Рішення № 100117169, 28.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4265/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сакалоша В.М.,

секретар судового засідання Наум`як Х.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Федчина Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.05.2020 року № 1300-0318-8/33702 про відмову у здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера органів прокуратури з 09 листопада 2001 року, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2663-П), що діяв станом на листопад 2001 року) на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 12.03.2020 року № 18-69-20 про заробітну плату (грошового забезпечення) з розрахунку 90% від суми заробітної плати (грошового забезпечення) і зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера органів прокуратури з 09 листопада 2001 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 12.03. 2020 року № 13-69-20 про заробітну плату (грошового забезпечення) без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат;

- враховуючи вину Кабінету Міністрів України, органів Пенсійного фонду України у навмисному затягуванні перерахунку, грубій незаконній відмові, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією, здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду»;

- судові витрати покласти па відповідача;

- відповідно до ст. 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області з 09.01.2001 року. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру». Відповідач при здійсненні перерахунку його пенсії протиправно зменшив її розмір від середнього місячного заробітку та обмежив її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Щодо зменшення відповідачем відсоткового значення розміру пенсії позивач вказує, що при перерахунку пенсії пенсіонерам органів прокуратури має застосовуватися норма, що визначає її розмір у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-ХІІ). Частина друга статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) регулює правовідносини з призначення пенсії, а не її перерахунку, що не є тотожним поняттям, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Оскільки перерахунок пенсії пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працівників прокуратури, то при визначенні перерахованого її розміру не може бути застосоване законодавство, яке стосується порядку призначення пенсії. Щодо обмеження відповідачем розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, позивач вказує, що він вже є пенсіонером і пенсія йому призначена на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Отже до його пенсії не можуть застосовуватися обмеження максимальним розміром, визначені абзацом шостим частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII.

Ухвалою від 09.06.2020 суддя відкрив спрощене провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що згідно із абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII, а також положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Положення вказаного закону неконституційними не визнавалися, а тому він підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив в якому просить позов задовольнити з мотивів наведених в позові та відповіді на відзив.

В судовому засіданні позивач просив позов задовольнити. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з мотивів наведених у відзиві та пояснення наданих в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Основний розмір пенсії становив 90 % від суми заробітної плати.

12 березня 2020 року прокуратурою Тернопільської області позивачу видано довідку №18-69-20 про розмір грошового забезпечення.

19 травня 2020 року позивач подав заяву про перерахунок пенсії у Золочівське відділення обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, до якої додав довідку від 12.03.2020 №18-69-20.

20 травня 2020 року позивач отримав рішення відділу з питань перерахунків пенсії №16 Управління, застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1300-038-8/33702 в якому відмовив у задоволенні заяви позивача про перерахунок пенсії на підставі довідки.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час призначення позивачу пенсії діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ.

За приписами ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (чинного на момент призначення позивачу пенсії), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 2001 року отримує пенсію за вислугу у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ.

Відповідно до ч.12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (чинного на момент призначення позивачу пенсії), обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (чинного на момент призначення позивачу пенсії) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

15.07.2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.

Згідно п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України «Про прокуратуру», окрім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 512, статті 53 щодо класних чинів.

Отже, з 15.07.2015 року питання призначення та перерахунку пенсій, призначених прокурорським працівникам, регулюються Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.

Частиною 2 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII (в редакції з 15.07.2015 року) було встановлено, що пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII у частинах другій та п`ятій ст.86 Закону України від 14.10.2014 року «Про прокуратуру» цифри « 70» замінено цифрами « 60».

Таким чином, після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII, тобто з 15.07.2015 року, також відбулась зміна відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років, що призначалась за ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII.

При цьому, у рішенні від 05.04.2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст.58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, оскільки перерахунок пенсії позивача пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Суд враховує, що при перерахунку пенсії за вислугу років змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якого здійснений при її призначенні та є незмінним.

Верховний Суд України у постанові від 06.10.2015 року в справі №21-2432а15 сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, зокрема, визначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Колегія суддів тоді дійшла такого правового висновку: внесені Законом №3668-VІ зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, які змін у зв`язку із прийняттям Закону №3668-VІ не зазнали.

Такий правовий висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 року в справі №308/11498/16-а, від 22.06.2018 року в справі №635/6663/16-а, від 17.07.2018 року в справі №559/2862/16-а, від 19.12.2018 року в справі №725/1352/16-а, від 31.07.2019 року в справі №354/90/15-а, від 29.04.2020 року в справі №490/5366/16-а.

Також на вказані обставини звернув увагу Верховний Суд в ухвалі від 04.02.2021 року у справі №400/6132/20 про відмову у відкритті провадження та розгляд як зразкової справи №400/6132/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про перерахунок пенсії в частині зменшення її розміру з 90 до 60 відсотків від заробітку та обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, та зобов`язання пенсійний орган здійснити перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 90 відсотків та без обмеження її максимального розміру із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 01 жовтня 2020 року.

З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII в частині визначення відсоткового розміру пенсії, оскільки вказаний Закон поширює свою дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.

Тому, враховуючи, що позивач вже є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років і така йому призначена у 2001 році за Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, до його пенсії не може застосовуватися відсотковий розмір (60%), визначений Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років позивача з 90% до 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати при здійсненні її перерахунку за заявою від 20.05.2020 року, починаючи з 13.12.2019 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Стосовно встановлення судового контролю за виконанням рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення даної норми дає підстави для висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Проте, таких доказів суду не надано.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 31.07.2018 у справі 235/7638/16-а.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно п.4.3 розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року №13-1), не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що перерахунок пенсії позивачу не проведений, то і відповідного рішення, яким такий перерахунок оформлюється, відповідачем не прийнято. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде визнання протиправними дій, а не рішення, відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.05.2020 року № 1300-0318-8/33702 про відмову у здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера органів прокуратури з 09 листопада 2001 року, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2663-П), що діяв станом на листопад 2001 року) на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 12.03.2020 року № 18-69-20 про заробітну плату (грошового забезпечення) з розрахунку 90% від суми заробітної плати (грошового забезпечення).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера органів прокуратури з 09 листопада 2001 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 12.03. 2020 року № 13-69-20 про заробітну плату (грошового забезпечення) без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2021.

Суддя В.М. Сакалош