Рішення № 100116219, 27.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 вересня 2021 року Справа № 280/3569/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., за участю секретаря судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

представника позивача - Парамонова Є.В.

представника відповідача - Кришталевич В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, буд. 11, м. Одеса, Одеська область, 65012) про визнання протиправними (рішень) дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними рішення та дії військової прокуратури Південного регіону України про встановлення і виплату ОСОБА_1 з 5 січня 2016 року по 1 серпня 2017 року надбавки за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1090 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури";

зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити з 5 січня 2016 року по 1 серпня 2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, виходячи з надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправними рішення і дії військової прокуратури Південного регіону України щодо не проведення повного розрахунку (неналежного нарахування і виплати грошового забезпечення з 5 січня 2016 року по 1 серпня 2017 року) 1 серпня 2017 року у день виключення зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_1 .

В обгрунтування позову посилається на те, що з 01 серпня 1988 позивач проходив службу в Збройних Силах СРСР та органах прокуратури, у тому числі військових прокуратурах. З квітня 2015 року проходив військову службу у військовій прокуратурі Південного регіону України на посадах старшого прокурора і прокурора відділу роботи з кадрами, отримуючи грошове забезпечення у вказаній військовій установі.

19 липня 2017 року наказом Міністра оборони України № 490 (по особовому складу) ОСОБА_1 було звільнено з військової служби (за станом здоров`я). При звільненні з військової служби вислуга років ОСОБА_1 в Збройних Силах України склала 28 років 11 місяців, пільгова 31 рік 2 місяці. 01 серпня 2017 року наказом військового прокурора Південного регіону України від 26.07.2017 № 459к позивач виключений зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України.

Вказує на те, що згідно норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Так позивач зазначає, що відповідачем протиправно з 05 січня 2016 року по 01 серпня 2017 року виплачувалась надбавка за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу, хоча мала б виплачуватись в розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.05.2021 позовну заяву у справі № 280/3569/21 залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків з підстав обгрунтування пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку.

Ухвалою суду від 25.05.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання по справі на 22.06.2021.

Ухвалою суду від 14.06.2021 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" задоволено.

Протокольною ухвалою суду в підготовчому засіданні 22.06.2021 оголошено перерву до 28.07.2021.

Відповідачем 23.06.2021 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, вказано, що підстави для встановлення і виплати позивачу надбавки за вислугу років у період з 05.01.2016 по 01.08.2017 відповідно до Постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 із наступних підстав. Так зазначає, що оскільки Постанова КМУ від 15.12.2015 № 1090, яка визначає розмір та порядок виплати військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавки за вислугу років, є спеціальним нормативним актом з цього питання для Постанови КМУ від 31.05.2012 № 505 та Постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294, прийнята пізніше за них, то застосуванню у період спірних правовідносин (з 05.01.2016 по 01.08.2017) підлягає саме вона. Вважає, що будь-яких протиправних дій з боку відповідача під час нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у спірний період відповідно до Постанови КМУ № 1090 від 09.12.2015 не було. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 20.07.2021 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" задоволено.

Позивачем 30.06.2021 до суду подано відповідь на відзив, де вказано, що відповідачем протиправно застосовувалась Постанова КМУ № 1090 під час виплати всіх складових грошового забезпечення. Просить позов задовольнити.

14.07.2021 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, де надані пояснення, аналогічні поясненням, наданим у відзиві на позовну заяву щодо спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 23.07.2021 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" задоволено.

Ухвалою суду від 28.07.2021 повернуто без розгляду заяву представника позивача про залишення позову без розгляду - заявнику.

Ухвалою суду від 28.07.2021 заяву представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними (рішень) дій, зобов`язання вчинити певні дії, скасування наказу та стягнення середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку, - залишено без розгляду в частині вимог щодо стягнення з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку, з 2 серпня 2017 року по день фактичного розрахунку.

Ухвалою суду від 28.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для подачі обгрунтування причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження наказу від 26.07.2017 № 459к та визнання протиправними дій щодо його винесення.

Протокольною ухвалою суду в підготовчому засіданні 28.07.2021 оголошено перерву до 25.08.2021.

Ухвалою суду від 18.08.2021 заяви представника відповідача та представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" задоволено.

Протокольною ухвалою суду в підготовчому засіданні 25.08.2021 оголошено перерву до 30.08.2021.

Ухвалою суду від 27.08.2021 у задоволенні заяви представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" відмовлено.

Ухвалою суду від 30.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними (рішень) дій, зобов`язання вчинити певні дії, скасування наказу, - залишено без розгляду в частині вимог щодо визнання протиправними рішення та дій військової прокуратури Південного регіону України стосовно видання наказу військової прокуратури Південного регіону України від 26 липня 2017 року № 459к про виключення ОСОБА_1 1 серпня 2017 року зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України та скасування наказу військової прокуратури Південного регіону України від 26 липня 2017 року № 459к про виключення 1 серпня 2017 року ОСОБА_1 зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України.

Протокольною ухвалою суду 30.08.2021 підготовче засідання закрито та призначено розгляд справи по суті на 27.09.2021.

В судовому засіданні 27.09.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що наказом від 27.04.2015 № 296к полковника ОСОБА_1 з 27.04.2015 старшим прокурором відділу роботи з кадрами військової прокуратури Південного регіону України зараховано до списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України, поставлено на всі види забезпечення та вважати таким, який приступив до виконання службових обовязків за посадою.

19 липня 2017 року наказом Міністра оборони України № 490 (по особовому складу) ОСОБА_1 було звільнено з військової служби (за станом здоров`я) на підставі п. "б" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу".

Відповідно до наказу від 26.07.2017 № 459к позивача звільнено з посади прокурора відділу роботи з кадрами військової прокуратури Південного регіону України з 01.08.2017 у звязку зі звільненням з військової служби у запас на підставі п. "б" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу" (за станом здоров`я). Виключено ОСОБА_1 з 01.08.2017 зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України та усіх видів забезпечення і направлено на військовий облік до Центрального ОРВК м. Запоріжжя. Виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 4 повних календарних років служби.

З копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, що в п. 18 "Відмітки про військовий облік" є запис про взяття на облік позивача 04.08.2017.

Листом від 14.04.2021 № 21-1289вих-21 відповідачем надано розрахунковий лист щодо нарахованих та виплачених позивачу сум грошового забезпечення.

Відповідач, листом від 22.04.2021 № 21-1406 вих-21 повідомив позивача, що надбавка за вислугу років за період проходження військової служби у військовій прокуратурі Південного регіону України з 2016 по 2017 роки виплачувалась відповідно до Постанови КМУ від 09.12.2015 № 1090 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури". Підстав для перерахунку немає.

Також, встановлено, що 05.02.2020 Генеральним прокурором видано наказ № 66 "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері" (на правах обласних прокуратур).

Відповідно до пункту 2 вказаного наказу, перейменовано юридичну особу Військову прокуратуру Південного регіону України у Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 10 вказаного наказу, він набирає чинності з дня початку роботи обласних прокуратур, відповідно до рішення Генерального прокурора, прийнятого в порядку визначеному п. 4 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ.

Відповідно до пункту 1 наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 "Про початок роботи обласних прокуратур" днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020.

Отже, з 11.09.2020 відповідач змінив своє найменування з Військової прокуратури Південного регіону України на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону (на правах обласної прокуратури) (без зміни коду ЄДРПОУ та юридичної адреси).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи суд виходить з такого.

Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (тут і надалі - Закон № 1697-VІІ, в редакції чинній на момент проходження служби позивача у в прокуратурі Південного регіону України), визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно абз. 4-6 до ч. 4 ст. 27 Закон № 1697-VІІ, військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям військової прокуратури присвоюються Президентом України, інші військові звання - відповідно до встановленого законодавством порядку проходження військової служби.

Посади військових прокурорів та відповідні їм військові звання включаються в переліки військових посад.

З наведеного слідує, що військовослужбовці військової прокуратури проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено, зокрема, правові та соціальні гарантії, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Так, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням військової служби та правовий статус військовослужбовця регулюються, зокрема, нормами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», від 20 грудня 1991 року № 2011- XII (далі - Закон № 2011- XII).

Статтею 2 Закону № 2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаних із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призивом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб сержантського, старшинського і офіцерського складу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 8 ст. 81 Закону № 1697-VII, грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Згідно з ч. 4 ст. 83 Закону № 1697-VII, на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

Суд зазначає, що у спірний період (з 05.01.2016 по 01.08.2017) надбавка за вислугу років, як складова грошового забезпечення для військовослужбовців була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Так, п. 1 Постанови № 1294 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За змістом п. 6 постанови № 1294 виплата надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу здійснюється в розмірах згідно з додатком 29 у відповідності до якого розмір надбавки, відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням при вислузі 25 і більше років становить 40%.

Постанова № 1294 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до пункту 2 якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За змістом пункту шостого постанови № 704 виплата надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16, відповідно до якого у розмір надбавки, відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням, при вислузі від 15 до 20 становить 35%.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» від 15.12.2015 № 1090 службовцям, іншим працівникам органів прокуратури (крім тих, що визначені у пунктах 3 і 4 цього Порядку) щомісячна надбавка за вислугу років обчислюється у відсотках посадового окладу залежно від періоду проходження служби (стажу роботи), до якого зараховується лише час роботи в органах прокуратури.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1153 від 27.12.2018, внесено зміни до Порядку № 1090, який визначає механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки.

Так, Порядок № 1090 доповнено пунктом 3-1, згідно з яким військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі, є, зокрема, виплата позивачу в повному обсязі виплати, як прокурору військової прокуратури, всіх складових грошового забезпечення за період з 05 січня 2016 року по 01 серпня 2017 року, а саме: щомісячної надбавки за вислугу років, яка розраховувалась відповідачем виходячи лише із посадового окладу, як передбачено Постановою № 1090, а не з посадового окладу та окладу за військовим званням, як передбачено Постановою № 1294, яка втратила чинність з 1 березня 2018 року) та Постановою № 704.

Як зазначалося вище, ч. 8 ст. 81 Закону № 1697-VII передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цим Законом.

Тобто, наведеною нормою визначено, що військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури виплачується саме грошове забезпечення.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Разом з тим, відносини в контексті виплати грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах врегульовані цим же законом, а саме ч. 4 статті 27 та ч. 4 ст. 83 Закону № 1697-VII.

Тобто, положення ч. 8 ст. 81 Закону № 1697-VII підлягають застосуванню у сукупності із ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 83 цього Закону, які містять пряму відсилку до спеціального законодавства, яке регулює виплату військовослужбовцям грошового забезпечення як складової гарантованого державою таким особам соціального захисту.

Отже, визначення ч. 8 ст. 81 Закону № 1697-VII складу грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах на підставі цього Закону, тобто із визначенням посадового окладу відповідно до прокурорсько-слідчої посади, не звільняло відповідача від обов`язку здійснювати виплату складових грошового забезпечення, зокрема надбавки за вислугу років, відповідно до положень законодавчих актів про військову службу.

Також, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1153 «Про внесення змін до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090 та визначено, що військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (підпункт 2 пункту 1). Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 27 листопада 2018 року, крім підпункту 2 пункту 1, який застосовується з 1 березня 2018 року.

Отже, Кабінетом Міністрів України постановою від 27 грудня 2018 року № 1153 розмежовано порядок нарахування надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах прокуратури та іншим прокурорам.

При цьому, військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 640/19556/18.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що нарахування та виплата надбавки за вислугу років позивачу, як військовослужбовцю, який проходить службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, повинна здійснюватися у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців. Отже, починаючи з 05 січня 2016 року обчислення надбавки за вислугу років за правилами Порядку № 1090 здійснювалося відповідачем протиправно.

При цьому суд зазначає, що спір щодо права позивача на надбавку за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу відсутній.

Відтак позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 у період з 05.01.2016 по 01.08.2017 надбавки за вислугу років відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 та зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошового забезпечення за період з 05.01.2016 по 01.08.2017, виходячи з надбавки за вислугу років у розмірі 40 % від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", із врахуванням раніше виплачених сум підлягають задоволенню.

Разом з тим в частині позовних вимог щодо визнання протиправним рішення щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 у період з 05.01.2016 по 01.08.2017 надбавки за вислугу років відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 слід відмовити, оскільки ні представником позивача, ні представником відповідача до суду не надано доказів про існування таких рішень.

Крім того, суд вважає за необхідне відмовити і в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними рішення і дій військової прокуратури Південного регіону України щодо не проведення повного розрахунку (неналежного нарахування і виплати грошового забезпечення з 5 січня 2016 року по 1 серпня 2017 року) 1 серпня 2017 року у день виключення зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_1 , оскільки враховуючи предмет і підстави позову в даному адміністративному спорі та результат його вирішення, обставина щодо протиправності не проведення розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05 січня 2016 року до 1 серпня 2017 року охоплюється тими позовними вимогами, яким суд надав вже оцінку вище та якими зобов`язано відповідача виплатити позивачу різницю між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошовим забезпеченням за період з 5 січня 2016 року по 1 серпня 2017 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, буд. 11, м. Одеса, Одеська область, 65012) про визнання протиправними (рішень) дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 у період з 05.01.2016 по 01.08.2017 надбавки за вислугу років відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090.

Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошового забезпечення за період з 05.01.2016 по 01.08.2017, виходячи з надбавки за вислугу років у розмірі 40 % від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", із врахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.10.2021

Суддя А.В. Сіпака