Вирок № 100124522, 05.10.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1666/21

Провадження № 1-кп/163/204/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.,

з участю секретаря Голядинець О.В.,

прокурора Старчука В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Романовського О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 22021030000000051 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Костопіль Рівненської області, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, повної середньої освіти, неодруженого, водія ПП «Глобус Транс» м. Луцьк, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 11.07.2021 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного переміщення через митний кордон України психотропної речовини, слідуючи водієм автомобілем марки «ДАФ», номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Ягодин» Волинської митниці у напрямку виїзду з України смугою руху «червоний коридор», намагався незаконно перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, способом, що утруднював виявлення, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою в речовині 0,1273 г. та психотропну речовину обіг якого обмежено - метамфетамін масою (в перерахунку на метамфетамін-основу) 0,0004 г., попередньо помістивши їх у кабіні вищевказаного транспортного засобу, у ніші панелі приладів, однак свій намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки психотропний засіб був виявлений під час митного контролю.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у закінченому замаху на контрабанду психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини - у спробі їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України.

В підготовчому засіданні сторони кримінального провадження подали на розгляд суду угоду про визнання винуватості від 05.10.2021.

Згідно із цією угодою ОСОБА_1 повністю визнає вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією його дій.

В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.

Сторони уклали угоду на умовах визнання сукупності пом`якшуючих обставин (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину) такими обставинами, що істотно знижують тяжкість вчиненого злочину і в сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках в медичних закладах не перебуває, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину, незначна вага психотропної речовини, яку останній перевозив для особистого вживання, молодий вік обвинуваченого, дають підстави для призначення покарання більш м`якого виду, ніж передбачено ч.2 ст.305 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання: за ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України на підставі ст.69 КК України у виді штрафу 1475 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 075 (двадцять п`ять тисяч сімдесят п`ять) гривень.

В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.

Під час розгляду питання про затвердження угоди, суд дійшов наступних висновків.

За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав себе винуватим повністю.

Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, віднесене до категорії тяжкого злочину - за ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам.

Згідно положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості за викладених вище обставин може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується ОСОБА_1 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, яке не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, більш м`якого виду, ніж передбачено санкцією ч.2 ст.305 КК України, однак достатньо обґрунтована наявністю підстав для застосування ст.69 КК України, в тому числі, з огляду на фактичні обставини інкримінованого злочину, фізичну кількість предмета контрабанди, а також на особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання, щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.

Корисливого мотиву в діях обвинуваченого не встановлено, через що на підставі ч.2 ст.59 КК України конфіскація його майна як додаткове покарання призначена бути не може.

Суд встановив, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це заявили в судовому засіданні обвинувачений та його захисник, а також свідчать вивчені судом матеріали кримінального провадження. Скарги стороною захисту під час досудового розслідування не подавались.

Отже, суд встановив, що умови угоди відповідають положенням ст.472 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України та КК України, зокрема, ст.ст.65, 69 КК України, а також інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

В судовому засіданні прокурор вважав за необхідне затвердити угоду.

Обвинувачений та його захисник просили затвердити угоду і погодились на призначення узгодженого покарання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди.

Предмет злочину як речові докази згідно зі ст.100 КПК України підлягають знищенню; документи щодо проходження митного контролю, копії документів, належить залишити в матеріалах справи.

Судові витрати на проведення експертизи згідно із ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 05.10.2021 у кримінальному провадженні № 22021030000000051 від 11.07.2021, укладену прокурором відділу Волинської обласної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_1 , затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України, і на підставі ст.69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1475 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 075 (двадцять п`ять тисяч сімдесят п`ять) гривень.

Долю речових доказів вирішити таким чином:

- картонну коробку з під сірників жовто-синього кольору з написом «УСФ», паперовий згорток, кристалічну речовину світло-блакитного кольору, яка являє собою особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 0,1273 г., що знаходиться у спеціалізованому пакеті з полімерного матеріалу; полімерну трубку синього кольору із нашаруваннями порошкоподібної речовини із вмістом метамфетаміну масою 0,0004 г., що знаходиться у спеціалізованому пакеті з полімерного матеріалу, які зберігаються в камері речових доказів УСБУ у Волинській області, знищити;

- митну декларацію від 11.07.2021 на ім`я ОСОБА_1 , копію контрольного талону серії НОМЕР_3 для проходження по «червоному коридору», акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA200020/2021/600512, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження;

Накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.07.2021 арешт на вищевказані речові докази скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 1029 (одну тисячу двадцять дев`ять) гривень 72 копійки судових витрат за залучення експерта на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:суддя С.А. Шеремета