Ухвала суду № 100114586, 05.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку на усунення недоліків

позовної заяви

05 жовтня 2021 року Справа №160/16625/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, клопотання ОСОБА_1 про продовження строку усунення недоліків у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів по банківському вкладу, стягнення інфляційних втрат, стягнення трьох процентів річних та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», в якій просить суд:

- визнати незаконними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати (затримки/перешкоджанні в виплаті) гарантованої суми вкладу та такими що порушують норми ст. 24 (дискримінація) ст. 41 (гарантія права власності) Конституції України.

- визнати право ОСОБА_1 на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код за ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) суму невиплаченого гарантованого відшкодування за договором № дф-04/1039 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення вкладу від 12 вересня 2014 року в розмірі 188 716,89 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот шістнадцять грн. 89 коп.);

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести данні ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 216 714,79 грн. (двісті шістнадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривен 79 копійок);

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 36 978,17 грн. (тридцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят вісім грн. 17 копійок);

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн.;

- розрахунок втрат здійснити на дату винесення рішення або на дату повного розрахунку (виплати гарантованої суми).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 12 вересня 2014 року ОСОБА_1 уклала з публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» договір № дф-04/1039 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення, за яким банк прийняв на вкладний рахунок № НОМЕР_2 належні позивачу 12 200,00 доларів США, на умовах повернення суми вкладу 16 жовтня 2014 року, нарахування 4 % річних та сплати процентів в день повернення вкладу разом з сумою вкладу. 16 жовтня 2014 року закінчився строк дії укладеного позивачем з банком депозитного договору. 17 жовтня 2014 року позивач звернулася до ПАТ «Банк Камбіо» з вимогою видати вклад разом із нарахованими процентами, однак третя особа відмовилася повертати вклад, пославшись на постанову правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року № 603/БТ про віднесення банка до категорії проблемних. На підставі постанови правління НБУ від 4 грудня 2014 року № 782 про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб того ж дня прийнято рішення № 140 про запровадження з 5 грудня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо». Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25 грудня 2014 року № 161 уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо» призначено ОСОБА_2 . На підставі постанови правління НБУ від 27 лютого 2015 року № 144 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо», виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 2 березня 2015 року № 46 про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо», згідно з яким Фонд розпочав процедуру ліквідації банка та призначив уповноваженою особою на його ліквідацію Додусенка В.І. строком на один рік з 2 березня 2015 року по 1 березня 2016 року включно. 4 березня 2015 року на сайті Фонду було розміщено оголошення про те, що з 6 березня 2015 року Фонд розпочинає виплату коштів вкладникам ПАТ «Банк Камбіо». Для отримання коштів вкладники з 6 березня 2015 року по 17 квітня 2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Укрінбанк». Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюються відповідно до загального реєстру вкладників, які мають коштів за вкладами за рахунок Фонду. Відшкодування вкладникам, як з будь-яких причин не звернуться до банку-агента Фонду у вказаний період, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. В ПАТ «Укрінбанк» позивачу було відмовлено у виплаті відшкодування за вкладом, у зв`язку з відсутністю даних про неї у загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду. 12 березня 2015 року позивач звернулась до Фонду з заявою включити її до Загального реєстру вкладників та виплатити гарантовану державою суму за вкладом в ПАТ «Банк Камбіо». Листом від 15 травня 2015 року № 02-036-15387/15 Фонд відмовив позивачу у виплаті гарантованої суми за вкладом, повідомивши про відсутність інформації щодо неї в переліку вкладників та запропонував з цього питання звернутися до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо». З квітня 2015 року позивач звернулась до уповноваженої особи Фонду Додусенка В.І. із заявою включити її до переліку вкладників банку, отримавши у відповідь відмову, оформлену листом від 16 квітня 2015 року № 19/1846, з посиланням на реєстрацію Головним слідчим управління СБ України кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами банку кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, а також вона була повідомлена, що після отримання відповіді про законність операцій по належному їй рахунку, Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування її рахунку та включення до відповідного реєстру.

Не погоджуючись з діями уповноваженої особи позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про внесення даних Позивача до реєстру рахунків вкладників які мають Право на отримання гарантованої суми вкладу. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року по справі № 826/7025/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника за договором від 12.09.2014 р. №дф-04/1039, кий має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині позову відмовлено. Разом з цим, відповідач не повертає грошові кошти у вигляді банківського вкладу, через що такі дії є протиправними, та порушують права та інтереси позивача.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2021 року зазначена вище справа розподілена та 16.09.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року означену позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: адміністративного позову із копією та додатками у відповідності до кількості учасників справи з зазначенням: чітко сформованими та викладеними позовними вимогами, відомостями про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; засвідчених копій документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки “Копія” та “Згідно з оригіналом”; засвідченої належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача); заяви про залучення третьої особи, викладеної з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України; наведення обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди у розмірі 200 000 грн. та надати докази на підтвердження її розміру.

30.09.2021 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2021 року до суду надійшло клопотання №1 та клопотання про представника та продовження строку усунення недоліків.

Клопотання про продовження строку усунення недоліків підлягає до задоволення з огляд на наступне.

Слід зазначити, що пунктами 6-7 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову всупереч вищенаведеної норми не вказані відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Також, суд звертає увагу позивача, що згідно до положень частини 1 та 2 статті 49 КАС України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, зміст наведених норм процесуального Закону свідчить на користь висновку, що саме суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача чи відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження- спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.

Згідно ч.4 ст.49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.

Відтак, самостійне залучення позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам статей 49 та 160 КАС України, позаяк вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.

У разі необхідності, позивач одночасно з поданням до суду позовної заяви може подати заяву про залучення третьої особи на стороні позивача чи відповідача. Втім, вказана заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України, та додана до позову відповідно ч.5 ст.161 КАС України.

Також, у відповідності до положень ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За приписами ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Положеннями п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, звертаючись з позовом до суду позивач у прохальній частині заяви просить суд визнати незаконними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати (затримки/перешкоджанні в виплаті) гарантованої суми вкладу та такими що порушують норми ст. 24 (дискримінація) ст. 41 (гарантія права власності) Конституції України, що в свою чергу не відповідає вимогам ст. 5 та п.4 ч.5 ст.160 КАС України.

Відтак, позивачу слід подати до суду уточнену позовну заяву із чітко сформованими та викладеними позовними вимогами із їх копіями та додатками у відповідності до кількості учасників справи.

До того ж, згідно з пунктами 3, 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до п.4 Постанову Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

З огляду на зазначене, позивачем у позовній заяві не дотримано вимог пунктів 3 та 5 частини 5 статті 160 КАС України, зокрема, не наведено обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди у розмірі 200 000 грн., яку позивач просить зобов`язати відповідача виплатити, та не надано доказів на підтвердження її розміру.

Під обґрунтованим розрахунком суми, що стягується, слід розуміти визначення грошового еквіваленту факту заподіяння моральної шкоди залежно від характеру і обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних і т.д.), які зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення і т.д.) і з урахуванням інших обставин.

Аналогічна правова позиція узгоджується в ухвалі Верховного Суду від 04.01.2019 року у справі № 9901/1/19.

Разом з цим, у визначений судом п`ятиденний строк вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року залишаються не виконаними.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 20.09.2021 року на 5 (п`ять) робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку усунення недоліків – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 14.06.2021 року.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- адміністративного позову із копією та додатками у відповідності до кількості учасників справи з зазначенням: чітко сформованими та викладеними позовними вимогами, відомостями про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- заяви про залучення третьої особи, викладеної з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України;

- наведенням обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди у розмірі 200 000 грн. та надати докази на підтвердження її розміру.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник