Рішення № 100114816, 04.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 р. Справа№200/9565/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язання зарахувати до стажу роботи, що надає право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого з 01.09.1991 по 29.06.1996, призначити та виплачувати щомісячне грошове утримання судді у відставці на рівні 84 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 5.03.2020 року та виплатити різницю між сумою довічного грошового утримання судді у відставці після перерахунку та сумою фактично виплаченого утримання.

За змістом позову у відповідь на звернення позивача від 18.05.2021 про проведення перерахунку щомісячного грошового утримання суді у відставці позивач отримав лист відповідача, яким його було повідомлено, що йому належить до виплати щомісячне грошове утримання судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Позивач, визначаючи отриманий ним лист як відмову у проведенні перерахунку належного йому грошового утримання судді у відставці, вважає таку відмову протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. За змістом викладеного у позові, рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/627/18 за позовом позивача до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області останнього зобов`язано зарахувати до стажу позивача - ОСОБА_1 половину строку навчання за денною формою навчання у Національній юридичній академії Ярослава Мудрого з 01.09.1991 по 29.06.1996 та здійснити перерахунок і виплату щомісячного утримання судді у відставці у розмірі 84 % заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розмірущомісячного грошового забезпечення з урахуванням раніше здійснених виплат. Позивач вважає, що після цього судового рішення спір щодо відсоткового розміру суми грошового утримання відсутній. Рішенням суду по справі 805/627/18-а підтверджено відповідний стаж позивача, зазначена обставина не підлягає доказуванню силу ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач зазначив, що відсотковий розмір грошового забезпечення не є складовою грошового утримання, а тому, у разі визначення довічного грошового утримання на рівні 84% суддівської винагороди діючого судді у разі зміни складових довічного утримання такий відсоток не може зменшуватися в подальшому. Посилаючись на встановлені гарантії незалежності судді, позивач зауважив на тому, що при перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання судді у відставці його розмір має обчислюватися, виходячи із відсоткового розміру, право на яке особа набула на момент виходу у відставку і його розмір не може бути зменшено внаслідок подальших змін в законодавстві.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву при перерахунку та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці відповідач керувався приписами статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, на підставі якої, виходячи зі стажу роботи позивача на посаді, визначив розмір щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди діючого судді. Відповідач зазначив, що позивача призначено на посаду судді 22.01.2003, відраховано з штату у зв`язку із відставкою - наказом від 03.10.2016, що свідчить про відсутність в позивача стажу роботи понад 20 років . Під час обчислення довічного грошового утримання позивача відповідач виходив з розміру суддівської винагороди, визначеної Законом України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII, а тому відсутні підстави для визначення розміру такого утримання із застосуванням відсотку передбаченого для визначення довічного утримання в порядку, передбаченому Законом України Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI.

Відповідач зауважив, що питання врахування до стажу позивача періоду його навчання на денній формі розглядався в межах справи № 805/627/18 а, рішення по якій було виконано відповідачем, підстави для встановлення зазначеного обов`язку відповідача в цій справі відсутні. Відповідач зазначив, що провадження у справі в частині вимог про зарахування до стажу, що надає право на призначення грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання денною формою підлягає закриттю.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 03.08.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Ухвалою від 09.09.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного у відкритому судовому засіданні 21.09.2021. Через неявку сторін до судового засідання 21.09.2021 суд на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подальший розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження. Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, копія якого наявна в матеріалах справи. Указом Президента України від 09 січня 2003 року № 13/2003 «Про призначення суддів» позивача було призначено на посаду судді Добропільського районного суду Донецької області. У подальшому, постановою Верховної ради України від 22.09.2016 року № 1600-VIII «Про звільнення суддів» позивача звільнено у відставку. Позивач є суддею у відставці, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перебуває на обліку відповідача. Між сторонами не є спірною обставиною щодо отримання позивачем грошового утримання судді у відставці 04.10.2016. Відповідно до довідки ТУ ДСА України в Донецькій області від 05.03.2020 № 04-347 станом на 18.03.2020 розмір суддівської винагороди для ОСОБА_1 складає 94 590,00грн., з яких:

- посадовий оклад 63 060 грн.;

- доплата за вислугу років 31 530,00 грн.

Рішенням по справі № 200/8338/20-а визнано протиправними дії Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 21.08.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 05.03.2020 № 04-347; визнано протиправним та скасовано рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 25.08.2020 № 3938 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 21.08.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 05.03.2020 № 04-347; зобов`язано Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 21.08.2020, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 05.03.2020 №04-347 з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно наданих відповідачем документів пенсійної справи позивача позивачу з 19.02.2020 виплачується грошове утримання судді у відставці в розмірі 47 295 грн, що становить 50 % окладу діючого судді. За даними пенсійної справи позивача страховий стаж позивача становить 27 років 1 місяць 7 днів, до суддівського стажу позивача враховано період з 22.01.2003 по 03.10.2016. Період навчання позивача за денною формою з 01.09.1991 по 29.06.1996 до стажу роботи на посаді судді відповідачем не враховано. 18.05.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 та довідки ТУ ДСА від 05.03.2020 № 04-347, виходячи з розміру 84% від грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання з урахуванням раніше виплачених сум. Листом від 28.05.20221 № 0573-02-8/8391 Добропільське об`єднань управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомив позивача про відсутність підстав для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з показника 84% суддівської винагород суддя, який працює на відповідній посаді, посилаючись на неможливість одночасного застосування за складовими, що передбачені для різних формул обрахунку утримання - розміру щомісячної винагороди за законом № 1402- VІІІ, а розміру відсотку - за законом № 2453-VІ.

Правомірність проведеного перерахунку, зокрема, правильність визначення його відсоткового значення, є спірною обставиною в межах цієї справи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 визначає

організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до частин 1, 2 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (надалі - Закон №1402-VIII ) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 01.01.1954 по 31.12.1954; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1.01.1955 по 31.12.1955.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне

страхування";

Частинами 3, 4 статті 142 Закону №1402-VIII встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 визначено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з регіональними коефіцієнтами).

До 18.02.2020 в Законі Україні "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII діяла норма пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень, за змістом якої право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набраннячинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень визнаний неконституційним. З дня ухвалння Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а позивач набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.

Положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, що був чинним на час звільнення позивача у відставку із врахуванням Рішення Конституційного Суду № 4-рп/2016 від 08.06.2016, передбачалося, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. При цьому, розмір суддівської винагороди згідно з положеннями цього Закону визначався на рівні 15 мінімальних заробітних плат з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції (з урахування пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 року № 11-р/2018).

Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20 (Пз/9901/5/20) дійшов висновку про наявність у судді у відставці, який отримує щомісячне грошове утримання у розмірі обчисленому згідно положень Закону №2453-VI, права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України №1402-VIII.

Правила визначення розміру щомісячного грошового утримання врегульовані статтею 142 Закону № 1402-VIII - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Для застосування розміру 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, про який зазначає позивач, підстави немає, оскільки зазначений розмір передбачався приписами Закону України «Про судоустрій та статус суддів», який втратив чинність в частині регулювання питань щодо довічного грошового утримання судді у відставці.

Зважаючи на те, що чинним Законом №1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно за складовими, які передбачені для різних формул обрахунку грошового утримання (розмір суддівської винагороди за Законом № 1402-VIII; розмір відсотку за Законом № 2453-VI).

Тотожна правова позиція викладене в рішеннях Верховного суду по справі № 620/5437/20 та №580/585/21.

Таким чином, застосовуючи при перерахунку щомісячного довічного грошового

утримання позивача на підставі довідки ТУДСА України в Донецькій області від 02.07.2020 № 04-505 приписи статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016, а не приписи Законів, які втратили чинність, відповідач діяв правомірно.

Отже вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо бездіяльності щодо непроведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо правильності обчислення відповідачем стажу судді у відставці при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем до стажу роботи позивача на посаді судді зараховано виключно періоди роботи на посаді судді - 22.01.2003 по 03.10.2016, період\ навчання позивача в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого за денною формою з 01.09.1991 по 29.06.1996 врахований до страхового стажу, до стажу роботи на посаді судді не врахований. Обставини навчання позивача за день формою в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого не є спірними між сторонами та, крім іншого, встановлені судом під час розгляду справи № 805/627/18а, через що згідно з ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню доказуванню.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду № 805/627/18-а визнано неправомірною відмову Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ; визнано протиправним рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5100 від 28.12.2017 в частині не зарахування половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого з 01.09.1991 по 29.06.1996 для перерахунку і виплати довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання протиправним та скасування його у цій частин; зобов`язано Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого з 01 .09.1991 по 29.06.1996.

Суд зазначає, що предметом розгляду у справі № 805/627/18-а було визначення правомірності проведеного органом пенсійного фонду перерахунку довічного грошового утримання позивача на підставі положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI та правильність визначення відсоткового значення довічного грошового утримання. В межах цієї справи - №200/9565/21 вирішується питання щодо правомірності проведення перерахунку довічного грошового утримання позивача на підставі положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII. Отже, в даному випадку не йдеться про наявність такого, що набрало законної сили судового рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що згідно пункту 4 частини 1 ст. 238 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.

В силу частини 1 статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стаж роботи на посаді судді визначається згідно зі статтею 137 цього ж Закону.

Згідно з приписами частини 1 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя. Вищої ради юстиції. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

При цьому абзацом 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів", визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Пунктом 11 Перехідних положень Закону №2453-VI, в редакції чинній до 28.03.2015, визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 №2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865

«Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», виданим 10.07.1995 року за № 584/95 відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України», передбачено зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, крім стажу трудової діяльності, визначеної законом, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби.

Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При цьому при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 зазначеного закону, положення частини другої цієї статті, як стаж, який зараховується додатково.

Таким чином, до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, крім стажу на посаді судді слід також врахувати половину строку навчання за денною формою у вищих Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого (з 01.09.1991 по 29.06.1996). Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 235/7316/16-а.

Відтак, під час перерахунку довічного утримання позивача відповідач протиправно не врахував половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, внаслідок чого невірно визначив стаж роботи позивача на посаді судді, що має значення для визначення відсоткового розміру довічного утримання від суддівської винагороди діючого судді.

Отже, здійснюючи з 19.02.2020 позивачу перерахунок щомісячного довічного

грошового утримання судді у відставці відповідач діяв не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016, та необґрунтовано.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині зобов`язання зарахувати до стажу роботи, що надає право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого з 01.09.1991 по 29.06.1996.

Вимоги позивача в частині зобов`язання призначити та виплачувати довічне грошове утримання судді у відставці на рівні 84 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно з довідкою територіального управління Державної судової

адміністрації України в Донецькій області від 5.03.2020 року, виплатити різницю між сумою довічного грошового утримання судді у відставці після перерахунку та сумою фактично виплаченого утримання не підлягають задоволенню їх необґрунтованістю.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00грн, що підтверджується квитанцією №36 від 27.07.2021 (арк. справи 7).

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76-79, 139, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язання зарахувати до стажу роботи, що надає право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого з 01.09.1991 по 29.06.1996, призначити та виплачувати щомісячне грошове утримання судді у відставці на рівні 84 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 5.03.2020 року та виплатити різницю між сумою довічного грошового утримання судді у відставці після перерахунку та сумою фактично виплаченого утримання, - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області з 19.02.2020 зарахувати до стажу роботи, що надає право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання ОСОБА_1 за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого в період з 01.09.1991 по 29.06.1996.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) - адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач) -адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010.

Суддя А.С. Михайлик