Рішення № 100112636, 05.10.2021, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 418/1197/21

2/418/78/21

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2021 року Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді: Шовкуна В.О.,

за участю секретаря: Бутенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Міловська селищна рада, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До суду звернулася Позивачка ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований також і ОСОБА_2 , який за вказаною адресою не проживає з 2007 року, участі в утриманні житла не приймає. Вказує, що реєстрація відповідача створює їй перешкоди в отриманні державної матеріальної допомоги, а також в продажу квартири.

Аргументи учасників справи

У судове засідання Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, однак адвокат Оробцов М.Ю. заявою просив суд розглянути справу за його та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у порядку передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не подав.

Представник від третьої особи - Міловської селищної ради, у судове засідання також не з`явився, однак просили суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника ради.

Позиція суду

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справ.

ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями договору купівлі-продажу квартири від 27.12.2006 р., витягу з Державного реєстру правочинів виданого 27.12.2006 р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно. (а.с.7-9)

Відповідно до копії паспорту ОСОБА_1 , остання є громадянкою України. (а.с. 6)

Згідно довідки Міловської селищної ради від 21.05.2021 року, № 191 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . (а.с.10)

Відповідно до акту обстеження побутових умов проживання від 21.05.2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не проживає з 2007 року. Акт складено старостою Міловської селищної ради, підписано двома сусідами. (а.с. 11)

Згідно листа Міловської селищної ради від 21.05.2001 року № 1340, Міловською селищною радою було відмовлено ОСОБА_1 у знятті з реєстрації ОСОБА_2 . (а.с.14)

Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 64 ЖК Української РСР до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Системний аналіз статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 ЖК Української РСР у поєднанні зі статтею 64 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення від будь-яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК Української РСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік.

Зазначений правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16.

Відповідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Як слід з ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до вказаної норми закону при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Така позиція узгоджується з висновком Верховного суду викладеним у постанові від 03.04.2019 року, справа № 454/2025/15-ц.

Таким чином, судом було встановлено, що Позивачка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де є зареєстрованим і Відповідач, який з 2007 року не проживає за місцем реєстрації, що свідчить про свідому втрату ним інтересу до житла, та про втрату права користування цим житлом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог Позивача.

Судові витрати стягнути з Відповідача на користь Позивача у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст.64, 72 ЖК Української РСР, ст.ст. 10, 209, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Міловська селищна рада, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду, який розташований у м. Сєвєродонецьк Луганської області через Міловський районний суд Луганської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.О.Шовкун