Ухвала суду № 100112050, 30.09.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/1016/21

Провадження №1-в/193/232/21

У Х В А Л А

іменем України

30 вересня 2021 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Томинця О.В.,

при секретарі судового засідання Ратушної В.В.,

за участю: прокурора Чумак В.А.,

представника Софіївської ВК №45 Ковальова І.О.,

засудженого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області у режимі відеоконференції спільне подання адміністрації Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 45) та спостережної комісії Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,

В С Т А Н О В И В:

З вказаного подання, яке надійшло до Софіївського районного суду 09.09.2021, вбачається, що засуджений ОСОБА_1 відбуваючи призначене судом покарання у Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45) (надалі Софіївська ВК №45) зарекомендував себе позитивно. До праці ставиться сумлінно, вимог режиму утримання не порушує, має заохочення від адміністрації Софіївської ВК № 45, стягнень не має. Посилаючись на те, що засуджений відбув 2/3 призначеного судом строку покарання, своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, в поданні ставиться на вирішення питання про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Представник виправної колонії Ковальов І.О. в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_1 під час судового розгляду справи подання підтримав та просив звільнити його від відбування покарання умовно-достроково.

У судовому засіданні прокурор Чумак В.А. заперечила проти задоволення клопотання, вказавши, що поведінка засудженого не свідчить про його безумовне виправлення і в враховуючи попередні судимості засудженого за вчинення тяжких злочинів, вважає, що наразі передчасно застосовувати до останнього умовно-дострокове звільнення.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_1 по даній справі засуджений 19.04.2017 Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 вищевказаний вирок суду залишено без змін. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попередньо ув`язнення з 24.05.2016 по 20.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Крім того, за ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 21.06.2017 по 11.07.2017 включно.

Початок строку відбування покарання: 19.04.2017, кінець строку: 08.04.2022.

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 ОСОБА_1 звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 9 місяців 6 днів, проте за ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31.07.2020 вищевказану ухвалу суду скасовано, а у задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення відмовлено.

Станом на 30.09.2021 засуджений фактично відбув визначені п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України 2/3 призначеного судом строку покарання, невідбута частина якого складає 6 місяців і 09 днів.

З часу відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення засудженого минуло більше 1 року, що в силу вимог ч. 7 ст. 154 КВК України, не перешкоджає звернутися до суду повторно з вказаним клопотанням.

На підставі ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

В силу ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згаданою статтею передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов`язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання виправлення засудженого.

Як вбачаться із роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.

Так, під час вивчення матеріалів особової справи засудженого, суд враховує не лише час перебування ним у Софіївській ВК №45, а й увесь період його відбування покарання.

Зокрема, встановлено, що засуджений ОСОБА_1 спершу став відбувати покарання у вигляді позбавлення волі з 27.05.2016 в ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)». Під час утримання в даній установі виконання покарань мав два стягенення за порушення вимог режиму відбування покарання, які на даний час погашені у встановленому законом порядку. Заохочень не мав.

Згідно наданої характеристики вбачається, що з 07.08.2017 року засуджений відбуває покарання в Софіївській ВК №45 характеризується позитивно, а саме за добру поведінку та сумлінне ставлення до виконання робіт з благоустрою установи має шість заохочень правами начальника установи. Стягнень за період відбування покарання у виправній колонії не має. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні стосунки з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом.

До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Виконує роботи із самообслуговування, має достатні навички для самостійного їх виконання. Бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу, підтримує зв`язок з рідними шляхом листування та телефонних розмов. За вироком суду має позов на суму 3631 грн. 65 коп., однак виконавчі листи до установи не надходили.

В матеріалах особової справи відсутні відомості, щодо намагання засудженим ОСОБА_1 своєю працею довести своє виправлення, що є безумовною обставиною для умовно-достроково звільнення відповідно до ст. 81 КК України, а наявність у засудженого заохочень за сумлінну поведінку за підсумками 2-го та 4-го кварталу кожного року, не свідчить про його виправлення.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи останній раз засудженого було заохочено подякою 21.01.2021, однак вже після того, згідно витягу до протоколу № 11 від 07.04.2021, за результати оцінювання поведінки засудженого ОСОБА_1 визнано за недоцільним застосування до нього заходів заохочення. З особової справи не вбачається, яким чином він проявляє соціально-корисну активність в самодіяльних організаціях. Викладене свідчить, що засуджений ОСОБА_1 взагалі не виявляє намагання довести своє виправлення сумлінним ставленням до праці, і як наслідок застосування до нього умовно-достроково звільнення, вбачається, що матеріали подання містять формальні обставини для умовно-дострокового звільнення засудженого.

Досліджуючи матеріали особової справи засудженого, встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення й інших кримінальних правопорушень, серед яких є низка тяжких умисних злочинів, зокрема:

1) 26.01.2004 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3, 186 ч.3, 309 ч.1, 15 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

2) 25.10.2004 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 29.11.2007 року умовно-достроково з не відбутим строком 1 рік 8 місяців 25 днів;

3) 02.07.2009 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 307 ч.2, ст. 71 ч. 1 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 29.11.2012 року умовно-достроково з не відбутим строком 1 рік 2 місяці 10 днів.

Як видно з наведених судимостей засуджений ОСОБА_1 одного разу судом звільнявся від відбування покарання з випробуванням, крім того до нього двічі застосовувалося умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, однак останній належних висновків не зробив і в подальшому, після умовно-дострокового зільнення від відбування покарання, призначеного за вчинення тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів ОСОБА_1 вчинив аналогічний тяжкий умисний злочин, за який наразі відбуває покарання.

Враховуючи викладене та вивчивши відомості про особу засудженого, з огляду на суспільну небезпеку вчинених злочинів, поведінку засудженого протягом всього строку відбування покарання, та наголошуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням усіх даних в сукупності, і є правом, а не обов`язком суду, суд вважає, що для досягнення цілей покарання засуджений ще потребує нагляду в умовах відбування покарання у виді позбавлення волі, тому в задоволенні подання виправної колонії слід відмовити.

На підставі ст. 81 КК України, ст. 376 ч.2, 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні спільного подання адміністрації Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 45) та спостережної комісії Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, відмовити.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення прокурор може подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений у той же строк і порядок, але з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя О.В. Томинець