
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2021 року Справа № 160/10930/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
05.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною з 28.01.2020 року ОСОБА_1 протиправною та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за особливі заслуги перед Україною з 28.01.2020 року по 31.12.2020 року в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (від 1 638, 00 грн. у 2020 році та за період з 01.01.2021 році по 17.01.2021 року у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (від 1 769, 00 грн. у 2021 році).
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що після настання встановленого Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” віку він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком, а також про призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною. На підтвердження права на пенсію за особливі заслуги надав наступні документи: посвідчення № 2666, видане на підставі Указу Президента України від 27 грудня 2002 року № 1229, про присвоєння почесного звання “Заслужений лікар України”; копію наказу Президента України “ Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій” № 1229/2002 від 27 грудня 2002 року, згідно якого йому присвоєне почесне звання “Заслужений лікар України”. З 28.01.2020 року позивачу була призначена тільки пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. З огляду на що, позивач вважає, що саме бездіяльність відповідача порушує його право на отримання пенсії, передбаченої Законом України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”, а тому був вимушений звернутись до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/10930/21. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Не погоджуючись з позовною заявою та заперечуючи проти позовних вимог зазначених в ній, відповідачем 06.08.2021 року подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Так, у відзиві відповідач зазначає, що позивач з 23.06.2020 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-1V). Однак, в позовній заяві позивач стверджує, що ним заява про встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною була подана 23.06.2020. Також зазначає, що після подання заяви відповідач не повідомляв про необхідність подання додаткових документів, а також про прийняте за заявою рішення. Проте, дані твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки 23.06.2020 було подано лише заяву на призначення пенсії за віком, а заяву про встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною було подано 03.02.2021 у зв`язку з прийняттям судового рішення. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2020 по справі 201/11319/20 заяву ОСОБА_1 , де заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про становлення -факту, що має юридичне значення задоволено. Встановлено факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що посвідчення № НОМЕР_1 , видане на підставі Указу Президента .України від 27 грудня 2002 року № 1229, про присвоєння почесного звання “Заслужений лікар України” ОСОБА_2 ; диплом ИВ-1 від 28 червня 1983 року на ім`я ОСОБА_2 про закінчення Дніпропетровського ордена Трудового Червоного прапора медичного інституту за спеціальністю “лікувальна справа”, кваліфікація лікар належить ОСОБА_1 . Означене судове рішення набрало законної сили 18.01.2021.
Частинами 5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Указом Президента України від 27.12.2002 № 1229 ОСОБА_1 присвоєно почесне звання "Заслужений лікар України» та видане посвідчення №2666 серія НОМЕР_2 на імя ОСОБА_2 .
23.06.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV.
На підставі заяви позивача від 23.06.2020 року йому призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 28.01.2020 року.
При цьому, відповідачем не було здійснено призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2020 по справі 201/11319/20 заяву ОСОБА_1 було задоволено та встановлено факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що посвідчення № НОМЕР_1 , виданого на підставі Указу Президента України від 27 грудня 2002 року № 1229, про присвоєння почесного звання “Заслужений лікар України” ОСОБА_2 ; диплом ИВ-1 від 28 червня 1983 року на ім`я ОСОБА_2 про закінчення Дніпропетровського ордена Трудового Червоного прапора медичного інституту за спеціальністю “лікувальна справа”, кваліфікація лікар належить ОСОБА_1 . Означене судове рішення набрало законної сили 18.01.2021 року.
03.02.2021 року позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про перерахунок пенсії, до якої додано зазначене рішення суду.
18.03.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою з питань пенсійного забезпечення.
24.03.2021 року відповідачем надано відповідь №8710-8495/Х-01/8-0040/21 на звернення позивача від 18.03.2021 року, в якій повідомлено, що з 28.01.2020 року йому було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Згідно Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюють громадянам України, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров`я, фізичної культури і спорту та іншим громадянам. Для встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною особою подається до територіального управління Пенсійного фонду України заява про встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною з необхідними документами. Пенсія за особливі заслуги встановлюється з дня звернення за встановленням пенсії або з дня набуття права на неї, якщо звернення за її встановленням відбулося не пізніше 12 місяців з дня набуття права. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. У разі якщо до заяви додані не всі необхідні документи, територіальний орган Пенсійного фонду України повідомляє заявникові, які документи мають бути подані додатково. Якщо такі документи будуть подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання необхідних документів, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2020 по справі № 201/11319/20 встановлено факт належності позивачу посвідчення № 2666, виданого на підставі Указу Президента України від 27 грудня 2002 року № 1229, про присвоєння почесного звання “Заслужений лікар України”. Судове рішення набрало законної сили 18.01.2021. З 18.01.2021, на підставі наданої заяви від 03.02.2021, позивачу призначено пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (від 1769 грн). Належні пенсійні кошти за період з 18.01.2021 по 02.02.2021 нараховані на квітень поточного року. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною з 28.01.2020 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, що передбачає встановлення громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров`я, фізичної культури і спорту тощо, пенсій за особливі заслуги перед Україною є Закон України від 01.06.2000 року № 1767-ІІІ "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (далі - Закон № 1767-ІІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону № 1767-ІІІ, пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України: особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "заслужений", почесним званням України "Мати-героїня", державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР або Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а також особам, яким до 1 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення.
Згідно статті 4 Закону № 1767-ІІІ, пенсії за особливі заслуги встановлюються громадянам, зазначеним у статті 1 цього Закону, які мають право на пенсію за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років відповідно до закону.
Статтею 5 Закону № 1767-ІІІ визначено, що пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність: від 35 до 40 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 1 і 8 статті 1 цього Закону; від 25 до 35 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 2 - 5 статті 1 цього Закону; від 20 до 25 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 6 і 7 статті 1 цього Закону.
Розмір надбавки визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. У разі якщо особа одночасно має право на надбавку з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою у максимальному розмірі.
Пенсія за особливі заслуги встановлюється з дня звернення за встановленням пенсії або з дня набуття права на неї, якщо звернення за її встановленням відбулося не пізніше 12 місяців з дня набуття права. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і до неї додаються всі необхідні документи, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви додані не всі необхідні документи, територіальний орган Пенсійного фонду України повідомляє заявникові, які документи мають бути подані додатково. Якщо такі документи будуть подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії.
У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок пенсії за особливі заслуги з дати, з якої встановлено новий розмір прожиткового мінімуму.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 №2054 затверджено Схеми визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".
Відповідно до Схеми визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" особи, зазначені в пунктах 6,7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", а саме: особи, відзначені почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "заслужений" розмір надбавки становить 25%.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 27.12.2002 року Указом Президента України від 27.12.2002 № 1229 ОСОБА_1 присвоєно почесне звання "Заслужений лікар України".
Пенсія за віком позивачу була призначена з 28.01.2020 року без врахування надбавки до пенсії, на яку він мав право згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною.
В свою чергу, суд наголошує, що відповідно до приписів статті 5 Закону № 1767-ІІІ пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Отже, позивач мав право отримувати дану надбавку до основної пенсії з моменту призначення пенсії за віком, тобто з 28.01.2020 року, оскільки право на її отримання позивач мав з моменту присвоєння почесного звання та яке можливо було реалізувати при призначенні одного з видів пенсії, в даному випадку за віком.
При цьому, судом не приймаються доводи відповідача, що позивач звернувся з заявою при призначення пенсії за особливі заслуги лише 03.02.2021 року надавши рішення суду, оскільки зазначені доводи не підтверджено жодними доказами, а саме не надано розписку-повідомлення до заяви від 23.06.2020 року з якої вбачалося б ненадання документів про присвоєння почесного звання позивачеві.
Окрім того, відповідно до вимог частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2020 по справі 201/11319/20 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою 26.11.2020 року. При цьому, судом було встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до заінтересованої особи (Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) із документами про призначення пенсії із врахуванням почесного звання, проте йому було призначено пенсію без врахування почесного звання, оскільки в документах містились розбіжності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач на підставі його заяви про призначення пенсії від 23.06.2020 року мав право не лише на пенсію за віком, а також і на пенсію за особливі заслуги, яка встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом. І, оскільки, пенсія за віком була призначена позивачеві з 28.01.2020 року, саме з даної дати – 28.01.2020 року позивач має право на пенсію за особливі заслуги, яка встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Що стосується призначення пенсії за особливі заслуги з 18.01.2021 року з дня набуття законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2020 по справі 201/11319/20, яким встановлено факт належності позивачеві посвідчення №2666, суд звертає увагу на наступне.
Пенсія за особливі заслуги встановлюється з дня звернення за встановленням пенсії або з дня набуття права на неї, якщо звернення за її встановленням відбулося не пізніше 12 місяців з дня набуття права.
В даному випадку, звернення за призначенням пенсії відбулось 23.06.2020 року, в свою чергу, право на пенсію за особливі заслуги у позивача виникло з 28.01.2020 року при призначенні пенсії за віком. Рішення суду, яке набрало законної сили 18.01.2021 року не може вважатися обставиною, яка свідчить про виникнення права на отримання пенсії за особливі заслуги, оскільки виключно встановлює факт належності правовстановлюючого документу. В свою чергу даний правовстановлюючий документ свідчить про наявність у позивача звання, яке надає права на пенсію за особливі заслуги з 27.12.2002 року.
Водночас, з протоколу перерахунку пенсії від 24.03.2021 року вбачається, що надбавка до розміру пенсії у розмірі 25% почала виплачувати лише з 18.01.2021 року.
Встановлені судом обставини, дають підстави вважати, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність при призначенні пенсії за особливі заслуги перед Україною з 28.01.2020 року, а належним способом відновлення порушеного права буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за особливі заслуги з 28.01.2020 року по 31.12.2020 року в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1638 грн. у 2020 році) та за період з 01.01.2021 року по 17.01.2021 року у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1769 грн. у 2021 році).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 908 грн.
Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за особливі заслуги перед Україною з 28.01.2020 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за особливі заслуги перед Україною з 28.01.2020 року по 31.12.2020 року в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (від 1638 грн. у 2020 році) та за період з 01.01.2021 року по
17.01.2021 року у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (від 1769 грн. у 2021 році).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська
Судове рішення № 100114374, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 06.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/10930/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: