Рішення № 100116227, 04.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року Справа № 280/4328/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельне управління №57»

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки

про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельне управління №57» (далі - ТОВ «Дорожньо-будівельне управління №57», позивач ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі відповідач, Укртрансбезпека), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №225798 від 20.04.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає, що Укртрансбезпекою було грубо порушено низку приписів нормативно-правових актів, а саме пункт 16 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні парламенти яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879) в частині здійснення лише документального контролю на підставі наданих водієм документів та порушено пункт 18 Порядку №879, а саме не було надано водієві транспортного засобу, що перевірявся Довідки за результатами габаритно-вагового контролю. Крім того, посилається на порушення відповідачем вимог пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України №1567 в частині нездійснення головними спеціалістами Управління Укртрансбезпеки запису у дорожньому листі із зазначенням дати, часу, місяця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення. На підставі викладеного, просить визнати протиправною та скасувати постанову №225798 від 20.04.2021 Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою судді від 07.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №280/4328/21. Підготовче засідання призначено на 06 липня 2021 року.

Ухвалою суду 06.07.2021 вирішено відкласти підготовче засідання на 19 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 19.07.2021 суд витребував у відповідача докази по справі та зобов`язав подати у строк до 01.09.2021.

Ухвалою від 26.07.2021 судом задоволено заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельне управління №57» про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 06.09.2021 закрито підготовче провадження у справі №280/4328/21 та призначено судове засідання на 23 вересня 2021 року.

23 вересня 2021 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 55273) про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзиву на адресу суду не надав. Заяв клопотань до суду не надходило. Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 11 червня 2021 року.

На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне надалі вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельне управління №57» (код ЄДРПОУ 31945556) зареєстровано юридичною особою 11.04.2002, Номер запису: 11231200000000424. До видів діяльності позивача відносяться: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 42.11 Будівництво доріг і автострад.

30.03.2021 о 12 год. 15 хв. посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрасбезпеки Запорізької області в напрямку руху з м. Запоріжжя до м. Василівка на перехресті а/д М-18 та Р-37 проведено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки «SCANIA», номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки було встановлено порушення частини 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон), відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону. Результат перевірки були оформлені Актом №260824 від 30.03.2021.

20 березня 2021 року заступником начальника Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №225798, якою за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», позивача зобов`язано сплатити штраф в розмірі 34 000,00 грн. (відповідальність передбачена абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Вважаючи прийняту відповідачем постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн. протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), Законом України, «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV), Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 (далі - Порядок №879), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - Правила №1306), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Укртрансбезпека та її територіальні органи наділені повноваженнями здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Частиною 1 статті 29 Закону №3353-XII визначено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до вимог статті 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами пункту 2, 3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Як встановлено пунктом 22.5 Правил №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Водночас механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком №879.

Згідно з вимогами підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Суд не погоджується з твердженням позивача, про те що Укртрансбезпекою не було здійснено точний контроль з використанням вимірювального (зважувального) обладнання у зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту 16 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2 Порядку №879).

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (підпункт 11 пункту 2 Порядку №879).

Тобто зазначеними нормами закону не передбачено обов`язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зважування транспортного засобу при наявності необхідних даних у товарно-транспортній документації.

Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

Позивач зазначає, що відповідачем не було надано водієві транспортного засобу, що перевірявся Довідки за результатами габаритно-вагового контролю, але відповідно до наявних матеріалів справи дана довідка наявна, а доказів того що її не було надано водієві на момент перевірки транспортного засобу до суду не надано.

Згідно з пунктом 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів передбачені пунктами 20-30 цього Порядку №1567.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

Згідно із положеннями статті 48 Закону №2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що законодавець у правовідносинах, які стосуються перевезення вантажів, визначив чіткі обмеження, які є обов`язковими для усіх учасників дорожнього руху. У разі здійснення перевезень вантажів з перевищенням вагових обмежень Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань має право, зокрема, виносити постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Так, в Акті перевірки №260824 від 30.03.2021 зазначено, що позивачем порушено абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, а саме, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

На підтвердження вчинення позивачем порушення в матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна № 1041, з якої судом встановлено, що загальна маса транспортного засобу склала 49,2 т, замість нормативно встановленої - 40 т, тобто перевізником (ТОВ «Дорожньо-будівельне управління №57») перевищено допустиму масу транспортного засобу на 9,2 т.

Доводи позивача про порушення відповідачем процедури розгляду матеріалів про притягнення ТОВ «Дорожньо-будівельне управління №57» до відповідальності суд дослідивши відхиляє з огляду на таке.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За змістом пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).

Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Тобто, відповідні відмітки мають бути проставлені за наявності дорожнього листа.

Як доказ невиконання співробітниками Укртрансбезпеки вимог пункту 21 Порядку № 1567 позивач надає засвідчену ксерокопію подорожнього листа вантажного автомобіля від 30.03.2021. Однак, докази того, що останній документ був наявний та пред`являвся водієм співробітникам Укртрансбезпеки, суду не надано.

Згідно з вимогами статей 73, 75, 76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У даному випадку, суд звертає увагу на те, що позивачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи про правопорушення транспортного законодавства, ані під час перебування справи в провадженні суду не надано жодних доказів на спростування висновків відповідача під час перевірки щодо порушення ТОВ «Дорожньо-будівельне управління №57» приписів ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Отже, враховуючи наявність у відповідача підстав для здійснення перевірки, беручи до уваги, що позивач в даному випадку виступає саме як перевізник, який здійснював 30.03.2021 перевезення вантажів автомобілем марки «SCANIA», номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 з навантаженням по загальній масі перевищує нормативно-встановлені параметри 49,2 т., замість встановленої 40 т, а встановлення контролюючим органом перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів на 31% - є правовою підставою для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено факт порушення позивачем вимог Закону №2344-III та наявність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

Щодо тверджень позивача про відсутність відтиску печатки на місці «М.П.», як відмітки підтвердження повноти та достовірності викладеної у Довідці інформації, суд зазначає наступне.

Факт перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу зазначено в Акті №027095 від 30.03.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, який був підписаний водієм транспортного засобу.

Таким чином, відсутність відтиску печатки у Довідці про результат здійснення габаритно-вагового контролю ніяк не впливає на вчинене порушення частини 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачене абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, в ході розгляду справи позивачем не надано до суду жодних доказів на спростування правомірності спірних постанов.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельне управління №57» (69013, м. Запоріжжя, вул. Загорська, буд. 15, код ЄДРПОУ 31945556) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 22-а, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак