Ухвала суду № 100116214, 04.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

04 жовтня 2021 року Справа № 0840/3202/18 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративним суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання окремої ухвали від 29.06.2021 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі №0840/3202/18 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Фонду Державного майна України від 06 липня 2018 року №144-р «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 06.07.2018; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.07.2018 по 25.09.2019 у сумі 273341,82грн.(двісті сімдесят три тисячі триста сорок одна грн. 82 коп.); Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного у межах суми стягнення за один місяць - 26072,64грн. допущено судом до негайного виконання.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишено без задоволення; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі №0840/3202/18 залишено без змін.

За наслідками касаційного перегляду, Постановою Верховного Суду від 31.05.2018, касаційну скаргу Фонду Державного майна України залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 залишено без змін.

Ухвалою суду від 29.06.2021 заяву ОСОБА_1 , подану у порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправним та скасування наказ Фонду Державного майна України від 08.10.2020 №366-р «Про поновлення ОСОБА_1 » - задоволено частково; визнано протиправним наказ Фонду Державного майна України від 08.10.2020 №366-р «Про поновлення ОСОБА_1 ».

29.06.2021 постановлено окрему ухвалу щодо порушення Фондом державного майна України ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі №0840/3202/18 та зобов`язано Фонд державного майна України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню прав та закону, шляхом прийняття рішення/наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 06.07.2018, у відповідності до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2018 №0840/3202/18.

Також, судом зобов`язано Фонд державного майна України повідомити Запорізький окружний адміністративний суд про вжиті заходи не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

30.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , у якій просить вирішити питання про накладення на керівника Фонду державного майна України штрафу за неподання звіту про виконання окремої ухвали від 35.09.2021 (вх. № 56623).

Розглянувши зазначену заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявнику без розгляду, з огляду наступне.

Суд зазначає, що стаття 382 КАС України не містить спеціальних вимог до заяви про накладення штрафу, у зв`язку з чим суд застосовує за аналогією положення статті 167 КАС України, яка визначає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

Абзацом 3 частини першої статті 167 КАС України (у редакції Закону від 15.01.2020 №460-IX) визначено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Заява подана без додержання вимог, встановлених абз. 3 ч. 1 ст. 167 КАС України, оскільки до неї не додані докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Також, суд зазначає таке.

Клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Фонду державного майна України штрафу неподання звіту про виконання окремої ухвали від 29.06.2021 надійшло до суду засобами електронного зв`язку, а саме, електронною поштою. Вказане клопотання підписане позивачем з використанням електронного цифрового підпису.

З цього приводу суд зазначає таке.

За правилами статті 18 КАС України, позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

В свою чергу підпунктом 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення із судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року).

При цьому відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 абзацу першого розділу VII «Перехідні положення» КАС до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.В той же час на підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року №628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми Електронний суд, у всіх місцевих та апеляційних судах України, у зв`язку із чим учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Обмеження, що пов`язані з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Суд зазначає, що клопотання надіслано до суду ОСОБА_1 на електронну адресу суду та скріплена електронним цифровим підписом.

Відомості про сформування ОСОБА_2 клопотання у підсистемі “Електронний суд” через Електронний кабінет відсутні.

Вказане дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 використав спосіб звернення до суду із клопотанням, яке подано у не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Практика щодо застосування вищезазначених норм права викладена в ухвалах Верховного Суду від 09.10.2019 № 333/2989/19, від 15.10.2019 №344/13462/16-а, від 03.02.2021 № 396/6/21, від 29.06.2021 № 460/1457/21, від 19.01.2021 №640/17683/19 та інші.

Також, вказана правова позиція висловлена у Постанові Великої палати Верховного суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/82/21 (провадження № 11-143заі21).

Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином, суд доходить висновку, щодо недотримання заявником вимог абз. 3 ч. 1 ст. 167 КАС України, а тому наявні підстави для повернення її без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 243, 248, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання окремої ухвали від 29.06.2021, – повернути без розгляду.

Копію ухвали направити заявнику.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.256 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294,295 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник