Рішення № 10011522, 24.06.2010, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №2-72\10 р.

27 травня 2010 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Гордєйчик Т.Ф.

при секретарі - Вербицькому І.М.

за участю адвоката: - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Алушті цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації в особі відділення Алуштинського бюро реєстрації і технічної інвентаризації про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності, визначення складу спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, про припинення права на частку в загальній пайовій власності по відношенню до будинку АДРЕСА_2 Позовні вимоги мотивовані тим, що у вказаному будинку йому належить 4/5 долі , а відповідачці 1/5 доля. Право власності вони придбали в порядку спадкоємства. Як на момент придбання власності, так і в подальшому ОСОБА_3 в будинку не проживала, не предявляла ніяких вимог у відношенні свого майна, житла не потребує. Частка будинку, що належить відповідачці, є незначною і не може бути виділена в натурі, оскільки будинок старої споруди. Так саме виключено загальне володіння і користування майном у звязку з напруженими взаєминами сторін, тому позивач просив припинити право ОСОБА_3 на частку в загальній пайовій власності з виплатою їй компенсації.

В порядку ст.ст. 27 та 31 ЦПК України ОСОБА_2 предявив додатковий позов про визначення складу спадщини , вказавши, що у звязку із запереченнями , представленими ОСОБА_3 і її твердженням про можливість реального розділу будинку, він вважає необхідним поставити питання про визначення складу того майна, право власності на яке вони придбали в порядку спадкування. Згідно тих, що є у нього і відповідачки, свідоцтв про право власності на спадщину, спадкова маса в цілому складалася з будов літ. «А», «Б», «В». Решта всіх будов , включених в технічну документацію, зведена особисто ним вже після прийняття спадщини, і є його особистим майном. При вирішенні зазначеного спору позивач просить врахувати тільки спадкове майно.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у відповідності до наведеного.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник, діючий за довіреністю, позов не визнали з тих підстав, що на їх думку позивач намагається придбати належну відповідачці частку будинку за ціною значно нижчою її вартості. Примусове відчуження обєкту права власності може бути застосоване лише у виключних випадках, передбачених законом. При цьому заявили, що якщо позивач хоче придбати її частку будинку, то нехай купить їй рівноцінну частку будинку із присадибною ділянкою в іншому місці. Сума компенсації за її частку будинку мізерна і в неї не входить оціночна вартість землі. До того ж відповідачка та її представник вважають, що у склад спадщини фактично входять усі споруди: як узаконені та і не узаконені, а тому з урахуванням цього можливо виділити 1/ 5 частку домоволодіння в окреме користування. На земельній ділянці є багато капітальних господарчих споруд, які також можливо виділити в окреме користування , влаштувати два входи на прибудинкову територію. Але позивач ніколи не звертався до відповідачки із вирішенням питання про визначення порядку користування будинком та присадибною ділянкою , він не пускав її в домоволодіння, погрожував їй, а тому весь цей час вона не мала можливості користуватися своєю власністю належним чином. Окрім того, при будинку є присадибна ділянка, якою вона також має право користуватися. Припинення права власності на її частку будинку позбавляє відповідачку можливості користуватися садом та городом, розташованим в границі міста. Інших земельних ділянок на території Алушти та АР Крим вона не має. На даний час вона збирається переїхати на проживання до сина в місто Алушта. У неї четверо онуків , які не забезпечені житлом і вона планувала частину свого нерухомого майна передати їм для проживання, а на суму, яку пропонує позивач, неможливо купити будь яке житло, навіть в комунальній квартирі. Представник відповідачки також зазначив, що відчуження частини будинку по діючому законодавству може бути проведено тільки при належній реєстрації земельної ділянки і присвоєння їй відповідного кадастрового номеру, що передбачає отримання державного акту на землю. Таким чином, вважає, що спочатку позивачеві разом із відповідачкою необхідно приватизувати земельну ділянку, отримати державний акт на право користування землею і тільки потім ділити домоволодіння разом із земельною ділянкою. У звязку з цим у позові повинно бути відмовлено у повному обсязі.

Представник Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації до суду не зявився. Надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю ( т.2; а.с. 99).

Суд, заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов являється обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.06. 1973 року придбав право власності на 1/ 10 частку житлового будинку АДРЕСА_2( т.1; а.с. 7), на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.12. 1986 року йому належить на праві власності 1/2 та 1/ 5 частки зазначеного домоволодіння ( т.1; а.с. 6). У відповідності до посвідчення від 25. 12. 1986 року позивачеві належить на праві власності 7/ 10 часток домоволодіння по АДРЕСА_2 ( т.1; а.с. 8).

Відповідачці ОСОБА_3 згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.02. 1987 року належить на праві власності 1/ 5 частка вказаного домоволодіння ( т.1; а.с. 162).

Таким чином, встановлено, що сторони являються співвласниками будинку АДРЕСА_2.

У відповідності до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників , якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною ; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Згідно до частини ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Зазначена вимога закону була дотримана позивачем.

За таких підстав суд не погоджується із твердженням відповідачки та її представника, що має місце примусове відчуження обєкту нерухомого майна, який належить їй на праві власності, оскільки є наявність спору між співвласниками будинку щодо припинення права на частку у спільному майні, що регулюється нормами цивільного права і не суперечить Конституції України.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 придбала право власності на 1/ 5 частку вказаного домоволодіння в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_4, яка настала

ІНФОРМАЦІЯ_1 року. При цьому, як йдеться із матеріалів цивільної справи за № 2-60/ 2006 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Алуштинська державна нотаріальна контора про визнання угоди дійсною, визнання права власності на частку жилого будинку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, яка обозрювалася у судовому засіданні, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася несвоєчасно, після неодноразових нагадувань нотаріуса про необхідність зясування питання щодо спадщини, у спірному домоволодінні не проживала,оскільки мала інше житло у АДРЕСА_3 ( а.с. 49-50 справи № 2- 60 / 2006 р.).

Згідно до вказаних свідоцтва від 17.02. 1987 року про право на спадщину і свідоцтва від 11 грудня 1986 року, цілий житловий будинок, право власності на частку в якому перейшло до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, складався із житлового будинку літера «А», тамбура «а», сараю «В», сараю «Б» і споруди.

У технічній документації на житловий будинок відсутні відомості про будівництво введення в експлуатацію на період отримання відповідачкою свідоцтва про право на спадщину будь яких будов чи споруд.

Щодо будови під літерою « А1» , то суд зазначає, що вона була введена в експлуатацію ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Алуштинської міської Ради за № 792 від 14.11. 1997 року ( т.1; а.с. 96-98).

Відомостей про введення до експлуатації інших споруд чи будівель в наданих матеріалах справи не має.

За таких підстав суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визначення складу спадкового майна у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2 що складається із літери «А» житловою площею 33, 2 квадратних метрів; - приміщення : - 3 площею 16, 6 квадратних метрів; - 2 площею 8, 3 квадратних метрів; - 4 площею 16, 6 квадратних метрів; - 1 площею 4, 4 квадратних метрів; - 5 площею 4, 4 квадратних метрів; - літера «Б» сарай і літера «В» сарай.

Наявність самовільних будов , не введених до експлуатації на момент відкриття спадщини та її прийняття не є підставою до зміни або збільшення спадкової маси.

У відповідності до проведеної у справі комплексної оціночної будівельно технічної експертизи № 14 від 12. 07. 2007 року для розділу домоволодіння необхідне дотримання наступних умов згідно до санітарних та будівельно технічних норм, а саме, щоб із складу домоволодіння можна було виділити окреме ізольоване житлове приміщення, що відповідає будівельно технічним і санітарним нормам ( п.2.24 ДБН В.2.2 15- 2005 р. «Житлові будинки). Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не менше 15кв. метрів, мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі повинна бути не менше 7 кв. м, щоб ізольоване житлове приміщення повністю належало одному або групі співвласників, щоб кожне ізольоване житлове приміщення мало самостійний виїзд на вулицю.

Таким чином, виділити 1/ 5 частку із житлового будинку літера «А» , житлову кімнату і кухню технічно не можливо.

Частка відповідачки в загальному майні являється незначною.

Взаємини сторін дають підстави вважати про неможливість загального користування майном.

Відповідачка забезпечена житлом, а саме: має квартиру на праві власності у АДРЕСА_4, де постійно проживає, що підтвердив у судовому засіданні її представник. До того ж, у відповідності до наданих судові даних Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації за відповідачкою ОСОБА_3 зареєстровано також право власності на квартиру АДРЕСА_1 ( т.2; а.с. 94).

За таких підстав припинення її права на частку в загальному майні не завдасть істотної шкоди її інтересам.

Щодо посилки відповідачки в підтвердження своїх доводів на те, що у неї є четверо онуків, які не мають свого житла , то дані посилки не мають відношення до вирішення зазначеною справи по суті, як і її твердження про те, що вартість належної їй компенсації за частку майна занижена і виведена без урахування вартості земельної ділянки, яка б їй належала у випадку поділу житла.

Так, у відповідності до наведеної експертизи вартість домоволодіння становить 798800гривень. Вартість земельної ділянки , що включена в оцінку домоволодіння, складає 650000 гривень.

При визначенні розміру вартості 1/5 частки будинку АДРЕСА_2 суд приймає до уваги розрахунок вартості житлового будинку і будов, що входять до складу спадкового майна , без урахування вартості землі, оскільки спірні правовідносини у даній справі не повязані із земельними відношеннями . Земельна ділянка не являється власністю сторін, належить місцевій Раді, а тому вирішувати питання про поділ цієї земельної ділянки і визначення її вартості суд при розгляді даної справи права не має.

Щодо посилки відповідачки про необхідність отримання державного акту на право власності на цю земельну ділянку, то суд зазначає, що з такими вимогами відповідачка до суду не зверталася і дане питання не являється предметом виниклого спору між сторонами.

Таким чином, суд, визначаючи вартість 1/ 5 частки домоволодіння АДРЕСА_2, виходить із наступного розрахунку: - вартість домоволодіння із земельною ділянкою 798 800 гривень 650000 гривень ( вартість земельної ділянки)= 148800 гривень. Таким чином, вартість 1/5 частки домоволодіння складає відповідно 29760 гривень.

Вказана вартість поміщена позивачем у відповідності до ухвали суду від 14.10. 2009 року на розрахунковий рахунок 37319012000604 територіального управління Державної судової адміністрації Автономної Республіки Крим МФО 824026 Головне Управління Державного Казначейства в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь, код отримувача 26273942 згідно квитанції від 12 листопада 2009 року ( т.2; а.с. 91) і підлягає поверненню відповідачці як грошова компенсація вартості її частки у спільному майні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214- 215 ЦПК України. ст. 365 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визначити склад спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2року і була прийнята ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2 що складається із літери «А» житловою площею 33, 2 квадратних метрів; - приміщення : - 3 площею 16, 6 квадратних метрів; - 2 площею 8, 3 квадратних метрів; - 4 площею 16, 6 квадратних метрів; - 1 площею 4, 4 квадратних метрів; - 5 площею 4, 4 квадратних метрів; - літера «Б» сарай і літера «В» сарай.

Припинити право ОСОБА_3 Бернгардівниа на 1/ 5 частку у спільному майні житловому будинку по АДРЕСА_2

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частку житлового будинку по АДРЕСА_2

Зобовязати Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації в особі відділення Алуштинського бюро реєстрації і технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частку житлового будинку по АДРЕСА_2

Вартість 1/5 частки житлового будинку по провулку Гвардійському, 4 у місті Алушті у сумі 29760 гривень, що поміщена на розрахунковий рахунок 37319012000604 територіального управління Державної судової адміністрації Автономної Республіки Крим МФО 824026 Головне Управління Державного Казначейства в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь, код отримувача 26273942 згідно квітанціїї від 12 листопада 2009 року повернути ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Алуштинський міський суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду АРК або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Алуштинського

міського суду Т.Ф. Гордєйчик.