
1Справа № 335/8508/21 2/335/2733/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2021 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Якимової О.С., розглянувши у залі суду у м.Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев Олександр Олександрович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев Олександр Олександрович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4257, вчинений 06.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з неї на користь відповідача заборгованість у сумі 15639,41 гривень.
Позов обґрунтовує тим, що 06.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Вікторівною було вчинено виконавчий напис № 4257 про стягнення на користь ТОВ «Вердикт Капітал» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 02.01.2017 року № 600350743 в розмірі 15639,41 грн. На підставі виконавчого напису приватним виконавцем Чубаревим О.О. було вікрито виконаве провадження № 65872791. Вважає, що виконавчий напис був вчинений з чисельними порушннями норм законолоавства. Відповідач не направляв позивачу жодних вимог про усунення порушень кредитного договору і доказів цього нотаріусу надати не міг, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора. Виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався. Виконавчий напис нотаріусом було вчинено 06.05.2021року, в той же час, як передбачено ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. У спірному виконавчому написі період виникнення заборгованості стягнення знаходиться поза межами 3-річного строку, тому він є неправомірним. На підставі вищезазначеного просила позов задовольнити.
Ухвалою судді від 10.08.2021року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з без повідомлення (виклика) учасників справи.
Відповідач відзиву на позовну заяву або заяв іншого змісту до суду не подав.
Треті особи жодних пояснень суду також не надали.
Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першоюст. 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимогст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 06.05.2021 року Приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Віталіївною вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 4257 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Веердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 600350743 від 02.01.2017 у розмірі 15639 грн. 41 коп.
На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Чубаревим О.О. відкрито виконавче провадження № 65872791.
Із копії виконавчого напису № 4257 від 06.05.2021 року вбачається, що позивач є боржником за кредитним договором № 600350743 від 02.01.2017 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019-1АБ/ВЕСТА від 28.01.2019 є ТОВ «Фінансова компанія Інвестохіллс Веста» правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 29-01/19\2 від 29.01.2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Строк платежу за договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2019 по 22.04.2021 року. Сума заборгованості становить 14989 грн. 41коп., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1830 грн. 78 коп., заборгованості за комісією в розмірі 527грн. 18 коп.,строкова заборгованість по несплаченим відсоткам 5467,88 грн., стракова заборгованість за штрафами і пеня 7163,47 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати зі стягувача (відповідача) 650 грн. 00 коп.
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 7березня 2012 року.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.07.2017 у справі № 754/9711/14-ц, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п. 2.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок №296/5), для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Згідно з п. 3.1. Порядку №296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п. 3.2. Порядку №296/5 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі Перелік № 1172).
Відповідно до п. 3.3, 3.4 глави 16 Порядку №296/5, якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Суд встановив, що п. 2 Переліку № 1172, на підставі якого приватним нотаріусом вчинений спірний виконавчий напис, втратив чинність 22.02.2017 на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.
Вказаним судовим рішенням визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі, в частині п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Редакція Переліку № 1172 до внесення змін, визнаних нечинними, не містила розділу про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, а тому приватний нотаріус не мав правових підстав для вчинення спірного виконавчого напису.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач отримувала від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, у зв`язку з чим він був позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Вердикт Капітал», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.
Таким чином, ОСОБА_1 не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання такої вимоги позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Виконавчий напис приватного нотаріуса оспорюється, зокрема, у тому числі і з мотивів його вчинення з порушенням строку, встановленого статтею 88 Закону України «Про нотаріат».
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктами 3.1, 3.3 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом, і не може бути змінений домовленістю сторін.
Разом з тим відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті.
Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.
Кредитним договором не встановлений інший строк позовної давності, а отже до вказаних правовідносин застосовується загальна позовна давність - три роки з дня виникнення права вимоги (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 справа №916/3006/17).
Згідно п. 3.4 гл. 16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, тобто з дня, коли стягувач (кредитор) дізнався або повинен був дізнатися про те, що його право на належне виконання зобов`язання боржником порушено. Строк, пропущений стягувачем навіть з поважних причин, не може бути поновлений нотаріусом. Пропуск стягувачем строку давності не позбавляє його права на звернення до суду з відповідним позовом.
За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Оскільки відповідно до умов договору погашення кредиту, процентів та інших платежів повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів обчислюється з моменту (місяця) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань.
Вчиняючи виконавчий напис нотаріус не пересвідчився у тому, що з дня виникнення права вимоги по договору минуло більше трьох років. Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 29.01.2019 по 22.04.2021 року з наведеного, вбачається що заборгованість стягнута більше ніж три роки.
На переконання суду, у даному випадку оспорюваний виконавчий напис не міг бути вчинений, оскільки заявлені вимоги за строк, що перевищує строк позовної давності, з дня виникнення права вимоги, минуло більше трьох років.
Розрахунок заборгованості, та матеріали виконавчого напису який надавався стягувачем приватному нотаріусу суду так наданий і не був, як і відзив на позов відповідачем також не надано.
Отже, заборгованість за платежами за період з 29.01.2019 по 22.04.2021 року, після спливу дії договору, що виходить за трирічних строк, чим порушені норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а отже на час вчинення виконавчого напису, з дня виникнення у відповідача права вимоги, минуло більше трьох років, що є правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням діючого законодавства, тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України,Закону України «Про судовий збір»,з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати які складаються з витрат на оплату судового збору розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 7681, 141, 247, 263265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев Олександр Олександрович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 4257, який вчинено 06.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу иївської області, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Вердикт Капітал»» заборгованості у розмірі 15369,41 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Вердикт Капітал»», на користь ОСОБА_3 , судові витрати, які складаються з судового збору 908,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.В. Апаллонова
Судове рішення № 100129456, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 05.10.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 335/8508/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: