Ухвала суду № 100110651, 04.10.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/14389/21

Провадження № 2-к/947/3/21

УХВАЛА

04.10.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Маломуж А.І.

за участю секретаря судового засідання Месропянцевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі клопотання Інспекції Міністерства податків та зборів Республіки Білорусь по Ленінському району міста Могильова про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція Міністерства податків та зборів Республіки Білорусь по Ленінському району міста Могильова звернулась в суд з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України, боржником за яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в частині стягнення з нього державного мита у розмірі 81,00 білоруських рублів.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.

Згідно із ч. 1 ст. 467 ЦПК України про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд у п`ятиденний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Протягом встановленого строку від ОСОБА_1 не надійшло заперечень проти клопотання інспекції Міністерства податків та зборів Республіки Білорусь по Ленінському району міста Могильова про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду.

Ухвалою суду від 25.08.2021 клопотання Інспекції Міністерства податків та зборів Республіки Білорусь по Ленінському району міста Могильова про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України призначено до розгляду у судове засідання на 04 жовтня 2021 року о 10.00 годині.

04.10.2021 року до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 про відмову у задоволенні клопотання в частині стягнення з нього державного мита у розмірі 81,00 білоруських рублів, оскільки рішення в цій частині ним було виконано, та надано копію квитанції про сплату державного мита.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського району міста Могилева від 06.08.2020 року з ОСОБА_1 в дохід держави було стягнуто державне мито у розмірі 81 білоруський рубль.

Відповідно до квитанції від 02.08.2021 року ОСОБА_1 сплатив державне мито на вказані у клопотання реквізити.

Згідно статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Разом з цим, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 7 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, що була підписана 20 березня 1992 року Урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, зокрема, Республіки Білорусь і України, ратифікована національними Парламентами та набрала чинності 19 грудня 1992 року, держави-учасниці взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, які набули законної сили. Рішення, винесені компетентними судами однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних держав, мають бути виконані на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних держав.

Аналогічні норми містяться в ст.ст.51-53 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.

Оскільки Україна та Республіка Білорусь є сторонами вказаних міжнародних договорів, норми щодо можливості виконання рішення компетентного іноземного суду на території іншої держави, розповсюджуються на ці країни. Відповідно, рішення компетентного суду Республіки Білорусь може бути виконано на території України.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЗУ «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Частиною 1 статті 82 вказаного ЗУ «Про міжнародне приватне право» унормовано, що визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

У відповідності до ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Частиною 3 ст. 466 ЦПК України також визначено перелік документів, які додаються заявником до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в Україні.

На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом (ст. 470 ЦПК України).

У відповідності до п.12 Постанови ВСУ «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24.12.1999, клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Пунктом 10 вищевказаної Постанови ВСУ № 12 визначено, що під визначеним міжнародними договорами України судовим порядком розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) розуміється порядок провадження в цивільних справах, встановлений ЦПК. Тому при розгляді зазначених клопотань повинні застосовуватися відповідні інститути ЦПК, які згідно із засадами цивільного судочинства забезпечили б права стягувача та боржника, об`єктивне, правильне і своєчасне вирішення питання.

Рази з цим, судом під час розгляду клопотання, встановлено, що рішення суду Ленінського району міста Могилева від 06.08.2020 року в частині якій заявлено клопотання, а саме: сплати держмита у розмірі 81,00 білоруських рублів, виконано боржником, про шо було надано копію квитанції

Відповідно до ст. 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:

1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;

2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи;

3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;

4) якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;

5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;

6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;

7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;

8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;

9) в інших випадках, встановлених законами України.

Суд, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.

Оскільки, визнання рішення Ленінського району міста Могилева від 06.08.2020 року передбачено міжнародним договором, подане клопотання відповідає вимогам законодавства України (ст. 466 ЦПК України) суд вважає за можливе визнати на території України рішення Ленінського району міста Могилева від 06.08.2020 року.

Разом з цим, оскільки Ленінського району міста Могилева від 06.08.2020 року в частині якій заявлено клопотання, а саме: сплати держмита у розмірі 81,00 білоруських рублів, виконано боржником, підстави для надання дозволу на його виконання в Україні відсутні.

Керуючись ст.ст. 463-464, 466-467 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Інспекції Міністерства податків та зборів Республіки Білорусь по Ленінському району міста Могильова про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України - задовольнити частково.

Визнати рішення Ленінського району міста Могилева від 06.08.2020 року в частині стягнення держмита у розмірі 81,00 білоруських рублів.

В наданні дозволу на примусове виконання рішення Ленінського району міста Могилева від 06.08.2020 року в частині стягнення держмита у розмірі 81,00 білоруських рублів - відмовити у зв`язку з його виконанням в цій частині.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Маломуж А. І.