Рішення № 100119492, 04.10.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року справа № 580/5310/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу селянського (фермерського) господарства "Вершина" до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов селянського (фермерського) господарства "Вершина" (далі - позивач) до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 06.07.2021 №282317 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що штраф застосований за порушення, передбачене абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно без відповідного дозволу, а саме: перевищення встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху вагових норм на 6,59% транспортним засобом та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час перевезення насіння соняшника, що було встановлено перевіркою, яка була проведена посадовими особами відповідача, 18.05.2021 о 09.37 год. на 452км+811м. а/д Н-05 Київ-Одеса за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF д.н. НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що до нього застосована відповідальність за відсутність дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, тобто неподільних вантажів. Проте здійснювалось перевезення подільного сипучого вантажу, щодо якого дозвіл на рух не видається, а може бути застосована відповідальність у виді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів. Відповідно до Вимог облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, вимірювальне та вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестоване на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології; стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг. Проте працівники відповідача під час перевірки не надали документи щодо допущення до роботи габаритно-зважувального комплексу, що породжує сумніви у законності використання ваг, на яких здійснювався габаритно-ваговий контроль.

Заперечуючи проти задоволення позову представником відповідача надано відзив на позов, в якому вказує на безпідставність позовних вимог, оскільки спірне рішення винесено у зв`язку із встановленням під час перевірки транспортного засобу позивача надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, вказавши про їх безпідставність та наполягав на задоволенні позову.

Ухвалою судді від 02.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

За результатами здійснення 18.05.2021 державними інспекторами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що о 09 год. 37 хв. на а/д Н-05 Київ-Одеса 452 км+811 м. СФГ «Вершина» за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF д.н. НОМЕР_1 , здійснювало перевезення вантажу (насіння соняшника) з перевищенням встановлених законодавством вагових норм від 5% але не більше 10% включно без відповідного дозволу на рух автомобільними дорогами України, виданого уповноваженими компетентними органами, а саме: перевищення встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм становить 6,59 %, навантаження по загальній масі становили 40,94 т. при нормативно допустимій 40 т., навантаження на строєну вісь 23,45 т. при нормативно допустимій 22 т., чим порушено вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 22.5 ПДР, про що складено акт проведення перевірки № 281233 від 18.05.2021.

Водій ОСОБА_1 з актом проведення перевірки був ознайомлений, в своїх поясненнях про причини порушення зазначив, що "при русі ТЗ сипучий вантаж змістився".

Дана перевірка проводились на підставі направлення на перевірку № 026482 від 17.05.2021 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок.

Листом позивачу, за місцем його реєстрації, що відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, завчасно було надіслано повідомлення про розгляд справи на 06.07.2021 року ( з 09-00 год. до 11-30 год.). Даний лист було одержано 15.06.2021.

На розгляді справи позивач не з`явився, явку свого представника не забезпечив.

Під час рейдової перевірки, в результаті здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, який здійснював перевезення вантажу (насіння соняшника), з смт. Буки Черкаської обл. до м. Чорноморськ Одеської області було виявлено, що вагові параметри транспортного засобу марки DAF д.н. НОМЕР_1 по загальній масі становили 40,94 т. при нормативно допустимій 40 т., на строєну вісь 23,45 т. при нормативно допустимих 22 т.

Враховуючи те, що параметри транспортного засобу позивача перевищували нормативи більш як на 2 відсотки, він був віднесений до великовагового, про що було складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0068590 від 18.05.2021 та акт № 0065833 від 18.05.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких проведено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в сумі 200,40 євро.

06.07.2021 відповідач прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №282317, якою за порушення, передбачене абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху вагових норм від 5% до 10% (6,59%), та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосував до позивача штраф у сумі 8500 грн.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини перша та четверта статті 48 Закону № 2344-III закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У відповідності до абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно п. 25 Правил №30 забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

У відповідності до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007, пунктом 2 якого регламентовано, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У силу вимог пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктом 12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з пунктом 13 Порядку №867 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За змістом пунктів 26, 27 Порядок № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Пунктом 31.1 Порядку № 879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У відповідності з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), у відповідності до пункту 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно з приписами пункту 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Отже за змістом вказаних приписів перевезення подільного вантажу, яким є насіння соняшника, великоваговим транспортом взагалі забороняється, тобто дозвіл на перевезення подільних великовагових вантажів не надається.

Перевезення може бути дозволено лише у разі приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, та сплати плати за проїзд, визначеної відповідно до Порядку №879.

Згідно з наявними в матеріалах справи копіями акту проведення перевірки №281233 від 18.05.2021, акту перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0065833 від 18.05.2021 та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0068590 від 18.05.2021 за результатами вагового контролю при перевезенні насіння соняшника повна маса автомобіля марки DAF д.н. НОМЕР_1 становить 40,94 т, нормативно допустима - 40 т, навантаження на строєну вісь нормативне - 22 т, фактичне - 23,45 т. Тобто позивач перевозив подільне майно великоваговим транспортом з перевищенням навантаження на строєну вісь понад 1,45 тон.

Отже перевезення насіння соняшника з перевищенням вказаного нормативу забороняється, а видача дозволу на перевезення насіння соняшника, яке є подільним вантажем, чинним законодавством не передбачена, тому порушення позивачем приписів ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» як підстава для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до частини чотирнадцятої статті 60 Закону № 2344-III, відсутня.

За вказаних обставин постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №282317 від 06.07.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо ненадання під час перевірки документів, які підтверджують відповідність вагового обладнання Вимогам облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, оскільки водій ОСОБА_1 про ненадання таких документів у акті перевірки №281233 від 18.05.2021 не вказав, натомість відповідач надав свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 40 М 059049 20 від 20.05.2020, чинне до 20.05.2021.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене обставини та приписи нормативних актів, позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійснення витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи представником позивача надані до суду договір про надання правової допомоги №7 від 27.02.2018, акт від 03.09.2021, квитанцію від 03.09.2021 № 36 на суму 6400,00 грн.

Відповідно акту від 03.09.2021 згідно договору №7 про надання правової допомоги від 27.02.2018, адвокатом Мельником Р.М. позивачу надано таку правову допомогу: вивчення матеріалів справи із формуванням правової позиції - 1000 грн; складання позовної заяви та подання її до суду - 3500 грн; вивчення відзиву на позовну заяву - 500 грн; складання та подання відповіді на відзив - 1500 грн, загальна сума витрат - 6500 грн.

Суд вважає, що такі послуги як збір інформації, аналіз документів, правові консультації, аналіз судової практики охоплюються послугою щодо підготовки позовної заяви. З огляду на якість, складність та обсяг наданих адвокатом послуг щодо підготовки позовної заяви, розумний та справедливий розмір винагороди за цю послугу для цілей включення її до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, не може перевищувати 5000 грн.

З врахуванням всіх викладених обставин, суд вважає підтвердженими витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., а тому такі витрати позивача мають бути стягнуті з відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 06.07.2021 №282317 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на користь селянського (фермерського) господарства "Вершина" (код ЄДРПОУ 30991266) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят ) грн 00 коп. та судові витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя С.М. Гарань