Рішення № 100110467, 04.10.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/5371/21

№ провадження 2/495/2289/2021

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

04 жовтня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа № 495/5371/21,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Вердикт Капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та його скасування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 12.07.2021 року звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ТОВ "Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та його скасування, просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 06.05.2021 року за № 3516, вчинений приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.., щодо звернення стягнення з позивача заборгованості у сумі 9177,97 грн.,стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1362 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Так, свої вимоги позивач мотивує тим, що вона 09.07.2021 року дізналась від бухгалтера, що 08.07.2021 року до ТУДСА Одеської області від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. надійшла постанова від 24.06.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію, пенсію та інші її доходи.

Підставою для відкриття виконавчого провадження слугував виконавчий лист № 3516 приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. від 06.05.2021 року, в якому зазначалося, що нібито вона заборгувала кошти /без номеру договору, без підстави, без дати/ ТОВ «Вердикт Капітал» у сумі 9 177,97 грн.

На цій підставі, приватним виконавцем була винесена постанова від 24.06.2021 року про відрахування з її доходів: основний борг, основну винагороду державного службовця, витрати на проведення виконавчих дій.

Вважає виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Грисюк О.В. з грубим порушенням чинного законодавства, адже нотаріус не перевірила безспірність заборгованості, зокрема і факт того, що боржнику не надсилалась вимога про усунення порушень у строк у 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет невиконання вимоги.

Враховуючи усе вищенаведене, вона і звернулась до суду з даним позовом.

Не погодившись з викладеними позивачем ствердженнями, від відповідача 25.08.2021 року до суду надійшов письмовий відзив, у якому представник ТОВ «Вердикт капітал» посилаючись на норми права та правові позиції Верховних судів України, стверджував, що для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне.

Окремо надав заяву по зменшення витрат на правову допомогу, вказуючи, що до позовної заяви не додано належних та допустимих документів, які б підтверджували повну оплату правничої допомоги, в т.ч. документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату.

За викладених обставин, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та у стягненні витрат на правничу допомогу.

Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі.

13 липня 2021 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду була задоволена заява позивача про забезпечення позову.

15 липня 2021 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням її підготовчого розгляду.

16 серпня 2021 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Представник позивача в судове засідання надала заяву про розгляд справи у відсутність, з проханням позовні вимоги задовольнити з підстав, наведених у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома, матеріали справи містять відзив на позовні вимоги позивача.

Треті особи в судове засідання не з`явились, причина неявки суду невідома.

Суд розглядає справу за відсутність сторін, належним чином повідомлених про день та час судового розгляду справи, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що дійсно 24.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С., винесено у виконавчому провадженні постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

При цьому, підставою для винесення такої слугував виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.С. за № 3516 від 06.05.2021 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт капітал» заборгованість в розмірі 9177,97 грн.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що про існування такого вона вперше дізналась від бухгалтера свого основного місця трудової діяльності, між тим про жодну безспірну заборгованість в даному випадку мова йти не може.

Посилаючись на факті необхідності дотримання вимог ст.ст. 87,88 ЗУ «Про нотаріат» при вчиненні виконавчого напису нотаріусами, вказувала на грубому порушенні норм чинного законодавства.

Нормативне обґрунтування.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку.

Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу.

При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй Постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Окрім наведених норм чинного законодавства, що впорядковують питання можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу за наявності безспірності заборгованості, суд звертає увагу і на іншу умову, обов`язковість дотримання якої передбачена при вчиненні нотаріусами виконавчих написів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений пп.2.3 п.2 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

За умовами наведеного вище пункту 2 глави 16 Порядку, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Як окреслив у своїй постанові ВС від 27.08.2020 року у справі № 554/6777/17, провадження № 61-19494св18: «У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Суд погоджується зі ствердженнями позивача, що у разі відсутності жодних повідомлень або вимог про усунення порушень від стягувача, вказане свідчить про недотримання вимог Порядку вчинення нотаріальних дій.

Чи перевіряв даний факт нотаріус під час вчинення нотаріальної дії також достовірно встановити неможливо, адже з наданих позивачем доказів неможливо дослідити документів, що послугували підставою для вчинення оспорюваного виконавчого напису, а відповідач не скористався своїм процесуальним правом у наданні доказів на підтвердження аргументування його заперечень.

Ним лише приєднаний до матеріалів відзиву Список згрупованих відправлень Укрпошти, що свідчить /як ним самим зазначено у додатках до відзиву/ про відправлення відзиву для всіх учасників справи.

Таким чином, жодних повідомлень або вимог про усунення порушень від стягувача боржнику не надходило.

Крім того, вірно зазначено представником ТОВ «Вердик Фінанс» про те, що безспірний борг - це борг, що визнається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Але, боржник заперечує як проти правильності порядку вчинення виконавчого напису, так і проти суми заборгованості, що вже вказує на відсутності безспірності заборгованості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

З урахуванням вищевикладеного, а саме того, що ані відповідачем, ані третіми особами, зокрема приватним нотаріусом Грисюк О.В. не було доведено правомірності вчинення оспорюваного виконавчого напису від 06.05.2021 року за № 3516, оскільки в судовому засіданні не знайшло підтвердження безспірності заборгованості, а також дотримання таких вимог Порядку вчинення нотаріальних дій, як надіслання повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень, суд приходить до висновку про порушення процедури вчинення вказаної нотаріальної дії, та у зв`язку з цим обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та його скасування.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із доведеності та обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне стягнути з відповідача ТОВ «Вердикт капітал» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір за подання до суду відповідного позову у розмірі 908 грн./згідно квитанції № 7 від 12.07.2021 року/, а також у розмірі 454 грн за подання до суду заяви про забезпечення позову /згідно квитанції №8 від 12.07.2021 року/.

Стосовно витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане кореспондується з позицією ВС, викладеною у Постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Як вбачається з приєднаних до матеріалів справи позивачем доказів, 29.06.2021 року нею було укладено Договір № 35/2021 про надання правничої /правової/ допомоги з адвокатом Васильєвим П.О.

За умовами Додаткової угоди до договору № 35/2021 від 13.09.2021 року, сторони обумовили, що винагорода /гонорар/ адвоката складає 7000 грн.

Клієнт сплачує гонорар адвокату протягом одного дня після пред`явлення адвокатом відповідного рахунку-фактуру.

На підтвердження сплати винагороди /гонорару/ Адвокат надає клієнту квитанцію.

Так, адвокатом був складений рахунок-фактура № 2 від 01.10.2021 року та видана Клієнту ОСОБА_1 квитанція № 2 у підтвердження отримання ним гонорару.

Також матеріали справи містять Акт виконаних робіт до договору № 35/2021 про надання правничої /правової/ допомоги від 29.06.2021 року, складений адвокатом Васильєвим П.О. 01.10.2021 року, де ним розписаний детальний опис робіт (наданих послуг).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 і в частині позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу.

В свою чергу, суд не знаходить вагомих та об`єктивних причин для зменшення судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, адже представником відповідача доказів вказаного до суду не надано.

Керуючись ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Вердикт Капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та його скасування - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 06.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною та зареєстрований в реєстрі за № 3516, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 9177,97 грн таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВ "Вердикт Капітал", код ЄДРПОУ 36799749, юридична адреса: 04053, місто Київ, Кудрявський узвіз, будинок 5-Б.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, юридична адреса: 08132, Київська область, Київо-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Європейська, 11/2;

- приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, юридична адреса: 65029, місто Одеса, вулиця Балківська, 31, офіс 7.

Повний текст рішення складений 04 жовтня 2021 року.

Суддя: