Рішення № 100114838, 04.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 р. Справа№200/8257/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, ЄДРПОУ 40109058) про визнання незаконними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Донецькій області №1005 від 18.05.2021, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ НП в Донецькій області №310 о/с від 31.05.2021, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського районного управління ГУНП в Донецькій області;

- стягнути з ГУНП в Донецькій області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом №330 о/с ДДУВС від 15 грудня 2015 року він був прийнятий на службу до Національної поліції України з 07 листопада 2015 року. 01 квітня 2021 року позивачу було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. 18 травня 2021 року наказом ГУНП в Донецькій області №1005 позивача звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, що виразилося у недотриманні вимог п.п. 1, 3, 6 ст. 1 Дисциплінарного статуту національної поліції України, п.п. 1, 2 ч.1 ст. 18, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 19 Конституції України, вимог п.1 розділу ІІ порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, абзаців 1, 2, 3 п. 1 розділу ІІ правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, скоєння вчинку, несумісного з подальшим проходженням служби в лавах Національної поліції України. Наказом ГУНП в Донецькій області №310 о/с від 31.05.2021 позивача звільнено зі служби в Національній поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Вказаним наказом було встановлено вислугу років на день звільнення: у календарному нарахуванні - 06 років 09 місяців 27 днів, у пільговому обчисленні - 07 років 09 місяців 01 день. Зазначив, що два накази про звільнення позивача були доведені йому одночасно при звільненні, при цьому наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності відсутній. Позивач вважає, що накази ГУНП в Донецькій області №1005 від 18.05.2021, №310 о/с від 31.05.2021 про його звільнення є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідачем на адресу суду надано відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. зазначив, що наказ ГУНП в Донецькій області від 18.05.2021 №1005 «про порушення службової дисципліни працівниками територіальних підрозділів ГУНП в Донецькій області та їх покарання » став підставою для видання наказу ГУНП в Донецькій області № 310 о/с від 31.05.2021. Вважає, що наказ про звільнення позивача з посади прийнятий у межах чинного законодавства. Крім того посилався на пропущення позивачем строку звернення до суду.

11 серпня 2021 року позивач надав суду відповідь на відзив в якій зазначив наступне. В матеріалах службового розслідування про обставини які інкримінуються ОСОБА_1 , як скоєння злочину зазначено лише у копіях повідомлення про підозру та рішення суду щодо обрання запобіжного заходу. Зауважив, що дозволу слідчого на використання вказаних документів, які є матеріалами кримінального провадження, та можуть використовуватися під час досудового розслідування лише в порядку передбаченому ст. 222 КПК України в матеріалах відсутні. Вважає, що з цих підстав вони не можуть бути прийняті судом. Під час проведення службового розслідування не було встановлено фактів скоєння жодних вчинків ОСОБА_1 , які б могли бути розцінені як дисциплінарний проступок, а наведені є лише припущенням органу досудового розслідування. За викладеним саме повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення і стало причиною звільнення. що є порушенням норм діючого законодавства. Крім того, надав суду СD диск з відеозаписом з камери спостереження ФОП ОСОБА_2 , яку було отримано за адвокатським запитом захисника ОСОБА_4 Також зазначив, що позов було подано до суду за допомогою поштового зв`язку 29.05.2021, тобто на 29-й день після видання наказу про звільнення від 31.05.2021, тому строк не вважається пропущеним.

16 серпня 2021 року відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов.

Щодо наявних в матеріалах службового розслідування копій процесуальних документів представник відповідача зазначив, що відповідно до п. 1 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України Дисциплінарна комісія під час проведення щодо поліцейського службового розслідування має право одержувати в органах, закладах, установах поліції та підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів службового розслідування. Зазначив, що відеозаписи з камери спостереження є неналежним та необґрунтованим, оскільки оцінку співробітникам СБУ має надавати орган спеціального призначення, а саме ДБР.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 7 листопада 2015 року прийнятий на службу в Національну поліцію відповідно до наказу ДДУВС від 15.12.2015 №330ос / а.с.29/.

30 березня 2021 року до УКЗ ГУНП в Донецькій області з Маріупольського РУП ГУНП надійшло повідомлення про те, що Територіальним управлінням державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, відкрито кримінальне провадження від 23.03.2021 № 62021050030000019 за ч. 3 ст. 368 КК України відносно окремих працівників Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області.

У зв`язку із надходженням до УКЗ ГУНП в Донецькій області з Маріупольського РУП ГУНП надійшло повідомлення про те, що Територіальним управлінням державного бюро розслідувань, розташованим у м. Краматорську, кримінального провадження від 22.03.2021 № 62021050030000019 за ч. 3 ст. 368 КК України відносно окремих працівників Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарних проступків, наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31 березня 2021 року №614 призначено службове розслідування за вказаним фактом /а.с. 86/.

31 березня 2021 року наказом ГУНП в Донецькій області № 200 о/с, зокрема ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків на час проведення службового розслідування /а.с. 87/.

За результатом проведеного службового розслідування 30 квітня 2021 року складено висновок службового розслідування, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області - генералом поліції М. Семенишиним.

Відповідно до зазначеного висновку встановлені наступні обставини, зокрема: 30 березня 2021 року до УКЗ ГУНП в Донецькій області з Маріупольського РУП ГУНП надійшло повідомлення про те, що Територіальним управлінням державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, відкрито кримінальне провадження від 23.03.2021 № 62021050030000019 за ч. 3 ст. 368 КК України відносно окремих працівників Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області. Того ж дня, приблизно о 21:30 поблизу ломбарду «Капітал», розташованого за адресою: м. Маріуполь, проспект Металургів 47, працівниками УСБУ в Донецькій та Луганській областях спільно із працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, під час отримання неправомірної вигоду в сумі 2000 доларів США було затримано, зокрема старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , якого в порядку ст. 208 КПК України було поміщеного до ІТТ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.

Зазначено, що 01 квітня 2021 року слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Краматорську, зокрема ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кримінальним провадженням від 22.03.2021 № 62021050030000019 та Краматорським міським судом Донецької області до вказаних поліцейських застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у «Державній станові Бахмутська установа виконання покарань №6» строком на 60 діб - до 28 травня 2021 року і визначено розмір застави, зокрема ОСОБА_1 - 45400 гривень.

Також, під час службового розслідування виявлена низка публікацій в мережі Інтернет, викликавши суспільний резонанс серед користувачів, які в свою чергу, залишили безліч негативних коментарів, що підривають авторитет Національної поліції України.

У висновку службового розслідування також зазначено, що враховуючи отримані під час проведення службового розслідування відомості про внесення дільничними офіцерами поліції, зокрема ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей до офіційних документів, що формально містить ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 366 КК України, відповідно до Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, інформацію про це 21.04.2021 було внесено до ЄО ГУНП в області за № 1641 та матеріали перевірки 23.04.2021 за вих.. №1604/12/02-2021 направлено до ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, для прийняття рішення згідно з чинним законодавством України.

У ході службового розслідування встановлено, що дільничні офіцери поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_8 , будучи працівниками правоохоронного органу, порушили норми чинного законодавства України, діяли в порушення основних засад нормативно-правових актів, які регулюють службу в поліції, а такі підривають авторитет поліції та є несумісними з подальшим проходженням служби в лавах Національної поліції України. Зазначені порушення стали можливими внаслідок порушення, зокрема ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у недотриманні ним вимог чинного законодавства України, а також неналежного контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, не проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, якістю виконання документів працівниками підпорядкованих підрозділів, а також за додержанням ними встановленого порядку реагування на заяви, повідомлення про правопорушення та інші події відповідно до компетенції та покладених завдань з боку ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

У ході службового розслідування опитані лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_8 пояснили, що вважають повідомлені їм підозри у вчиненні кримінального правопорушення необґрунтованими, тому керуючись ст. 63 Конституції України відмовилися від надання пояснень.

Згідно з довідкою СКЗ Маріупольського РУП ГУНП в області та стройової записки за 30.03.2021 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 в період з 25.03.2021 до 09.04.2021 знаходився у черговій оплачуваній відпустці.

Також, у висновку службового розслідування зазначено, що 30.03.2021 до УКЗ ГУНП в Донецькій області з Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що Територіальним управлінням державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, відкрито кримінальне провадження від 23.03.2021 №62021050030000019 за ч.3 ст. 368 КК України відносно окремих працівників Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області.

Того ж дня, приблизно о 21:30 поблизу ломбарду «Капітал», працівниками УСБУ в Донецькій та Луганській областях спільно із працівниками ТУ ДБР під час отримання неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США було затримано старшого дільничного офіцера відділу превенції ОСОБА_1 , якого в порядку ст..208 КПК України було поміщено до ІТТ Краматорського РУП ГУНП в області.

Затримання 30.03.2021 працівників Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області викликало широкий резонанс у суспільстві та було висвітлено в засобах масової інформації.

Матеріалами службового розслідування встановлено, що в провадженні СВ поліції №2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області знаходяться матеріали кримінального провадження №12021053790000102 від 25.05.2021 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Далі встановлено, що гр. ОСОБА_3 25.02.2021 діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу перебуваючи у крамниці «Червоний маркет» намагався викрасти таємно товари на суму 381 грн. Однак, свої дії не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками магазину.

Сектором превенції здійснювався супровід у вказаному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , на яких покладено завдання щодо забезпечення явки осіб для допитів та опитування.

30.03.2021 дільничним був викликаний гр. ОСОБА_3 для отримання детального пояснення з приводу вчинення ним кримінального правопорушення.

31.03.2021 було заплановано повідомити гр. ОСОБА_3 про підозру.

В ході виконання службових обов`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_8 встановлено докази причетності гр. ОСОБА_3 до низки крадіжок. У зв`язку з чим, у останніх виник спільний умисел на отримання неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_3 за не притягнення його до кримінальної відповідальності та невжиття заходів щодо повідомлення інформації про гр. ОСОБА_3 відповідному підрозділу поліції, як особи яка вчинила кримінальне правопорушення.

Реалізуючи попередній зговір, 22.03.2021 приблизно об 13:00 перебуваючи біля опорного пункту ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_8 повідомили гр. ОСОБА_3 , що він має надати їм 2000 доларів США або еквівалент у розмірі 56000 грн. за не вчинення вищевказаних дій.

Після цього, 22.03.2021 приблизно о 20:20 ОСОБА_8 за попередньо змовою з ОСОБА_1 з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_3 , двічі повідомив йому про необхідність передачі грошових коштів, в раніше обумовленому розмірі, на що гр. ОСОБА_3 відмовився виконати неправомірну вигоду.

У подальшому з 22.03.2021 до 30.03.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_8 прийнято рішення до залучення до вимагання та отримання грошових коштів від гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в якості співучасника, який раніше був знайомий з гр. ОСОБА_3 на що останній погодився.

Так, під час виконання службових обов`язків 30.03.2021 приблизно об 20:40 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 діючи умисно за попередньою змовою на службовому автомобілі Renauit Logan н.з. НОМЕР_3 прибули за місцем перебування гр. ОСОБА_3, де ОСОБА_4 перебуваючи разом з ОСОБА_1 повідомили гр. ОСОБА_3 що він має їм надати 30000 грн. за не притягнення до кримінальної відповідальності та невжиття заходів щодо повідомлення інформації про гр. ОСОБА_3 відповідному підрозділу поліції, як особу, що вчинила кримінальне правопорушення.

Далі, ОСОБА_4 , діючи з відома та погодження з колегами ( ОСОБА_1 та ОСОБА_8 ) прийшов разом до квартири гр. ОСОБА_3 та змінив суму неправомірної вигоди, яку необхідно надати гр. ОСОБА_3 та повідомив останнього, що він має надати не 30000 грн. а 40000 грн. за вчинення вчинення вищевказаних дій працівниками поліції.

На вказану пропозицію гр. ОСОБА_3 погодився, передав ОСОБА_4 грошові кошти, в сумі 40000 грн., які останній поклав у праву бокову зовнішню кишеню куртки, яка була вдягнута на ньому, після чого повернувся до службового автомобіля, в якому його чекали ОСОБА_1 та ОСОБА_8 для розподілу неправомірної вигоди.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду будь - якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групи осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Разом з тим, у висновку службового розслідування, проведеного відносно позивача, серед іншого зазначено, що за приховання злочину, до якого причетний гр. ОСОБА_3, та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності поліцейські вимагали від нього 56000 гривень або 2000 доларів США, які гр. ОСОБА_3 повинен був передати працівниками поліції. Шляхом ведення розмов та вчинення дій, спрямованих на створення у свідомості громадянина переконання, що для забезпечення реалізації обов`язку правоохоронного органу, що має безоплатний згідно із законодавством характер, необхідно сплатити кошти на користь службових осіб,тобто понести фізичній особі матеріальні втрати, не передбачені законодавством, та обернути їх на користь службових осіб в якості вигоди, забороненої законодавством, скоїв вчинок, яким сплюндрував та принизив високе звання поліцейського, який присягнув на вірність Українському народові.

Така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов`язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально - етичних принципів.

Крім цього, під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 (ОСОБА_8 ) разом зі своїм напарником на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) давали пляшку самогону та 5 гривень, за те що цивільні особи написали один на одного заяви про те, що у них сталась сварка. Цивільні особи розписались на чистих аркушах, написали «з моїх слів записано вірно» та пішли.

Окрім дільничного ОСОБА_8 та його напарника ( ОСОБА_1 ) з іншими особами не спілкувались. Також відомо, що в період з 18.01.2021 до 30.03.2021 працівниками поліції складались відносно цивільних осіб протоколи про вчинення адміністративного правопорушення. За якою статтею цивільним особам невідомо, але у вказаний період часу цивільні особи правопорушень не вчиняли. Працівники поліції постійно давали чисті бланки якихось документів, які просили підписати. Вони підписували, а інше поліцейські дописували самостійно. Перевіркою за обліками даних Інформаційного порталу Національної поліції встановлено, що відповідно гр. Д в період з 01.01.2021 до 01.04.2021 складено 7 протоколів про адміністративне правопорушення, з них за ч.1 ст.173-2 КУпАП - 2 (ОСОБА_1), за ч.1 ст.187 КУпАП 5 (ОСОБА_1 та ОСОБА_8 ), а також винесено 4 постанови за ч.2 ст.44-3 КУпАП - 1 (ОСОБА_1), ч.1,2, ст.178 КУпАП - 2 (ОСОБА_1, ОСОБА_8) та ст.177 КУпАП - 1 (ОСОБА_1).

Враховуючи отримані під час проведення службового розслідування відомості про внесення дільничними офіцерами поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей до офіційних документів, що формально містить ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.366 КК України, відповідно до Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, інформацію про це 21.04.2021 було внесено до ЄО ГУНП в Донецькій області за №1641 та матеріали перевірки 23.04.2021 №1604/12/02-2021 направлені до ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, для прийняття рішення згідно з чинним законодавством України.

За результатом службового розслідування складено висновок службового розслідування, яким дисциплінарна комісія, зокрема вважала би: службове розслідування за фактом відкриття Територіальним управлінням ДБР, розташованого у м. Краматорську, кримінального провадження №62021050030000019 за ч. 3 ст. 368 КК України закінчити. Відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, - такими, що підтвердилися. За порушення службової дисципліни, що виразилось в порушенні вимог п.п. 1, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 22 закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 19 Конституції України, вимог п.1 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події , затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, абзаців 1, 2, 3 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, скоєння вчинків, несумісних із подальшим проходженням служби в лавах Національної поліції України, старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0125606) звільнити із служби в поліції.

Відповідно до довідки відділу поліції №2 Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області №6067/103/01-2021 від 05.04.2021 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області знаходиться у щорічній черговій оплачуваній відпустці з 25 березня 2021 року по 09 квітня 2021 року включно /а.с. 124/.

За відомостями зазначеними в довідці Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області №6965/103/01-2021 від 20.04.2021 - згідно протоколів засідання комісії з питань дотримання дисципліни та законності відділу поліції № 2 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, зокрема старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 протягом 2020 року та 1-го кварталу 2021 року на засіданні комісії з питань дотримання дисципліни та законності не заслуховувались /а.с. 144/.

Наказом Головного управління Національної поліції України № 1005 від 18 травня 2021 року «Про порушення службової дисципліни працівниками територіальних підрозділів ГУНП в Донецькій області та покарання винних» вирішено зокрема, за порушення службової дисципліни, що виразилось в порушенні вимог п.п. 1, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 22 закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 19 Конституції України, вимог п.1 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події , затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, абзаців 1, 2, 3 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, скоєння вчинків, несумісних із подальшим проходженням служби в лавах Національної поліції України, старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0125606) звільнити із служби в поліції /а.с.23-27/.

На підставі вказаного наказу відповідачем видано наказ по особовому складу № 310 о/с від 31 травня 2021 року, відповідно до якого за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0125606) - старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського районного управління поліції звільнено зі служби в поліції з 31 травня 2021 року, без встановлення премії у травні місяці.

Позивач вважаючи, що його було звільнено з займаної посади протиправно, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до частин 1 та 2статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

На підставі статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України,підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визначено поняття дисциплінарного проступку, а саме дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

На підставі частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Частинами першою та другою статті 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (ч. 1 ст. 18 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини третьої статті 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

На підставі частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту встановлені обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського, а частиною 6 цієї статті встановлені обставини, що обтяжують відповідальність поліцейського.

Відповідно до частини сьомої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Так, згідно висновку службового розслідування за фактом повідомлення про можливе вчинення неправомірних дій, відповідно до якого вчинення позивачем дисциплінарного проступку полягало у тому, що до відповідача надійшло повідомлення про те, що працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, за кримінальним провадженням № 32021050030000019 від 22.03.2021 повідомлено про підозру ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2 Розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Таким чином, повідомлення позивачу про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення є законною підставою для проведення службового розслідування по цьому факту.

При цьому підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

Судом, з матеріалів службового розслідування встановлено, що в ході службового розслідування були використані копії ухвал Краматорського міського суду Донецької області від 07 квітня 2021 року про надання дозволу на проведення обшуку по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021050030000019 від 22.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, копії ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 01 квітня 2021 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021050030000019 від 22.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України.

Суд зазначає, зміст службового висновку не містить самостійно доведених фактів щодо причин, умов та вини позивача, які призвели до дисциплінарного проступку, що підтверджувало б порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а фактично тотожний змісту повідомлення про підозру по кримінальному провадженню №62021050030000019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, щодо відсутності в матеріалах службового розслідування повідомлення про скоєння співробітниками поліції кримінального правопорушення, оскільки в наданих суду матеріалах службового розслідування міститься повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України ОСОБА_1 від 31 березня 2021 року.

Щодо доводів позивача, що в матеріалах службового розслідування про обставини які інкримінуються ОСОБА_1 , як скоєння злочину, зазначено лише у копіях повідомлення про підозру та рішення суду щодо обрання запобіжного заходу, та про відсутність дозволу слідчого на використання вказаних документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 4 ч. 1 розділу III Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України Дисциплінарна комісія під час проведення щодо поліцейського службового розслідування має право: одержувати в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів службового розслідування.

Враховуюче зазначене, суд відхиляє такі доводи позивача, як необґрунтовані.

Аргументи відповідача про поширення в інтернет мережі, на різних інтернет -сайтах публікацій критичного характеру щодо затримання 30.03.2012 працівників Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, що викликає суспільний резонанс та підриває авторитет Національної поліції України, є неприйнятними, оскільки в таких публікаціях відсутні посилання на особу позивача із зазначенням його прізвища, окрім того, розміщення такої інформації іншими особами не може свідчити про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції.

Щодо посилання відповідача на отримані під час проведення службового розслідування відомості про внесення дільничними офіцерами поліції, зокрема ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей до офіційних документів, що формально містить ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.366 КК України, відповідно до Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, інформацію про це 21.04.2021 було внесено до ЄО ГУНП в Донецькій області за №1641 та матеріали перевірки 23.04.2021 №1604/12/02-2021 направлені до ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, для прийняття рішення згідно з чинним законодавством України суд зазначає наступне.

Зі змісту пунктів 8.1., 8.2-8.4. Інструкції № 230, вбачається, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого є з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

Суд зазначає, що зміст висновку службового розслідування ґрунтується лише на інформації, здобутій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 32021050030000019 від 22.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, вирок по якому на час розгляду справи ухвалено не було.

З урахуванням приписів частини 1 статті 62 Конституції України суд зазначає, що у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно позивача будуть наявні усі правові підстави для звільнення позивача з посади відповідно до положень пункту 10 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII.

Однак, оскільки позивача звільнено зі служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідач в силу частини 2 статті 71 КАС України має обов`язок довести наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, визначення якого наведено у Дисциплінарному статуті.

Така ж позиція щодо неможливості притягнути працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення викладений Верховним Судом, зокрема, в постанові від 23 січня 2020 року № 520/8550/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 818/1274/17.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на наявність підозри у вчиненні позивачем кримінального правопорушення, оскільки повідомлення про підозру в кримінальному провадженні не вказують на факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Окрім того, позивачем наданий суду електронний носій інформації, який містить відеоматеріал, на думку позивача відображує події які відбувались у вечір затримання ОСОБА_1 .

Досліджуючи вказаний доказ з точки зору його належності, допустимості та достовірності як доказів у справі, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 74 КАС України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як передбачено частинами 1 - 2 ст. 99 КАС України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

У порушення вказаної норми позивачем було надано електрону копію відеозапису без засвідчення її електронним цифровим підписом.

Крім того, з відеозапису не можливо ідентифікувати осіб які відображені на запису.

З огляду на встановлені правила подання електронних доказів, невиконання вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, суд не бере до уваги наданий позивачем доказ на предмет його належності та достовірності під час вирішення справи по суті як допустимий.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи, або іншого виду юридичної відповідальності. Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Як встановлено судом, під час службового розслідування відповідачем не було встановлено жодних вчинків позивача (дій чи бездіяльності), які містять ознаки порушення ним саме службової дисципліни, ніж ті, які є предметом доказування в кримінальному провадженні № 62021050030000019.

Матеріали службового розслідування, які мають самостійні правові підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності не підтверджують наявність у ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни відповідачем в ході службового розслідування не встановлено.

Крім того, відповідач у відзиві посилається на порушення позивачем строку звернення до суду, обґрунтовуючи тим, що позивач був ознайомлений з наказами ГУНП в Донецькій області від 18.05.2020 №1005 - 31.05.2021 та наказом ГУНП в Донецькій області від 26.05.2021 №310о/с - 31.05.2021, а відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Тобто, на думку відповідача з моменту звільнення та ознайомлення з наказами до моменту подачі позовної заяви пройшла 41 доба.

Суд відхиляє зазначені доводи, оскільки позовна заява подана до суду 30.06.2021 про що свідчить відмітка на конверті.

Як вже встановлено судом, за результатами проведеного службового розслідування та складеного за його результатами висновку від 30 квітня 2021 року, наказом Головного управління Національної поліції України № 1005 від 18 травня 2021 року «Про порушення службової дисципліни працівниками територіальних підрозділів ГУНП в Донецькій області та покарання винних» вирішено зокрема, за порушення службової дисципліни, що виразилось в порушенні вимог п.п. 1, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 19 Конституції України, вимог п.1 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події , затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, абзаців 1, 2, 3 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, скоєння вчинків, несумісних із подальшим проходженням служби в лавах Національної поліції України, старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0125606) звільнено зі служби в поліції.

При цьому вказаний наказ не містить інших висновків ніж визначених у повідомленні про підозру старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №62021050030000019 від 22.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено.

Отже, оскільки висновок службового розслідування не відповідає законодавчо встановленим вимогам такого розслідування, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу №1005 від 18 травня 2021 року, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Враховуючи, що наказ №310 Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31 травня 2021 року має похідний характер від наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 18 травня 2021 року №1005, то і наказ № 531 о/с, також необхідно визнати протиправним та скасувати в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця. Враховуючи приписи частини першої статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

З аналізу вищевикладеного слідує, що день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.

Частинами другою третьою статті 79 Закону № 580-VIII встановлено, що днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Останнім днем служби позивача є 31 травня 2021 року.

Таким чином, оскільки позивача звільнено з посади старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського районного управління ГУНП в Донецькій області, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського районного управління ГУНП в Донецькій області з 01 червня 2021 року.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення по час поновлення на посаді суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу ПІ Порядку № 260 за поліцейським, відстороненим від виконання службових обов`язків (посади) у зв`язку з проведенням щодо нього службового розслідування, в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, прийняттям відповідною місцевою радою резолюції недовіри, здійсненням щодо нього кримінального провадження, зберігаються всі види грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії.

Поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов`язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою.

Рішення про відсторонення поліцейського від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу.

У разі допуску до виконання службових обов`язків за займаною посадою (якщо за результатами службового розслідування підстави прийняття рішення про відсторонення не підтвердилися) або до виконання службових повноважень (у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення) за період, протягом якого поліцейські не виконували службові обов`язки (службові повноваження), може бути встановлена премія, на отримання якої вони втратили право у зв`язку з усуненням (відстороненням) від виконання службових обов`язків (службових повноважень). Розмір премії зазначається в наказі про скасування та не перевищує розміру, що був установлений у попередньому місяці до відсторонення.

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Разом з тим, пунктом 7 розділу III Порядку № 260 визначено, що поліцейським, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня постановлення ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту.

У разі якщо стосовно поліцейського, до якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту, обрано інший запобіжний захід, з дня прибуття до органу поліції і до дня отримання повідомлення суду про набрання обвинувальним вироком законної сили чи закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами грошове забезпечення виплачується в порядку, передбаченому пунктом 6 цього розділу.

Згідно з матеріалами справи, повні останні місяці служби, що передували звільненню є березень, квітень 2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд встановив, що відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 14.09.2021 №1270 середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 становить 347,46 грн. / а.с.173-174/.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України 12.08.2020 № 3501-06/219 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік» кількість робочих днів в період з 01 червня 2021 року по день прийняття рішення у справі (04 жовтня 2021 року) становить 86 днів.

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 червня 2021 року по 04 жовтня 2021 року, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 347,46 грн. (середньоденний розмір грошового забезпечення) * 86 дні = 29881,56 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно середньомісячна заробітна плата складає: 347,46 грн. (середньоденна заробітна плата) * (22 дня (березень 2021 року) + 22 дня (квітень 2021 року): 2) = 7644,12 грн.

Згідно з пунктами 2,3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

Щодо клопотання відповідача про залишення пояснень представника позивача без розгляду з посиланням на ст. 45 КАС України, суд вважає помилковими доводи відповідача про зловживання стороною позивача процесуальними правами у зв`язку з поданням таких пояснень, оскільки відповідні дії представника позивача не охоплюються складом процесуального порушення, передбаченого ч. 2 ст. 45 КАС України.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача також належить застосувати такі способи захисту як визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області №1005 від 18 травня 2021 року, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області №310 о/с від 31 травня 2021 року, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; зобов`язання Головного управління Національної поліції в Донецькій області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського районного управління ГУНП в Донецькій області з 01 червня 2021 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, ЄДРПОУ 40109058) про визнання незаконними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області №1005 від 18 травня 2021 року, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області №310 о/с від 31 травня 2021 року, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського районного управління ГУНП в Донецькій області з 01 червня 2021 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу період з 01 червня 2021 року по 04 жовтня 2021 року у розмірі 29881 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 56 коп. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Маріупольського районного управління ГУНП в Донецькій області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7644 (сім тисяч шістсот сорок чотири) гривні 12 копійок (з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів) допустити до негайного виконання.

Повний текст рішення складено та підписано 04 жовтня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя М.М. Толстолуцька