Рішення № 100114407, 27.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Справа № 160/9697/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії, які оформлені листом №0400-010303-8/51301 від 08.04.2021р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровської області, призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно «Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” з 23 липня 2020 р. та виплатити заборгованість, що утворилася з 23 липня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 для призначення пенсії в якості страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, періоди його роботи з 01.09.1981р. по 22.05.1983р. та з 03.05.1985р. по 31.12.1990р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року по справі №160/10275/20 визначено, що суд встановив наявність в нього права на призначення пенсії і зобов`язав відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду, наданих судом у цьому рішенні. Відповідач вказане рішення суду не оскаржував, погодившись з обставинами, викладеними в ньому. Листом №0400-010303-8/51301 від 08.04.2021р. Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, повідомило йому, що в призначенні пенсії на виконання рішення суду йому знову відмовлено, при чому з тих же підстав, що були уже предметом оскарження в справі №160/10275/20 - недостатність стажу для призначення пенсії. Позивач з даним діями відповідача погодитися не може, у зв`язку з чим був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що згідно наданих документів та рішень суду від 26.10.2020 року по справі №182/4674/20 виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області та від 29.12.2020 по справі №160/10275/20 виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, позивачу зараховано періоди з 15.06.1981р. по 15.04.1983р., а саме 7 місяців, та з 03.05.1985р. по 31.12.1990 рр., 5 років 6 місяців 13 днів, що взято з архівної довідки №1244 від 19.12.2018 року, яка надана позивачем та підтверджена рішенням суду від 26.10.2020 року. Враховуючи викладене загальний страховий стаж позивача складає 27 років 4 місяці 24 дні (при необхідних 27 років 6 місяців). Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Крім того, представник відповідача зауважує, що позивачем пропущений шестимісячний строк для звернення з позовом до суду.

26.08.2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив згідно якої останній заперечував проти доводів відповідача та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.07.2021 року вказану справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі, згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням пенсійного віку 23.07.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Листом від 31.07.2020 р. №0400-0316-8/62958 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії. У відповіді зазначено, що позивачу незараховано до загального стажу наступних періодів роботи позивача, а саме: з 15.06.1981 року по 15.04.1983 року та з 03.05.1985 року по 31.12.1990 року не зараховані до загального стажу через те, що в архівній довідці від 19.12.2018 року за №1244 зазначено ім`я « ОСОБА_2 », яке не збігається з даними трудової книжки за паспортними даними « ОСОБА_3 ». Період роботи з 16.02.1999 року по 01.03.1999 року не зарахований до загального стажу, оскільки запис про звільнення з роботи не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме в трудовій книжці відсутнє посилання на статтю КЗпП. згідно з нормами закону загальний стаж для призначення пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року по 31.03.2020 року повинен становити не менше 27 років 6 місяців у чоловіків, тоді як відповідно до наданих документів, та даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний стаж становить у позивача 20 років 8 місяців 22 дні.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.10.2020 року по справі №182/4674/20, яке не оскаржувалося та набрало законної сили, встановлено факт належності ОСОБА_1 архівної довідки № 1244 від 19.12.2018 року, виданої виконавчим комітетом Чкалівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області на ім`я ОСОБА_4 .

В подальшому не погодившись із відмовою в призначенні пенсії, позивач оскаржив її до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року по справі №160/10275/20 позовні вимоги було задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 для призначення пенсії в якості страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, періоди його роботи з 16.02.1999 року по 01.03.1999 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.07.2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Своїм листом про відмову в призначенні пенсії від 08.04.2021 року №0400-010303-8/51301 відповідач повідомив, що згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 р. по справі №160/10275/20 повторно розглянуто заяву про призначення пенсії за вислугу років, згідно з яким призначити пенсію не має законних підстав, оскільки позивач не набув загального стажу. Враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та наданих довідок, загальний страховий стаж позивача складає 27 років 3 місяці 23 дні з урахуванням стажу згідно рішень судів (при необхідних 27 роках 6 місяців), що не дає права на даний вид пенсії.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача щодо призначення пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» , встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Що заявлених позовних вимог щодо визнання незаконними дій відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за рішенням суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.10.2020 року по справі №182/4674/20, яке не оскаржувалося та набрало законної сили, встановлено факт належності ОСОБА_1 архівної довідки № 1244 від 19.12.2018 року, виданої виконавчим комітетом Чкалівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області на ім`я ОСОБА_4 . Отже, згідно вказаної довідки позивачу підтверджено стаж його роботи в періоди з 15.06.1981 року по 15.04.1983 року та з 03.05.1985 року по 31.12.1990 року.

Додатково рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року по справі №160/10275/20, яке набрало законної сили, встановлено факт протиправності незарахування відповідачем до загального трудового стажу періоду роботи з 16.02.1999 року по 01.03.1999 року, оскільки запис про звільнення з роботи не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме в трудовій книжці відсутнє посилання на статтю КзпП.

Як встановлено судом, в оскаржуваному позивачем рішенні, оформленому листом №0400-010303-8/51301 від 08.04.2021р. відповідачем підтверджено у позивача наявність страхового стажу 27 років 3 місяці 23 дні. У відзиві на позовну заяву пенсійний орган зазначає про наявність стажу позивача 27 років 4 місяці 24 дні

Вказана неузгодженість наявності загального страхового стажу позивача не доводить правомірності дій відповідача у врахуванні стажу для призначення пенсії.

Крім того, вищевстановлені обставини щодо наявності необхідного стажу для призначення пенсії у позивача встановлено, та підтверджено матеріалами даної адміністративної справи та судами в попередніх рішеннях, а тому не пілягають додатковому підтвердженню. Крім того, рішення ПФУ якими відмовлялося позивачу у призначенні пенсії стосувалися тих самих підстав, що і в даній справі.

Отже, враховуючи рішення судів по справі №182/4674/20 та №160/10275/20, неузгодженість у врахуванні стажу для призначення пенсії в оскаржуваному рішенні ПФУ та відзиві на позовну заяву, суд приходить до висновку, що за спірні періоди з 01.09.1981р. по 22.05.1983р. та з 03.05.1985р. по 31.12.1990р. відповідачем неправомірно не зараховано до страхового стажу 01 рік 09 місяців 10 днів, у зв`язку з цим позивач має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року)) визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі № 0400-010301-8/51301 від 08.04.2021 року, прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки у рішенні про відмову у призначенні пенсії не обґрунтовано мотиви не зарахування до стажу спірних періодів, а наведені підстави судом визнано необґрунтованими, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про те, що позивачем пропущено строки звернення до суду із даним позовом, оскільки про порушення своїх прав щодо не призначення пенсії та неврахування до страхового стажу спірні періоди роботи він дізнався із Листа від 31.07.2020 №0400-0316-8/62958, а з позовом до суду звернувся 21.07.2021р.

Крім того, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у справі №646/6250/17 зазначено, зокрема, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає виплачує пенсію, адміністративний позов може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне. За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Щодо вимоги призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах із виплатою заборгованості з 23 липня 2020 року суд вбачає підстави для її задоволення з огляду на наступне.

Враховуючи, що у цій справі встановлювалось право особи на призначення та виплату пенсійного забезпечення, згідно якої суд дійшов висновку, що рішення про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, що в свою чергу є підставою для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію, проте вимоги її виплачувати, то вимога заявлена передчасно, відносно майбутніх правовідносин та подій, котрі ще не склались (відповідач не здійснив призначення пенсії), отже задоволенню не підлягає.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновком Верховного Суду викладена у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 160/35/20.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно достатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії — підлягає задоволенню.

Належним способом захисту порушених прав позивача буде:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії, яке оформлено листом №0400-010303-8/51301 від 08.04.2021р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 для призначення пенсії в якості страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, періоди його роботи з 01.09.1981р. по 22.05.1983р. та з 03.05.1985р. по 31.12.1990р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровської області, призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно «Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” з 23 липня 2020 р. та виплатити заборгованість, що утворилася з 23 липня 2020 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплаченого ним суми судового збору у розмірі 908,00грн.

Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії, яке оформлено листом №0400-010303-8/51301 від 08.04.2021р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 для призначення пенсії в якості страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, періоди його роботи з 01.09.1981р. по 22.05.1983р. та з 03.05.1985р. по 31.12.1990р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровської області, призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно «Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” з 23 липня 2020 р. та виплатити заборгованість, що утворилася з 23 липня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова