Ухвала суду № 100129364, 05.10.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.10.2021

ЄУН 937/6188/21

1-кс/937/2664/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді - Юрлагіної Т.В.

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури Колодяжного І.Д. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2021 року за №62021080020000110, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого заступником начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, одруженого, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Колодяжного І.Д.,

слідчого - Боргуна Є.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Катанова А.В.,

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2021 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури Колодяжного І.Д. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2021 року за №62021080020000110, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що у відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 8, 19, 68 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати права і свободи людини.

Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку в Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Поряд із вищевикладеним, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на працівників поліції.

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Положеннями ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вимоги для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Статтями 1, 7, 8 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що службова дисципліна в органах внутрішніх справ базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави, дотримуватися норм професійної та службової етики у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові. Начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Відповідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - ГУНП в Запорізькій області) № 92 о\с від 15.02.2021 підполковника поліції ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.

Згідно функціональних обов`язків за вказаною посадою, що визначені посадовою інструкцією, у зв`язку із виконанням своїх службових обов`язків, будучи службовою особою правоохоронного органу, ОСОБА_1 керує діяльністю відділення та підпорядкованих секторів; організовує роботу сектору превенції та чергової частини відділення, забезпечення якісного та ефективного виконання покладених на сектор превенції та чергову частину завдань, персональна відповідальність за їх діяльність; забезпечує ефективне виконання завдань та функцій щодо захисту прав та свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони публічного порядку; організовує взаємодію з іншими зацікавленими структурними підрозділами та органами державної влади з питань, які знаходяться в компетенції Олександрівського відділення поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 згідно ст. ст. 1, 13, 15 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п. 1 Примітки до ст. 364 та п. 2 Примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України являється представником влади, працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Приміткою 1 до ст. 364 КК України визначено, що службовими особами у ст. ст. 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до Примітки 2 ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у ст. ст. 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 Примітки до ст. 364 КК України, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №878 «Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ» Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство внутрішніх справ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Незважаючи на вищевикладене ОСОБА_1 обіймаючи посаду заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області умисно вчинив протиправні дії за наступних обставин.

Діючи всупереч своїх службових обов`язків, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 у квітні 2021 року побачивши біля комп`ютерного залу, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, 47, раніше знайомого ОСОБА_2 та запитав у останнього з якою метою він там перебуває на що ОСОБА_2 відповів, що вказаний комп`ютерний зал належить його знайомому.

Після цього у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від представників комп`ютерного залу, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, 47 за не створення штучних перешкод у веденні господарської діяльності ТОВ «ВІК АСТРЄЇ» (код ЄДРПОУ 43432954).

На доведення свого злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , щоб останній передав представникам ТОВ «ВІК АСТРЄЇ», що вони незаконно займаються організацією та проведенням азартних ігор без ліцензії та за безперешкодне здійснення такої діяльності ТОВ «ВІК АСТРЄЇ» необхідно надавати йому неправомірну вигоду в загальній сумі 18000 грн. щомісячно, інакше буде вирішено питання про притягнення представників ТОВ «ВІК АСТРЄЇ» до передбаченої законом відповідальності та вилучено належне їм майно.

На виконання вказаних вимог ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 про вимоги ОСОБА_1 на що ОСОБА_4 відмовився надавати неправомірну вигоду.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_1 за допомого невстановленого, на даний час, працівника поліції, упродовж квітня- липня 2021 року, створював штучні умови для вимагання та подальшого одержання від представників ТОВ «ВІК АСТРЄЇ» ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які здійснюють свою діяльність на вказаному товаристві на підставі довіреностей, неправомірної вигоди в розмірі 18000 гривень щомісяця, за безперешкодне здійснення господарської діяльності ТОВ «ВІК АСТРЄЇ».

При цьому, ОСОБА_1 повідомив, що подальші перемовини та отримання неправомірної вигоди буде здійснювати виключно через ОСОБА_2 та що сума неправомірної вигоди буде складати 18000 гривень кожного місяця за безперешкодне здійснення господарської діяльності ТОВ «ВІК АСТРЄЇ», а також повідомив, що вказані грошові кошти йому повинен передавати ОСОБА_2 шляхом поповнення банківської картки ( НОМЕР_1 ).

У разі ненадання ОСОБА_1 представниками ТОВ «ВІК АСТРЄЇ» указаної суми неправомірної вигоди, він, використовуючи своє службове становище, буде створювати штучні перешкоди для здійснення господарської діяльності ТОВ «ВІК АСТРЄЇ».

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були вимушені погодитись на незаконну вимогу ОСОБА_1 та одночасно повідомили до правоохоронних органів про факт вимагання неправомірної вигоди працівником правоохоронного органу.

29.06.2021, в період часу з 20:27 хвилин по 20:32 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 74 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за допомогою банківського терміналу самообслуговування поповнили рахунок банківської картки НОМЕР_1 на суму 18000 грн., тим самим виконали незаконні вимоги ОСОБА_1 , який вимагав та одержав неправомірну вигоду за безперешкодне здійснення господарської діяльності ТОВ «ВІК АСТРЄЇ».

06.07.2021 в період часу з 11:15 хвилин по 11:20 хвилин, перебуваючи на адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 74 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 продовжуючи виконувати протиправну вимогу ОСОБА_1 за допомогою банківського терміналу самообслуговування поповнили рахунок банківської картки НОМЕР_1 на суму 17000 грн., тим самим ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел, вимагав та одержав неправомірну вигоду за безперешкодне здійснення господарської діяльності ТОВ «ВІК АСТРЄЇ».

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Причетність ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими повністю обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме: заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допитів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , протоколами огляду та вручення грошових коштів від 29.06.2021 та від 06.07.2021, протоколом затримання ОСОБА_1 , протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_1 , протоколами тимчасового доступу до речей та документів, а саме інформацію про рух грошових коштів банківської картки НОМЕР_1 та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 07 липня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави з покладенням на нього обов`язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №62021080020000110; прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Після внесення застави підозрюваного ОСОБА_1 було звільнено з під варти та на нього покладено зазначені вище обов`язки строком до 04 вересня 2021 включно.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 01 вересня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії обов`язків, покладених ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 07 липня 2021 строком до 07 жовтня 2021 року.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство прийшло до висновків, що наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 загрожує покарання за тяжкий злочин у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна; раніше ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався.

Без продовження строку дії обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України ОСОБА_1 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами.

Так, ОСОБА_1 , є діючим працівником правоохоронного органу - заступником начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, при цьому підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням наданого йому службового становища, всупереч інтересам служби та прав громадян, у зв`язку з чим може впливати на свідків з метою зміни ними показань, приховувати чи знищувати документи, які зберігаються у відділ поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області та пов`язані із вчиненим ним кримінальним правопорушенням, повідомляти інших діючих працівників ГУНП в Запорізькій області про відомі йому обставини, як вчиненого кримінального правопорушення, так і відомі обставини розслідування кримінального провадження, у якому він є підозрюваним.

Так, з метою запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, використовувати вплив на свідків, як особисто так і через своїх знайомих з числа працівників поліції, сторона обвинувачення вважає за доцільне продовжити строк дії обов`язків, покладеного на підозрюваного необхідність продовження яких обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали зазначене клопотання у повному обсязі.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечує щодо продовження дії обов`язків, оскільки не доведено наявність ризиків про які йде мова в клопотанні.

Захисник підозрюваного адвокат Катанов А.В., у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, зазначивши, що стороною обвинувачення не доведено наявність існування ризиків на які йде посилання в клопотанні.

Вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, суд доходить наступного висновку.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021080020000110, відомості про яке внесено до ЄРДР 22.06.2021 за фактом вимагання неправомірної вигоди у розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень, від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за безперешкодну роботу і не створення штучних проблем його комп`ютерного закладу з надання інтернет послуг за адресою: АДРЕСА_2 , за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме - одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків з`ясовує, крім відомостей, зазначених у ч. 1 ст. 194 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують покладення на особу обов`язків, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про покладення відповідних обов`язків.

Щодо обґрунтованості підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що 07.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів: заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, протоколів допитів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , протоколів огляду та вручення грошових коштів від 29.06.2021 та від 06.07.2021, протоколу затримання ОСОБА_1 , протоколу обшуку службового кабінету ОСОБА_1 та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_1 , злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Посилання захисника на необґрунтованість підозри та неправильну кваліфікацію діяння судом не приймаються до уваги, оскільки, як з`ясовано у судовому засіданні, маються об`єктивні дані про вчинення ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, кваліфікація якого може бути змінена під час проведення досудового розслідування.

Щодо продовження існування ризиків.

Ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Прокурором доведено, що на теперішній час є достатні підстави вважати, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Прокурором обґрунтовано, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду не зменшився та залишається бути актуальним. Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Покладення на підозрюваного обов`язку прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, - не може повною мірою виключити спроб підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки такі дії він може вчиняти і на території України.

З урахуванням тривалості строку досудового розслідування, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду на даний час не зник та продовжує бути актуальним, хоча і значною мірою зменшився, виходячи з подальшого перебігу досудового розслідування.

Ризик знищення або спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Як встановлено під час судового засідання, ОСОБА_1 обіймає посаду заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, обізнаний про методи і форми роботи правоохоронних органів, має стійкі професійні та особисті зв`язки з іншими працівниками, з особами керівної ланки у різних правоохоронних органах, працівниками органів державної влади. Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_1 має реальну можливість, як самостійно, так і за допомогою інших осіб, шляхом надання їм вказівок, внести зміни або знищити документи, якими на теперішній час не володіє сторона обвинувачення та які мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та в подальшому будуть використані як докази.

На підставі вказаного, слідчий суддя доходить висновку про відносну доведеність стороною обвинувачення наявності та актуальності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження на час розгляду клопотання. Слідчий суддя звертає увагу, що через тяжкість інкримінованого правопорушення, цей ризик повністю виключити неможливо, а тому при продовженні дій обов`язків він буде взятий до уваги у сукупності із іншими ризиками. Сам по собі ризик знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження не має вирішального значення для обрання запобіжного заходу, а може впливати на вид запобіжного заходу, його вагомість та покладання обов`язків.

Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Слідча суддя враховує те, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрюваний ОСОБА_1 знатиме зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб або використовуючи свій авторитет на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином із посиланням на те, що у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_1 підтримує зв`язки з правоохоронними органами, які надають консультації з питань приховування слідів злочину, постійно вживає заходів конспірації з метою усунення ризиків викриття протиправної діяльності (спілкується лише з довіреними особами та отримує від них грошові кошти в якості неправомірної вигоди), у зв`язку з чим, є достатні підстави вважати, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також ОСОБА_1 , будучи діючим працівником правоохоронного органу може мати необхідні та достатні знання, що стосуються проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, тому може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню, а тому ОСОБА_1 , має можливість спілкуватися з ними та перешкоджати розслідуванню даного кримінального провадження, то слідчий суддя вважає цей ризик не доведеним. Прокурором не надано підтвердження тому, що до даного злочину можуть бути причетні інші службові особи, тому вказані доводи сторони обвинувачення є лише припущенням, які жодним чином не підтвердженні матеріалами справи, відтак слідчий суддя не бере до уваги вказаний ризик.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що для завершення досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій, що зазначені вище у розділі щодо обґрунтування клопотання., а саме: зняти грифи таємності з матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій; провести аналіз та систематизацію результатів проведених негласних слідчих розшукових дій та можливістю їх використання як доказів у кримінальному провадженні; перевірити на причестність інших осіб до скоєння вказаного кримінального правопорушення; повідомити підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та надати доступ до матеріалів кримінального провадження, ознайомити з матеріалами досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Він зазначив, що провести зазначені процесуальні дії раніше вдалося, оскільки кримінальне провадження вирізняється своєю складністю, а, відповідно, кількістю слідчих (розшукових) та процесуальних дій, необхідних для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Слідчою суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 липня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави з покладенням на нього обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з міста Запоріжжя, Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до органу відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний ОСОБА_1 був звільнений з під варти та на нього покладено зазначені вище обов`язки строком до 04 вересня 2021 включно.

Постановою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Н.В. від 31.08.2010 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців.

Ухвалою слідчого судді Мелітопольської міськрайонного суду Запорізької області від 01 вересня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії обов`язків покладених ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.07.2021, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №62021080020000110 від 22.06.2021; прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою слідчого судді Мелітопольської міськрайонного суду Запорізької області від 04 жовтня 2021 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021080020000110 від 22.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, до п`яти місяців, а саме до 07 грудня 2021 року включно.

Слідча суддя враховує те, що у слідчого є обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження під процесуальним керівництвом прокурора. В цілому, слідча суддя не вбачає затягування досудового розслідування з боку органу досудового розслідування, вважає, що проведені слідчі (розшукові) дії було вчинено оперативно і є об`єктивні та обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії покладених на підозрюваного обов`язків.

Слідча суддя, в цілому, вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, які забезпечать належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків, з метою зазначених ризиків, які були обґрунтовані раніше, та ефективності здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури Колодяжного І.Д. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2021 року за №62021080020000110, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.07.2021, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №62021080020000110 від 22.06.2021;

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків продовжити в межах строку досудового розслідування до 07 листопада 2021 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Слідчий суддя: Т.В. Юрлагіна