Вирок № 100111321, 04.10.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 213/2758/21

Провадження № 1-кп/210/641/21

"04" жовтня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Чайкіної О.В

за участі секретаря судового засідання: Перог Р.О.

сторони кримінального провадження, які приймали участь у судовому розгляді: прокурор Малінін Р.В., обвинувачений ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 22 березня 2021 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021041610000028 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в. с. Красний Луч Бородинського району Семипалатинської області, Казахстан, громадянин України, не одружений, не працюючий, на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаює за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, зокрема:

1). 26.05.2000 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст.140 ч.2, 215-3 ч.2, 42 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 05.04.2003 умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці;

2). 29.12.2003 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 05.03.2007 умовно-достроково на невідбутий строк 7 місяців 27 днів;

3). 12.12.2011 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 395 КК України до обмеження волі на 1 рік;

4). 30.04.2014 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2014 скасовано іспитовий термін та направлено до відбуття покарання до місць позбавлення волі на 3 роки. Звільнений по відбуттю покарання 10.10.2017 року;

5). 02.12.2019 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст.263 ч.1, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

6). 02.12.2020 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст.309 ч.1, 71, 72 КК України до обмеження волі на 1 рік. Приєднано невідбутий строк за вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 26.02.2021р.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучі обвинуваченим у вчиненні крадіжок, обвинувальні акти за якими направлені до Широківського районного суду Дніпропетровської області, а також маючи не зняту та не погашену судимість за корисливий злочин за вироком від 30.04.2014 Широківського районного суду Дніпропетровської області, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти власності.

Так, 21.03.2021 приблизно о 23.00 годині ОСОБА_1 , діючи повторно, перебуваючи біля гаражу, який розташований на території земельної ділянки АДРЕСА_3 , на яку він проник під час підшукування об`єкта для викрадення, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, він за допомогою заздалегідь приготовленого знаряддя вчинення злочину - алюмінієвої труби, металевої фомки та плоскогубців, відчинив ворота до гаражу, і таким чином проник до нього, звідки повторно, таємно, умисно, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, скориставшись відсутністю свідків та очевидців, застосовуючи фізичну силу викрав кутову шліфмашинку марки «Stanley» STGS9125 чорно-жовтого кольору, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-21/19051-ТВ від 14.06.2021 становить 844,33 гривень, тиски сірого кольору вагою 25 кілограм радянського виробництва, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2498/21від 22.07.2021 становить 1250,00 гривень, подовжувач на 30 метрів червоного кольору (саморобний), встановити вартість якого не вбачається за можливе у зв`язку з відсутністю вихідних даних, подовжувач на 60 метрів сірого кольору (саморобний), встановити вартість якого не вбачається за можливе у зв`язку з відсутністю вихідних даних, наждак (побутовий) з двигуном потужністю 0.5 Кв., сірого кольору, який обладнаний вимикачем (радянським) жовтого кольору та підключений за допомогою дроту червоного кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2498/21від 22.07.2021 становить 400,00 гривень.

Після цього, ОСОБА_1 , утримуючи зазначене майно при собі, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 2494,33 гривень.

За вчинення вказаних дій ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся, та пояснив суду, що йому потрібні були кошти для того, щоб придбати їжу, оскільки він не міг працевлаштуватись. Вдень він проходив повз гаража в садівничому товаристві, ворота були відкриті. Він побвачив там речі, та вирішив після того як стемніє ними заволодіти. Коли зтемніло він прийшов, за допомогою відмички проник до гаражу, та виніс звідти речі - тиски, машинку, тощо, які потім часково обернув на свою користь. Частину викраденого майна повернув. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.

Обвинувачений не оспорює фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які встановлені стороною обвинувачення та зазначений в обвинувальному акті, показання дає добровільно, заяв по застосування заборонених методів зі сторони обвинувачення не надходило.

Прокурор заявив клопотання про застосування положень частини 3 статті 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.

Обвинувачений дане клопотання підтримав.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та беззаперечно, його показання відповідають суті обвинувачення, фактичні обставини не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності; обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі докази відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів, які стосуються речових доказів та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, без проведення допиту потерпілих, свідків, дослідження письмових матеріалів провадження в повному обсязі.

Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані в справі докази та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченого слід визнати винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, та кваліфікувати його дії за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення.

Згідно з частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно з частиною 5 статті 12 КК України вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення за частиною 3 статті 185 КК України є тяжким злочином.

При визначені виду та розміру покарань суд керується вимогами статей 65-68 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин після постановлення вироку, яким застосовано реальна міра покарання, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за злочини проти власності, за які відбував покарання в умовах ізоляції від суспільства.

Дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого встановлено, що останній не одружений, дітей на утриманні не має, не працює, раніше неодноразово судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебував і не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, вину у скоєному злочині визнав повністю у вчиненому розкаюється.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, безперечне визнання вини, часткове відшкодування шкоди. Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину, оскільки ОСОБА_1 має не зняті та непогашені судимості за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а також за статтею 263 КК України.

Ураховуючи всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, тяжкість їх наслідків, їхню суспільну небезпеку, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд також приймає до уваги досудову доповідь, згідно з якою виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі неможливе, та становить високу небезпеку для суспільства.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, способу вчинення, умов, за чких був вчинений злочин, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення ОСОБА_1 основного покарання у вигляді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією частини 3 статті 185 КК України - за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засуджених та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе без ізоляції.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, позицію сторони обвинувачення, а також те, що обвинувачений вчинив корисливий злочин проти власності після постановлення вироку, яким засуджений до реальної міри покарання, будучи раніше неодноразово судимим, що вказує на те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо без ізоляції від суспільства. У зв`язку з чим необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій обвинувачення, з урахуванням статті 65 КК України та особи обвинуваченого, наявності кількох пом`якшуючих обставин та однієї обтяжуючої.

Крім того, остаточне покарання ОСОБА_1 слід визначити за правилами частини 1 статті 71 КК України - за сукупністю вироків, з урахуванням наступного.

Згідно правового висновку Об`єднаної палати ККС ВС від 01 червня 2020 року у справі № 766/39/17 пр. № 51-8867кмо18 при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:

а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);

б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).

Таким чином вирішальне заначення має дата постановлення попереднього вироку, а не набрання ним законної сили.

Відповідно до частин 4, 5 статті 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 за вироком від 02.12.2019 року Широківським районним судом Дніпропетровської області засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 2 (два) роки. Вирок набрав законної сили 20.01.2020р..

Крім того, за вироком від 02.12.2020 року Широківського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 засуджений за ст. 309 ч.1 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 року та остаточно призначено покарання у вигляді трьох (3) років шести (6) місяців позбавлення волі. Строк покарання обчислювати з дня затримання. Вирок набрав законної сили 26.02.2021року

Інкриміноване діяння ОСОБА_1 вчинив після постановлення вироку від 02.12.2020 року.

Відповідно до пункту 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст.71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Отже, при визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає, необхідним застосувати роложеннч частини 1 статті 71 КК України та до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2020 року, призначивши остаточно покарання за сукупністю вироків.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-21/9870-Д від 30.03.2021 року у розмірі 980,70 грн. та товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-21/19051-ТВ від 22.03.2021 року у розмірі 686,48 грн., в порядку ст.ст. 122-124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого.

Запобіжний захід в даному провадженні не обирався, строк відбуття покарання слід рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 в порядку виконання даного вироку.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались.

Керуючись ст.12, ч.3 ст. 349, ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,призначити покарання за сукупністю вироків, приєднавши частково до покарання, призначеного цим вироком, невідбуте покарання за вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2020 року, а саме у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати, пов`язані з проведенням трасологічної експертизи № СЕ-19/104-21/9870-Д від 30.03.2021 року у розмірі 980,70 грн. (дев`ятсот вісімдесят гривень сімдесят копійок), код бюджетної класифікації 24060300 та товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-21/19051-ТВ від 22.03.2021 року у розмірі 686,48 грн. (шістсот вісімдесят шість гривень сорок вісім копійок), код бюджетної класифікації 24060300, призначення платежу: за експертизу № СЕ-19/104-21/9870-Д від 30.03.2021 року, та № СЕ-19/104-21/19051-ТВ від 22.03.2021 року

Речові докази:

- два паперових конверта зі слідами пальців рук, які згідно квитанції № 0300 віж 08.04.2021 року передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №: Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили знищити;

- гарантійний талон від кутової шліф машинки марки «Stanley» STGS9125, серійний номер 000879, який згідно розписки від 09.06.2021 року, переданий на відповідальне зберігання потерпілому - залишити у володінні потерпілого ОСОБА_3 ;

- металеві тиски які згідно розписки від 12.07.2021 року, передані на відповідальне зберігання потерпілому - залишити у володінні потерпілого ОСОБА_3 ;

- наждак (побутовий) з двигуном потужністю 0,5 Кв., який згідно розписки від 22.07.2021 року, переданий на відповідальне зберігання потерпілому - залишити у володінні потерпілого ОСОБА_3 ;

Матеріали кримінального провадження залишити на зберіганні при обвинувальному акті.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя: О. В. Чайкіна