Ухвала суду № 100124702, 05.10.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10924/21

Категорія 82

2/295/2714/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Лєдньова Д.М.

секретаря – Вольської К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, третя особа Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із позовом, в якому зазначила, що вона є власником частини житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав від 08.07.2021 року на все нерухоме майно, належне позивачу, накладено арешт із забороною відчуження на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції від 17.10.2012 року.

Виконавче провадження здійснювалось на забезпечення стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1294.60 грн.

За твердженням сторони позивача заборгованість є погашеною в повному обсязі, що є підставою для зняття державним виконавцем арешту з майна згідно з приписами ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент погашення заборгованості, та положень ст. 59 даного закону в чинній редакції.

Позивач звертає увагу, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у листі від 09.07.2021 року повідомлено про те, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції з 14.06.2012 року перебувало виконавче провадження № 34048212 по виконанню виконавчого листа Феодосійського міського суду від 04.04.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 коштів у сумі 1294,60 грн.

Державним виконавцем 28.12.2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

За повідомленням Мінюсту первинні документи виконавчих проваджень на паперових носіях залишились перебувати на території АР Крим і з об`єктивних причин можливість їх витребування відсутня.

З питання припинення заходів примусового виконання Мінюстом надано рекомендацію звернутись до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса).

За наслідком звернення до відповідної установи позивачем отримано відповідь про те, що орган не є правонаступником органів ДВС АР Крим. У відповіді також зауважено про відсутність можливостей відновлення закінченого виконавчого провадження.

Оскільки у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у обтяженні за реєстраційним номером 13148109 у документах відсутня електронна копія документа, на підставі якої зареєстроване обтяження, неможливо встановити, в якому виконавчому провадженні винесено постанову від 17.12.2012 року про арешт майна боржника.

Позивач посилається на нормативне врегулювання питань реєстрації обтяжень та їх припинення, наведених у Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вказує на існування підстав для зняття арешту майна, що полягають у фактичному завершенні виконавчого провадження, відсутності боргових зобов`язань, та просить зняти (скасувати) арешт із забороню відчуження з усього належного ОСОБА_4 , нерухомого майна.

В судове засідання позивачем надано заяву про можливість розгляду справи у її відсутності.

Інші учасники про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_5 є власником 16/100 ід. частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в розділі відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна зареєстроване обтяження за № 13148109 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.10.2012 року ВДВС Феодосійського МУЮ. Відомості про арешт перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номеро обтяження 2513564.

Судом досліджено копію постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Феодосійського Головного управління юстиції Автономної республіки Крим від 17.10.2012 року, за змістом якої на виконання виконавчого листа № 0121/1152/2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1294.60 грн. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 .

Матеріали справи містять квитанції за № 349, 350 від 23.10.2012 року з підтвердження перерахування коштів в сумі 1456,78 грн. на користь ВДВС ФГЮ.

Листом Міністерства юстиції України від 15.07.2021 року позивача проінформовано про те, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції з 14.06.2012 року перебувало виконавче провадження № 34048212 по виконанню виконавчого листа Феодосійського міського суду від 04.04.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 коштів у сумі 1294,60 грн.

28.12.2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Суд установив, що позивач була боржником у виконавчому провадженні, під час закінчення виконавчого провадження виконавцем не вирішено питання про зняття арешту з майна., що є підставою оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Необхідно додати, що відповідно до «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України02.04.2012 № 512/5, виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державним реєстратором є: державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі як такої, що не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, роз`яснює позивачу право на звернення зі скаргою на дії виконавця до визначеного Апеляційним судом міста Києва місцевого загального суду.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд,

постановив:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, третя особа Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна.

На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя : Д.М.Лєдньов