Ухвала суду № 100113021, 05.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15290/21

Провадження № 1-кс/638/2264/21

УХВАЛА

Іменем України

05 жовтня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі слідчого судді Латки І.П., вирішуючи питання про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на бездіяльність слідчого, в якій просить зобов`язати уповноважених осіб Харківського районного управління поліції № З ГУНП в Харківській області невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ОСОБА_2 від 05.08.2021 № 62638299/737/В-4 про вчинення кримінального правопорушення за фактом умисного невиконання виконавчого листа N2 520/7061/19 від 10.03.2020, виданого Харківським окружним адміністративним судом у справі № 520/7061/19, вчиненого службовою особою Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майд. Свободи, Держпром, 3 під, 2 пов.) за складом злочину та у відповідності до правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України, що завдало шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадянину ОСОБА_3 , та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства.

Перевіривши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов висновку про повернення скарги скаржнику з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

З долученої до скарги копії повідомлення №62638299 про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що заявником є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), від імені якого діяв старший державний виконавець ОСОБА_2 .

Відомостей про те, що ОСОБА_1 , який оскаржує бездіяльність органу досудового розслідування, звертався з повідомленням (заявою) про вчинення кримінального правопорушення скарга не містить.

Таким чином, скаржник ОСОБА_1 , який відповідно до долучених до скарги матеріалів, не має статусу заявника, а тому підстав вважати, що він наділений правом оскаржувати бездіяльність органу досудового розслідування немає.

Посилання ОСОБА_1 у скарзі на те, що ОСОБА_3 є потерпілим є передчасними, оскільки відповідно до ч. 2-3 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Судом враховано, що відповідно до копії талону-повідомлення єдиного обліку №001945 від 23 вересня 2021 року було прийнято заяву саме ОСОБА_3 до пенсійного фонду, яку зареєстровано в ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) ХРУП №3 за №32250.

Незважаючи на відсутність копії відповідної заяви ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення, слідчим суддею вивчалася можливість прийняття скарги ОСОБА_1 до розгляду, однак відсутність повноважень представника заявника позбавляє суд можливості відкрити провадження за скаргою з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

КПК України не містить положень щодо представника заявника/скаржника.

Для випадків неврегульованості певних питань у ч. 6 ст. 9 КПК передбачено правило, згідно з яким у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Однією із загальних засад кримінального провадження є рівність перед законом і судом (п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК).

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК, який розкритий у ч. 1 ст. 10 КПК, не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.

Ураховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що у кримінальному провадженні представником заявника/скаржника може бути особа, яка за змістом КПК може бути представником іншого учасника кримінального провадження, з якими його можна порівняти. При цьому, підтвердження повноважень представника заявника/скаржника у кримінальному провадженні має здійснюватися у такій формі та порядку, які не наділятимуть останнього привілеями та не обмежуватимуть у порівнянні з іншими учасниками кримінального провадження. Тобто, з дотриманням засади рівності перед законом і судом всіх учасників кримінального провадження. І такі форма та порядок підтвердження повноважень представника заявника/скаржника у кримінальному провадженні повинні бути такими ж, як і при підтвердженні повноважень представників інших учасників кримінального провадження, з якими його можна порівняти.

Враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні може бути розпочате, як з ініціативи заявника/скаржника (ч. 1 ст. 60 КПК), так і з ініціативи потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК), котра може проявлятися у поданні заяви про кримінальне правопорушення, у зазначеному контексті представника заявника/скаржника можна порівняти також із представником потерпілого (ч. 2 ст. 58 КПК).

А тому порядок і форма підтвердження повноважень представника заявника/скаржника, задля дотримання засад рівності перед законом і судом, повинні бути такими ж самими, як і передбачені для представника потерпілого.

За ч. 3 ст. 58 КПК України повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

До матеріалів скарги додано копію довіреності від 08 червня 2021 року, якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 на представлення його інтересів, зокрема, в судових органах.

Разом з тим, норми КПК передбачають представництво інтересів за довіреністю лише згідно п. 3 ч. 2 ст. 58 КПК України, в разі якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою. Інших підстав даний закон, який регулює кримінальне судочинство, не передбачає.

Отже, до матеріалів скарги не надано доказів, що ОСОБА_1 є належним представником ОСОБА_3 , а тому відсутні підстави вважати, що він наділений правом на звернення до суду з відповідною скаргою.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати скаргу.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає поверненню ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 303 - 306 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Повернути ОСОБА_1 скаргу на бездіяльність Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.П. Латка