Рішення № 100118995, 04.10.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3370/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради, яка полягає у відсутності розгляду клопотання ОСОБА_1 від 15 січня 2021 року №114-777-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів;

- зобов`язати Херсонську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15 січня 2021 року № 114-777-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів та затвердити цей проект на черговій сесії;

- стягнути з Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 5000 гривень відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Херсонської міської ради, яка полягає у відсутності розгляду клопотання ОСОБА_1 від 15 січня 2021 року № 114-777-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 20.12.2019 року звернувся до Херсонської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 та, що розташована на території АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу. У заяві позивач зазначив, що раніше не користувався правом на приватизацію земельної ділянки із вказаним цільовим призначенням та, окрім того, вказав, що звертаюсь із клопотанням як учасник антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей відповідно до розпорядження Херсонської обласної державної адміністрації від 20.08.2015 № 496, а також додав посвідчення учасника бойових дій та довідку про участь у АТО.

16.10.2020 року рішенням № 2532 Херсонської міської ради позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 , під будівництво індивідуального гаражу, що підтверджується копією витягу із відповідного рішення та додатку, у якому зазначено ім`я позивача у списку осіб, яким надано вказаний дозвіл.

Відповідно до договору з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 позивачу розроблено проект землеустрою, яким передбачається відведення земельної ділянки у власність площею 0,0048 га для будівництва гаражу, розташованого в межах АДРЕСА_1 .

Проект землеустрою, яким передбачається відведення позивачу земельної ділянки у власність площею 0,0048 та для будівництва гаражу, розташованого в межах АДРЕСА_1 , попередньо був погоджений з управлінням архітектури міської ради на відповідність містобудівній документації де отримав позитивний висновок про погодження, та пройшов обов`язкове погодження з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

15.01.2021 року через Центр надання адміністративних послуг м. Херсона позивач подав на ім`я міського голови Колихаєва Ігоря клопотання про затвердження цього проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та клопотав про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів.

До заяви додав копію паспорту та довідки про присвоєння рнокпп, проект землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру та сформований електронний документ у формі XML (на CD-диску).

Листом від 12.02.2021 року № 114-777-15, підписаним від імені в.о. директора департаменту містобудування та землекористування Наталі Бурової позивачу повідомлено, що клопотання внесено на розгляд постійної депутатської комісії міської ради з питань землекористування, після надання рекомендацій якої остаточне рішення прийматиметься на пленарному засіданні сесії міської ради.

Разом з тим, з моменту отримання вказаної відповіді жодного рішення Херсонської міської ради не приймалось, а позивачу не повідомлено ні про відмову, ні про причини затримки розгляду зазначеного клопотання.

Виходячи з цього вважає, що Херсонська міська рада допускає протиправну бездіяльність, яка полягає у відсутності розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою.

Ухвалою від 13.07.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.08.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що питання щодо передачі земельних ділянок у власність є повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на засіданнях міської ради, за результатами яких приймаються рішення.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Підготовка та винесення на розгляд сесії міської ради питань здійснюється на підставі норм чинного законодавства та Регламенту Херсонської міської ради VIII скликання, затвердженого рішенням міської ради від 11.12.2020 № 1 (зі змінами).

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, прямо визначених чинним законодавством. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розмішуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради є повноваженою, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

20.05.2021 на пленарному засіданні VII сесії Херсонської міської ради VIII скликання розглядалося питання №78 порядку денного щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, по АДРЕСА_1 під будівництво індивідуального гаражу, за результатами голосування міською радою рішення не прийнято.

Твердження позивача щодо протиправної бездіяльності Херсонської міської ради є безпідставним, оскільки міська рада є колегіальним органом і не має повноважень впливу на окремих депутатів щодо голосування.

Крім того, чинне законодавство визначає поняття бездіяльності як певну форму поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов`язків і згідно з законодавством України.

Некоректність твердження про бездіяльність міської ради щодо розгляду оскаржуваного питання також підтверджується тим фактом, що на офіційному сайті Херсонської міської ради та її виконавчих органів (за посиланням https://miskrada.kherson.ua/act_cat/proiekty-rishen-khersonskoi-miskoi-rady/) відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" 05.05.2021 був оприлюднений проект рішення міської ради за № 4864 "Про затвердження учасникам антитерористичної операції, сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції, учасникам бойових дій та громадянам проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних від забудови земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів та передачу земельних ділянок у власність", пунктом 140 додатку до якого було передбачено затвердження проекту землеустрою позивача. Також, саме у такій редакції цей проект рішення був внесений до порядку денного засідання VII сесії міської ради від 20.05.2021 (за №78).

Міська рада як колегіальний орган у рамках власних виключних повноважень розглянула питання щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, по АДРЕСА_1 під будівництво індивідуального гаражу, виконавши покладений на неї законодавством обов`язок, але згаданий проект рішення, як вже зазначалося, не набрав необхідної кількості голосів для його прийняття.

Окрім того, за вказаним вище посиланням, опублікований проект рішення № 4974 "Про затвердження учасникам антитерористичної операції, сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції, учасникам бойових дій та громадянам проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних від забудови земельних ділянок у мікрорайоні Таврійському 4-Б для будівництва індивідуальних гаражів та передачу їх у власність", пунктом 152 додатку до якого передбачено затвердження відповідного проекту землеустрою позивачу. Вказаний проект включений до порядку денного засідання VIII сесії міської ради, яке призначено на 23.07.2021, за № 65. Отже, на сьогодні вказане питання підготовлено до повторного розгляду.

Херсонська міська рада ще не прийняла остаточного рішення щодо оскаржуваного питання (затвердження відповідного проекту землеустрою), разом з тим вживаються всі передбачені чинним законодавством та нормами Регламенту Херсонської міської ради VIII скликання, затвердженого рішенням міської ради від 11.12.2020 № 1 (зі змінами), а тому позовні вимоги на сьогодні є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

20.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 та, що розташована на території АДРЕСА_2 НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу.

16.10.2020 року рішенням № 2532 Херсонської міської ради ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 , під будівництво індивідуального гаражу.

Відповідно до договору з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ОСОБА_1 розроблено проект землеустрою, яким передбачається відведення мені земельної ділянки у власність площею 0,0048 га для будівництва гаражу, розташованого в межах АДРЕСА_1 .

Проект землеустрою, яким передбачається відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність площею 0,0048 та для будівництва гаражу, розташованого в межах АДРЕСА_1 ), погоджений з управлінням архітектури міської ради на відповідність містобудівній документації, про що свідчить висновок про погодження вих. № 03-18-644 від 27.11.2020 року.

15.01.2021 року через Центр надання адміністративних послуг м. Херсона ОСОБА_1 подав на ім`я міського голови Колихаєва Ігоря клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та клопотав про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів.

До заяви додано:

- копію паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- проект землеустрою щодо відведення у власність (спільну сумісну власність) земельної ділянки;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

- сформований електронний документ у формі XML (на CD-диску).

За результатами розгляду клопотання від 15.01.2021 року стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки, площею 48 кв.м, по просп. Адмірала Сенявіна, для будівництва індивідуального гаража Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради листом від 12.02.2021 року № 114-777-15 повідомив, що клопотання внесено на розгляд постійної депутатської комісії міської ради з питань землекористування, після надання рекомендацій якої остаточне рішення прийматиметься на пленарному засіданні сесії міської ради.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та третьою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту "д" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (абзаци другий, третій частини сьомої та частина восьма статті 118 Земельного кодексу України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частини сьома та восьма статті 118 Земельного кодексу України).

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно вимог частини другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмову у затвердженні такого проекту землеустрою орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Вирішуючи питання про правомірність бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову у затвердженні такого проекту землеустрою, необхідно виходити з меж повноважень органів місцевого самоврядування в сфері розпорядження землями комунальної власності, визначених законом.

Суд зазначає, що у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. У разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про затвердження або про відмову у затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність після спливу встановленого законом строку розгляду відповідного проекту свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Таким чином, з 15.01.2021 року по момент розгляду справи в суді відповідач так і не розглянув клопотання позивача №114-777-15 від 15.01.2021 року про затвердження проекту землеустрою.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як передбачає ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

В контексті даної справи суд звертає увагу, що в п.п.70, 71 рішення Європейського суду з прав людини в справі Справа "Рисовський проти України" від 20.01.2012 (Заява N 29979/04) зазначено, що суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За таких обставин, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 15.01.2021 (вх. №114-777-15 від 15.01.2021) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0048 га у власність для будівництва індивідуальних гаражів із земель комунальної власності та зобов`язанням прийняти з даного питання вмотивоване рішення Херсонської міської ради.

Разом з тим, вимога позивача про зобов`язання відповідача затвердити вищезазначений проект на черговій сесії не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Метою та завданням адміністративного судочинства, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду.

Тобто, захисту підлягає вже порушене право, а не ті права та інтереси щодо яких існує певна ймовірність порушення їх у майбутньому.

Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє та не може ґрунтуватися на припущеннях, домислах, і фактичних обставинах, котрі на момент його ухвалення, хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому, оскільки таке рішення не буде ґрунтуватися на приписах чинного законодавства та буде суперечити законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Щодо вимоги позивача стягнути з Херсонської міської ради на його користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.

Поняття доказів наведено у ст. 72 КАС України, відповідно до якого доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73, 74 КАС України надані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений ста. 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.

Позивач не надав доказів на підтвердження завдання моральних страждань, які призвели до значного погіршення стану здоров`я, до зміни звичайного укладу життя позивача та життя його сім`ї.

З огляду на вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. не підлягає задоволенню.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради, що полягає у неприйнятті рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 15.01.2021 року за №114-777-15.

Зобов`язати Херсонську міську раду (код ЄДРПОУ 26347681, вул. Ушакова, 37, м. Херсон, 73003) розглянути клопотання ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) від 15.01.2021 року №114-777-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 ) для будівництва індивідуальних гаражів та прийняти з даного питання вмотивоване рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Варняк

кат. 109020100