Рішення № 100125359, 05.10.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14656/18

Провадження № 2/369/2752/21

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року позивач Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим 28.02.2018 було сформовано та виставлено до оплати рахунок відповідно до якого Відповідачу виставлено до оплати 21 192, 50 грн.

Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 21 192 грн. 50 коп. заборгованість за спожиту електричну енергію, та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 червня 2019 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) 21 192 грн. 50 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію та 1762 гривні судового збору.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 червня 2019 року відповідачем було подано заяву про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 січня 2021 року, скасовано заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2019 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та призначено справу до розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін в судовому засіданні на 15 год. 00 хв. 02.03.2021 року. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву до суду до 02.03.2021 року з одночасним направленням відзиву та додатків до нього всім учасникам розгляду справи, а суду доказів такого відправлення.

27 січня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі», який є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про заміну позивача у справі №369/14656/18 з Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі».

Протокольною ухвалою Києво-Святошиського районного суду Київської області від 21 жовтня 2020 року заяву представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» було задоволено та позивача - ПрАТ «Київобленерго», було виключено з числа осіб, що беруть участь у справі №369/14656/18, замінивши його правонаступником - ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 23243188, адреса: 04080, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А).

27 січня 2021 року позивачем на адресу суду було надіслано уточнену позовну заяву, відповідно до якої вони просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) 21 192 грн. 50 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію та судові витрати пов`язані з розглядом даної справи.

Позов обґрунтований тим, щодо 01 січня 2019 року енергопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалося позивачем на підставі договору про користування електричною енергією від 03.09.2001 № 916069, (особовий рахунок НОМЕР_1 ), який був укладений з ОСОБА_1 .

При цьому, функції розподілу електричної енергії залишилися за ПрАТ «Київобленерго», як за оператором системи розподілу (Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є новим найменуванням ПрАТ «Київобленерго»).

Пунктом 28 Договору передбачено, що цей договір укладається на три роки, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення.

Пунктом 29 Договору встановлено, що дію договору може бути припинено достроково у разі зміни Споживачем місця проживання та остаточного припинення користування електричною енергією.

Обов`язки споживача, а саме: відповідача ОСОБА_1 , щодо необхідності подання заяви про розірвання договору у випадку зміни власника були передбачені і ПКЕЕН в редакціях станом на 26.10.2000 р., 26.09.2001 р., 11.01.2006 р., 13.06.2007 р., 27.07.2009 р., 17.02,2012 р., 20.09.2016 р., 26.06.2018 р.

Відповідач ОСОБА_1 у справі не повідомляв позивача про зміну власника, не подавав заяви про розірвання договору про користування електричною енергією, як наслідок у Позивача були відсутні підстави та умови зміни власника особового рахунку НОМЕР_1 та в односторонньому порядку розривати Договір про користування електричною енергією.

У даній справі відповідач ОСОБА_1 послався на те, що з 23.11.2001 р. відповідач ОСОБА_1 був виписаний за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2020 р., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу № 5828 від 16.11.2001 р. стали власниками нерухомого майна (з відповідними частками власності) за адресою: АДРЕСА_1 , а тому за посиланням відповідача ОСОБА_1 у справі з 16.11.2001 р. з моменту набуття права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , нові власники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов`язані були звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією та всупереч ст. 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» не звертаючись до Позивача з приводу укладення договору про користування електричною енергією за вказаною адресою, користувалися електричною енергією.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна від 21.01.2021 за № 241265658 (дата та час формування 21.01.2021 р. 12:40:22), квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час належить на праві часткової власності відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Вищевказане підтверджує, що користувачами електричною енергією та власниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , з якими відсутні договірні відносини з позивачем.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2021 року залучено до участі у цивільній справі за позовною заявою ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, співвідповідачів - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно заяви представник просив слухати справу у свою відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. До суду направив заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились. Про день, час та місце слухання справи повідомлені, причини неявки суду не відомі. Письмові відзиви до суду не надходили.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що до 01 січня 2019 року енергопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалося позивачем на підставі договору про користування електричною енергією від 03.09.2001 № 916069, (особовий рахунок НОМЕР_1 ), який був укладений з ОСОБА_1 .

При цьому, функції розподілу електричної енергії залишилися за ПрАТ «Київобленерго», як за оператором системи розподілу (Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є новим найменуванням ПрАТ «Київобленерго»).

Пунктом 28 Договору передбачено, що договір про користування електричною енергією укладається на три роки, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення.

Пунктом 29 Договору встановлено, що дію договору може бути припинено достроково у разі зміни Споживачем місця проживання та остаточного припинення користування електричною енергією.

Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» (Документ 1357-99-п, перша редакція - Прийняття від 26.07. 1999 р.) у разі остаточного припинення користування електричною енергією споживач не пізніше ніж за 7 днів повинен повідомити про це електропостачальника та розрахуватися за спожиту електричну енергію, подати електропостачальнику заяву про розірвання договору, Електропостачальник припиняє подачу електричної енергії на об`єкт споживача та вживає заходів для запобігання розкраданню чи пошкодженню приладів обліку, використанню електричної енергії без обліку.

Аналогічні обов`язки споживача відповідача ОСОБА_1 , щодо необхідності подання заяви про розірвання договору у випадку зміни власника були передбачені і ПКЕЕН в редакціях станом на 26.10.2000 р., 26.09.2001 р., 11.01.2006 р., 13.06.2007 р., 27.07.2009 р., 17.02,2012 р., 20.09.2016 р., 26.06.2018 р.

Відповідач ОСОБА_1 у справі не повідомляв позивача про зміну власника, не подавав заяви про розірвання договору про користування електричною енергією, як наслідок у Позивача були відсутні підстави та умови зміни власника особового рахунку НОМЕР_1 та в односторонньому порядку розривати Договір про користування електричною енергією.

З 23.11.2001 р. відповідач ОСОБА_1 був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2020 р., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу № 5828 від 16.11.2001 р. стали власниками нерухомого майна (з відповідними частками власності) за адресою: АДРЕСА_1 , з 16.11.2001 р. з моменту набуття права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому нові власники квартири: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зобов`язані були звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією та всупереч ст. 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» не звертались до Позивача з приводу укладення договору про користування електричною енергією за вказаною адресою, а користувалися електричною енергією.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (Постанова Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13).

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, з газовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, цейтралізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивачем взято на себе зобов`язання постачати електричну енергію, а Споживачем електричної енергії взято зобов`язання оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі за умовами цього Договору.

Позивач має право отримувати плату за поставлену електричну енергію та інші платежу.

11.06.2018 р. набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312.

Згідно з п. 1.1.1 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачами (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими: учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Відповідно до пункту 6 преамбули ПРРЕЕ встановлено, зокрема, щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником: за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики.

Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії.

До укладення договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між власником мереж та/або ОСР/ОСП, та/або споживачем щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.

В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Таким чином, Договір про користування електричною енергією, який укладений між Позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , продовжує свою дію виключно в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, а в іншій частині Договір про користування електричною енергією припинив свою дію.

Споживачі електричної енергії зобов`язані оплачувати спожиту електричну енергію.

Окрім того, зобов`язання споживачів щодо оплати електричної енергії та надані Послуги визначено і п. 5.5.5. ПРРЕЕ.

Відтак, ПрАТ «Київобленерго» (Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є новим найменуванням ПрАТ «Київобленерго») постачав електричну енергію споживачу за адресою: АДРЕСА_1 , а споживачі здійснювали розрахунки з енергопостачальником за спожиту електроенергію по обумовленим тарифам (цінах), у передбачені терміни.

Таким чином, зобов`язання як в частині оплат так і в частині дотримання вимог нормативно - технічних документів з забезпеченням технічного стану та безпечної експлуатації електроустановок мають виконуватися споживачем належним чином та у відповідності, до положень діючого законодавства.

ПрАТ «Київобленерго» (Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є новим найменуванням ПрАТ «Київобленерго») надавав фактичну можливість користування електроенергією відповідно до ст. 714 ЦК України, а Споживачі використавши електроенергію, не виконували свого обов`язку щодо плати, за її використання.

Як вбачається з вимог ПКЕЕН та ПРРЕЕ, Позивач взяв на себе зобов`язання надійно постачати Споживачам електричну енергію в необхідних йому обсягах та з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживачі зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни.

Відповідно до п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357, які були діючі на час виникнення правовідносин), плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Обсяг електроенергії у рахунках визначається Електропостачальником на основі середньомісячного споживання електроенергії споживачем за попередній період та його заборгованості чи за домовленістю сторін. Відповідно до п. 21 ПКЕЕН знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку споживача.

Крім того, ПРРЕЕ, які регулюють взаємовідносини між суб`єктами роздрібного ринку електричної енергії, зокрема, пунктом 2.3.13 глави 2.3 розділу II передбачено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.

Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до п. 6.1 глави 6 розділу XIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. за № 311, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць.

Зчитування показів лічильника провадиться ППКО та/або ОМ, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Покази лічильників мають фіксуватись з вказанням фактичної дати та, за необхідності, часу зчитування. Пунктом 6.2. цієї ж глави та розділу Кодексу також передбачено, що у побутових споживачів покази лічильника мають зчитуватися на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим. Якщо побутовий споживач самостійно подає дані про обсяги споживання електричної енергії за розрахунковий період, такі дані надаються споживачем до ППКО не пізніше 4 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом повідомлення по телефону чи іншими електронними засобами або через свій кабінет на сайті ППКО, або через особисте звернення до ППКО.

Відповідно до п. 4.12 глави 4 розділу III ПРРЕЕ плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію зокрема оплачується: протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Однак свої зобов`язання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 порушували, не сплачуючи спожиту електроенергію у належні строки та у повному обсязі.

Рахунки за спожиту електричну енергію надсилалися щомісяця за адресу споживання електричної енергії та відповідно до Договору .

Відповідно до загальних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Отже, до поняття житлово-комунальна послуга з урахуванням розподілу житлово- комунальних послуг залежно від функціонального призначення, у відповідності до ст. 5 Закону відносять послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Як вбачається за особовим рахунком № НОМЕР_1 (ГО 595), станом на 28.02. 2018 р. заборгованість за спожиту електричну енергію, складала 21 192, 50 грн., що підтверджується особовою карткою споживача за період з січня 2016 р. по лютий 2018 р. та рахунком за електричну енергію №8828613276 за лютий 2018 р. від 28.02.2018 р. (КС 925).

Позивач виконав в повному обсязі всі зобов`язання перед Відповідачами, а саме: постачав електричну енергію, а Відповідачі, в свою чергу, зобов`язання по оплаті спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору не виконали, чим порушено також договірні зобов`язання перед Позивачем.

Заборгованість по оплаті за спожиту електроенергію відповідачами не сплачена споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору про надання житлово- комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у частині стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості за спожиту електричну енергію.

У суду немає даних про те, що відповідачами, як споживачами сплачено Рахунок за електроенергію №8828613276 за лютий 2018 року від 28 лютого 2020 року в сумі 21192,50 грн.

Такі дії відповідачів свідчать про те, що отримуючи від позивача електричну енергію, вони не здійснюють на користь останнього оплату за спожиту електроенергію, чим порушує Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Таким чином, оскільки, відповідачі, як споживачі винні в порушенні Правил роздрібного ринку електричної енергії, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем по сплаті за використану електроенергію, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та на підставі наведених положень цивільного законодавства підлягає задоволенню.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» суму завданих збитків у розмірі 21192,50 грн.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при подачі позовної заяви до суду, позивачем згідно платіжного доручення сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Так як суд задовольняє позов повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в повному розмірі.

Керуючись ст.11, 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст.4,12,13,81,83,89,141,265,268,280-284 ЦПК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про електроенергетику», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 21 192, 50 грн. (двадцять одну тисячу сто дев`яносто дві грн. 50 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 440,50 грн. (чотириста сорок грн. 50 коп.).

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 440,50 грн. (чотириста сорок грн. 50 коп.).

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 440,50 грн. (чотириста сорок грн. 50 коп.).

Стягнути із ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 440,50 грн. (чотириста сорок грн. 50 коп.).

У задоволенні позовних вимог, що стосуються ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про сторін:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» (ЄДРПОУ 23243188, адреса: 04080, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А).

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя : Дубас Т.В.