримується виконавчої та трудової дисципліни. У межах своєї компетенції готує проекти наказів та розпоряджень.

З врахуванням наданих документів та встановлених обставин суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5–1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Про те, що виходячи зі змісту частини першої статті 233 КЗпП України, важливо розрізняти початок перебігу строку для звернення до суду залежно від виду позовних вимог: вимог у справах про звільнення та інших вимог працівника зауважив, зокрема, Верховний Суд у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 682/2782/18.

При цьому, в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що «встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк».

З клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою слідує, що ОСОБА_1 в межах встановлених законом строків звернувся до суду – 05 січня 2021 року подав позовну заяву до Тернопільського окружного адміністративного суду. За наслідками такого звернення позивача цим судом 11 січня 2021 року відкрито провадження у справі, а 09 березня 2021 року – винесено ухвалу про закриття провадження у справі з підстав того, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Повний текст ухвали виготовлено 12 березня 2021 року, а її копію ОСОБА_1 отримав 15 березня 2021 року. 22 березня 2021 року позов ОСОБА_1 зареєстровано Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.

Наведене вище суд вважає поважною причиною пропуску строку позовної давності, встановленого ст. 233 КЗпП України, оскільки розгляд справи судом, до юрисдикції якого вона не відноситься не може обмежити працівника в його праві оскаржити своє звільнення до належного суду.

Щодо решти доводів сторін, то суд виходить з наступного.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судом встановлено, що у Тернопільському обласному центрі зайнятості та його структурних підрозділах дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, ці обставини сторонами визнаються, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників та з 01 листопада 2020 року вилучено із штатного розпису регіональної філії певні посади, в тому числі одну посаду заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості. Вказану посаду на день попередження про вивільнення обіймав ОСОБА_1 .

Наказом відповідача № 1426 «Д» від 26 жовтня 2020 року «Про внесення змін у додаток до наказу Тернопільського обласного центру зайнятості від 13 квітня 2020 року № 105 «Д» «Про затвердження граничної чисельності працівників районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік» затверджено граничну чисельності працівників районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік у кількості філії: 222, всього БЦЗ: 50.

Наказом в.о. директора ТОЦЗ № 1427 «Д» від 26 жовтня 2020 року «Про затвердження та введення в дію структур та штатних розписів районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік» затверджено структури та штатні розписи районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості на 2020 рік; структури та штатні розписи Тернопільського обласного центру зайнятості на 2020 рік. Із вказаного штатного розпису вбачається, що затверджений штат Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік складається з 50 штатних одиниць, зокрема відділ активної підтримки безробітних: начальник відділу – 1, провідний фахівець з питань зайнятості – 3.

Тобто, посада ОСОБА_1 - заступник начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості у наведеному вище штатному розписі відсутня.

Частиною другою ст. 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої ст. 40, частини третьої ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року № 6-40цс15, та у постановах Верховного Суду: від 07 квітня 2021 року у справі № 946/6628/19 (провадження № 61-9503св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 723/822/20 (провадження № 61-1357св21).

Судом встановлено, що відповідач цього обов`язку не виконав, що є порушенням трудових прав позивача.

На обґрунтування своїх доводів щодо виконання вимог частини другої ст. 40, частини третьої ст. 49-2 КЗпП України представник відповідача покликається на те, що 11 листопада 2020 року ОСОБА_1 запропоновано вакантну посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2 від якої позивач відмовився 16 листопада 2020 року.

Водночас, посада жінки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не є вакантною і прийняття працівників на таку посаду можливе лише за строковим трудовим договором на період до виходу з відпустки для догляду за дитиною основного працівника.

Відповідний висновок зроблено Верховним Судом у постанові № 285/4227/18 від 23 грудня 2020 року

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Отже, якщо працівник відсутній у зв`язку із хворобою, відрядженням, відпусткою посада, яку він займає, не є вакантною.

Як вбачається з інформації № 12/1122 від 24 березня 2021 року, наданої відповідачем на запит адвоката Дубчака С. П., про наявність вакансій по Тернопільській обласній службі зайнятості за період з 30 жовтня по 31 грудня 2021 року, у цей період були вікантними 51 посада, згідно наведеного переліку, однак жодна з них ОСОБА_1 не була запропонована. Посада провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Зборівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості була запропонована позивачу після того, як від неї відмовилась начальник відділу активної підтримки безробітних Зборівської районної філії ОСОБА_5 . Однак, вказана посада була вакантною і на час попередження про майбутнє вивільнення ОСОБА_1 , мала бути йому запропонована і тільки після врахування роботодавцем переважного права на залишення на роботі, за умови, якщо б на цю посаду претендували позивач та ОСОБА_5 , вищевказана вакантна посада могла б бути запропонована останній. Посада провідного фахівця з профорієнтації відділу активної підтримки безробітних Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості пропонувалася ОСОБА_1 після звільнення та отримання ним трудової книжки, тобто поза межами строків, встановлених частиною третьої ст. 49-2 КЗпП України

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у справі за № 6–1264цс17 у постанові від 09 серпня 2017 року, власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49–2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду.

Також при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Частиною 1 ст. 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі № 755/14564/18 (провадження № 61-2029св21) зроблено висновки про наступне.

Розглядаючи такі спори судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Отже, у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.

Посада заступника начальника відділу організації матеріально-технічного забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості також була вакантною на час попередження позивача про майбутнє вивільнення, однак йому не пропонувалася, натомість була запропонована 02 листопада 2020 року ОСОБА_3 , який 23 листопада 2020 року погодився на запропоновану посаду. Перебування у відпустці ОСОБА_3 28 по 30 жовтня 2020 року не звільняє роботодавця від обов`язку запропонувати вакантну посаду заступника начальника відділу організації матеріально-технічного забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 чи іншим вивільнюваним працівникам, та в подальшому вирішувати, хто з працівників має переважне право на залишення на роботі.

Тобто, Тернопільським обласним центром зайнятості не було запропоновано ОСОБА_1 , як вищевказаної вакантної посади, так і не було вирішено питання про його переважне право на залишення на роботі. Позицію представника відповідача про те, що позивач не міг мати переважного права на зайняття посади заступника начальника відділу організації матеріально–технічного забезпечення, оскільки така посада не відповідає освіті, кваліфікації та досвіду його роботи суд вважає помилковою, адже комісія для проведення заходів щодо організації вивільнення працівників Тернопільської обласної служби зайнятості в своєму протоколі № 2 за 29 жовтня 2020 року не оцінювала переважного права ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на залишення на роботі на посаді заступника начальника відділу організації матеріально-технічного забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості. Зазначена комісія, в порушення ст. 42 КЗпП України, вирішила запропонувати вищевказану посаду ОСОБА_3 без порівняння його кваліфікації та продуктивності праці з кваліфікацією та продуктивністю праці позивача, врахування його досвіду, стажу роботи та наявності двох малолітніх дітей.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що міг виконувати обов`язки начальника відділу організації профнавчання Тернопільського обласного центру зайнятості, оскільки у 2000–2001 роках обіймав посаду начальника відділу профорієнтації, підготовки та перепідготовки населення Тернопільського міського центру зайнятості. Вказана посада також була вакантною на день попередження позивача про майбутнє вивільнення, однак не була запропонована ОСОБА_1 роботодавцем, відповідно не вирішувалося і переважне право останнього на залишення на роботі.

З проаналізованого вище, суд дійшов висновку, що Тернопільським обласним центром зайнятості було допущено порушення трудового законодавства, які полягають у невиконанні вимог частини другої ст. 40, частини третьої ст. 49-2, статті 42 КЗпП України.

Верховний Суд, винісши 15 січня 2020 року постанову у справі № 463/3880/16-ц, наголосив на тому, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про порушення зазначених гарантій, застосовуваних під час реалізації процедури звільнення працівника, і тягне за собою поновлення порушених прав останнього.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16–ц, з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється законність звільнення, обов`язок доведення правомірності звільнення працівника покладається на роботодавця.

Відтак, суд приходить до висновку, що звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України було здійснене з порушенням вимог трудового законодавства, які встановлено в судовому засіданні (невиконання вимог частини другої ст. 40, частини третьої ст. 49-2, статті 42 КЗпП України), а тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити, визнати протиправним та скасувати наказ Тернопільського обласного центру зайнятості «Про звільнення ОСОБА_1 » від 24 грудня 2020 року № 323-к. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

Водночас, суд вважає, що при звільненні позивача роботодавцем було дотримано вимоги ст. ст. 22, 43, 49-4 КЗпП України.

Змістом ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

В силу ч. 2 ст. 49-4 КЗпП України ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Суд встановив, що 03 лютого 2020 року відповідач звернувся до Голови первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості Ясінської О. В. за консультаціями щодо мінімізації негативних наслідків звільнення, пов`язаних з вищезазначеними заходами, пом`якшення несприятливих наслідків звільнення працівників та їх подальшого працевлаштування відповідно до статей 49-2, 49-4 КЗпП України.

Також 26 жовтня 2020 року Тернопільський обласний центр зайнятості листом № 12/3134 звернувся до Голови первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості Ясінської О. В., у якому зазначив, що відповідно до наказу Державного центру зайнятості від 21 жовтня 2020 року №69 «Про оптимізацію чисельності», в якому видатки на утримання державної служби зайнятості у 2021 році передбачені з урахуванням оптимізації чисельності, наказів Тернопільського обласного центру зайнятості від 26 жовтня 2020 року № 1426 «Про внесення змін у додаток до наказу Тернопільського обласного центру зайнятості від 13 квітня 2020 року № 105 «Д» «Про затвердження граничної чисельності працівників районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік», № 1427 «Про затвердження та введення в дію структур та штатних розписів районних філій Тернопільського обласного центру зайнятості, Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на 2020 рік» звертається за консультаціями щодо мінімізації негативних наслідків звільнення, пов`язаних з вищезазначеними заходами, пом`якшення несприятливих наслідків звільнення працівників та їх подальшого працевлаштування відповідно до статей 49-2, 49-4 КЗпП України.

15 грудня 2020 року директор обласного центру зайнятості звернувся із поданням до Голови первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості, у якому просив дати згоду на звільнення 31 грудня 2020 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням чисельності і штату переліку працівників, зокрема ОСОБА_1 .

Така згода була надана, що слідує із витягу з протоколу зборів профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників обласної служби зайнятості від 23 грудня 2020 року №28.

Вищенаведене свідчить про те, що Тернопільський обласний центр зайнятості вжив достатніх заходів для того, щоб права позивача, як члена профспілки, не були порушені.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 235 вказаного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За змістом ст. 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Отже, якщо в наказі на звільнення зазначено звільнити з певної дати, працівник вважатиметься звільненим з наступного дня після того дня, з якого починається строк звільнення.

Зазначене підтверджується і п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом від 29 липня 1993 року № 58, де прямо зазначається, що «днем звільнення вважається останній день роботи». Тобто день звільнення – це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 323-к від 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 звільнений 31 грудня 2020 року.

Таким чином, днем звільнення ОСОБА_1 та останнім днем перебування у трудових відносинах є 31 грудня 2020 року, тому він оплачується заробітною платою.

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починається з наступного дня після звільнення, тобто з 01 січня 2021 року.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу слід стягнути з 01 січня 2021 року по день прийняття рішення, який слід вирахувати, керуючись положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 6 Постанови № 13 від 14 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»,– задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

За вимогами п. 8 даного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період.

Час вимушеного прогулу становить:

1) у січні 2021 року – 19 робочих днів;

2) у лютому 2021 року – 20 робочих днів;

3) у березні 2021 року – 22 робочих днів;

4) у квітні 2021 року – 20 робочих днів;

5) у травня 2021 року – 20 робочих днів;

6) у червні 2021 року – 20 робочих днів;

7) у липні 2021 року – 21 робочих днів;

8) у серпні 2021 року – 22 робочих днів;

9) у вересня 2021 року – 17 робочих днів.

Усього робочих днів за період часу з 01 січня 2021 року (початок вимушеного прогулу) по 23 вересня 2021 року (день ухвалення рішення судом) є 181.

Як вбачається із розрахунку середньоденної заробітної плати на 31 грудня 2021 року ОСОБА_1 , наданої відповідачем, середньоденний заробіток позивача 881,91 грн.

Відтак, беручи до уваги кількість робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком, згідно умов праці – за період з 01 січня 2021 року року (початок вимушеного прогулу) по 23 вересня 2021 року (день ухвалення рішення судом) – 181день та середньоденний заробіток позивача перед звільненням – 881,91 грн, шляхом множення отримуємо розмір середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, що становить 881,91 грн * 181 = 159 625,71 грн., який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Статтею 430 ЦПК України встановлено, що суд допускає негайне виконання рішень в частині присудження позивачеві виплати стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі середньомісячного заробітку (19 робочих днів січня * 881,91 грн = 16 756,29 грн без урахування податків і зборів) та поновлення на роботі.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

УХ В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Тернопільського обласного центру зайнятості «Про звільнення ОСОБА_1 » від 24 грудня 2020 року № 323-к.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу активної підтримки безробітних Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає до негайного виконання.

Стягнути з Тернопільського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 159 625 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн 71 коп.

Рішення суду в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць, що становить розмір 16 756 (шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн 29 коп. без урахування податків і зборів, допустити до негайного виконання.

Стягнути з Тернопільського обласного центру зайнятості на користь держави 3 412 (три тисячі чотириста дванадцять) грн 25 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Тернопільський обласний центр зайнятості,код ЄДРПОУ: 05392691, адреса місцезнаходження: вул. Текстильна, буд. 1Б, м. Тернопіль, 46002.

Повний текст рішення суду складено 04 жовтня 2021 року.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська