Ухвала суду № 100127093, 27.09.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50349/21-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Печерський районний суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Бортницької В.В.

при секретарі - Хоменко О.О.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Банник О.С.,

прокурора - Дем`янчук С.М.,

захисника Цокура В.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020000000000174 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

21.09.2021 до Печерського районного суду м. Києва від прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020000000000174 року відносно вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України.

Цього ж дня відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень зазначений обвинувальний акт отриманий головуючим суддею Бортницькою В.В.

22.09.2021 ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засіданні за участю сторін кримінального провадження.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачена заявила про наявність обґрунтованих підстав для направлення обвинувального акту відносно неї до Київського апеляційного суду для визначення підсудності, посилаючись на те, що, згідно пред`явленого обвинувачення, інкриміноване їй кримінальне правопорушення вчинене на території Донецької області. Захисник підтримав думку своєї підзахисної та просив направити обвинувальний акт до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Прокурор Банник О.С. заперечував проти клопотання обвинуваченої, вважає, що розгляд повинен відбуватись саме в Печерському районному суді м. Києва, оскільки місце вчинення злочину не відоме, а досудове розслідування було закінчено органом, що територіально відноситься до Печерського району м. Києва. Прокурор Демянчук С.М. підтримав думку колеги та просив відмовити в задоволенні клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вправі направити обвинувальний акт для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження даному суду.

Статтею 21 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

У рішенні Європейський суд з прав людини від 12.10.78 у справі «Zand v. Austria» зазначено, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини передбачає «усю організаційну структуру судів, включно питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У справі "Сокуренко і Стригун проти України" також звернуто увагу Європейським судом з прав людини на те, що термін "суд, встановлений законом", поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів. Адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений легітимності, яка вимагається у демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб.

Відповідно до положень ст. 32 КПК України, у разі якщо було вчинено декілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Згідно ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня винесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Як вбачається з обвинувального акту від 13.09.2021 року, стороною обвинувачення зазначено місце вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення (більш тяжкого правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України), місто Горлівка Донецької області в зоні проведення антитерористичної операції.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ», частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції", на підставі подань Державної судової адміністрації України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам, визначено територіальну підсудність. Так, справи, підсудні Калінінському районному суду міста Горлівки, Микитівському районному суду м. Горлівки, Центрально-Міському районному суду м. Горлівки - Слов`янському міськрайонному суду Донецької області.

Відтак, виходячи з характеру пред`явленого обвинувачення, наявні підстави для висновку, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 не підсудне Печерському районному суду м. Києва.

Суд не бере до уваги твердження прокурорів, щодо визначення підсудності виходячи з того, що встановити місце вчинення кримінального правопорушення не можливо, тому його розгляд необхідно проводити судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, оскільки місце вчинення кримінального правопорушення (більш тяжкого кримінального правопорушення) встановлене - м. Горлівка.

Порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого визначений статтею 34 КПК України. Згідно частини 3, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного суду.

За таких обставин, вважаю необхідним ініціювати питання щодо внесення на розгляд Київського апеляційного суду подання про визначення підсудності розгляду даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 32, 34, 183,199, п. 3 ч. 3 ст. 314, КПК України,-

У Х В А Л И В :

Направити до Київського апеляційного суду подання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12020000000000174 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.111 України, для вирішення питання про направлення кримінального провадження до Касаційного кримінального суду Верховного суду для визначення підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бортницька