
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2021 р. Справа № 916/1679/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання: Чернюк С.В.,
За участю представників сторін:
позивача: не з`явився,
відповідача: не з`явився,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Катерпіллар Файненшл Україна” від 30.09.2021 за вх.№2-1217/21 про відшкодування судових витрат у справі №916/1679/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Катерпіллар Файненшл Україна” (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34; ел. пошта: dudar-ev@i.ua) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодор” (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 20) про стягнення 631239,81грн,
ВСТАНОВИВ:
23.09.2021 Господарським судом Одеської області ухвалено рішення, яким задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Катерпіллар Файненшл Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодор” про стягнення 631239,81грн, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодор” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Катерпіллар Файненшл Україна” 551838 (п`ятсот п`ятдесят одну тисячу вісімсот тридцять вісім)грн 63коп пені, 76377 (сімдесят шість тисяч триста сімдесят сім) грн 44коп три проценти річних, 9423(дев`ять тисяч чотириста двадцять три) грн 24коп судового збору та відмовлено у задоволенні решти частини заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю “Катерпіллар Файненшл Україна” позовних вимог.
30.09.2021 за вх.№2-1217/21 до суду від позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат у справі №916/1679/21, в якій заявник просить суд стягнути з ТОВ “Автодор” 9468,60 грн судового збору та витрати на оплату послуг адвоката (професійної правничої допомоги) у розмірі 37 500,00 грн.
Ухвалою суду від 22.09.2021 призначено засідання суду для розгляду заяви позивача від 30.09.2021 за вх.№2-1271/21 про ухвалення додаткового судового рішення на 04.10.2021 о 14год. 10 хв.
В обґрунтування вказаної заяви, заявник зазначив, що професійна правнича допомога позивачу в рамках справи 916/1679/21 надавалася ТОВ “Магнуссон Консалтинг” в особі адвоката Дудара С.В., вартість правничої допомоги становить 37500,00 грн та на підтвердження чого заявником подано: звіт ТОВ «Магнуссон Консалтинг» про надані позивачу послуги від 27.09.2021; акт №29 від 20.04.2021 на суму 75000,00 грн; акт №33 від 20.08.2021 на суму 75000,00 грн; платіжне доручення про сплату позивачем послуг на суму 75 000,00 грн; платіжне доручення про сплату позивачем послуг на суму 75000,00 грн; додаток №77 від 23.03.2021 до договору про надання юридичних послуг від 23.08.2016; довіреність №169 від 28.10.2020 від імені позивача на представників ТОВ «Магнуссон Консалтинг», в тому числі як адвокатів; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4138 від 30.11.2011. До складу судових витрат позивач у справі №916/1679/21 відносить судовий збір за подання позову в розмірі 9 468,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 37500,00 грн. При цьому заявник зауважує, що в рамках справи №916/1679/21 позивачем (його представниками) було здійснено витрати на виготовлення великого обсягу документів (папір, тонер), на відправку поштової кореспонденції, на відрядження адвоката з м. Києва до м.Одеса та у зворотному напрямку, на проживання у м.Одеса під час відрядження адвоката. Крім того, заявник вказує, що ціна позову у справі №916/1679/21 становить 631239,81 грн, а отже розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 37500,00 грн є співмірним з ціною позову.
Ухвалою суду від 30.09.2021 призначено засідання суду для розгляду заяви позивача від 30.09.2021 за вх.№2-1217/21 про відшкодування судових витрат, на 04.10.2021 о 14 год. 25 хв.
01.10.2021 позивачем на адресу суду направлено заяву за вх.№25917/21 про розгляд заяви від 30.09.2021 за вх.№2-1217/21 про відшкодування судових витрат без участі представників позивача.
В судове засідання 04.10.2021 відповідач явку повноважних представників не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом своєчасно та належним чином.
За правилами ч.ч.2, 3 ст.221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.244 цього Кодексу.
Згідно ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Розглянувши заяву за вх.№2-1217/21 від 30.09.2021 “Катерпіллар Файненшл Україна” про відшкодування судових витрат суд виходить з наступного.
Господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначені розміру витрат на правничу допомогу.
Статтею 123 ГПК України передбачено види судових витрат, зокрема судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як визначено ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч.ч.3,4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України, відповідно до ч. 5 цієї норми, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, як передбачено ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У визначенні розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у ст.6 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (ч.1 ст.15 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статус адвоката Дудар Є.В. підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №4138 від 30.11.2011.
На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем подано: звіт ТОВ “Магнуссон Консалтинг” 27.09.2021 про надані позивачу послуги; акт наданих послуг № 29 від 20.04.2021 на суму 75000,00 грн; акт наданих послуг №33 від 20.08.2021 на суму 75000,00 грн; платіжне доручення №587 від 30.04.2021 про сплату позивачем послуг на суму 75000,00 грн; платіжне доручення №1467 від 27.08.2021 про сплату позивачем послуг на суму 75000,00 грн; додаток №77 від 23.03.2021 р. до договору про надання юридичних послуг від 23.08.2016; довіреність №169 від 28.10.2020 від імені позивача на представників ТОВ «Магнуссон Консалтинг».
При цьому, додаток №77 укладено 23.08.2021 між ТОВ “Магнуссон Консалтинг” та ТОВ “Катерпіллар Файненшл Україна” до договору про надання юридичних послуг від 23.08.2016, однак, сам договір від 23.08.2016 в матеріалах справи №916/1679/21 відсутній.
Разом з тим, слід зазначити, що наявні в матеріалах справи акти наданих послуг на загальну суму 150000,00 грн, складені на підставі саме договору про надання юридичних послуг від 23.08.2016, так як і в платіжних дорученнях №.№587, 1467 в графі “призначення платежу” вказано договір про надання юридичних послуг №б/н від 23.08.2016.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Положеннями частини 1 статті 1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки про те, що договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Таку правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі 910/4201/19.
При цьому, позивачем о обґрунтування заяви від 30.09.2021 за вх.№2-1217/21 про відшкодування судових витрат у справі №916/1679/21 наведено постанову Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №19/64/2012/5003, де серед іншого наведено: “Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У якості доказів у більшості випадків достатньо надати суду договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги, платіжні доручення на оплату послуг адвоката та квитанції про оплату клієнтом цих доручень. Цю позицію підтримав у своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №19/64/2012/5003 від 31.01.2019 р., зазначивши, що «...суд апеляційної інстанції, врахувавши те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, правомірно виніс додаткову постанову, якою задовольнив заяву про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката... ”.
З врахуванням відсутності в матеріалах справи №916/1679/21 договору про надання правової допомоги від 23.08.2016, відповідно до якого за актами наданих послуг та платіжними дорученнями позивач перерахував ТОВ “МАГНУССОН КОНСАЛТИНГ” перерахавно кошти за надання правничої допомоги у розмірі 150000,00грн, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ “Катерпіллар Файненшл Україна” від 30.09.2021 за вх.№2-1217/21 про відшкодування судових витрат у справі №916/1679/21.
Також, щодо заявлених позивачем із відповідача 9468,60 грн судового збору, суд зазначає.
За подання до суду позову по справі №916/1679/21 позивачем було сплачено 9468,60грн. судового збору.
Так як позовні вимоги позивача підлягали частковому задоволенню, рішенням суду від 23.09.2021р у справі №916/1679/21, було стягнуто на користь позивача з ТОВ “Автодор” 9423,24грн. судового збору пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.
Тому ці витрати не входять до складу судових витрат, які підлягають розподілу та не можуть бути повторно покладені на відповідача.
Керуючись ст.ст. 119, 123, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви ТОВ “Катерпіллар Файненшл Україна” від 30.09.2021 за вх.№2-1217/21 про відшкодування судових витрат у справі №916/1679/21.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.10.2021р.
Суддя І.А. Малярчук
Судове рішення № 100108127, Господарський суд Одеської області було прийнято 04.10.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1679/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: