Постанова № 100128926, 04.10.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12161/21

П О С Т А Н О В А

І М ЕН ЕМ У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., розглянувши справу про порушення митних правил, що надійшла з Закарпатської митниці Держмитслужби, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 04.09.2019 року, орган, що видав: 2129, за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

25.08.2020 року в зону митного контролю на ділянку “В`їзд в Україну» митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав автомобіль марки “MERCEDES-BENZ SPRINTER 316”, р.н.з. України НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , в якому в якості пасажирів слідували громадяни України: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які прямували у приватних справах із Угорщини в Україну.

Формою проходження митного контролю водієм транспортного засобу та пасажирами був обраний порядок проходження митного контролю по каналу “червоний коридор”, де громадянам було запропоновано заповнити митні декларації, в яких вони вказали свої паспортні дані та заявили про наявність у них товарів.

ОСОБА_1 в митній декларації від 25.08.2020 заявила про переміщуваний в неї товар: а саме: курточки – 17 шт., вагою 14 кг., вартістю 20 400 угорських форинтів; костюми спортивні – 33 шт., вагою 25 кг., вартістю 33 000 угорських форинтів; штани – 13 шт., вагою 2 кг., вартістю 13 000 угорських форинтів; курточки – 10 шт., вагою 9 кг., вартістю 15 000 угорських форинтів. В підтвердження надала рахунок №XSCEA3369771 від 24.08.2020, виписаний на неї (HALAS HANNA), згідно якого, зазначений товар придбано нею в угорського підприємства «NEXT TRADE KFT». Згідно з рахунком переміщується товар, а саме: курточки – 17 шт., вартістю 20 400 угорських форинтів; спортивні костюми – 33 шт., вартістю 33 000 угорських форинтів; штани – 13 шт., вартістю 13 000 угорських форинтів; курточки – 10 шт., вартістю 15 000 угорських форинтів.

Загальна вага товару становить 50,00 кг. та загальна вартість товару становить 81 400 угорських форинтів, що згідно курсу НБУ станом на 25.08.2020 року складає 7 484 грн. 08 коп. (Курс форинта згідно НБУ станом на 25.08.2020 року становить 0,091942 грн. за один форинт).

В результаті митного огляду встановлено, що громадянкою України ОСОБА_1 переміщується товар, заявлений в митній декларації та вказаний у рахунку №XSCEA3369771 від 24.08.2020, оформленого на ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) угорським підприємством «NEXT TRADE KFT», та поданому нею до митного контролю.

Під час здійснення митних формальностей виникла підозра щодо достовірності та автентичності поданого до митного контролю рахунку №XSCEA3369771 від 24.08.2020.

В ході проведення перевірки Закарпатською митницею Держмитслужби направлений запит від 27.08.20 №7.7-08-1/7.7-20/27/5848 на адресу Національної Податкової та Митної Адміністрації Угорської Республіки. 29.01.21 Закарпатською митницею Держмитслужби отримана офіційна відповідь від митного департаменту центрального Управління Національної Податкової та Митної Адміністрації, відповідно до якої, згідно інформації Директора «NEXT TRADE KFT», ними встановлено, що рахунок № НОМЕР_3 від 24.08.2020, вказаним у ньому суб`єктом господарювання - «NEXT TRADE KFT» не видавався, чеки видаються ними виключно в електронному форматі. Також, ними зазначено, що беручи до уваги зміст та зовнішню форму документа, який подавався українським митним органам для митного оформлення, навіть без залучення експерта можна стверджувати, що копії документів, які були надіслані в додатку до запиту, не є копіями чинних документів.

У зв`язку із отриманою інформацією, Закарпатською митницею Держмитслужби, було направлено два листи на адресу громадянки ОСОБА_1 з метою отримання пояснень, однак ОСОБА_1 для надання пояснень не з`явилася.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 перемістила товари через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару підробленого документу - рахунку №XSCEA3369771 від 24.08.2020.

Представник Закарпатської митниці Держмитслужби у судовому засіданні вважає, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому його необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України та застосувати до нього стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

ОСОБА_1 у судове засідання, не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом надіслання судової повістки про виклик, рекомендованим поштовим відправленням.

Відповідно до положень ст. 526 МК України вважаю за можливе провести розгляд даної справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча повідомлялася про час і місце розгляду справи.

При цьому враховую, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України дане порушення характеризується діями, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстав для переміщення товарів підроблених документів, одержаних незаконним шляхом, або таких що містять неправдиві відомості.

За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП та ч. 2 ст. 458 МК України адміністративна відповідальність за правопорушення передбачені як КУпАП, так і МК України настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.04.2021 матеріали справи про порушення митних правил за протоколом № 0318/30500/21, відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України направлено до Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, як такі, що мають ознаки кримінального правопорушення.

Постановою дізнавача Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 08.09.2021 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200750600000205 від 11.12.2020 закрито на підставі п. 2 ч.1 ст.284 КПК, а саме у зв"язку з відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Після закриття кримінального провадження, справа про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України надійшла до суду від Закарпатської митниці Держмитслужби для розгляду по суті 10.09.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами – безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Заслухавши представника Закарпатської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України – дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, з використанням інших способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, стверджується зібраними у справі про порушення митних правил доказами: протоколом про порушення митних правил № 0318/30500/21 від 01.03. 2021 року, митною декларацією від 25.08.2020, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30.08.2020 року, копією акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.08.2020 року; листами Закарпатської митниці ДФС від 27.08.2020 та №2504092654, з відповіддю від 22.01.2021, доповідною запискою старшого державного інспектора оперативного відділу № 2 Дудаш З.Й. від 01.03.2021 року .

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника та ступінь його вини, у відповідності до вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 483 МК України, у виді штрафу в розмірі ста відсотків вартості товарів, що були безпосередніми предметами порушення митних правил, з їх конфіскацією на користь держави.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП, ст. ст. 483 ч. 1, 527-529 МК України,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста відсотків вартості товару – безпосереднього предмету порушення митних правил, що становить 7484 (сім тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 08 коп. з конфіскацією на користь держави безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме: курточки – 17 шт., вагою 14 кг., вартістю 20 400 угорських форинтів; костюми спортивні – 33 шт., вагою 25 кг., вартістю 33 000 угорських форинтів; штани – 13 шт., вагою 2 кг., вартістю 13 000 угорських форинтів; курточки – 10 шт., вагою 9 кг., вартістю 15 000 угорських форинтів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень судового збору.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда