Рішення № 100116398, 05.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2021 року Справа № 337/4227/20 ЗП/280/51/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПО ХОРТИЦЬКОМУ РАЙОНУ (Україна, 69097, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ЛАХТІНСЬКА, будинок 4-Б, код ЄДРПОУ 37573817)

про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПО ХОРТИЦЬКОМУ РАЙОНУ про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2021 року позов задоволено, стягнуто з Управління соціального захисту населення по Хортицькому району на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати та три проценти річних за період з 03 лютого 2014 року по 02 жовтня 2020 року на суму заборгованості, нараховану на виконання постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2012 у справі № 2а-/0825/54/2012, у загальній сумі 9037 гривень 75 копійок.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 травня 2021 року апеляційну скаргу УСЗН Запорізької міської ради по Хортицькому району задоволено частково. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2021 року скасовано, провадження у справі закрито. Позивачу ОСОБА_1 роз`яснено, що його позов до УСЗН Запорізької міської ради по Хортицькому району належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

15 червня 2021 року ухвалою Запорізького апеляційного суду передано справу №337/4227/20 до Запорізького окружного адміністративного суду.

29 червня 2021 року справа №337/4227/20 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.

На підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №337/4227/20 передано на розгляд судді Татаринова Д.В.

Ухвалою суду 05 липня 2021 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 20 липня 2021 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 26 липня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві вх.№46723 від 17 серпня 2021 року, відповідно до якого зазначає, що фактично, ні управління, ні держава не ухиляється від виконання рішення суду. Держава лише встановила порядок виконання постанови Хортицького районного суду від 06 лютого 2012 року по справі № 2-а/0825/54/2012, виконання якого позивач ігнорував до жовтня 2020 року. Також не є обґрунтованим розрахунок суми інфляційних збитків та 3 % річних. Розрахунок позивачем здійснено з моменту набрання рішенням суду законної сили, при цьому позивачем не було зазначено, що лише 18 листопада 2015 року було прийнято ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя про виправлення боржника у справі № 2-а/0825/54/12, яка набрала законної сили 27 листопада 2015 року. Виконання постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2012 року по справі № 2-а/0825/54/12 є добровільним волевиявленням позивача, на яке не може впливати управління. Вчиняти дії щодо представництва позивача в органах державної виконавчої служби, що допускається пункту 4 Порядку № 440, управління не має повноважень. Вказує, що позивач, не звертаючись до органів виконавчої служби в Порядку № 440, штучно створив ситуацію щодо невиконання рішення суду та намагається збільшити на свою користь суму боргу шляхом самостійного нарахування інфляційних збитків та 3% річних. Вважають, що ніякого прострочення (порушення) виконання грошового зобов`язання зі сторони управління за постановою Хортицького районного суду від 06 лютого 2012 року по справі № 2-а/0825/54/2012 не існує.

У відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2012 року у справі № 2а-/0825/54/2012 визнано протиправними дії УСЗН Запорізької міської ради по Хортицькому району про визнання дій посадових осіб щодо проведення виплат щорічної допомоги на оздоровлення, згідно постанови КМУ за 2011 рік - незаконними. Зобов`язано УСЗН Запорізької міської ради по Хортицькому району нарахувати та сплатити на користь позивача ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення у розмірах передбачених вимогами статті 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше сплачених сум за 2011 рік в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат на момент виплати.

Позивач зазначає, що сума заборгованості йому так і не виплачена, тому 07 жовтня 2020 року звернувся до суду з позовною заявою в які просить суд стягнути з управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району на користь ОСОБА_1 нараховані інфляційні втрати та три проценти річних за період з 03 лютого 2014 року по 02 жовтня 2020 року на суму заборгованості нарахованої на виконання постанови Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 06 липня 2012 у справі №2а-/0825/54/2012, у загальній сумі 9 037 (дев`ять тисяч тридцять сім) грн. 75 коп.

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

У статті 11 Цивільного кодексу України зазначено: «1.Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. 2.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. 3.Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4.У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. 5.У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. 6.У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події».

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Як зазначено у частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи суд не вбачає наявність цивільно-правових відносин між позивачем та відповідачем як суб`єктом владних повноважень, наявність цивільно-правового порушення з боку відповідача, який мав би складатися з протиправної поведінки (умисне протиправне користування відповідачем коштами належними позивачеві), що спричинила збитки, вини заподіювача шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними.

У відповідача не виникло перед позивачем грошового зобов`язання в порядку статті 11 Цивільного кодексу України як зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, а відтак відповідач не є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Також, за змістом норми права наведеної у частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Проте, у позивача не виникло право на застосування наслідків порушення грошового зобов`язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2012 року у справі № 2а-/0825/54/2012 не визначено грошового зобов`язання до стягнення, таке рішення має зобов`язальний характер, а тому у справі відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене вище, а саме, що постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2012 року у справі № 2а-/0825/54/2012 не визначено розмір заборгованості щодо щорічної грошової допомоги на оздоровлення передбачених вимогами статті 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнення грошових сум ним не встановлено, тобто між сторонами відсутні грошові зобов`язання, то суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про стягнення суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу не підлягає задоволенню.

Аналогічне застосування норм права відображено у: постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі №826/7444/16 (адміністративне провадження №К/9901/44555/18); постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №826/17595/18; постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі №420/9227/20; постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі №646/4625/20.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Оскільки у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, то, відповідно, має бути відмовлено й у стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача) судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПО ХОРТИЦЬКОМУ РАЙОНУ (Україна, 69097, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ЛАХТІНСЬКА, будинок 4-Б, код ЄДРПОУ 37573817) про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних - відмовити у повному обсязі.

Відмовити у стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з вимогами статті 297 КАСУ, апеляційні скарги подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 05 жовтня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов