Рішення № 10012251, 05.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/13305.05.09 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Кооперативу власників приміщень “Слово” м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 208454,94 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Герасименко К.Г., Полоз І.В.,

від відповідача Малишко А.Н., Пелюк С.С., Пресміцький О.А.

СУТЬ СПОРУ:

у березні 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 510259 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 вересня 2000 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом 1 лютого 2006-1 лютого 2009 років теплову енергію, заборгувавши станом на 1 лютого 2009 р. 158655,08 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 42917,73 грн., три проценти річних з простроченої суми 6882,14 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність проведених позивачем нарахувань за теплову енергію на підставі тарифів, які в установленому порядку затверджені не були.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 вересня 2000 р. між сторонами у справі було укладено договір № 510259 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання до належного відповідачу будинку по Русанівській набережній, 12 у м. Києві, а останній –забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця оплачувати вартість теплової енергії, спожитої орендарями.

Відповідно до умов п. 5.1 договору облік споживання відповідачем теплової енергії передбачено проводити на підставі приладів обліку.

Поясненнями сторін стверджується, що у зв’язку з виходом з ладу належного відповідачу теплолічильника на строк понад 15 діб облік споживання теплової енергії за договором у спірний період проводився згідно з умовами п. 8 додатку № 2 до цього договору розрахунковим способом.

Строк дії договору відповідно до розділу 8 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2000 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних особових карток (табуляграм) споживання теплової енергії за лютий 2006-січень 2009 років, довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію, стверджується факт постачання позивачем відповідачу у цей період теплової енергії за договором вартістю 618128,83 грн., а також оплати відповідачем спожитої теплової енергії у розмірі 459473,75 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 158655,08 грн. боргу (618128,83-459473,75), 42917,73 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 6882,14 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Відповідач не заперечив щодо обсягу переданої йому позивачем теплової енергії. Доводи відповідача щодо чинності тарифів, на підставі яких проведено нарахування за поставлену на підставі спірного договору теплову енергію є необґрунтованими, оскільки рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення (погодження) цін (тарифів), видані в межах його компетенції, не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити.

Стягнути з Кооперативу власників приміщень “Слово” (02154, м. Київ, Русанівська набережна, 12, код 22862073) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 158655,08 грн. боргу, 42917,73 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 6882,14 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2084,55 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар