Рішення № 10012762, 21.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/4621.05.10 За позовом До Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ПроДочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства «Спецтехноекспорт» 1) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві;

2) Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»

Відкрите акціонерне товариство «Кияни»

визнання права власності

Суддя Бондаренко Г.П. Представники:Від позивачаФамова Х.В. (дов. №Д-15/2010 від 24.02.2010р.) Від відповідача

Від третьої особи 1)Шевченко С.В. (дов. №7/26-22/07 від 12.01.2010р.);

2)Трофімов О.Ю. (дов. №2347 (и-2010) від 08.02.2010р.)

не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт»Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємств (далі по тексту –позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у міста Києві (далі по тексту –відповідач 1), Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»(далі по тексту –відповідач 2) про:

- визнання за позивачем права власності на адміністративну будівлю літера «А», загальною площею 1836,1 кв. м. з побутово-господарчим блоком літера «Г», загальною площею 185,0 кв. м. за адресою: м. Київ, проспект Московський, 7;

- зобов’язання відповідача 1 видати сертифікат відповідності, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта адміністративної будівлі літера «А», загальною площею 1836,1 кв. м. з побутово-господарчим блоком літера «Г», загальною площею 185,0 кв. м. за адресою: м. Київ, проспект Московський, 7 проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;

- зобов’язання відповідача 2 зареєструвати за позивачем право власності на адміністративну будівлю літера «А», загальною площею 1836,1 кв. м. з побутово-господарчим блоком літера «Г», загальною площею 185,0 кв. м. за адресою: м. Київ, проспект Московський, 7.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/46, розгляд справи призначено на 23.04.2010 року. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Відкрите акціонерне товариство «Кияни», оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки даної особи щодо сторін у справі.

В судовому засіданні 23.04.10р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги, які обґрунтовує наступним. Позивачем було здійснено реконструкцію адміністративної будівлі, яка знаходиться у позивача на праві власності відповідно до договору купівлі продажу, укладеного між третьою особою та позивачем 22.03.2002 року. Будівництво було виконано без належного дозволу та затвердженого проекту та є відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України, самочинним будівництвом. Таким чином, згідно з вимогами ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України, на вимогу позивача суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, як самочинно збудоване на земельній ділянці, якщо це не порушує права інших осіб.

Крім того, позивач звертався до відповідача 1 з проханням прийняти реконструйовану будівлю в експлуатацію та видати сертифікат відповідності, однак відповідач 1 відмовив позивачу у видачі сертифікату відповідності.

Відповідач 1 заперечив проти задоволення позовних вимог обґрунтовуючи тим, що позивач здійснив самовільне будівництво в супереч вимог чинного законодавства, порушивши таким чином порядок прийняття будівлі в експлуатацію, таким чином підстав для видачі сертифікату відповідності у відповідача 1 не має.

Відповідач 2 заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем було порушено порядок будівництва та прийняття в експлуатацію об’єктів нерухомого майна , встановленого чинним законодавством, не надано належних доказів відведення в установленому чинним законодавством України порядку земельної ділянки під уже забудоване нерухоме майно.

Крім того, позивач у встановленому законом порядку не звертався до відповідача 2 із заявою щодо проведення реєстрації права власності на реконструйовану будівлю, не надавав правовстановлюючий документ, підтверджуючий його право власності, та не отримував письмової відмови відповідача 2 у проведенні реєстрації.

Таким чином, оскільки відповідач 2 не порушував права та охоронювані законом інтереси позивача, правові підстави, на думку відповідача 2, для задоволення позовних вимог відсутні.

У судовому засіданні 23.04.2010 року оголошувалась перерва на 21.05.2010 року для надання сторонами додаткових доказів та пояснень у справі.

У судове засідання 21.05.2010 року третя особа не з’явилась, вимог суду, викладених в ухвалі від 02.04.2010 року не подала, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Розглянувши подані представниками сторін матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2002 року між третьою особою та позивачем був укладений договір АЕР №466104 купівлі-продажу нежилої будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., за яким третя особа продала а позивач купив належну третій особі на праві власності нежилу будівлю (гуртожиток), яка розташована по проспекту Червоних козаків під номером 7 в місті Києві.

Зазначена нежила будівля (гуртожиток), загальною площею 1415,7 кв. м., належала третій особі на підставі акту №40 передачі акцій третьої особи від 05.06.1995 року та зареєстрована у Київському міському бюро технічної інвентаризації за реєстровим №32 від 13 липня 1995 року.

Відповідно до акту приймання –передачі від 28.03.2002 року, копія якого наявна в матеріалах справи, третя особа передала, а позивач прийняв у власність нежилу будівлю загальною площею 1415,7 кв. м., яка розташована за адресою: м. Київ, проспекту Червоних Козаків, 7.

Згідно з реєстраційним посвідченням Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна від 12 квітня 2002 року нежила будівля площею 1415,7 кв. м. по проспекту Червоних Козаків, 7 зареєстрована за позивачем на праві загальнодержавної власності на підставі договору купівлі-продажу АЕР від 22.03.2002 року.

Згідно Витягу з бази даних Державного земельного кадастру станом на 28.04.2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи, земельна ділянка позивача код №78:122:031п по проспекту Червоних Козаків, 7 знаходиться на стадії проекту постійного користування.

Як встановлено судом позивачем було проведено реконструкцію адміністративної будівлі, в результаті якої площа будівлі збільшилася і відповідно до журналу внутрішніх обмірів та розрахунків приміщень громадської чи виробничої приміщення по проспекту Московському 7 (бувша Червоних Козаків), складає 1861,1 кв. м. –загальна площа, 1214,6 кв. м. –основна, 499,0 кв. м. –допоміжна, 122,5 кв. м. –площа приміщень загального користування. Зазначена адміністративна будівля зазначена літерою «А». Крім того, додатково була добудована окрема будівля, а саме: промислово-господарський блок загальною площею 185, 0 кв. м. під літерою «Г»в межах земельної ділянки, що є в користуванні.

Згідно Висновку Української агенції судових експертиз експертного будівельно-технічного дослідження №04/10 від 24.03.2010 року, проведеної судовим експертом Непоп Оленою Мансурівною, нежитлові будівлі під літерами «А»і «Г»по проспекту Московському, 7 в м. Києві відповідають вимогам архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних ті інших норм і правил для прийняття їх в експлуатацію.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до ч.1-2 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування

Відповідно до ч.1,5 ст.375 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб

Згідно з ч.1, 2 ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи те, що за позивачем здійснено первинну реєстрацію права власності на нерухомий об'єкт, який позивачем в подальшому реконструюйовано без належного дозволу чи належного затвердження проекту (тобто здійснено самочинно реконструкцію), а також здійснено самочинне будівництво будівлі площею 185,0 кв.м. на земельній ділянці, яка оформлюється позивачеві в постійне користування, а також враховуючи те, що позивачем здійснено реконструкцію та будівництво нерухомого майна у відповідності до вимог архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних ті інших норм і правил для прийняття їх в експлуатацію, тобто по суті створено нову річ з речі, яка належала позивачеві на праві власності, суд вважає за можливе захистити право власності позивача шляхом визнання його права вланості на об'єкти нерухомого майна, оскільки право власності виникає з моменту його деражвної реєстрації.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про зобов’язання відповідача-1 видати сертифікат відповідності, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта адміністративної будівлі літера «А», загальною площею 1836,1 кв. м. з побутово-господарчим блоком літера «Г», загальною площею 185,0 кв. м. за адресою: м. Київ, проспект Московський, 7 проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну-діяльність»державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно з наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 26.10.07 № 56 утворено її регіональний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 27.02.09 № 28 затверджено Положення про Інспекцію.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.08 № 923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 534), приймальна комісія утворюється Інспекцією, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, на підставі письмової заяви замовника об'єкта будівництва та доданих документів, а саме: проектної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку та акту готовності об'єкта до експлуатації, підписаного генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований).

Дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 7 Інспекція не видавала.

Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України - якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно листа відповідача 1 №7/26-1175/5/3-Сп від 23.03.2010 року, позивача повідомлено про неможливість прийняття рішення щодо видачі чи відмови у видачі сертифікату відповідності у зв’язку із тим, що позивачем не подано документи передбачені п.3,4 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів».

Оскільки позивач порушив порядок будівництва об’єкту та прийняття його в експлуатацію, що позивач визнає в позовній заяві, підстави для зобов’язання відповідача 1 видати сертифікат відповідності, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта адміністративної будівлі літера «А», загальною площею 1836,1 кв. м. з побутово-господарчим блоком літера «Г», загальною площею 185,0 кв. м. за адресою: м. Київ, проспект Московський, 7 проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил відсутні.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача2 зареєструвати за позивачем право власності на адміністративну будівлю літера «А», загальною площею 1836,1 кв. м. з побутово-господарчим блоком літера «Г», загальною площею 185,0 кв. м. за адресою: м. Київ, проспект Московський, 7, суд задовольняє дану вимогу з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 3, 4 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість може бути оскаржена до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав.

Згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»до створення єдиної системи органів реєстрації прав реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п.2 рішення Київської міської ради від 20.06.02р. №74/74 «Про затвердження Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві»державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві здійснює Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

З наведених норм права вбачається, що право власності на нерухому річ підлягає обов’язковій державній реєстрації, така державна реєстрація права власності на нерухоме майно, розташоване у місті Києві, здійснюється відповідачем 2.

За таких обставин, суду задовольняє вимогу позивача про зобов’язання відповідача 2 зареєструвати за позивачем право власності на адміністративну будівлю літера «А», загальною площею 1836,1 кв. м. з побутово-господарчим блоком літера «Г», загальною площею 185,0 кв. м. за адресою: м. Київ, проспект Московський, 7.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача, оскільки відповідачем 2 не було порушено прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати за Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт»Державного

госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємств «Спецтехноекспорт»(04073, м. Київ, проспект Московський, 7; код ЄДРПОУ30019335) право власності на адміністративну будівлю літера «А», загальною площею 1836,1 кв. м. з побутово-господарчим блоком літера «Г», загальною площею 185,0 кв. м. за адресою: м. Київ, проспект Московський, 7.

3.Зобов’язати Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»(01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В; код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати за Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт»Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємств «Спецтехноекспорт»(04073, м. Київ, проспект Московський, 7; код ЄДРПОУ30019335) право власності на адміністративну будівлю літера «А», загальною площею 1836,1 кв. м. з побутово-господарчим блоком літера «Г», загальною площею 185,0 кв. м. за адресою: м. Київ, проспект Московський, 7.

4.В решті позову відмовити.

5.Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством

України.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 28.05.2010 року