Рішення № 100117041, 22.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року

справа №1.380.2019.003686

провадження № 380.01.1.380.2019.003686

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.

секретар судового засідання Шведа Б.В.

за участю:

представник позивача Віняр Ю.С.

представник відповідача Дорош А.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами, з врахуванням об`єднаних позовних вимог :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №003491307 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 369932,02 грн та застосування штрафних санкцій на суму 92483,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №003531307 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 30827,66 грн та застосування штрафних санкцій на суму 7706,91 грн;

- визнати протиправною та скасувати вимогу від 22.07.2019 про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 0010461307;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 22.07.2019 № 0010451307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням ДФС у Львівській області складено акт № 376/13.7/ НОМЕР_1 про результати планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП), РНОКПП НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 04.05.2017 по 31.12.2018р.р, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 04.05.2017 по 31.12.2018р.р. Вказує, що 05 квітня 2019 року на підставі Акта орган ДФС видав: податкове повідомлення-рішення №003491307 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 369932,02 грн та застосування штрафних санкцій на суму 92483,00 грн; податкове повідомлення-рішення №003531307 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 30827,66 грн та застосування штрафних санкцій на суму 7706,91 грн. Зазначає, що 20 червня 2019 року Державною фіскальною службою України видано рішення про залишення без задоволення скарги ФОП, без змін податкових повідомлень рішень №№ 003491307, 003531307. Також зазначає, що 22 липня 2019 року на підставі Акта орган ДФС видав вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 0010461307 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 107933,96 грн; рішення № 0010451307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 12980,80 грн.

Вказує, що з висновками, викладеними в Акті, виданими на підставі нього рішеннями не погоджується, оскільки ПКУ не встановлює для ФОП методу ведення обліку витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, відмінного від методу ведення обліку доходів. Відтак вважає, що ФОП вправі облікувати витрати, пов`язані з господарською діяльністю за підсумком робочого дня, протягом якого їх проведено. Зазначає, що ФОП здійснює діяльність з оптової торгівлі папером санітарно-гігієнічного призначення (надалі Папір), КВЕД 4690 (неспеціалізована оптова торгівля). Вказує, що за період з 04.05.2017 по 31.12.2018р.р. проведено: 261 операція з продажу Паперу на загальну суму 38 071 180, 16 грн. (графа 2 Книги), 207 операцій з закупівлі Паперу на загальну суму 35 162- 682, 82 грн. (графа 6 Книги), 523 операції з закупівлі товарів та послуг, які пов`язані з одержанням доходу на суму 2 390 216, 25 грн.(графа 8 Книги), отримано чистого оподатковуваного доходу на суму 518 280, 99 грн. (графа 9 книги). Разом з тим зазначає, що перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності, Органом ДФС порушень не виявлено. Водночас, при перевірці правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, орган ДФС, ігноруючи дані Книги, обґрунтував висновок про завищення ФОП витрат на загальну суму 1 758 104, 57 грн, як таких, що не пов`язані з отриманим доходом. При цьому, Орган ДФС вдався до застосування при визначенні чистого оподатковуваного доходу двох різних методів обліку доходів і витрат: касового методу - при визначенні доходів, методу нарахувань - при визначенні витрат. Вважає, що за змістом ст.ст.19-1, 20 ПКУ орган ДФС не наділений повноваженнями на визначення та застосування методу ведення обліку доходів і витрат, відмінного від обраного платником податків, відтак вийшов за межі наданих йому повноважень - самостійно визначив і застосував відмінний від обраного ФОП метод обліку витрат, що призвело до формування висновку, який не перебуває у правовому та логічному зв`язку з фактичними обставинами. Також зазначає, що 19.09.2018р. ФОП за договором фінансового лізингу набула право володіння та користування навантажувачем TOYOTA 8-FBEKT-16, 30.09.2018р. Навантажувач віднесено до основних засобів на підставі Акту, та введено в експлуатацію на підставі Наказу №1. На виконання положень вищенаведених норм ФОП визначила прямолінійним методом нарахування амортизації суму (407950 (вартість навантажувача без ПДВ) - 1000 (ліквідаційна вартість) = 406950/5(років) / 12(місяців) = 6782,50 грн, яку віднесла до витрат, пов`язаних з веденням господарської діяльності, а саме: жовтень 2018р. - 6782,50 грн. листопад 2018р. - 6782,50 грн. грудень 2018р. - 6782,50 грн. всього: 20347,50 грн. Відтак вважає, що висновок органу ДФС, про неправомірність відображення в книзі обліку доходів і витрат та віднесення до складу витрат амортизаційних відрахувань в розмірі 20347,5 грн є необґрунтованим.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому проти позовних вимог заперечує повністю. Позиція відповідача полягає у правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про майновий стан і доходи, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за перевірений період завищила документально підтверджені витрати за 2017 рік на загальну суму 305 966,27 грн. (дебіторська заборгованість - обор-сальд по рах.361) 367159,53- 20% ПДВ) та за 2018 рік на загальну суму 1 452 138,30 грн. (1040955,02 грн.- (дебіторська заборгованість обор.-сальд по pax. 361(1249146,03-20% ПДВ))+ 411183,28 грн. (залишки ТМЦ - обор.сальд. по pax 281). Вказує, що згідно даних податкової декларації за 2017 рік (від 01.02.18 № 9297710787) вартість документально підтверджених витрат складає 10259616,13 грн (в тому числі вартість ТМЦ - 9820504,62 грн, інші витрати - 439111,51 грн), згідно даних податкової декларації за 2018 рік (09.02.2019р. № 9310210029) вартість документально підтверджених витрат складає 27293283,04 грн ( в тому числі вартість ТМЦ -25342178,20 грн, витрати на оплату праці та зарплату - 278958,40 грн.). Зазначає, що згідно даних книги обліку доходів та витрат графи 6 - «сума витрат, пов`язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)» дані суми співпадають із даними показниками податкової звітності. Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по pax. « 281» залишки ТМЦ станом на 31.12.2018 складають 411 183,28 грн, що свідчить що даний товар не реалізований та відповідно дохід за нього не отриманий. Вказує, що згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по pax. « 361» дебіторська заборгованість станом на 31.12.2017 склала 305966,27 грн (367159,53- 20% ПДВ), станом на 31.12.2018 - 1040955,02 грн (1249146,03-20% ПДВ), що свідчить про реалізацію ТМЦ кошти за які на рахунок ФОП ОСОБА_1 не надійшли, тобто дохід не отримано. Вказує, що копії оборотно-сальдових відомостей надані до перевірки ФОП ОСОБА_1 , засвідчені підписом та печаткою. Таким чином вважає, що зазначені витрати неправомірно віднесені до декларації про майновий стан і доходи за 2017-2018 p.p., оскільки не пов`язані з отриманням доходу. Разом з тим зазначає, що ФОП ОСОБА_1 до книги обліку доходів та витрат до графи 6 - «сума витрат пов`язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)», платником віднесено суму в розмірі 203125,00 грн, яка була сплачена у зв`язку із придбанням навантажувача TOYOTA 8-FBEKT-16, згідно договору фінансового лізингу №2658/09-18-Г укладеного з ТзОВ «УЛФ-Фінанс», та до графи 8 «інші витрати, пов`язані з одержанням доходу» віднесено суму відсотків по вищезазначеному договору в розмірі 27764,16 грн та суму щомісячних лізингових платежів в розмірі 45836,63 грн, також у цьому ж розділі відображена сума в розмірі 20347,50 грн, як амортизація. Вищезазначені суми відображені в додатку Ф2 декларації про майновий стан та доходи за 2018 рік.

Відповідач зазначив, що фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) обліковувати основні засоби на балансі, визначати їх первісну та залишкову вартості, а також частку їх використання саме у господарській діяльності, включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів. Таким чином, на основні засоби, прийняті лізингоотримувачем за договором фінансового лізингу ведеться окремий облік вартості таких засобів та нараховуються амортизаційні відрахування. Проте ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надано окремого обліку вартості основних засобів, які амортизуються та розрахунків амортизаційних відрахувань, також не відображено в розділі І графи 8 додатку Ф2 декларації про майновий стан та доходи за 2018 рік, суму таких відрахувань. Отже стверджує, що витати пов`язані з придбанням ФОП ОСОБА_1 навантажувача TOYOTA 8-FBEKT-16 як основного засобу, не можуть бути віднесені до складу витрат підприємця. Таким чином сума амортизаційних відрахувань в розмірі 20347,50 грн неправомірно відображена в книзі обліку доходів і витрат та віднесена до складу витрат підприємця. Перевіркою правильності визначення ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу, відображеного в декларації про майновий стан і доходи за 2017-2018 роки, з даними про суми чистого оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, встановлено його заниження на загальну суму 2055177,86 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 305966,27 грн, за 2018 рік на суму 1749211,59 грн.

Також відповідач зазначає, що проведеною перевіркою ФОП ОСОБА_1 за 2017-2018 роки, встановлено завищення суми витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу та документально підтверджених на загальну суму 2055177,86 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 305966,27 грн, за 2018 рік на суму 1749211, 59 грн, відповідно чистий оподатковуваний дохід, визначений в ході перевірки занижено на 2055177,86 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 305966, 27 грн, за 2018 рік на суму 1749211, 59 грн, чим порушено п. 177.2 ст. 177 ПК України. Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 встановлено заниження суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності на загальну суму 55073,93 грн (305966,27*18%). Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік, що підлягає сплаті до бюджету встановлено заниження суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності на загальну суму 314858, 09 грн, (1749211,59*18%). Таким чином стверджує, що ФОП ОСОБА_1 порушено п.167.1 ст.167, п.177.2 ст.177, п.п.177.5.3 п.177.5 ст.177 ПК України в результаті чого занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 369932,02 грн, в тому числі за 2017рік в сумі 55073,93 грн, за 2018 рік в сумі 314858,09 грн.

Відповідач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 №0003531307, яким визначено грошове зобов`язання із військового збору у сумі 38534,57 грн. (в т.ч 30827,66 грн. основного платежу та 7706,91 грн. штрафних санкцій) прийняте у зв`язку з тим, що перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за перевірений період завищила витрати на загальну суму 2055177,86 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 305966, 27 грн, за 2018 рік на суму 1749211,59 грн, в результаті чого занижено військовий збір за результатами звітних років на загальну суму 30827,66 грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 4589, 49 грн, (305966,27*1,5%), за 2018 рік в сумі 26238,17 грн, (1749211,74*1,5%), чим порушено пп.1.2, пп.1.3, пп.1.5. пп.1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Також відповідач вказує, що рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.07.2019 №0010451307, яким визначено штрафні санкції в сумі 12980,80 грн та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.07.2019 року №Ф-0010461307 в сумі 107933,96 грн, прийняте на підставі того, що перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, за період з 04.05.2017 по 31.12.2018 встановлено його заниження на 2055177, 86 грн, числі за 2017 рік в сумі 305966, 27 грн, за 2018 рік в сумі 1749211, 59 грн. Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі за період з 04.05.2017 по 31.12.2018рр.- 22%. Перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення п.1 ч.4 ст.1, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.2, п.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, донараховано єдиний внесок за період з 04.05.2017 по 31.12.2018рр. на загальну суму 107933,96 грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 21874,04 грн, за 2018 рік в сумі 86059,92 грн. Враховуючи вищенаведене вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.07.2019 № 0010451307 у сумі 12980,80 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06.12.2019 провадження у справі зупинено та призначено судово-економічну експертизу.

Ухвалою суду від 10.06.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 24 червня 2020 року зупинено провадження у справі для продовження судової-економічної експертизи, доручивши її проведення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 02.06.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року замінено сторону у справі.

Ухвалою суду від 14.07.2021 закрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 08.09.2021 експерт Тимкович П.В. надав пояснення суду, що документального підтвердження декларування підприємцем показників чистого оподатковуваного доходу у 2017 та 2018 роках (неможливість документального підтвердження сум заниження підприємцем чистого оподатковуваного доходу), а також визначення податковою перевіркою належних до сплати сум єдиного соціального внеску за 2017-2018 роки на підставі показників максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, а не показників сум отриманих підприємцем доходів, не видається за можливе документально підтвердити обґрунтованість висновку акту податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 стосовно донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 04.05.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 107933,96 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав вступне слово представника позивача та відповідача, повно, всебічно і об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, та

встановив:

ГУ ДФС у Львівській області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 04.05.2017 по 31.12.2018, про що складено акт від 12.03.2019 №376/13.7/ НОМЕР_1 (т.1, а.с.10-28).

За наслідками перевірки ГУ ДФС у Львівській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 №0003491307, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 462415,02 грн (в т.ч 369932,02 грн основного платежу та 92483,00 грн штрафних санкцій) (т.1, а.с.8);

- податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 №0003531307, яким визначено грошове зобов`язання із військового збору у сумі 38534,57 грн (в т.ч 30827,66 грн основного платежу та 7706,91 грн штрафних санкцій) (т.1, а.с.9);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.07.2019 №0010451307, яким визначено штрафні санкції в сумі 12980,80 грн (т.1, а.с.93);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.07.2019 №Ф-0010461307 в сумі 107933,96 грн (т.1, а.с.92).

Документальною плановою виїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог:

- п.167.1 ст.167, п.177.2 ст.177, пп.177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 369932,02 грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 55073,93 грн, за 2018 рік в сумі 314858,09 грн.

- п.п.1.2, пп.1.3, пп.1.5, пп.1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" донараховано військовий збір за результатами звітних років на загальну суму 30827,66 грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 4589,49 грн, за 2018 рік в сумі 26238,17 грн.

- п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16, п. „а" п. 176.1 ст.176, п. 177.10 ст.177 п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в частині неналежного ведення обліку доходів і витрат за 2017-2018 роки.

- п.1 ч.4 ст.1, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.2, п.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, донараховано єдиний внесок на загальну суму 107933,96 грн, в тому числі за 2016 рік в сумі 21874,04 грн, за 2018 рік в сумі 86059,92 грн.

- п.63.3 ст.63, п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, несвоєчасне подання повідомлення за формою № 20-ОПП за 2017-2018рр.

Відповідно до висновку експерта від 29.04.2021 № 278/4757 :

«Дослідженням поданих документів висновок Акту податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 , щодо заниження чистого оподатковуваного доходу через завищення задекларованих у 2017 та 2018 роках витрат, безпосередньо пов`язаних із отриманням доходів на загальну суму 2055177,86 грн (в тому числі, за 2017 рік на суму 305966,27 грн та за 2018 рік на суму 1749211,59 грн) документально:

- не підтверджується на суму 48111,66 грн;

- підтверджується на суму 248961,63 грн;

- не надається можливим підтвердити на суму 1758104,57 грн. Відповідно до вищевказаних результатів дослідження наданих для

проведення судово-економічної експертизи документів висновок Акту

податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/ НОМЕР_1

ФОП ОСОБА_1 , щодо заниження підприємцем належних до сплати в бюджет сум податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 369932,02 грн (в тому числі: за 2017 рік на суму 55073,93 грн та за 2018 рік на суму 314858,09 грн) документально:

- не підтверджується на суму 8660,10 грн;

- підтверджується на суму 44813,10 грн;

- не надається можливим підтвердити на суму 316458,82 грн. Дослідженням поданих документів висновок податкової перевірки

ФОП ОСОБА_1 (Акт від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1) щодо заниження підприємцем у 2017-2018 роках військового збору на загальну суму 30827,66 грн, документально:

- не підтверджується на суму 721,67 грн;

- підтверджується на суму 3734,42 грн;

- не надається можливим підтвердити на суму 26371,57 грн.

Враховуючи вищевказані результати проведених експертом досліджень щодо документального підтвердження декларування підприємцем показників чистого оподатковуваного доходу у 2017 та 2018 роках (неможливість документального підтвердження сум заниження підприємцем чистого оподатковуваного доходу), а також визначення податковою перевіркою належних до сплати сум єдиного соціального внеску за 2017-2018 роки на підставі показників максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, а не показників сум отриманих підприємцем доходів, не видається за можливе документально підтвердити обґрунтованість висновку акту податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 стосовно донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 04.05.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 107933,96 грн»

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями відповідача, та звернувся до суду з означеним позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р. (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Судом встановлено, що податковою перевіркою ФОП ОСОБА_1 , результати якої відображено в Акті від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1, встановлено заниження підприємцем належного до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 369932,02 грн, в тому числі: 55073,93 грн за 2017 рік та 314858,09 грн за 2018 рік (т.1.а.с.14-17)

Як встановлено судом вищевказані суми донарахованого ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб, згідно даних акту від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1, визначено на підставі висновків даної перевірки щодо порушень підприємцем вимог чинного податкового законодавства, зміст яких полягає у заниженні чистого оподатковуваного доходу через завищення задекларованих у 2017 та 2018 роках витрат, безпосередньо пов`язаних із отриманням доходів на загальну суму 2055177,86 грн, в тому числі: -305966,27 грн за 2017 рік; - 1749211,59 грн за 2018 рік (т.1.а.с. 14-17)

Зазначені суми завищення ФОП ОСОБА_1 витрат визначено на підставі встановлених перевіркою порушень підприємцем вимог чинного податкового законодавства, а саме - п.167.1 статті 167, п.177.2, п.п.177.5.3 п. 177.5 статті 177 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до п. 167.1, ст. 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно ст. 177 ПК України, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою -підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно ст. 177.2 ПК України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між: загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно ст. 177.5 ПК України, фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також: зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Згідно ст. 177.5.3 ПК України, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Згідно п. 177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (п.п. 177.4.1);

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством (п.п.п. 177.4.2);

суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (п.п. 177.4.3);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4).

Відповідно до п.п. 177.4.5 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем: витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Відповідно до п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст.177 ПК України зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Відповідно до п.п 177.4.7. п. 177.4 ст.177 ПК України розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об`єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Відповідно до п.п 177.4.8. п. 177.4 ст.177 ПК України облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об`єктом.

Як встановлено судом, в акті податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1 зазначається, що висновки про завищення ФОП ОСОБА_1 задекларованих у податковій звітності показників витрат обґрунтовуються зайвим включенням підприємцем до складу витрат сум дебіторської заборгованості, вартості залишків нереалізованих товарів, а також амортизації спецтехніки - навантажувача ТОYОТА 8-FВЕКТ-16, придбаного згідно Договору фінансового лізингу №2658/09-18-Г, відсотків по вказаному договору та щомісячних лізингових платежів.

Отже, на підставі вказаних висновків податкової перевірки щодо завищення ФОП ОСОБА_1 витрат господарської діяльності, податковою перевіркою (акті від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1) визначено суми заниження задекларованих підприємцем у податковій звітності показників чистого оподатковуваного доходу, в наслідок чого проведено донарахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 369932,02 грн, (в т.ч. - 55073,93 грн за 2017 рік та 314858,09 грн за 2018 рік).

Судом встановлено, що згідно висновку експерта №278/4757 від 29.04.2021 (т.5, а.с.175-188), дослідженням поданих податкових декларацій про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_1 за 2017 та 2018 роки документально підтверджується декларування підприємцем у вказаних звітних податкових періодах, відображених в акті податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1 показників щодо результатів її фінансово-господарської діяльності, а саме за звітний період 2017 рік 2018 рік, сума одержаного доходу відповідно 10498938,72 грн, 27572241,44 грн, вартість документально підтверджених витрат відповідно 10259616,13 грн, 27293283,04 грн, сума чистого оподатковуваного доходу відповідно 239322,59 грн, 278958,40 грн.

Як вказано у висновку експерта, співставленням документів податкової звітності ФОП ОСОБА_1 за 2017-2018 роки, із даними облікового регістру, ведення якого згідно вимог чинного податкового законодавства є обов`язковим для фізичних осіб - підприємців, а саме «Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність» (далі по тексту - Книга обліку доходів та витрат) за 2017 та 2018 роки, документально підтверджується відповідність між зазначеними у цих документах показниками доходів та витрат підприємницької діяльності.

Згідно статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також: на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно п. 177.10. ст. 177 ПК України, фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Судом встановлено та підтверджено висновком експерта, що в акті від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1 відсутні дані щодо результатів перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунках 281 та 361 на предмет відповідності відображених у зазначених бухгалтерських регістрах облікових даних кількісним та вартісним показникам, задокументованим у представлених до перевірки первинних документах по господарських операціях, здійснених ФОП ОСОБА_1 у 2017-2018 роках.

Крім того, в акті від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1 відсутні дані щодо перевірки первинних документів по здійснених ФОП ОСОБА_1 у 2017-2018 роках господарських операціях із придбання товарів (робіт, послуг) на предмет підтвердження використання цих товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності підприємця, а також безпосередньо із отриманням підприємцем доходів від здійснення такої господарської діяльності.

Відповідно до п. 7.7. Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 за № 607/23139, цей Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для використання посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами.

Цей Порядок поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів, нерезидентів), у тому числі самозайнятих осіб, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів відповідно до Кодексу (далі - платники податків).

Відповідно п.2.3 Порядку, описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається із загальних положень та результатів перевірки діяльності платника податків.

Згідно п. 2.3.2 Порядку, результати документальної перевірки діяльності платника податків складаються таким чином:

2.3.2.1. Результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. У цій частині акта (довідки) перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) перевірки додаються відповідні аналітичні таблиці.

Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);

2.3.2.2. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті;

2.3.2.3. Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також; посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби, а також платником податків або його законними представниками.

Отже, відсутність викладення в акті від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1 ходу та результатів перевірки первинних документів, їх співставлення із обліковими регістрами та звітністю щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 вказує на оформлення результатів даної податкової перевірки (акту від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1) не у відповідності із вимогами Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 за № 607/23139.

Разом з тим, суд зазначає, що за змістом п. 177.4.6. ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів.

Відповідно п. 177.4.7. ст.177 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об`єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Згідно п. 177.4.9. ст.177 ПКУ амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об`єкта основних засобів та нематеріальних активів. Мінімально допустимий строк корисного використання машин та обладнання становить 5 років.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 укладено договір із ТзОВ «УЛФ-Фінанс» фінансового лізингу №2658/09/18-Г від 19.09.2018 (т.5.а.с.111-113)

Згідно Договору фінансового лізингу №2658/09/18-Г від 19.09.2018 ФОП ОСОБА_1 отримано від ТзОВ «УЛФ-Фінанс» на умовах фінансового лізингу бувший у використанні електронавантажувач ТОYОТА8-FВЕКТ-16, 2011 року випуску (виробництва), ціна якого без ПДВ становить 407950,00 грн, відповідно сума з ПДВ 489540,00 грн, що підтверджується даними Акту (видаткова накладна) прийому-передачі предмету лізингу до договору фінансового лізингу №2658/09/18-Г від 19.09.2018 (Дата документу 25.09.2018) (т.5.а.с.114)

Як встановлено судом та вказано експертом, відповідно до книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 документально підтверджується вказане в акті податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1 зменшення підприємцем показника оподатковуваного доходу (виручки у грошовій та негрошовій формі) за 2018 рік на вищевказані суми платежів за Договору фінансового лізингу №2658/09/18-Г від 19.09.2018, а також суми амортизації, нарахованої підприємцем на транспортний засіб - електронавантажувач ТОYОТА8-FВЕКТ-16, який є предметом лізингу по вказаному договору фінансового лізингу.

Судом також встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , для підтвердження ведення окремого обліку використовуваного у власній господарській діяльності предмету лізингу - електронавантажувача ТОYОТА8 - РВЕКТ - 16 надано документи: наказ №1 від 30.09.2018 «Про введення в експлуатацію основного засобу», згідно якого вирішено «Ввести в експлуатацію транспортний засіб: - бувший у використанні електронавантажувач ТОYОТА8 - РВЕКТ -16 1 шт.» (т.5.а.с.118); акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма № 03-1) №ГЛ00-000001 від 30.09.2018, Інвентарний номер 00-000001, первісна (балансова) вартість 407950,00 грн (бувший у використанні електронавантажувач ТОYОТА8 - РВЕКТ - 16, дата введення в експлуатацію 30.09.2018) (т.5.а.с.116); відомості амортизації за жовтень-грудень 2018 (т.5.а.с.121-123).

Як встановлено судом, суми понесених ФОП ОСОБА_1 витрат по сплаті лізингових платежів (винагороди лізингодавця та платежу, що відшкодовує вартість предмета лізингу) за Договором фінансового лізингу №2658/09/18-Г від 19.09.2018 документально підтверджуються даними наявної в матеріалах справи виписки про рух коштів за рахунком № НОМЕР_2 у АТ ПУМБ ФОП ОСОБА_1 (т.1.а.с.160-210)

Відповідно до висновку експерта, щодо заниження чистого оподатковуваного доходу через завищення задекларованих у 2017 та 2018 роках витрат, безпосередньо пов`язаних із отриманням доходів на загальну суму 2055177,86 грн (в тому числі, за 2017 рік на суму 305966,27 грн та за 2018 рік на суму 1749211,59 грн) документально:

- не підтверджується на суму 48111,66 грн (27764,16+20347,50);

- підтверджується на суму 248961,63 грн (203125,00+45836,63);

- не надається можливим підтвердити на суму 1758104,57 грн.

Відповідно до вищевказаних результатів дослідження наданих для проведення судово-економічної експертизи документів висновок Акту податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 , щодо заниження підприємцем належних до сплати в бюджет сум податку на доходи фізичних осіб, на загальну суму 369932,02 грн (в тому числі: за 2017 рік на суму 55073,93 грн та за 2018 рік на суму 314858,09 грн) документально:

- не підтверджується на суму 8660,10 грн;

- підтверджується на суму 44813,10 грн;

- не надається можливим підтвердити на суму 316458,82 грн.

Суд також зазначає, що згідно вимог Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці, які отримують доходи від провадження господарської діяльності сплачують до бюджету військовий збір, який нараховується за ставкою 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування - оподатковуваного доходу платника, базою оподаткування якого є чистий оподатковуваний дохід, що визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Законом № 1621 підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) доповнено пунктом 16-1, яким тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлено військовий збір.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі -Закон № 71), який набрав чинності з 01.01.2015, оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (пункт 16 -1 підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього ПКУ (підпункт 1.1 пункт 16-1 підрозділу 10 ПКУ), а саме:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ (підпункт 1.2 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Підпунктами 164.2.1 - 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України, визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ, що передбачені підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 ПК України, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 ПК України.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16і підрозділу 10 розділу XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Зокрема, підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов`язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок.

Порядок сплати (перерахування) збору до бюджету визначено пунктом 168.4 статті 168 ПК України, відповідно до підпункту 168.4.1 якого збір, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно із БКУ.

Частину другу статті 29 Бюджетний кодекс України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями (далі - БКУ) доповнено пунктом 12, яким передбачено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належить військовий збір, що сплачуєтеся (перераховується) згідно з пунктом 16 -1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пунктів 4 і 5 статті 45 БКУ податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). При цьому, податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

При цьому слід звернути увагу, що відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Платник, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити військовий збір з таких доходів (підпункт 168.2.1 пункт 168.2 статті 168 ПКУ).

Підпунктом 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі статті 171 ПКУ з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника; з інших доходів є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.

Відповідно до підпункту 1.6. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПКУ.

Відповідно п. 176.2 статті 176 ПК України, обов`язки податкового агента своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету збір з доходу, що виплачується на користь платника та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників, а також суми утриманого з них податку (збору) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Згідно з абзацом „а" п. 176.1 ст.176 ПКУ платники - фізичні особи зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, якщо такий платник зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію.

Як встановлено судом, згідно даних акту податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1 сума заниження ФОП ОСОБА_1 військового збору визначена на підставі висновку даної перевірки щодо завищення підприємцем за 2017 та 2018 роки витрат, а відповідно і заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 2055177,86 грн.

Відповідно до висновку експерта, в результаті проведених досліджень, висновок Акту податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1, щодо заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу через завищення задекларованих у 2017 та 2018 роках витрат, безпосередньо пов`язаних із отриманням доходів на загальну суму 2055177,86 грн (в тому числі, за 2017 рік на суму 305966,27 грн та за 2018 рік на суму 1749211,59 грн) експертом документально:

- не підтверджується на суму 48111,66 грн;

- підтверджується на суму 248961,63 грн;

- не надається можливим підтвердити на суму 1758104,57 грн.

Відповідно до вищевказаних результатів проведених експертом досліджень наявних у матеріалах справи документів висновок податкової перевірки ФОП ОСОБА_1 (Акт від 12.03.2019 №376/13.7/НОМЕР_1) щодо заниження підприємцем у 2017-2018 роках військового збору на загальну суму 30827,66 грн, документально:

- не підтверджується на суму 721,67 грн (48111,66** 1,5%);

- підтверджується на суму 3734,42 грн (248961,63**1,5%);

- не надається можливим підтвердити на суму 26371,57 грн (1758104,57*1,5%).

Згідно абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці, звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно до п.1 ч.4 ст.1 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок за 2017 рік та п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати за 2018 рік.

Згідно з п.5 ст.8 Закону України єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону № 2464 - VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (пункт 4 частини першої статті 4 Закону);

- єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування ) та 5 частини першої статті 4 цього Закону на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), (абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону);

- платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п.3 ч.11 ст.25 даного Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасна не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Як встановлено судом, згідно даних акта податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/ НОМЕР_1 донарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного соціального внеску проведено шляхом визначення різниці задекларованого підприємцем єдиного соціального внеску із сумою даного внеску, розрахованого за встановленими вимогами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ ставкою (22%) та максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, а саме: двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, при нарахуванні внеску у 2017 році та п`ятнадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, при нарахуванні внеску за 2018 рік.

Разом з тим, згідно висновку експерта, в результаті проведених досліджень висновок Акту податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/ НОМЕР_1 стосовно заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу через завищення задекларованих у 2017 та 2018 роках витрат, безпосередньо пов`язаних із отриманням доходів на загальну суму 2055177,86 грн (в тому числі, за 2017 рік на суму 305966,27 грн та за 2018 рік на суму 1749211,59 грн) експертом документально:

- не підтверджується на суму 48111,66 грн;

- підтверджується на суму 248961,63 грн;

- не надається можливим підтвердити на суму 1758104,57 грн. Враховуючи вищевказані результати проведених експертом досліджень наявних у матеріалах справи документів (неможливість документального підтвердження сум заниження підприємцем чистого оподатковуваного доходу), а також визначення податковою перевіркою належних до сплати сум єдиного соціального внеску за 2017-2018 роки на підставі показників максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, а не показників сум отриманих підприємцем доходів, не видається за можливе документально підтвердити обґрунтованість висновку акту податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 стосовно донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 04.05.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 107933,96 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вищенаведених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що оскільки за наслідками проведеної експертизи документально є підтвердженим заниження позивачем належних до сплати в бюджет сум податку на доходи фізичних осіб лише в сумі 44813,10 грн. та підтверджено документально заниження сум військового збору лише в сумі 3734,24 і ці суми з урахуванням штрафних санкцій в оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях можна виокремити, слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №003491307 від 05.04.2019 в частині суми грошового зобов`язання в сумі 325118,92 грн та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 81279,73 грн та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №003531307 від 05.04.2019 в частині суми грошового зобов`язання в сумі 27093,24 грн та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 6773,31 грн.

Оскільки внаслідок допущений порушень при проведенні перевірки та за наслідками проведеної експертизи експерту не видається за можливе документально підтвердити обґрунтованість висновку акту податкової перевірки від 12.03.2019 №376/13.7/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 стосовно донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 04.05.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 107933,96 грн., суд дійшов висновку про визнати протиправною та скасувати вимогу від 22.07.2019 про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 0010461307 Головного управління ДПС у Львівській області та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 22.07.2019 № 0010451307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не дотримані в повній мірі, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є частково підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачем підтверджено сплату судового збору за подання позову в сумі 2007,00 відповідно до платіжного доручення №125 від 30.07.2019 (т.1, а.с.88) та на суму 2007,00 грн згідно платіжного доручення №114 від 19.07.2019 (т.1, а.с.4).

Разом з тим, позивачем понесено витрати на проведення експертизи в сумі 20920,32 грн згідно акту №278/4757 (т.5, а.с.189 зворот).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає, що відповідно до ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судовий збір в сумі 3464,08 грн та витрати пов`язані із проведенням експертизи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 18054,24 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №003491307 від 05.04.2019 в частині суми грошового зобов`язання в сумі 325118,92 грн та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 81279,73 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №003531307 від 05.04.2019 в частині суми грошового зобов`язання в сумі 27093,24 грн та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 6773,31 грн.

4. Визнати протиправною та скасувати вимогу від 22.07.2019 про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 0010461307 Головного управління ДФС у Львівській області.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 22.07.2019 № 0010451307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

6. В іншій частині позову - відмовити

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП : НОМЕР_1 ) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ : 43968090), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3464,08 грн (три тисячі чотириста шістдесят чотири гривні, 8 копійок).

8. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП : НОМЕР_1 ) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ : 43968090), за рахунок бюджетних асигнувань витрати пов`язані із проведенням експертизи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 18054,24 грн (вісімнадцять тисяч п`ятдесят чотири гривні, 24 копійки).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 01.10.2021.

Суддя Коморний О.І.