Рішення № 100108088, 22.09.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1577/21

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Краснов О.М. /директор/;

Від відповідача: Сазоненко В.В. /директор/; Чорний О.В. на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія” до товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп” про стягнення 1 939 100,50 грн. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп” до товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія” про стягнення 501 299,16 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія” (далі по тексту – ТОВ „Оптіма-технологія”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп” (далі по тексту – ТОВ „Еногруп”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 939 100,50 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 1 712 453,22 грн., пені у розмірі 109 238,26 грн., збитків від інфляції у розмірі 25 205,89 грн. та процентів у розмірі 92 203,13 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 09.06.2021р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.06.2021р. заява ТОВ „Оптіма-технологія” про вжиття заходів забезпечення позову була задоволена шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах та належать ТОВ „Еногруп” в межах ціни позову у розмірі 1 939 100,50 грн.

У своєму відзиві на позов ТОВ „Еногруп” повністю заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог посилаючись на припинення зобов`язання за договором у зв`язку з направленням на адресу позивача заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 1 712 453,22 грн. Відповідачем було наголошено, що направлення заяви про зарахування однорідних вимог є підставою для закриття провадження у частині вимог ТОВ „Оптіма-технологія” про стягнення 1 712 453,22 грн. Крім того, відповідачем було зазначено про наявність помилки у здійсненому позивачем розрахунку пені у зв`язку з її нарахуванням із порушенням строків, встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

29.06.2021р. до господарського суду від ТОВ „Еногруп” надійшла зустрічна позовна заява, згідно якої відповідач просить суд стягнути із ТОВ „Оптіма-технологія” заборгованість у розмірі 501 299,16 грн. В обґрунтування заявлених зустрічних вимог відповідач посилається на перехід до нього права вимоги за контрактом №71901 від 22.01.2019р., укладеним між позивачем та компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd, на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р., який був укладений між відповідачем та іноземною компанією. При цьому, відповідачем було наголошено, що після укладення договору на адресу позивача була направлена заява про зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 1 712 453,22 грн., яка була залишена позивачем без відповіді. Посилаючись на викладені обставини, ТОВ „Еногруп” було наголошено про наявність підстав для стягнення із ТОВ „Оптіма-технологія” основного боргу у розмірі 501 299,16 грн. у зв`язку з неналежним виконанням позивачем зобов`язань за контрактом №71901 від 22.01.2019р.

Ухвалою суду від 05.07.2021р. зустрічна позовна заява ТОВ „Еногруп” була залишена без руху.

Ухвалою від 13.07.2021р. судом було прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ „Еногруп” до розгляду та об`єднано позовні вимоги ТОВ „Еногруп” за зустрічним позовом зі справою №916/1577/21 в одне провадження.

ТОВ „Оптіма-технологія” заперечувало проти задоволення зустрічних позовних вимог, посилаючись на ненадання відповідачем належним чином засвідчених копій документів, які можуть підтвердити обставини, на які відповідач посилається у зустрічному позові. Крім того, у поданих до суду письмових поясненнях позивачем було наголошено, що договір про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р. є нікчемним, оскільки ТОВ „Оптіма-технологія” не надавало згоди за заміну кредитора у контракті №71901 від 22.01.2019р. ТОВ „Оптіма-технологія” також було наголошено, що з наданих відповідачем документів взагалі не вбачається за можливе встановити настання строку виконання грошових зобов`язань позивача за контрактом №71901 від 22.01.2019р., а, отже, підстави для зарахування однорічних зустрічних вимог відсутні.

ТОВ „Еногруп” в процесі вирішення даного спору було вказано про помилковість доводів позивача щодо необхідності застосування до правовідносин, які виникли між ТОВ „Оптіма-технологія” та компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd на підставі контракту №71901 від 22.01.2019р., матеріального права України. Таким чином, за твердженням відповідача, висновки ТОВ „Оптіма-технологія” про нікчемність договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р. є безпідставними. Крім того, відповідачем наголошено про надання ним до суду усіх наявних у нього доказів, які підтверджують поставку товару за контрактом №71901 від 22.01.2019р., а також наявність заборгованості відповідача, що, відповідно, свідчить про правомірність зарахування однорідних зустрічних вимог та стягнення із позивача суми боргу за контрактом.

Ухвалою суду від 02.08.2021р., залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2021р., клопотання ТОВ „Еногруп” про застосування зустрічного забезпечення було задоволено шляхом зобов`язання ТОВ „Оптіма-технологія” у семиденний строк з дня постановлення ухвали внести на депозитний рахунок господарського суду Одеської області грошові кошти у розмірі 1 939 100,50 грн.

Ухвалою від 10.08.2021р. судом в порядку ч. 8 ст. 141 ГПК України було скасовано ухвалу від 24.06.2021р. про вжиття заходів забезпечення позову та ухвалу від 02.08.2021р. про вжиття заходів зустрічного забезпечення.

Ухвалою від 29.07.2021р. судом було витребувано від ТОВ „Оптіма-технологія” для огляду оригінал контракту №71901 від 22.01.2019р. з усіма додатками до нього.

Ухвалою від 29.07.2021р. судом було витребувано від ТОВ „Еногруп” для огляду оригінали договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р., повідомлення про відступлення права вимоги від 14.06.2021р., докази направлення повідомлення позивачу.

Оригінали договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р., повідомлення про відступлення права вимоги від 14.06.2021р., докази направлення повідомлення позивачу, витребувані у ТОВ „Еногруп” на підставі ухвали від 29.07.2021р. були оглянуті у підготовчому засіданні, яке відбулось 09.08.2021р.

06.08.2021р. до господарського суду від ТОВ „Оптіма-технологія” надійшло повідомлення про неможливість виконання ухвали суду від 29.07.2021р. про витребування доказів у зв`язку з відсутністю у позивача оригіналу контракту №71901 від 22.01.2019р. та додатків до нього.

Ухвалою від 09.08.2021р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

13.09.2021р. до господарського суду від ТОВ „Оптіма-технологія” надійшли додаткові пояснення щодо обґрунтування розрахунку пені, інфляційних втрат та відсотків річних, по тексту яких позивачем було зазначено про допущення описки у прохальній частині позовної заяви, оскільки замість вірного розміру 3% річних - 25205,89 грн., позивачем було вказано - 92 203,13 грн.; замість вірного розміру збитків від інфляції - 92 203,13 грн., позивачем було вказано - 25205,89 грн., тобто позивачем було переплутано розміри заявлених до стягнення відсотків та інфляційних. Господарським судом було враховано вказані пояснення позивача, оскільки виправлення ТОВ „Оптіма-технологія” вказаної описки не має наслідком ні зміну предмета, ні зміну підстав позову, ціна позову також збільшена або зменшена не була.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

16.01.2019р. між ТОВ „Оптіма-технологія” (Постачальник) та ТОВ „Еногруп” (Покупець) було укладено договір поставки №ОТ01192, згідно п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість і асортимент яких зазначені у специфікаціях, що складають невід`ємну частину цього договору.

Умовами п. 2.3 договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. встановлено, що розрахунки за поставлений товар можуть здійснюватися іншими не забороненими законодавством України способами - за погодженням сторін - взаємозалік, бартер, вексель, переуступка права вимоги боргу тощо.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. строки поставки товару зазначаються в специфікаціях та в рахунках на постачання кожної окремої партії товару. Датою поставки кожної окремої партії товару вважається дата виписування Постачальником видаткової накладної про відпуск товару Покупцеві, підписаної Покупцем.

Згідно з п. 4.1 договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. Покупець здійснює оплату товару в національній валюті - гривні, шляхом безготівкового перерахування в порядку зазначеному в специфікаціях на постачання кожної окремої партії товару.

Відповідно до п. 6.3 договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. у випадку недотримання умов оплати, що передбачені розділом 4 даного договору, Покупець сплачує Постачальнику за вимогою останнього пеню у розмірі 2-х облікових ставок НБУ за кожен день прострочення оплати.

В силу умов п. 9.3 договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020р. Якщо жодна із сторін письмово не заявить про розірвання цього договору, договір вважається пролонгованим на 1 рік.

На виконання зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р., ТОВ „Оптіма-технологія” було поставлено ТОВ „Еногруп” товар, загальною вартістю 2 447 311,80 грн., що підтверджується наступними наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №20624 від 24.06.2020р. на суму 849 744,00 грн., №206251 від 25.06.2020р. на суму 272 323,20 грн., №20711 від 01.07.2020р. на суму 144 861,46 грн., №207311 від 31.07.2020р. на суму 61 200,00 грн., №201019 від 19.10.2020р. на суму 831 600,00 грн., №201021 від 21.10.2020р. на суму 287 583,14 грн. Крім того, на підтвердження факту поставки товару позивачем були надані суду товарно-транспортні накладні.

Слід зазначити, що згідно підписаних між сторонами по справі специфікацій на поставку кожної окремої партії товару, ТОВ „Еногруп” мало оплатити вартість поставленого на підставі вище перерахованих накладних товару протягом 90 днів з дати поставки.

22.01.2019р. між компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd (Продавець) та ТОВ „Оптіма-технологія” (Покупець) було укладено контракт №71901, відповідно до п 1.1 якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та за цінами у відповідності до рахунків та/або специфікацій, які є невід`ємною частиною контракту.

Згідно з п. п. 3.1 -3.2 контракту №71901 від 22.01.2019р. у випадку, якщо сторони не домовились про інше, оплата за даним контрактом здійснюється Покупцем в євро шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця в наступному порядку та строки: 50 % - авансовий платіж, 50% - сплачуються протягом 90 днів від дати рахунку. Інший порядок оплати має бути обумовлений в окремих письмових доповненнях до договору.

Відповідно до п. п. 4.2, 4.4 контракту №71901 від 22.01.2019р. датою поставки вважається дата реєстрації експортної декларації. Поставка товару супроводжується наступними документами: товарно-транспортною накладною (CMR), рахунком, EX, EUR1, сертифікатом якості. Якщо в рахунку та/або специфікації не зазначено інше, товар за даним контрактом поставляється на умовах: CPT Verona – Італія.

Згідно з п. 12.1 контракту №71901 від 22.01.2019р. сторони не мають права передавати свої права та обов`язки за контрактом без письмової згоди іншої сторони.

Умовами п. 12.6 контракту №71901 від 22.01.2019р. передбачено, що контракт вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2021р.

11.02.2019р. між компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd та ТОВ „Оптіма-технологія” було укладено додаткову угоду №1 до контракту №71901 від 22.01.2019р., згідно якої п. 3.1 був викладений у новій редакції, а саме: у випадку, якщо сторони не домовились про інше, оплата за даним контрактом здійснюється Покупцем в євро шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця в наступному порядку та строки: 50 % - авансовий платіж, 50% - сплачуються протягом 180 днів від дати рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару за контрактом №71901 від 22.01.2019р. здійснювалась окремими партіями, кількість, асортимент та ціна кожної із яких були визначені компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd та ТОВ „Оптіма-технологія” у наступних специфікаціях: №7 від 23.04.2020р. на суму 70 114,00 євро, №9 від 17.09.2020р. на суму 18 550,00 євро, № 10 від 23.02.2021р. на суму 42 548,00 євро. При цьому, компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd були виставлені наступні рахунки: № FT 20/727 від 23.04.2020р. на суму 70 114,00 євро, № FT 20/1721 від 01.10.2020р. на суму 18 550,00 євро, № FT 21/428 від 24.02.2021р. на суму 42 548,00 євро. На підтвердження поставки на користь ТОВ „Оптіма-технологія” товару за контрактом №71901 від 22.01.2019р. до матеріалів справи були долучені митна декларація на суму 70 114,00 євро, митна декларація на суму 18 550,00 євро, митна декларація на суму 42 548,00 євро.

З листа компанії Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd від 20.07.2021р. вбачається, що загальна вартість поставленого позивачу за контрактом №71901 від 22.01.2019р. товару складає 282 102,00 євро; товар був частково оплачений позивачем на суму 170 890,00 євро; заборгованість за контрактом станом на 20.07.2021р.

(з урахуванням спеціальної знижки на суму 43 306,11 євро) складає 67 905,89 євро (282 102,00 євро - 170 890,00 євро - 43 306,11 євро = 67 905,89 євро).

20.05.2021р. між ТОВ „Еногруп” (Новий кредитор) та компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd (Первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №1607, умовами п. 1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору за контрактом № 71901 від 22.01.2019р. з придбання товару - коркова пробка в асортименті, на загальну суму 67 905,89 евро, що укладений між Первісним кредитором та ТОВ „Оптіма-технологія” (Боржник).

Відповідно до п. п. 3, 4 договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р. до Нового кредитора переходить право вимоги від Боржника за основним договором, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Копії документів та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає Первісний кредитор за цим договором, передаються Новому кредитору в строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати укладення цього договору.

Згідно з п. п. 5, 6, 7 договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р. моментом переходу права вимоги Первісного кредитора за основним договором, визначеним у п. 1 цього договору, до Нового кредитора є дата укладення цього договору сторонами. Первісний кредитор зобов`язаний протягом 40 (сорока) календарних днів з дати набрання чинності цим договором повідомити Боржника про відступлення права вимоги. Відступлення права вимоги за цим договором здійснюється за номіналом. Порядок розрахунків між Первісним кредитором та Новим кредитором регулюється додатком до даного договору, що є його невід`ємною частиною.

Як вбачається з додатку №1 до договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р. Новий кредитор має перерахувати грошові кошти на рахунок Первісного кредитора у наступному порядку: 20 000,00 євро – у строк до 01.08.2021р., 20 000,00 євро – у строк до 01.09.2021р., 27 905,89 євро – у строк до 20.09.2021р.

Відповідно до п. 11 договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р. цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками.

14.06.2021р. компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd було складено лист, згідно якого остання повідомляє ТОВ „Оптіма-технологія” про укладення з ТОВ „Еногруп” договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р. на суму 67 905,89 євро. На підтвердження надсилання вказаного листа на адресу позивача відповідачем було надано суду опис вкладення та накладну кур`єрської служби доставки.

25.06.2021р. ТОВ „Еногруп” було направлено на адресу ТОВ „Оптіма-технологія” повідомлення №24/06 від 24.06.2021р. про припинення зобов`язання зарахуванням, згідно якого відповідач, посилаючись на укладення договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р., на підставі якого до відповідача перейшло право вимоги виконання позивачем грошових зобов`язань за контрактом №71901 від 22.01.2019р. на суму 67 905,89 євро, розмір яких в гривневому еквіваленті за офіційним курсом становить 2 213 752,38 грн., строк виконання яких настав, а також на наявність перед позивачем заборгованості за договором поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. на суму 1 712 453,22 грн., повідомив про зарахування однорідних зустрічних вимог сторін на суму 1 712 453,22 грн. При цьому, відповідачем також було зазначено про наявність невиконаного позивачем грошового зобов`язання за контрактом №71901 від 22.01.2019р. на суму 501 299,16 грн. (2 213 752,38 грн. - 1 712 453,22 грн. = 501 299,16 грн.).

На підтвердження факту надсилання повідомлення №24/06 від 24.06.2021р. на адресу ТОВ „Оптіма-технологія” позивачем було надано суду опис вкладення, накладну та квитанцію про прийняття плати за пересилання поштового відправлення.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Предметом заявлених ТОВ „Оптіма-технологія” позовних вимог до ТОВ „Еногруп” є вимоги про стягнення, зокрема, вартості поставленого згідно умов договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. товару у розмірі 1 712 453,22 грн.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом в процесі вирішення спору було встановлено, що на виконання зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р., ТОВ „Оптіма-технологія” було поставлено ТОВ „Еногруп” товар, загальною вартістю 2 447 311,80 грн., який був оплачений відповідачем частково на суму 734 858,58 грн. Слід зазначити, що ТОВ „Еногруп” не заперечувало проти доводів позивача щодо наявності заборгованості за договором поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. у розмірі 1 712 253,22 грн. (2 447 311,80 грн. - 734 858,58 грн. = 1 712 253,22 грн.).

З огляду на викладене господарський суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених ТОВ „Оптіма-технологія” до ТОВ „Еногруп” позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 712 253,22 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заявлених ТОВ „Оптіма-технологія” позовних вимог у названій частині, господарський суд вважає за доцільне та правомірне надати оцінку доводам ТОВ „Еногруп” про припинення зобов`язань в результаті зарахування однорідних зустрічних позовних вимог та, відповідно, обґрунтованості заявлених зустрічних позовних вимог.

Як зазначалось вище по тексту рішення, 22.01.2019р. між компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd та ТОВ „Оптіма-технологія” було укладено контракт №71901 на поставку товару, кількість, асортимент та ціна за яким були визначені у окремих специфікаціях. Так, на підтвердження поставки товару за контрактом №71901 від 22.01.2019р. відповідачем були надані суду специфікації, рахунки, митні декларації.

Згідно з п. 12.1 контракту №71901 від 22.01.2019р. сторони не мають права передавати свої права та обов`язки за контрактом без письмової згоди іншої сторони.

20.05.2021р. між ТОВ „Еногруп” та компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №1607, згідно умов якого відповідачу було відступлено право вимоги за контрактом № 71901 від 22.01.2019р. на загальну суму 67 905,89 евро. На підтвердження існування боргу позивача за даним контрактом відповідачем було також надано суду лист компанії Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd від 20.07.2021р.

Господарським судом відхиляються доводи ТОВ „Оптіма-технологія”, який в процесі вирішення даного спору було наголошено, що договір про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р. є нікчемним, оскільки ТОВ „Оптіма-технологія” не надавало згоди за заміну кредитора у контракті №71901 від 22.01.2019р., з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Отже, за загальним правилом заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів. Водночас, якщо така умова погоджена сторонами договору, за яким здійснюється заміна кредитора, або така умова прямо визначена законом, отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні є обов`язковою передумовою здійснення такої заміни.

Верховним Судом у постанові від 30.09.2020р. по справі №905/1787/19 наголошено, що відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч. 1 ст. 516 ЦК України. Тобто, договір цесії №1607 від 20.05.2021р. не може вважатися нікчемним, оскільки відсутня встановлена законом норма про його недійсність.

З викладених обставин суд доходить висновку про необґрунтованість доводів ТОВ „Оптіма-технологія” про нікчемність договору №1607 від 20.05.2021р., оскільки відсутність згоди позивача на укладення між компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd та ТОВ „Еногруп” вказаного договору може бути підставою для визнання його недійсним у судовому порядку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази визнання договору цесії недійсним у встановленому законом порядку.

Господарський суд визначає обґрунтованими доводи ТОВ „Еногруп” про недоведеність позивачем правомірності застосування до правовідносин, які виникли між ТОВ „Оптіма-технологія” та компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd, матеріального права України, оскільки згідно вимог Закону України „Про міжнародне приватне право” № 2709-IV від 23.06.2005р. стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для виконання договору поставки є продавець, тобто компанія Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd, а, отже, до контракту №71901 від 22.01.2019р. має застосуватись право Португалії.

Крім того, господарським судом критично оцінюються доводи ТОВ „Оптіма-технологія” про надання ТОВ „Еногруп” незасвідчених у встановленому законом порядку доказів як на підтвердження переходу прав вимоги за контрактом, так і доказів поставки товару згідно контракту №71901 від 22.01.2019р. з огляду на наступне.

Ухвалою від 29.07.2021р. судом було витребувано від ТОВ „Еногруп” для огляду оригінали договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р., повідомлення про відступлення права вимоги від 14.06.2021р., докази направлення повідомлення позивачу. Оригінали вказаних документів були оглянуті господарським судом у підготовчому засіданні, яке відбулось 09.08.2021р.

Відповідно до п. 4 договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р. копії документів та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає Первісний кредитор за цим договором, передаються Новому кредитору в строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати укладення цього договору.

З огляду на вимоги п. 4 договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р., господарський суд доходить висновку про наявність у ТОВ „Еногруп” лише копій документів, які і були залучені відповідачем до матеріалів справи. Крім того, суд зазначає, що копії документів були направлені відповідачем, в тому числі, на електронну пошту суду із використанням кваліфікованого електронного підпису, а, отже, відсутні підстави вважати надані відповідачем документи як такі, що не містять дати їх засвідчення.

Ухвалою від 29.07.2021р. судом було витребувано від ТОВ „Оптіма-технологія” для огляду оригінал контракту №71901 від 22.01.2019р. з усіма додатками до нього.

Проте, 06.08.2021р. до господарського суду від ТОВ „Оптіма-технологія” надійшло повідомлення про неможливість виконання ухвали суду від 29.07.2021р. про витребування доказів у зв`язку з відсутністю у позивача оригіналу контракту №71901 від 22.01.2019р. та додатків до нього.

Враховуючи ненадання позивачем для огляду оригіналу контракту №71901 від 22.01.2019р. та додатків до нього, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для вирішення спору на підставі наявних в матеріалах справи копій документів, які не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи будь-яких доказів, які можуть спростувати встановлені судом обставити про існування між ТОВ „Оптіма-технологія” та компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd договірних правовідносин, наявність яких позивачем не заперечувалася. В процесі розгляду справи по суті позивачем було наголошено на припиненні договірних правовідносин з компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd у зв`язку з повним виконанням обома сторонами умов контракту. Проте, докази, які можуть свідчити про відсутність наявності заборгованості за контрактом ТОВ „Оптіма-технологія” суду надані не були, зокрема, позивачем не було надано взагалі будь-яких доказів, якими може бути спростований як факт поставки на його користь товару за наявними в матеріалах справи митними деклараціями так і факт оплати вартості отриманого товару за контрактом у повному обсязі.

Відповідно до п. п. 4.2, 4.4 контракту №71901 від 22.01.2019р. датою поставки вважається дата реєстрації експортної декларації. Поставка товару супроводжується наступними документами: товарно-транспортною накладною (CMR), рахунком, EX, EUR1, сертифікатом якості. Якщо в рахунку та/або специфікації не зазначено інше, товар за даним контрактом поставляється на умовах: CPT Verona – Італія.

Як зазначалось вище по тексту рішення, ТОВ „Еногруп” на підтвердження поставки товару за контрактом №71901 від 22.01.2019р. були надані суду специфікації, рахунки, митні декларації. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а також ненадання позивачем взагалі будь-яких документів, які можуть спростувати факт отримання товару згідно наданих відповідачем копій митних декларацій, господарський суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача щодо відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження поставки товару та відсутності заборгованості перед компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про перехід права вимоги виконання ТОВ „Оптіма-технологія” грошових зобов`язань за контрактом №71901 від 22.01.2019р. в частині оплати вартості поставленого товару на суму 67 905,89 евро (розмір яких в гривневому еквіваленті за офіційним курсом становив 2 213 752,38 грн.) до ТОВ „Еногруп” на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р., що, відповідно, свідчить про наявність підстав для надання оцінки доводам відповідача про часткове припинення грошових зобов`язань сторін.

25.06.2021р. ТОВ „Еногруп” було направлено на адресу ТОВ „Оптіма-технологія” повідомлення №24/06 від 24.06.2021р. про припинення зобов`язання зарахуванням, згідно якого відповідач, посилаючись на укладення договору цесії №1607 від 20.05.2021р. повідомив про зарахування однорідних зустрічних вимог сторін на суму 1 712 453,22 грн. При цьому, відповідачем також було зазначено про наявність невиконаного позивачем грошового зобов`язання за контрактом №71901 від 22.01.2019р. на суму 501 299,16 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

В силу вимог ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Господарський суд зазначає, що повідомлення №24/06 від 24.06.2021р. про припинення зобов`язання зарахуванням, яке було надіслано ТОВ „Еногруп” на адресу позивача, є одностороннім правочином, який створює, змінює та припиняє правовідносини за контрактом №71901 від 22.01.2019р., право вимоги виконання грошових зобов`язань за яким перейшло до ТОВ „Еногруп” на підставі договору цесії №1607 від 20.05.2021р.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження визнання одностороннього правочину про припинення зобов`язання зарахуванням недійсним, господарський суд доходить висновку про припинення в процесі вирішення даного спору зобов`язань ТОВ „Еногруп” перед ТОВ „Оптіма-технологія” за договором поставки на суму 1 712 453,22 грн.

При цьому, господарським судом враховано, що оскільки встановлене п. 3.1 контракту №71901 від 22.01.2019р. правило оплати товару визначає необхідність здійснення остаточного розрахунку протягом 180 днів від дати рахунку, підстави для дослідження судом факту отримання позивачем виставлених іноземною компанією рахунків відсутні, а, отже, станом на момент направлення відповідачем повідомлення №24/06 від 24.06.2021р. строк виконання ТОВ „Оптіма-технологія” грошових зобов`язань за контрактом №71901 від 22.01.2019р., як і строк виконання ТОВ „Еногруп” грошових зобов`язань за договором поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. є таким, що настав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про зарахування в процесі вирішення судом даного спору однорідних зустрічних вимог ТОВ „Оптіма-технологія” до ТОВ „Еногруп” на суму 1 712 453,22 грн., які виникли на підставі договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р., а також вимог ТОВ „Еногруп” до ТОВ „Оптіма-технологія” на суму 1 712 453,22 грн., які виникли на підставі контракту №71901 від 22.01.2019р., право вимоги за яким перейшло до відповідача згідно договору цесії №1607 від 20.05.2021р., що свідчить про наявність правових підстав для закриття провадження в частині позовних вимог ТОВ „Оптіма-технологія” до ТОВ „Еногруп” про стягнення 1 712 453,22 грн. відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Враховуючи встановлені судом обставини переходу до ТОВ „Еногруп” права вимоги виконання ТОВ „Оптіма-технологія” грошових зобов`язань за контрактом №71901 від 22.01.2019р., розмір заборгованості за яким у зв`язку із направленням відповідачем повідомлення №24/06 від 24.06.2021р. про припинення зобов`язання зарахуванням складає 501 299,16 грн. ( 2 213 752,38 грн. - 1 712 453,22 грн. = 501 299,16 грн.), господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Еногруп” зустрічних вимог шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Оптіма-технологія” заборгованості у розмірі 501 299,16 грн.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Оптіма-технологія” до ТОВ „Еногруп” позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 109 238,26 грн., збитків від інфляції у розмірі 92 203,13 грн. та 3% річних розмірі 25 205,89 грн., господарський суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано до сплати збитки від інфляції у розмірі 92 203,13 грн. та 3% річних розмірі 25 205,89 грн., які були нараховані за кожною видаткової накладною окремо до 28.05.2021р.

Слід зазначити, що повідомлення №24/06 від 24.06.2021р. про припинення зобов`язання зарахуванням було направлено відповідачем на адресу відповідача 25.06.2021р., таким чином ТОВ „Оптіма-технологія” має право вимагати у відповідача сплати як пені, так і збитків від інфляції та 3% річних до моменту зарахування однорічних зустрічних вимог, оскільки, як було встановлено судом відповідачем не було своєчасно та у повному обсязі оплачено вартість поставленого позивачем товару.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром збитків від інфляції є сума 87 116,81 грн., 3% річних - 23 763,04 грн. Викладене має наслідком необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Оптіма-технологія” до ТОВ „Еногруп” шляхом присудження до стягнення на користь позивача 3% річних у розмірі 23 763,04 грн., збитків від інфляції у розмірі 87 116,81 грн.

З посиланням на умови п. 6.3 договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. та приписи чинного законодавства позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню у загальному розмірі 109 238,26 грн. за порушення строків оплати вартості отриманого товару, яка була розрахована позивачем окремо за кожною видаткової накладною до 28.05.2021р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає, що правильним розміром пені є сума 89 057,00 грн. Так, позивачем було здійснено нарахування пені за накладними №20624 від 24.06.2020р., №206251 від 25.06.2020р., №20711 від 01.07.2020р., №207311 від 31.07.2020р. із порушенням встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України строку для нарахування пені. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених ТОВ „Оптіма-технологія” до ТОВ „Еногруп” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача пені у розмірі 89 057,00 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених ТОВ „Оптіма-технологія” до ТОВ „Еногруп” позовних вимог шляхом присудження до стягнення збитків від інфляції у розмірі 87 116,81 грн., пені у розмірі 89 057,00 грн., 3% річних у розмірі 23 763,04 грн. Провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ „Оптіма-технологія” до ТОВ „Еногруп” про стягнення 1 712 453,22 грн. необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Зустрічний позов необхідно задовольнити повністю шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Оптіма-технологія” на користь ТОВ „Еногруп” заборгованості у розмірі 501 299,16 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме шляхом присудження до стягнення із відповідача судового збору у розмірі 2999,05 грн., відповідно до приписів ст. 129 ГПК України; судові витрати відповідача за зустрічним позовом зі сплати судового збору у розмірі 7519,49 грн. покладаються на позивача.

При цьому, решта суми судового збору у розмірі 58 686,80 грн., сплачена ТОВ „Оптіма-технологія”, може бути повернута із державного бюджету за клопотанням позивача відповідно до ст. 7 Закону України „Про судовий збір”.

В силу вимог ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Враховуючи часткове задоволення позову ТОВ „Оптіма-технологія” та задоволення зустрічного позову ТОВ „Еногруп”, господарський суд вважає за необхідне провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення на користь ТОВ „Оптіма-технологія”, в тому числі судового збору, у загальному розмірі 202 935,90 грн. (87 116,81 грн. + 89 057,00 грн. + 23 763,04 грн. + 2999,05 грн. = 202 935,90 грн.), та на користь ТОВ „Еногруп”, в тому числі судового збору, у загальному розмірі 508 818,65 грн. (501 299,16 грн. + 7519,49 грн. = 508 818,65 грн.), згідно ч. 11 ст. 238 ГПК України шляхом присудження до стягнення на користь ТОВ „Еногруп”, як сторони, якій присуджено більшу грошову суму (508 818,65 грн. - 202 935,90 грн.), грошових коштів у розмірі 305 882,75 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 231, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №916/1577/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія” до товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп” про стягнення заборгованості у розмірі 1 712 453,22 грн. – закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія” збитки від інфляції у розмірі 87 116,81 грн., пеню у розмірі 89 057,00 грн., 3% річних у розмірі 23 763,04 грн., судовий збір у розмірі 2999,05 грн.

4. В решті позову відмовити.

5. Зустрічний позов задовольнити.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп” заборгованість у розмірі 501 299,16 грн., судовий збір у розмірі 7519,49 грн.

7. Провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія” та товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп” згідно ч. 11 ст. 238 ГПК України.

8. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія” /65114, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. 47/3; ідентифікаційний код 37421552/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп” /65055, м. Одеса, провулок Чапаєва, буд. 5; ідентифікаційний код 33568452/ грошові кошти у розмірі 305 882,75 грн. /триста п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 75 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2021 р.

Суддя С.П. Желєзна